''Ой чорна я си, чорна...'' чогось завжди коли готую страви з чорним рисом в голові крутяться рядки з тієї пісні :-) Сама я зовсім не чорна, навпаки, та й замість Іванка доля послала мені чорнявого Роберто! А от страви з чорним рисом обожнюю. Взагалі, люблю усі сорти і кольори рису і вдома маю цілу їх колекцію. З білого рису готую різотто, додаю його в супи, пропарений рис ідеальний для легких літніх салатів, червоний смачний з овочами, а от чорний рис найкраще поєднується з рибою і морепродуктами. Найбільше мені і моїм хлопцям смакує салат з того чорного ''злака'', хоча він настільки багатий і комплексний, що по праву може називатись і повноцінною другою стравою, дуже корисною, причому :-)

Для салату з чорного рису потрібно:

Кожен зубець часнику розріжте навпіл повздовж і трішки підсмажте в олії (покладіть часник на пательню розрізом вниз)

Додайте креветки (не потрібно їх попередньо розморожувати) і готуйте разом з часником 5хв, поки вони пустять ''сік''

Рис відваріть до готовності (час приготування залежить від сорту і, зазвичай, вказаний на упаковці), готовий рис процідіть і промийте під холодною водою (щоб відразу його охолодити і зупинити процес приготування)

До ристу додайте креветки (часник, який був у пательні разом з ними нам не потрібен, він уже віддав свій аромат креветкам)

Тепер додамо салату яскравості у вигляді кукурудзи :-) Насправді, кукурудза тут не лише для яскравості, а й для смакового контрасту. Сюди ж покладіть копчений лосось (наріжте його невеликими шматочками)

Тушкуйте до м'якості (час від часу помішуючи). Не виливайте олію, що залишилась після приготування цукіні - додайте її теж до салату, вона надзвичайно ароматна і багата смаком

 Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Полийте його відразу лимонним соком

Додайте цукіні і яблуко до рису, сюди ж покладіть чорні оливки (я кожну оливку розрізаю навпіл), посоліть і поперчіть за смаком, додайте ще 2 ст.л. олії і легенько перемішайте. Смакота готова :-)

Недавно я впіймала себе на думці, що вже багато років (а може й завжди) сприймаю людей і взагалі навколишній світ через їжу... 😁 Ага, в кожного є свої дивні риси і я тут зовсім не виняток :-) Поясню краще: уявіть собі, що ви заходите в оселю, де усе повітря пронизане ванільним ароматом, а з кухні доносяться вправні стукання ложок, виделок і інших кухонних ''причандальок'', на плиті в банячку щасливо гріється борщ, на пательні шкварчать котлетки, а в духовці підростають солодкі булочки... Така сім'я просто не може, не має права бути нещасливою! Так: в моєму сприйнятті щасливі люди завжди пахнуть ваніліном, або корицею, або лимонною цедрою, а ще часто додаються аромати свіжих спецій, меду і навіть рішучий запах пікантного часничку - то теж ознака щастя. Тільки в люблячої і сповненої позитиву господині вареники виходять не просто грудочками борошна з начинкою, а справжнім витвором мистецтва (хай у них не буде ідеальна форма, чи вони будуть різного розміру - зате в них є найголовніше - вкладена душа і вони неодмінно піднімуть настрій усім, хто їх щасливо поїдатиме). Щаслива, незаклопотана людина ніколи не снідатиме однією кавою, до кави неодмінно має бути ароматна булочка чи печенько, а особливо позитивні люди ще й канапкою на сніданок посмакують :-) Ось так, така проста арифметика в моїй голові і в навколишньому баченні :-) І така теорія мене ще ніколи не підводила. От, наприклад, в тітки мого чоловіка завжди виходять найніжніші в світі ньокки (чи ліниві вареники, як я їх називаю), вони такі, знаєте, м'які-прем'які, наче невагомі хмаринки з досить багатим ''рішучим'' смаком - саме такою є і тітка Джакоміна (на вигляд дуже тендітна ніжна жінка, зате з надзвичайно сильним і завжди оптимістично налаштованим характером) :-) Скільки лінивих вареників я перепробувала за багато років в Італії, а тітчині мені найкращі. Коли їх готуватимете, не забудьте додати хороший настрій, дрібку оптимізму і любов до ближнього - то є три дуже важливі інгредієнти для вдалого результату :-) Смачного!

Покладіть разом усі вказані інгредієнти і замісіть з них тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна)

Поріжте ''ковбаски'' на шматочки, приблизно 1 - 1,5 см завтовшки (взагалі, тут питання смаку - якщо любите великі ньокки, спокійно нарізайте їх такого розміру, якого бажає ваша душа гурмана)

За допомогою виделки зробіть на кожному лінивому вареничку повздовжні заглибинки: просто ''прокатайте'' ньокки по зубцях виделки. Такі зазубринки потрібні не для естетичного вигляду, а для того, щоб соус краще огорнув готові ньокки

Відваріть в киплячій підсоленій воді до готовності (для цього достатньо 1хв після того, як ньокки спливуть на поверхню води). А потім смакуйте їх з вашим улюбленим соусом, зі сметанкою чи маслом :-)

