Поділіться рецептом :-)

СОЛОДКА ВИПІЧКА


Продовжуючи весільно - сирну симфонію полізла я знову за приємними спогадами до бабусиного весільного зошита. Так щось Королівський сирник (рецепт тут) навіяв мені танцювально - романтичного настрою, що душа знову забажала якогось сирного "солодоща", але не звичайного, я якогось такого - розтакого давно забутого і смачнючого з присмаком дитинства і радісними звуками весільних пісень... Бабусин записник для мене, як скриня зі скарбами: чим глибше залізеш - тим цінніші рецепти знайдеш :-) Коли ми їздили в село на весілля, бабусі відразу вділяли почесне місце в літній кухні разом з іншими господинями, ну і я (завжди будучи бабусиним "хвостиком") сиділа в тій же кухні і спостерігала за тою захоплюючою магією вправних жіночих рук, які місили тісто (без усіляких міксерів - блендерів - комбайнів), перемішували креми, розкачували коржі, крутили печиво через м'ясорубку, вирізали сухарики і розповідали усі новини не тільки села, а й ближніх містечок. Кожна поважаюча себе господиня на весілля мала роздобути новий рецепт сирника. Потім ті всі рецепти старанно записувались в потерті (і від того ще цінніші) зошити господинь, і біля назви рецепту слід було неодмінно вказати хто той рецепт приніс (так, мабуть, потім легше було згадати що то саме за пиріг). Смак карамельного сирника з чорносливом від тьоті Стасі пам'ятаю до сьогодні.Тьотя Стася була бабусиною подругою ще з дитинства, потім бабуся з дідусем одружились і переїхали до Тернополя, а подруга вийшла заміж у сусіднє село. Та вони незмінно зустрічались на кожному весіллі, празнику і не тільки :-) Поняття не маю, де бабусина подруга роздобувала рецепти, але саме вона приносила найсмачніші і на той час найсучасніші рецепти, то було її "ноу хау", але вона радо ділилась своїми кулінарними новинками з усіма. От на одне з весіль тьотя Стася і принесла перепис невиданої і ще ніким в нашому селі некуштованої дивини - карамельного сирника з чорносливом! На весіллі він створив справжній смаковий фурор і ще довго займав почесне місце в солодких меню усіх мені відомих господинь нашого села. А потім якось забувся (чи то нові рецепти затьмарили його новими смаками і поєднаннями, чи мода кулінарна змінилась...), добре, що збереглись бабусині переписи! Сьогодні в нас до чаю  це незвичайне чудо з карамельним смаком і цікавим виглядом, яке здається таким сучасним і новітнім, що й не скажеш, що насправді той рецепт в записнику "живе" вже добрих двадцять, а то й більше років...

Для сирника з вареним згущеним молоком і чорносливом потрібно:
паска з морквою

Хоч я й живу в Римі вже більше 10 років, вже давно звикла до тутешнього життя, їжі і звичаїв, моя душа, мабуть, завжди залишиться українською. Особливо сильно моя "українськість" проявляється на свята, коли душа прагне наших традицій (без них якось навіть свята не відчуваються),  а мій український шлунок (хай як то нероматично звучить) вимагає наших рідних наїдків, до яких звикла з дитинства. Тому,  на Великдень щороку печу наші паски, запікаю м'ясо по - маминому, готую бурячок з хроном і ще багато української смакоти. Потім кличемо до нас в гості чоловікову тітку, яку я вже давно "підсадила" на деякі страви з нашої кухні :-) А минулого року на Великдень тітка Джакоміна зробила мені чудовий сюрприз: в її будинку живе наша жінка, пані Люба зі Львова. Оскільки тітка - людина надзвичайно дружелюбна і балакуча, вона відразу з пані Любою потоваришувала, почала їй розказувати про мене і все, що вона знає про наші традиції. От минулого року тітка прийшла до нас на Великодній обід і принесла подарунок - домашню паску від пані Люби :-) Як то було приємно! Частинка чогось рідного в далекій від дому землі, а ще то була одна з найсмачніших пасок, які мені доводилось куштувати, така м'яка, як хмаринка. Тітка ще нас тоді так розсмішила: паска була чудесного яскраво - жовтого кольору, от я й почала в голос думати над тим секретним жовтим інгредієнтом, а тітка й каже: "Точно, мені Люба ще казала, що то паска з чимось... чи то з ананасом, чи з гарбузом..." Як потім виявилось, пасочка була морквяна:-) Рецепт дуже простий і не потребує 120 яєць, а всього два, та це не робить її менш смачною. Цього року буду пекти 2 види пасок: бабусину на жовтках і морквяну від пані Люби. Пасок на Великдень забагато ж не буває, особливо, якщо то така смакота:-))))

