Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

''Свято наближається, свято наближається''... у вас в голові теж ''грає'' ця музика з усім відомої реклами у передріздвяний період? Ще трішки і святкове мерехтіння кольорових вогників прикрасить вулиці й оселі, всюди пахнутиме ялинкою, мандаринками, пряниками, медом, корицею, гвоздикою і мускатним горіхом, а смак повітря набуде імбирної пікантності і солодкого цукатного відтінку :-) Як  же я люблю... Люблю, ні - ЛЮБЛЮ цей чарівний передсвятковий період. Весь світ в очікуванні чуда стає (хай на зовсім трішки) добрішим і затишнішим. Моя дитина вже декілька днів наспівує колядки, які вони вчать в школі до різдвяного виступу, як же вони ніжно звучать, коли їх співає тендітний, щирий і сповнений щастя дитячий голос 💓 В такій атмосфері саме час спекти смачнючий німецький різдвяний штоллен. Адже до Різдва йому ще потрібно буде настоятись, щоб стати ще смачнішим і ароматнішим. Я вже багато років до Різдва (крім нашого калачика, італійських Панпепато, пряників та інших смаколиків) печу різні види німецьких штолленів: класичний з марципаном, з шоколадними краплями і сирний. Власне, про останній сьогодні й піде мова :-) Це один з найпростіших в приготуванні і в той же час чи не один з найсмачніших видів цієї випічки. Тісто таке приємне в замішуванні, що хочеться місити і пекти здоровенну порцію :-) Найважте, то потім втриматись і не почати їсти ту смакоту відразу (я ховаю готові штоллени від своїх хлопців і від себе в кухонну шафу) :-) Обов'язково дайте готовим смаколикам настоятись хоча б 2 тижні, а ще краще місяць - вони стануть просто дивовижними! Усім бажаю хорошого дня, добра в серці, тепла в душі і смачної різдвяної випічки :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 250г м'якого масла
• 200г цукру
• 2 яйця
• терта цедра 1 апельсина
• сік половини апельсина (50мл)
• 600г борошна
• 10г розпушувача
• 250г домашнього сиру (перемеліть його блендером), рікотти або сиру Кварк
• ванілін
• 100г родзинок (не потрібно їх заливати окропом)
• 40мл коньяку або рому
• 100г апельсинових цукатів
• 100г мигдалю (подрібніть його)
• 100г в'яленої журавлини (або в'ялених вишень)
• 80г топленого масла і цукрова пудра для посипання готового штоллена

Перемішайте масло з цукром (або ж збийте міксером)


 Додайте до масла яйця і знову гарно перемішайте


Сюди ж покладіть сир (або рікотту чи кварк), терту апельсинову цедру і сік


Перемішайте


Досипте борошно, ванілін і розпушувач. Перемішайте легенько ложкою








Примніть трішки ''хлібину'' руками




Випікайте 1 годину при 180С






Дякую, що завітали :-) Смачної вам різдвяної випічки!

Сьогодні захотілось чогось м'якенького, смачного, ванільного, але такого, щоб швидко приготувалось і ще й настрій підняло. Для такого випадку маю один бабусин смаколик - сирні кексики. Люблю їх безмежно! І не лише за їх ніжну структуру і чудовий смак, а й за те, що вони таке собі ''все в одному'': до них досить покласти якийсь цікавий ''додаток'' і будете мати щоразу новий смачнючий десерт :-) Серед моїх улюблених ''додатків'' шоколадні краплі (дропси), родзинки, лимонна або апельсинова цедра, ромова есенція, в'ялені вишні і ванілін. На приготування потрібно зовсім мало часу і декілька простих інгредієнтів, які, зазвичай, ''живуть'' в холодильнику і на кухонних поличках :)

Для сирних кексиків потрібно:

Вчора в Римі цілий день лив такий сильний дощ, що з хати виходити не було ніякого бажання. Хотілось тільки зручно вмоститись на дивані перед телевізором і насолоджуватись лінивим "нічогонеробленням"... що я й зробила :-) На діток шум дощу нагнав сну, чоловік дивився свій улюблений футбол, я ж вирішила провести час в команії кулінарного каналу. Чомусь, завжди коли на вулиці холодно або падає дощ, моя душа вимагає чаю з чимось солодким, а ще бажано щоб те солодке було з корицею :-) Настільки люблю ті прянощі, що додавала б їх всюди, не лише в десерти і випічку. І тут, наче почувши моє бажання, в смачній передачі італійська тітонька почала розповідати, як спекти пиріг з корицею! То такий своєрідний бездріжджовий швидкий варіант всесвітньо відомих коричних булочок, бо на смак пиріг ну дуже їх нагадує, от тільки місити тісто, а потім чекати його підростання зовсім не потрібно: перемішали, поклали в форму, спекли і можна відразу смакувати :-) Так апетитно було те все дивитись, що я таки встала зі свого зручного дивана і спекла те чудо. Який божественний аромат заполонив мою кухню, та й не тільки кухню :-) Ну а смак... тут краще скуштувати, бо таких смачних слів підібрати не можу :-)

Форму для кекса або тортівницю змастіть маслом, посипте борошном і перелийте в неї половину тіста

