Поділіться рецептом :-)

Десерти
рецепт вафель

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Ще минулого року Миколай приніс мені ту штукенцію для бельгійських вафель, і отак майже рік я шукала ''свій'' рецепт. Не буду розповідати, скільки переписів я перепробувала, та, нажаль, жоден не був таким, як хотілося...  І от нарешті вчора сталось чудо :-) В мого чоловіка є колега Веронік - бельгійка, яка вийшла заміж за італійця і вже більше 20 років живе в Римі. Ну в кого ж було питати рецепт бельгійських вафель, як не в неї :-) Нажаль, Веронік не любить готувати і вафлі в її сім'ї готувала виключно її бабуся. Рецепт бельгійської бабусі припадав пилом десь на горищі в тій далекій країні і я чекала його так довго... Вчора чоловік повернувся з роботи зі ''скарбом'' - Веронік недавно повернулась з Бельгії і знайшла для мене бабусин перепис! Та смакота була дійсно варта чекання майже в рік 💓 Нарешті в мене вийшли саме такі вафлі, про які я мріяла! Спішу поділитись рецептом і з вами, адже багато з вас мене його багато раз просили, вибачте, що змусила чекати стільки часу :-)

Для бельгійських вафель потрібно (з такої порції у мене виходить 20-22 круглі вафлі):
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
  • 180г борошна
  • 90г цукру
  • 60г масла (його потрібно розтопити і трішки охолодити)
  • 180мл молока
  • 2 яйця
  • ванілін
  • 0,5 ч.л. розпушувача 
  • щіпка солі
Збийте жовтки з цукром до білого кольору


Додайте масло (топлене і не гаряче)


Сюди ж досипте ванілін, борошно і розпушувач. Перемішайте ложкою


Долийте молоко і збийте міксером


Білки разом зі щіпкою солі збийте до стійких піків


Легенько підмішайте збиті білки в тісто


Вафельницю для бельгійських вафель змастіть трішки олією, гарно розігрійте і готуйте вафлі 4-5хв до рум'ного відтінку (я наливаю по 1 ст.л.) Найбільше люблю вафлі з топленим шоколадом, але тут все залежить від смаків і вподобань :-) Насолоджуйтесь!


варення з яблук

Я стільки років варила свою "яблучну мармуляду", як каже моя бабуся, і вважала її верхом "яблучної" досконалості, аж тут треба було мені покликати на чай мою подругу - американку Кортні... то я, звичайно, жартую... насправді обожнюю гостей, і чай безмежно люблю, особливо в хорошій компанії. Кортні славиться своїм талантом піднімати навіть найсумніший настрій, а скільки цікавих історій вона привозить зі своїх нескінченних подорожей! А ще, завдяки їй я відкриваю для себе американський кулінарний світ :-) Не той, з запахом смаженої картоплі, гамбургерів і іншого фаст фуду, який в більшості людей постає в уяві, а справжній незіпсований світ смакоти, в якому страви настільки багаті і різноманітні, що відразу хочеться усе спробувати! Цього разу Кортні прийшла до мене з власноруч приготованим яблучним джемом. Намастили ми його на хліб і лише надкусивши, я зрозуміла, що моя "мармуляда", мабуть, "піде на пенсію", бо такого ароматного, багатого смаком яблучного варення до того я ще не куштувала. Виявляється, бабуся моєї подруги вже роками готує такий джем і назва у нього така ж незвичайна, як і його смак - "Яблучний пиріг". І справді, проста скибочка хліба з тим джемом перетворюється на справжнісінький пиріг з яблуками. А ще, дуже зручно мати таку готову начинку для солодких пирогів, вона чудово поєднується з листковим, пісочним і дріжджовим тістом (тільки цукру в тісто краще майже не додавати, бо варення вже саме по собі досить солодке). В джем додається не вода, а зелений чай, смак його в готовому джемі майже не відчувається, але якщо замінити його простою водою, загальна смакова картина повидла вийде вже не та. Щодо сорту яблук, підійдуть будь - які, але надавайте перевагу кислим яблукам. Спробуйте, і нехай ця ароматна смакота зробить ваше життя солодшим :-)

Для яблучного джему потрібно:
  • 900г почищених яблук
  • 300г цукру (в оригіналі коричневого, але можна спокійно замінити і звичайним білим)
  • сік 2 лимонів
  • половинка палички кориці (можна замінити 0,5 ч.л. меленої кориці)
  • 1 зірочка анісу
  • 1/3 ч.л. сухого меленого імбиру
  • щіпка меленого кардамону
  • щіпка мускатного горіха
  • 1 склянка (250мл) міцного зеленого чаю
 Яблука наріжте невеличкими кубиками