Для морквяної паски потрібно:
рецепти з картоплею

Моя свекруха дуже любить розповідати історії зі свого дитинства, а так як в мені вона знайшла вдячного слухача, постійно згадує щось нове й цікаве. Народилась моя "друга мама" на Мальті і згадати їй справді є що: зовсім маленькою вона на власні очі бачила війну,  коли такий крихітний острів пережив страшне німецьке бомбардування... Але, нащастя, більшість її спогадів веселі, сонячні і яскраві, як і її тепла батьківщина. Часто в своїх розповідях свекруха згадує якісь давно забуті смаколики, як от кролик, тушкований в чорному шоколаді (досі не знайшла рецепту, а мій чоловік взагалі сумнівається, що така страва коли-небуть існувала:-)))). Але сьогодні мова піде не про кролика і не про шоколад, а про солодкий пиріг з картоплі. Мабуть разів 100 чоловікова мама розповідала мені історію про той десерт. То були якраз повоєнні роки і багато мальтійських сімей ще не встигли повернутись до нормального життя (морально й матеріально), тому люди намагались допомагати один одному, як могли. У батьків моєї свекрухи був великий сад з фруктовими деревами і щоразу вони збирали гарний урожай. Моя "друга мама" (в той час учениця початкової школи) щосуботи носила кошик з апельсинами, лимонами й іншими фруктами з саду сусідам. Сусідка ж, щоб віддячити, садила мою свекруху за стіл і давала їй шматочок солодкого пирога з картоплі. Так той смаколик закарбувався в її пам'яті, що навіть через більше, як півстоліття немає для неї смачнішого пирога за той картопляний! От вона вже роками мене просить знайти їй рецепт, але якби ж то було так легко. В інтернеті і книжках повно солоних картопляних страв, ще й ніхто зі знайомих теж не мав такого перепису. Ми вже думали полишити те діло й залишити свекруху жити спогадами про той пиріг, аж тут зовсім випадково мені на очі потрапив рецепт в старій англійській кулінарній книзі і, як каже моя мама в мене в голові "загорілась лампочка" :-) Для дегустації покликали свекруху і, затамувавши подих, усі чекали її фінального вердикту... сльози в її очах без слів дали зрозуміти, що людина повернулась в дитинство,і подумки знову опинилась за столом сусідки з кошиком апельсинів в руках і шматочком картопляного пирога на столі... спробуйте цю смакоту, вона того варта :-)

Для солодкого картопляного пирога потрібно:
рецепт біскотті

Мабуть, серед усього печива кантуччі для мене на першому місці. Обожнюю занурювати це печенько в горнятко з теплим чаєм і той момент, коли досить твердий по своїй природі сухарик вбирає в себе гарячі краплинки, віддаючи натомість неймовірний ванільно-лимонний аромат... а потім, надкусивши шматочок того смакового дива потрапляєш до чайно - лимонно - мигдального раю...  Мій чоловік, як більшість італійців,  замість чаю поєднує кантуччі з типовим тосканським десертним вином Він Санто і такий дует теж смакота ще та! Занурте кантуччі в тепле молоко чи каву, і отримаєте ще іншу насолоду :-)  

Щоб приготувати кантуччі потрібно:
рецепт дріжджовий рулет


Завжди беру в бібліотеці кулінарні книги, особливо люблю видання про випічку. Там стільки цікавого можна знайти! От я, наприклад, раніше й не здогадувалась, що угорці печуть один з найсмачніших макових завиванців. Такої ароматної начинки я ще не куштувала, ну і дріжджове тісто у ньому теж особливе: таке м'якеньке - м'якеньке і в унісон начинці надзвичайно ароматне. Апельсинова цедра, цукати і кориця роблять цю випічку дивовижною. Правда, в Угорщині маковий завиванець є різдвяним десертом. Але ніхто ж не забороняє пекти його й цілий рік (подумала я) і спекла ту смакоту. Якщо любите, щоб в завиванці було більше маку, ніж тіста, тоді готуйте подвійну порцію начинки. (Я подвійну порцію начинки не робила, бо мої домашні люблять крім начинки в завиванцях і тісто :-)) Усім бажаю смачного дня!