А пам'ятаєте кекс Столичний? Той справжній, з масляно - ванільним смаком і великою кількістю родзинок, з красивою тріщинкою зверху... В сьогоднішніх магазинних кексах від того справжнього смаколика з дитинства залишилась, нажаль, тільки красива тріщинка...  Масла, більш ніж впевнена, туди ніхто не кладе, замінюючи його дешевим спредом чи маргарином, для масляного смаку використовують есенції, а перелік складників з незрозумілими абревіаціями взагалі наводить жах :-( І найбільш прикро тому, що справжній Столичний кекс дуже легко готується з простих інгредієнтів без цілої купи добавок. Ніколи не забуду, як бабуся брала мене маленьку з собою на роботу в кондитерський цех. То було моє улюблене місце, від якого віяло не лише божественним ванільним ароматом, а й якоюсь смачною магією. Я завжди зачаровано розглядала здоровенні кухонні комбайни і боялась до них підійти. Чосусь, вони мені здавались живими, з довжелезними руками, які міцно обіймали миску з борошном, маслом і яйцями і дуже зайнятими у своїй нелегкій праці по вимішуванню кремів і тіста, і я страшенно не хотіла їх турбувати, тому лиш сиділа на кріслі і спостерігала за таємничою роботою тих машин. Моїм улюбленим днем на бабусиній роботі був четвер. Саме в той день щотижня в цеху незмінно пеклись два мої улюблені десерти: тістечко "Танічка" і кекс "Столичний". Мені довіряли поважну місію: "Танічки" (яких в пекарні пекли таку кулькість, що й порахувати неможливо) я посипала подрібненими горішками, а в тісто для кексу додавала родзинки. Я стільки четвергів провела в бабусі на роботі, що рецепт кексу пам'ятаю без записника до сьогодні. Бабуся завжди повторювала: "То дуже легко запам'ятати - однакова кількість масла і цукру, 3 яєчка, ванілін... і в жодному разі не можна замінювати масло маргарином". В цеху пекли все строго по ГОСТу, в жодному разі не відходячи від правил, навіть задля економії (для мене саме ті рецепти були ідеальними). Вчора, чомусь, так захотілось чаю зі Столичним кексом, хоч на вулиці й спека і духовку лінь вмикати, та бажання сильніше за лінь, тим більше, що така смакота виходить :-)

Моя свекруха дуже любить розповідати історії зі свого дитинства, а так як в мені вона знайшла вдячного слухача, постійно згадує щось нове й цікаве. Народилась моя "друга мама" на Мальті і згадати їй справді є що: зовсім маленькою вона на власні очі бачила війну,  коли такий крихітний острів пережив страшне німецьке бомбардування... Але, нащастя, більшість її спогадів веселі, сонячні і яскраві, як і її тепла батьківщина. Часто в своїх розповідях свекруха згадує якісь давно забуті смаколики, як от кролик, тушкований в чорному шоколаді (досі не знайшла рецепту, а мій чоловік взагалі сумнівається, що така страва коли-небуть існувала:-)))). Але сьогодні мова піде не про кролика і не про шоколад, а про солодкий пиріг з картоплі. Мабуть разів 100 чоловікова мама розповідала мені історію про той десерт. То були якраз повоєнні роки і багато мальтійських сімей ще не встигли повернутись до нормального життя (морально й матеріально), тому люди намагались допомагати один одному, як могли. У батьків моєї свекрухи був великий сад з фруктовими деревами і щоразу вони збирали гарний урожай. Моя "друга мама" (в той час учениця початкової школи) щосуботи носила кошик з апельсинами, лимонами й іншими фруктами з саду сусідам. Сусідка ж, щоб віддячити, садила мою свекруху за стіл і давала їй шматочок солодкого пирога з картоплі. Так той смаколик закарбувався в її пам'яті, що навіть через більше, як півстоліття немає для неї смачнішого пирога за той картопляний! От вона вже роками мене просить знайти їй рецепт, але якби ж то було так легко. В інтернеті і книжках повно солоних картопляних страв, ще й ніхто зі знайомих теж не мав такого перепису. Ми вже думали полишити те діло й залишити свекруху жити спогадами про той пиріг, аж тут зовсім випадково мені на очі потрапив рецепт в старій англійській кулінарній книзі і, як каже моя мама в мене в голові "загорілась лампочка" :-) Для дегустації покликали свекруху і, затамувавши подих, усі чекали її фінального вердикту... сльози в її очах без слів дали зрозуміти, що людина повернулась в дитинство,і подумки знову опинилась за столом сусідки з кошиком апельсинів в руках і шматочком картопляного пирога на столі... спробуйте цю смакоту, вона того варта :-)

Усі діляться своїми смачнючими різдвяними кексами то і я своїм улюбленим поділюсь :-) Печу його кожного року і ще ніразу мене не розчарував. Люблю його за те, що цей кекс не потрібно залишати настоюватись на декілька тижнів, достатньо і 24 годин, щоб ця запашна різдвяна випічка увібрала всі смаки і стала просто неперевершеною. Рецепт колись давно знайшовся в німецькому журналі (взагалі, обожнюю різдвяну випічку з німецьких видань) і полюбився з першого разу. Поки кексик печеться дім наповнюється таким божественим ароматом, що на душі відразу стає тепло, затишно і казково, а про його чудесний смак я взагалі мовчу :-) 

Для різдвяного кекса потрібно: