Недавно я впіймала себе на думці, що вже багато років (а може й завжди) сприймаю людей і взагалі навколишній світ через їжу... 😁 Ага, в кожного є свої дивні риси і я тут зовсім не виняток :-) Поясню краще: уявіть собі, що ви заходите в оселю, де усе повітря пронизане ванільним ароматом, а з кухні доносяться вправні стукання ложок, виделок і інших кухонних ''причандальок'', на плиті в банячку щасливо гріється борщ, на пательні шкварчать котлетки, а в духовці підростають солодкі булочки... Така сім'я просто не може, не має права бути нещасливою! Так: в моєму сприйнятті щасливі люди завжди пахнуть ваніліном, або корицею, або лимонною цедрою, а ще часто додаються аромати свіжих спецій, меду і навіть рішучий запах пікантного часничку - то теж ознака щастя. Тільки в люблячої і сповненої позитиву господині вареники виходять не просто грудочками борошна з начинкою, а справжнім витвором мистецтва (хай у них не буде ідеальна форма, чи вони будуть різного розміру - зате в них є найголовніше - вкладена душа і вони неодмінно піднімуть настрій усім, хто їх щасливо поїдатиме). Щаслива, незаклопотана людина ніколи не снідатиме однією кавою, до кави неодмінно має бути ароматна булочка чи печенько, а особливо позитивні люди ще й канапкою на сніданок посмакують :-) Ось так, така проста арифметика в моїй голові і в навколишньому баченні :-) І така теорія мене ще ніколи не підводила. От, наприклад, в тітки мого чоловіка завжди виходять найніжніші в світі ньокки (чи ліниві вареники, як я їх називаю), вони такі, знаєте, м'які-прем'які, наче невагомі хмаринки з досить багатим ''рішучим'' смаком - саме такою є і тітка Джакоміна (на вигляд дуже тендітна ніжна жінка, зате з надзвичайно сильним і завжди оптимістично налаштованим характером) :-) Скільки лінивих вареників я перепробувала за багато років в Італії, а тітчині мені найкращі. Коли їх готуватимете, не забудьте додати хороший настрій, дрібку оптимізму і любов до ближнього - то є три дуже важливі інгредієнти для вдалого результату :-) Смачного!

Покладіть разом усі вказані інгредієнти і замісіть з них тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна)

Поріжте ''ковбаски'' на шматочки, приблизно 1 - 1,5 см завтовшки (взагалі, тут питання смаку - якщо любите великі ньокки, спокійно нарізайте їх такого розміру, якого бажає ваша душа гурмана)

За допомогою виделки зробіть на кожному лінивому вареничку повздовжні заглибинки: просто ''прокатайте'' ньокки по зубцях виделки. Такі зазубринки потрібні не для естетичного вигляду, а для того, щоб соус краще огорнув готові ньокки

Відваріть в киплячій підсоленій воді до готовності (для цього достатньо 1хв після того, як ньокки спливуть на поверхню води). А потім смакуйте їх з вашим улюбленим соусом, зі сметанкою чи маслом :-)

Хто б там що не казав, а я впевнена - кожна поважаюча себе булочка нізащо в світі не відмовиться від компанії смачного масла, а якщо то ще й не просто масло, а такий чарівний крем з медом і корицею, то усі булочки і скибочки хліба в чергу стануть, лиш би з ним подружитись :-) Знаєте, то як шлейф дорогих парфумів, які відразу перетворюють жінку в розкішну пані. До речі, таке масло чудово підходить і в ролі крему для капкейків - будете мати справжній американський десерт! Головне тут не зіпсувати все неякісним ''матеріалом'': обирайте лиш хороше масло, ніяких спредів, а тим більше маргарину. Мед теж дуже впливає на смак: найбільше люблю мед з акації, він такий в міру ніжний і не перебиває собою інші смаки. В рецепті вказана сіль, не нехтуйте нею - та дрібочка не змінить кардинально смак, але доведе його до потрібної ''вершини''. Ласуйте на здоров'я :-)