Для завиванця з маком і цукатами потрібно:
вівсяне печиво з шоколадом рецепт

Уже традиційно щороку дарую друзям пакуночки з домашніми солодощами на Різдво. Цього року вирішила презентувати своє улюблене вівсяно - шоколадне печиво, от сиділа й думала, як би то його оригінально загорнути, аж тут ідея прийшла сама :-) В одній з телепередач розповідали, що цього року модно дарувати усе в баночках. От і я, щоб не відставати від моди, вирішила подарувати друзям не банальне (хоч і дуже апетитне) печиво в торбинці, а таку-собі смачну солодку баночку :-) Вся "сіль" полягає в тому, що інгредієнти, необхідні для приготування печеньок викладаються слоями в баночку. Виходить не тільки оригінальний і смачний, а ще й дуже красивий подаруночок. Здивуйте своїх рідних і друзів :-)

Для вівсяно - шоколадного печива потрібно:
ricetta stollen con cioccolato

Щороку печу класичний німецький різдвяний штоллен і до минулої середи вважала саме його верхом досконалості. Аж тут в середу до чоловіка на роботу приїхала німецька делегація. А, оскільки, час зараз передсвятковий, то вони привезли з собою різні типові німецькі різдвяні смаколики. І треба ж було мені саме в той день випадково (або й не зовсім -)) зайти до Роберто на роботу. Саме тоді я відкрила для себе це чудо - мигдально - сирний штоллен з  шоколадною начинкою! Оооо, як каже моя сусідка, то було "щось з чимось", звідки ж мені було знати, що окрім класичного варіанту, німці випікають стільки інших дивовижних штолленів! Ну я була б не я, якби не випитала рецепт :-) Виявляється, цей варіант печеться на сирно-мигдальному тісті без дріжджів і настоювати його потрібно всього одну ніч, а не два тижні (як у випадку з класичним штолленом). От тільки тепер у мене проблема: як з усією тою святковою смакотою (яку неможливо оминути) після Різдва і Нового року в двері влізти :-)  Нічого, буду боком заходити :-))))))

Для штоллена з шоколадною начинкою потрібно:
імбирний пряник

Усі діляться своїми смачнючими різдвяними кексами то і я своїм улюбленим поділюсь :-) Печу його кожного року і ще ніразу мене не розчарував. Люблю його за те, що цей кекс не потрібно залишати настоюватись на декілька тижнів, достатньо і 24 годин, щоб ця запашна різдвяна випічка увібрала всі смаки і стала просто неперевершеною. Рецепт колись давно знайшовся в німецькому журналі (взагалі, обожнюю різдвяну випічку з німецьких видань) і полюбився з першого разу. Поки кексик печеться дім наповнюється таким божественим ароматом, що на душі відразу стає тепло, затишно і казково, а про його чудесний смак я взагалі мовчу :-) 

Для різдвяного кекса потрібно:
ніжне пісочне печиво рецепт

Вчора з дитиною "бавились" на кухні - пекли пісочне печиво. На дворі така спека, що з хати не вийдеш, от ми й знайшли собі корисне заняття :-) Це одне з найніжніших видів печива, що мені доводилось куштувати. Воно просто тане в роті (звідси й назва печеньок). А все завдяки значному вмісту крохмалю в тісті. Рецепт ще колись давно знайшовся в американській кулінарній книзі, процес приготування настільки легкий, що з ним легко впорається навіть дитина. Ну а результат вас приємно здивує :-) 

Для печива потрібно:
варена згущенка рецепт

Кекс "Іриска" завжди був одним з моїх улюблених смаколиків. Чомусь, ще з дитинства люблю усе, що має карамельний смак: вафлі, перемащені вареним згущеним молоком, морозиво зі смаком карамелі, цукерки "Корівка", млинці з карамельним соусом зверху... Бабуся, щоб мені догодити, часто пекла цей кекс, а я просто обожнювала його саме з горнятком холодного молока. Потім рецепт десь загубився,а бабуся забула пропорції... і яка ж я була щаслива зовсім випадково знайти рецепт на потріпаному клаптику паперу, що був вкладений в бабусин записник з рецептами. Тепер нізащо його не загублю :-)

Для кексу потрібно:
рецепт пісочного тіста для пирога

Коли я ще жила в Тернополі, на сніданок майже завжди їла щось ситне і переважно солоне (могла й голубцями чи варениками поснідати!). Коли ж переїхала до Риму, чи то під впливом чоловіка, чи через клімат на сніданок завжди хочеться кави або чаю з чимось солоденьким. Взагалі, типовий італійський сніданок - горнятко кави з круасаном або ще якоюсь солодкою випічкою. Тому, на кухні у нас завжди знайдеться домашній смаколик - кекс, кростата, або якийсь пиріг чи булочки :-) Більш за все люблю саме пісочні пироги: головне замісити тісто, а далі політ фантазії необмежений - щоразу змінюючи начинку, будете мати "новий" пиріг. Часто в ролі начинки у мене яблука, заварний крем, вишні з бабусиного саду, нутелла. Але більш за все люблю пісочні пироги з маминим домашнім варенням! Уммм...смакота...