Перекладіть їх у глибоку каструлю і залийте лимонним соком


Додайте цукор


Покладіть до яблук половину палички кориці


Додайте гілочку анісу, імбир, кардамон і мускатний горіх. Залийте усе міцним зеленим чаєм


Варіть на середньому вогні (час від часу помішуючи) 40 - 50 хвилин. За цей час варення загусне і вбере у себе неймовірний аромат спецій


Витягніть паличку кориці і зірочку анісу. Готове варення відразу розкладіть у стерилізовані банки, накрийте їх кришками (не закручуючи), помістіть у велику глибоку каструлю (на дно покладіть кухонний рушничок), залийте водою по "плечики" банок, доведіть до кипіння і пастеризуйте 20 хвилин. Потім відразу гарно закрутіть кришки, переверніть банки догори дном, накрийте кухонним рушничком і залиште на ніч. Взимку (і не тільки) ця смакота вас дуже потішить :-) Дякую, що завітали!

суголі

Коли я була маленькою, мама щороку возила мене на море, досі пам'ятаю пансіонат "Троянда", в який дідусь кожного літа діставав нам путівку. Ніколи не забуду, як ми наловили ціле відро криветок, а потім разом з сусідами по пансіонатній хатинці їх їли цілий вечір, а ще, окрім щорічного дитячого свята Нептуна, теплих лагідних хвиль і золотого піску, чомусь, в пам'яті закарбувалась пансіонатна їдальня :-) Я її обожнювала! Завжди сідала за стіл і чекала, що ж нам таке цікаве сьогодні принесуть на обід чи вечерю (о так, смачно поїсти я любила завжди :-))))) А ще, саме там, в пансіонатній їдальні я вперше спробувала ЇЇ - мою велику "виноградну" любов - Чурчхелу! Потім ми з мамою щодня ходили на місцевий базар, щоб купити ту солодку смакоту. Тут, в Італії, в мене ніяк "руки не доходили" приготувати ту "виноградну ковбаску", але цього року, після того як друзі подарували нам ящик домашнього винограду, я таки відважилась. Мій чоловік Роберто крутився біля мене на кухні і з цікавістю заглядав, що я там таке варю, колочу і підвішую на нитках сохнути, а потім не витримав,  скуштував трохи виноградної маси і з подивом прокоментував: "А нащо ти суголі на нитки намотуєш і підвішуєш"? Що таке суголі, як воно виглядає і з чим його їдять я до того моменту не уявляла. А виявляється, то італійський родич чурчхели! Отак я відкрила для себе нову "виноградну любов  по - італійськи" :-) Суголі - то такий надзвичайно ароматний і смачнючий виноградний пудинг, який традиційно готують в Італії у період збирання винограду (майже весь урожай іде на приготування вина, але частину винограду неодмінно залишають для суголі). Сам процес приготування надзвичайно простий, виноград підійде будь - якого сорту, але традиційно використовують синій - він надає десерту такого вражаючого кольору, що просто неможливо залишитись байдужим. Ну а смак і аромат... їх неможливо описати словами... усім "виноградолюбителям" присвячується :-)

Щоб приготувати виноградний пудинг потрібно:
  • 1кг винограду (найкраще синього)
  • 120мл води
  • 70г крохмалю (картопляного або кукурудзяного)
  • 100г цукру
Відділіть виноградинки від гілочок і покладіть їх в глибоку каструлю з антипригарним покриттям


Накрийте кришкою і "тушкуйте" на середньому вогні 5 - 7 хвилин. За цей час виноград пропариться, а його шкірка зм'якне


Потім долийте води, дайте закипіти і варіть під кришкою 15 хвилин


Якщо ви власниця/власник такої спеціальної штукенції для овочів і фруктів, як на фото, то вам безмежно пощастило :-) Якщо ж такого гаджету на вашій кухні немає, це зовсім не привід засмучуватись - на допомогу прийде звичайне кухонне сито. Гарно перетріть варений виноград (разом із соком, який він випустив) через сито


Перелийте отримане виноградне пюре з соком в глибоку каструлю


Додайте цукор, крохмаль (обережно перемішайте, щоб не було грудочок)


Варіть на середньому вогні (постійно помішуючи) до загустіння


Відразу розлийте пудинг в порційні склянки, креманочки або форми. Дайте повністю вистигнути і залиште в холодильнику на 1 годину. Смачного :-)

Pudina tal-Ħobż

Дуже люблю здобне тісто, обожнюю його місити, а ще більше потім їсти :-) Тому, завжди дію за правилом "смакоти забагато не буває" і мішу подвійну порцію тіста. От так у мене потім виходить пів стола солодких булочок, а на Великдень  з десяток власних пасок, ще й друзі своїми пригощають. Те, що не встигаємо з'їсти заморожую, а що  в морозилку не поміщається, перетворюється на смачнючий мальтійський шоколадний пудинг. Готувати його мене навчила моя свекруха: колись давно той десерт вважався "бідним", бо готувався лише з залишків черствого хліба, молока і яєць. Моя свекруха часто згадує, як її мама після кожного обіду збирала зі столу шматочки і крихти хліба, що залишився і готувала пудинг (часи були повоєнні, в сім'ї 10 дітей і прогодувати усіх треба було). Але з часом пудинг "збагатився" цукатами, родзинками, какао, цедрою і перетворився на шедевр. Без перебільшень скажу, що то один з найсмачніших десертів, які я коли - небудь куштувала. Щоліта, коли гостюємо в чоловікових родичів на Мальті, окрім їхніх смачнючих пончиків чи не кожен день купую в пекарні і шматочок свіжого мальтійського хлібного пудинга. Місцеві жителі дуже гордяться тим десертом і відносять його до своїх національних страв, підкреслюючи, що то не англійський пудинг, а мальтійський. Мальта була колонією Великобританії, тому й чимало страв на той крихітний острів прийшло саме з "туманного альбіону", але мальтійці до кожної страви додали щось своє, щось змінили і створили свої власні смаколики. Кожна місцева господиня має свій рецепт хлібного пудинга, як у нас у кожній хаті готують борщ по - іншому. Пропоную рецепт бабусі мого чоловіка, то така смакота, що хоч і готую здоровенне деко - десерт вмить зникає. За основу для пудинга можна використати звичайний хліб, але найсмачнішим він виходить саме зі здобою - булочками або пасками. Готовий пудинг слід обов'язково залишити на ніч в холодильнику, тоді він настоїться, набуде притаманної йому вологої консистенції і стане ще смачнішим :-)

Для мальтійського хлібного пудинга потрібно:
панна котта рецепт


Колись давно, ще до приїзду в Італію, я думала, що лазанья - то рибний пиріг, а "панакота" (я її тоді так неправильно називала :-)) для мене була взагалі чимось страшенно заморським і екзотичним. Тоді я й уявити не могла, що буду мати сусіда Франческо , який готує найсмачнішу в світі панна котту! Він мене й навчив секретам цього смачнючого італійського десерту. Ви коли - небудь їли хмаринку? Таку м'яку - прем'яку і дуже ніжну, повільно надламуючи ложечкою маленькі шматочки, які просто тануть в роті... Франческо завжди повторює, що панна котта - один з найлегших у приготуванні десертів, який водночас і найлегше зіпсувати: навіть один лишній грам желатину, недостатньо жирні вершки, або занадто довге перемішування вмить перетворять "ніжну хмаринку" на твердий і незрозумілий кумочок вершків з желатином... Сьогодні поділюсь своїм улюбленим варіантом панна котти, (любителі чаю з молоком мене зрозуміють) :-) Аромат бергамоту, приємні, ледь терпкуваті чайні нотки і ніжні вершки просто казково поєднуються... полийте готовий десерт топленим гірким шоколадом і райська насолода гарантована - слово великої солодкоїжки!

Щоб приготувати панна котту з бергамотовим чаєм потрібно:
трюфелі шоколадні рецепт


Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
Такі домашні трюфелі мої хлопці приготували цього року на День святого Валентина :-) Хоча, після того ми їх ще разів зо три робили, бо то така смакота, ща я готова її їсти щодня! Шоколадні трюфелі завжди були моїми цукерками номер 1, але домашній їх варіант виявився навіть смачнішим за магазинний. До того ж готовим цукеркам (вірніше, їх складу) не дуже довіряю і рідко даю їх дитині, зовсім інша історія з власно приготованими солодощами, та й готувати їх так легко, що й мій 6 - річний Алессіо без проблем впорався. Здивуйте своїх рідних, гостей і себе :-) 

Для шоколадних трюфелів потрібно:


Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.