''Лазанья, то така геніальна річ, вона як торт - зміни начинку і щоразу будеш мати новий витвір мистецтва'', так завжди казав мій свекор і незмінно все життя на Різдво готував лазанью. Не знаю, хто ще має в своєму кулінарному арсеналі стільки різноманітностей тієї страви, як мав він: класична, біла, з грибами, зі шпинатом, сирна, овочева, з лососем... Серед всього того багатства мені, чомусь, найбільше полюбилась лазанья з гарбузом і ковбасками. Ну, гарбуз я люблю в усіх його ''смакових перевтіленнях'' - і в солоних і в солодких, а в поєднанні з ковбасками для грилю взагалі виходить диво - дивне. Додайте ніжність соусу Бешамель і можна забути про будь - які ресторани, бо такої смакоти ніде не знайдете :-)

Приготуйте Бешамель: я готую завжди мою ''ліниву'' версію, яка ні смаком, ні консистенцією не відрізняється від класичного варіанту: просто покладіть разом усі вказані інгредієнти (холодне молоко, сіль, мускатний горіх, масло і борошно)

Приготуйте начинку: в невеликій кількості олії підсмажте подрібнені цибулю, цибулю - порей, моркву і селеру

Долийте води (щоб лиш покрила гарбуз), додайте сіль, перець, паприку і тушкуйте до готовності

Продовжуйте викладати слоями в такому ж порядку: тісто, начинка, тертий сир, доки не закінчаться всі інгредієнти. В кінці полийте лазанью 5 ст.л. молока

Я вам зараз розповім про найсмачніші в світі печені овочі :-) І то без жодного перебільшення, вони направду надзвичайно смачні! Такі, знаєте, і хрумкі, і ніжні, і пікантні, і водночас дуже делікатні. І поєднання ''овочевого букету'' довершене і соус казковий і приготування дуже просте, та й вигляд готової страви ''тішить око'', тож можна з гордістю пригощати такими печеними овочами і гостей :-) Моїм хлопцям страва настільки сподобалась, що їй вдалось частково витіснити з нашого столу улюблену пікантну картоплю. До речі, такі овочі чудово смакують як в гарячому, так і в холодному вигляді. Ароматні трави можете обирати на власний смак і вподобання - від них страва стане ще апетитнішою :-)

Підготуйте брюссельську капусту: розріжте кожну капустину навпіл. Доведіть до кипіння 700мл води, долийте до неї сік половини лимона, додайте 0,5 ч.л. солі і брюссельську капусту. Дайте покипіти 5хв, а потім процідіть (завдяки такому ''фокусу'' капуста втратить значну частину притаманної їй гіркоти)

Картоплю (я її не чищу, лиш гарно мию і витираю серветкою) наріжте середніми шматочками і покладіть до моркви з капустою

Цибулю (для цього рецепту найкраще підійде саме солодка чкрвона цибуля - вона ідеальна в запіканні) наріжте середніми шматочками

Додайте цибую до решти овочів. Сюди ж досипте спеції (каррі, перець, сіль і паприку), додайте часник та олію. Гарно все перемішайте

Кучерява пікантна картопелька в нас вдома -  останній кулінарний ''хіт'' :-) Колись давно - предавно я купила собі овочерізку, таку, знаєте, у вигляді здоровенної стругачки для овочів. Не знаю як воно правильно називається, але те чудо лежало в мене в шухляді без діла вже декілька років. Купуючи ту ''стругачку'' я планувала навчитись вирізати квіти з моркви, огірка і ще хто-зна з чого... овочевого квітникаря з мене не вийшло :-) Зате моєму чоловікові прийшла на думку чудова ідея - приготувати за допомогою тої штукенції кучеряву спіральну картоплю! І то, я вам скажу, просто чудо :-) Заправку я додала свою улюблену. Ми вдома надзвичайно любимо пікантні страви, тож майже до всього додаю паприку, ну і цю страву без неї не уявляю. Хоча, якщо хочете більш делікатного смаку, можете зменшити кількість паприки, або взагалі її не додавати - буде теж смачно :-)

Якщо маєте отаке ''чудо''серед вашого кухонного приладдя, то будете мати ідеальну кучеряву запечену картопельку

Картоплю гарно помийте і витріть серветкою. Чистити її не потрібно. Просто пропустіть її через таку овочерізку, як на фото вище, а потім обережно викладіть картопляні спіральки на деко, застелене пекарським папером

Якщо ж не маєте ''спіралайзера'' (так ту штуку називає мій чоловік:-)) то зовсім не проблема, досить нарізати картоплю (теж нечищену) дуже тоненькими кільцями (я для цього використовую кухонний комбайн) - така картопелька не буде кучерявою, зате вийде не менш смачно

Тепер найважливіше - заправка :-) Саме вона надає такого насиченого, пікантного і неповторного смаку цій страві. Перемішайте олію з перцем, сіллю, паприкою, каррі і часником, пропущеним через прес

Якщо ж готуєте картоплю, нарізану тоненькими колечками, тоді перемішайте її з заправкою, а потім викладіть на деко, застелене пекарським папером (таким чином нарізана картопля не розвалиться при перемішуванні, тож тут можна ''діяти'' спокійно з перемішуванням :-)