Покладіть усі інгредієнти в чашу блендера (за відсутності блендера чи міксера можна без проблем приготувати таке масло і за допомогою ручного перемішування - доведеться трішки додати зусиль, але результат вас не розчарує)

Збийте усе до однорідності блендером або просто перемішайте ложкою. Смакота готова :-) Термін зберігання ідентичний терміну придатності масла, яке ви використали

Маю я одну дуже велику любоффффф! Ні, то я не про коханого чоловіка зараз, а про гастрономічну любов :-) Та пристрасть в мене ще з дитинства і от вже скільки років не проходить. А ще вона дуже легко передається повітряно - ''крихітним'' шляхом: досить на мить вдихнути чарівний ванільно - яблучний аромат, а потім скуштувати лиш крихточку яблучного конвертика і все, ви пропали в полоні смакоти:-) В нашій сім'ї по конвертиках з яблуками спеціалізується мамина сестра Ліля (так так, та сама Ліля, що пече найсмачнішу в світі сирну запіканку). Саме Лілін рецепт мені найвдаліший (еге ж, конвертики бувають різні і рецепти їх теж: десь забагато цукру, десь в тісті надто відчувається смак соди, а в цьому переписі абсолютно нічого зайвого і нічогісінько не бракує :-) Лиш раджу пекти подвійну порцію, бо тістечка вмить розлітаються.

Покладіть разом усі інгредієнти для тіста (сир, м'яке масло, соду, погашену оцтом, борошно, цукор і ванініл)

Замісіть тісто (якщо воно надто липке, досипте ще борошна). Покладіть його до холодильника на 30хв

Готове тісто розкачайте (не тонко - приблизно 0,5см завтовшки) і поріжте його на однакові квадратики

Для начинки яблука почистіть і наріжте середніми кубиками. Перемішайте їх з цукром і корицею

Віднедавна в мене з'явився ще один улюблений рецепт пряників :-) Я взагалі усі пряники люблю, але ці настільки смачні, що було б немилосердно з мого боку не поділитись рецептом з іншими. Вони мають ідеальну структуру - таку, знаєте, ''карамельну'' (якщо так можна назвати) - ледь хрумку, і ледь тягучу, чи, як каже моя дитина ''жувальну'' :-) Ну а смак таких пряників... він неймовірний, по-іншому й бути не може, якщо поєднати запашний мед, корицю і апельсинову цедру - вийде казкова композиція, така доречна до горнятка гарячого чаю. Смачного усім чаювання і нехай Святий Миколай принесе вам багато подарунків і хороший настрій :-)

Додайте до борошняної суміші топлене масло з цукром і медом. Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Загорніть його в харчову плівку і залиште в холодильнику мінімум на 2год (можна і на цілу ніч)

Викладіть кульки на деко, застелене пекарським папером і зверху легенько притисніть виделкою, щоб утворилась ''сіточка'' (при випіканні печиво трішки розтечеться, тому не забудьте викладати його на відстані одне від одного)

Нагрійте духовку до 180С і випікайте прянички впродовж 15хв (готове печиво буде м'яке, але після вистигання затвердне і буде мати ідеальну консистенцію, якщо ж перепекти його - ризикуєте отримати тверді пряники)

Солодкого зігріваючого і неймовірно ароматного пуншу вам у стрічку :-) До того ж він безалкогольний, тож смакувати ним можуть і діти, і ті, хто дотримується посту і не вживає алкоголю. Такий варіант різдвяного напою моя свекруха колись дуже давно ''привезла'' з Англії. Два її брати ще в кінці 60-х років переїхали з Мальти до Англії, там одружились і ''пустили коріння''. І за роки вже давно почуваються там, як вдома, але свята є свята і саме тоді найбільше хочеться бути поруч з усіма рідними. Тож щороку чоловікові дядьки з сім'ями або самі їхали (вірніше, летіли) на Мальту на Різдво, або ж запрошували до себе когось із родичів. Отак мої свекри, чоловік і двоє його братів цілих вісім раз святкували Різдво в Англії. Мій Роберто досі згадує справжній сніг (який є такою рідкістю в теплій Італії), здоровенні санки з кіньми, хори колядників, каток, а потім святкову вечерю в затишній кімнаті з каміном і цілу купу смакоти :-) Безалкогольний пунш був ''коронною стравою'' (ну, радше напоєм) тітки Віккі. Вона наливала його в таку спеціальну здоровенну скляну ємкість, занурювала в напій великий черпак і кожен наливав собі стільки напою, скільки душа забажає. Моя свекруха закохалась в такий пунш і відтоді щороку готує його на Різдво і не тільки. Для мене ж, то своєрідний еліксир тепла, щастя і затишку - така невидима апельсиново - лимонно - імбирно - гвоздично - кардамонна магія із пахучою паличкою кориці :-)

З лимона нам потрібна лише цедра - тоненько зріжте її ножем або овочечисткою (намагайтесь уникати білого гіркого шару) і покладіть її в каструлю

З апельсина, навпаки, потрібна м'якоть - почистіть апельсин від цедри і зніміть білий гіркий прошарок. М'якоть наріжте кубиками і покладіть в каструлю до лимонної цедри

Доведіть знову до кипіння і готуйте ще 2хв. Накрийте кришкою і дайте ще настоятись 2хв

Процідіть і смакота готова! За бажанням, досолодіть або додайте меду.  Накраще смакує, звісно, в гарячому вигляді - оселя відразу наповниться неймовірним ароматом і затишком, а настрій стане святковим :-) Ще такий напій можна додавати в якості сиропу до чаю - звична смакота заграє новими нотками. А зберігати пунш слід в холодильнику. Усім бажаю хорошого настрою і веселих свят :-)

Знаєте, рецепти бувають різні, вдалі і невдалі, іноді результат пречудовий, але приготування настільки трудоємке, що пропадає всяке бажання ще раз готувати ту страву. А є рецепти ідеальні (ну, принаймі в моєму розумінні): для них потрібно всього декілька складників, мало часу і результат завжди вражає. Саме останню категорію я найбільше люблю, старанно бережу в своєму записнику і найчастіше готую. Сьогодні розповім вам про моє ідеальне печиво. Якщо описати одним словом, то воно неперевершене. Неперевершене у всьому: готувати його - одне задоволення, список необхідних інгредієнтів нараховує лиш 5 позицій, смак готового печива незрівнянний, консистенція ідеальна! А ще рецепти дуже ''пристосувабельний'' (так каже моя дитина :-) Додайте ванілін - будете мати ванільну випічку, хочете шоколадного печива? Легко! Просто додайте до вказаної порції 20г какао і заберіть таку ж кількість борошна. Досипте в тісто шоколадних крапель - і десерт заграє цікавим новим смаком. Печиво буде пречудовим і з родзинками, і з лимонною чи апельсиновою цедрою, з корицею, маком, зернятами анісу і взагалі будь - яким солодким чи пряним додатком. Головне лиш не забути про два ''не'': не розкачувати тісто занадто тонко і не перепекти печиво :-) Смачного!

Перемішайте усе руками до утворення крихт (для полегшення і пришвидшення процесу можна скористатись кухонним комбайном)

Додайте яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Покладіть його в холодильник на 30хв

Потім розкачайте тісто до 0,5 - 0,7см завтовшки (колись я думала, чим тонше розкачаю печиво, тим краще, і печиво в мене виходило сухе і тверде, виявилось то була моя велика помилка - товщина тіста повинна буде не менше, ніж пів сантиметра) і повирізайте печенька бажаної форми

Спочатку нагрійте духовку до 180С і тільки потім покладіть в неї деко з печивом. Випікайте 15-20хв (як тільки краї печива підрум'яняться - воно готове, не чекайте, що уся поверхня сухариків стане світло-коричневою, а печиво затвердне, навпаки, гаряче готове печиво буде середньо - м'яке, зате після вистигання воно набуде ідеальної консистенції і ''твердості'')