Щоб приготувати пісочне тісто для пирогів потрібно:
сирник без тіста рецепт

Цю запіканку часто готує сестра моєї мами - Ліля. Обожнюю той ніжний сирний десерт з горнятком чаю! Оскільки будинок Лілі знаходиться за 5 хвилин від школи (де працює моя мама), університету (де працювала я) і дому нашої бабусі, ми майже щодня збирались в маминої сестри на чай, а вона завжди пекла якийсь смаколик. Тепер з Риму не поїдеш просто на чай до Тернополя, але кожного літа, коли ми гостюєм в Україні, Ліля неодмінно пече для нас мою улюблену сирну запікану. Я ж взяла в неї рецепт і тішу своїх хлопців цією смакотою :-) Спробуйте - готувати її одне задоволення, а ще вона дуже подобається діткам.

Для сирної запіканки потрібно:
пиріг зебра

Кекс "Зебра" вже так давно багатьом полюбився, що став, як борщ: у кожної господині свій рецепт. Гадки не маю, яка мудра нація вперше спекла цей ''смугастий'' пиріг, але тепер його з задоволенням смакують мільйони солодкоїжок по всьому світу. І не дивно, адже хто залишиться байдужим перед такою красивою і апетитною випічкою! Я завжди печу "Зебру" по маминому рецепту - кекс дуже легко і швидко готується, виходить ніжним, в міру солодким і завжди вдається. А ще одним плюсом маминого варіанту є те, що до складу входить не масло, а олія. Ще з дитинства обожнюю цей пиріг зі склянкою холодного молока. Якщо хочете чогось солоденького, легкого і красивого - цей рецепт для вас :-) 

Для маминої "Зебри" потрібно:
солодкий торт зі шпинатом і шоколадом

Вчора мої хлопці посадили мене перед телевізором, а самі закрились на кухні і наказали мені ні в якому разі туди не заходити - там вони готували мені сюрприз до Дня матері :-) По аромату ваніліну і лимона, що заповнили всю квартиру я здогадалась, що сюрприз буде солодким, і моя душа солодкоїжки "танцювала" від щастя! (А нудна практична сторона мого характеру вже подумки відмивала всю кухню після приготування "сюрпризу": мої хлопці люблять готувати, але частенько забувають після себе потім прибрати). Та, коли мої джентельмени принесли мені свій шедевр - подарунок, (та ще й кухню всю відмили), я втратила дар мови! Навіть уявити не могла, що вони приготують таку СМАААААААКОТУ. Та ще й пофотографували весь процес для блогу! Ну, просто не можу не похвалитись і не поділитись рецептом - до вашої уваги "Зелений торт зі шматочками шоколаду" від моїх Роберто і Алессіо :-) 

Для торта потрібно:
вафлі в електровафельниці трубочки

Я до минулого понеділка вважала вафельницю (ту, на якій готують вафельні трубочки) геніальним радянським винаходом, поки не побачила її на кухні в моєї знайомої італійки Луізи! Виявляється, і в Італії (а саме в області Абруццо) готують дуже смачні вафлі. Луіза пообіцяла мені, що пошукає рецепт в своєму записнику. Ну, подумала я, пообіцяла та й забуде і доведеться мені самій шукати, як то ті італійські коржики готувати. Але вечером Луіза принесла мені ''наглядний приклад'' - вона спеціально для мене напекла смачнючих лимонних вафель!  (Ну і рецепт на клаптику паперу написала :-) Яка ж то смакота ... лимонний смак в поєднанні з ванільним ароматом ... Ми так всю порцію відразу і з'їли. Після того я спробувала приготувати такі ж вафлі з апельсиновою цедрою та мигдальною есенцією - теж вийшло дуже смачно. Мабуть, треба частіше ходити на кухню до знайомих, може ще щось нове для себе відкрию, а потім і з вами поділюсь :-) 

Для вафель по - італійськи потрібно:
мальта пончики смажені з повидлом рецепт

Моя свекруха народилась на Мальті. На тому крихітному, але такому прекрасному острові досі живуть її сестри з дітьми, внуками і правнуками. Ми ж кожного літа їздимо до них в гості. І, окрім унікальних історичних пам'яток (на які Мальта просто багатюща) і райської природи,  щоразу відкриваємо для себе нові місцеві смаколики. Деякі тамтешні страви нам настільки полюбились, що мальтійські тітки мого чоловіка вже традиційно готують їх для нас, коли ми в них гостюємо. Без мальтійських пампухів з полуничним повидлом не обходиться жоден сніданок! Ті м'які солодкі клубочки настільки смачні, що важко зупинитись і не з'їсти всі відразу. Готувати мальтійські пончики мене навчила племінниця моєї свекрухи Четтіна. Тепер ми частенько і вдома тішимо себе тими смаколиками. І, хоча, світ здається таким великим і різнобарвним, насправді щось схоже є в кожній культурі і країні: мальтійські пампухи дуже нагадують мені бабусині, і через те, я люблю їх ще більше!

Для мальтійських пончиків з варенням потрібно:
рулет з маком і родзинками дріжджовий рецепт

В бабусиному записнику є багато рецептів різних пирогів і завиванців. Просто наша сім'я солодкоїжок дуже любить дріжджову випічку, а бабуся Марія завжди готова нас побалувати чимось новим, пухкеньким та ще й з начинкою :-) Завиванець з маком і родзинками пречудово смакує зі склянкою молока або горнятком ароматного чаю. А назву "Четвірочка" ми колись давно вигадали самі - пиріг складається з 4-ох завиванців, які потім формують один високий солодкий хлібець. Випічка виходить настільки ароматною і ніжною, що рука так і тягнеться за наступним шматочком! А його цікавий вигляд завжди милує око :-) До речі, готовий завиванець я нарізаю на порційні шматочки і заморожую, а потім досить розігріти в духовці і будете мати свіжу випічку до сніданку. 

Для завиванця з маком і родзинками потрібно:
рецепт сирника на пісочному тісті з какао

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Мали ми на свята багатенько гостей, та ще й таких, що приїхали до нас зі своїми пляцками! Такої смакоти нам понавозили, що неможливо про все відразу написати. Тому, почну з сирника, який мене просто полонив :-) Хто читає мій блог, знає про мою особливу любов до сирників. Здавалось, вже стільки різних перепробувала, а от моркв'яного ще не їла! І ніколи б не подумала, що морква і сир так смачно поєднуються і надають надзвичайно яскравого кольору. До речі, якби не сказали, що всередині є морква, ніколи в житті б не здогадалась. Смачно, корисно, яскраво та ще й дуже легко готувати. Чудово смакує з кавою, чаєм, або й без них!

Щоб приготувати моркв'яний сирник потрібно:Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

рецепт італійської паски

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Ми, в нашій італо - українській сім'ї щороку святкуємо два Різдва і два Великодні, дотримуючись українських та італійських традицій. На український Великдень завжди печу нашу пасочку, а на італійський переважно купуємо готову Коломбу. Коли ж обидва Великодні співпадають, поєднуємо традиції обох народів одночасно :-) До того ж, родичі чоловіка вирішили зробити нам "сюрприз" і приїдуть на Великдень до нас (буде в нас гостей аж 12 щтук!). От я собі й подумала, що цікаво було б пригостити їх, окрім нашої пасочки, ще й їхньою домашньою Коломбою (як-то кажуть: не мала баба клопоту...). Проблема в тому, що справжню італійську паску випікають на дріжджах і зазвичай процес замішування-приготування-випікання займає досить багато часу (щонайменше 12 годин). Мабуть, я до такого ще не доросла і не знаю, чи колись таки наберусь терпіння і відваги за таке взятись :-) Тому, щоб не стояти день і ніч тільки за її приготуванням, я почала шукати ''спрощений'' варіант, який за смаком не поступався б класичнії випічці. Ідея знайшлась в пекарні, що під моїм домом. Вони щороку перед святами влаштовують дегустацію своїх пасок, і серед ним була Коломба ''Супер Спрінт'': смак як у класичної випічки, а консистенція: щось середнє між паскою і кексом. Рецепт я, звичайно, випитала і ''пробну'' Коломбу спекла :-) Чоловік з дитиною (а ще сусіди-неаполітанці і декілька колег Роберто) мій експеримент з'їли ''на ура'' і схвалили :-) А кекс і справді вийшов смачнючий, як класична Коломба, от тільки готується набагато легше і швидше. Здивую цього року своїх гостей :-) 

Для італійської Великодньої паски без дріжджів потрібно: 
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗


Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.