Коли я була маленькою, в бабусі з дідусем було дві дачі (теоретично, одна була моєї мами, а інша - маминої сестри, але молодь була заклопотана на роботі і з нами-дітьми, тож порались на обидвох городах таки бабуся і дідусь). Ну і я, як хвостик за ними всюди їздила :-) Обидва городи були на одній вулиці, лиш один був в долинці (його ми називали ''нижня дача''), а інший - на горбочку (то для нас була ''верхня дача''). В долинці чудово росли різні фруктові дерева і кущі, а на горбочку, окрім картоплі-помідорів-огірків-квасолі і іншої дрібної городини дідусь обов'язково відводив чималий пляц для гарбузів. Справа в тому, що всі в нашій сім'ї обожнюють гарбузи. Скільки ж їх видів у нас достигало щороку! І здоровенні круглі (вони найчастіше йшли на кашу), і яскраво-помаранчеві довгі (їх солодка серединка ідеально підходила для солодкої випічки, варення і цукатів), і сірі в цяточки (то для супу) і навіть мармуровий гарбуз у нас ріс (не пам'ятаю, що ми з ним робили 😋). Кожного року збір ''гарбузяного'' урожаю в нас традиційно закінчувався моїм питанням: ''а сирник гарбузяний спечете?'' Вся сім'я вже знала ту фразу на пам'ять і, жартуючи, випереджували мене: ''о, тепер і сирник з гарбузом можна спекти'' :-) Як же я той сирник люблю! Якийсь він особливий, мабуть, окрім апельсинової цедри, ваніліну і шоколаду, приправлений ще й солодкими дитячими спогадами. А якщо без жартів, то сирник і направду смачнючий. В ньому дуже гармонійно усе скомбіновано: і поєднання кольорів, і структура тіста й начинки, і смакова гама. Я лиш трішки полегшила й усучаснила для себе процес його приготування: раніше ми завжди терли гарбуз на грубій терці, я ж тепер перемелюю усе блендером, апельсинову есенцію я замінила тертою апельсиновою цедрою (просто раніше, надцять років тому, апельсини не так легко було знайти, як зараз) і ще, замість подрібненого шоколаду додаю готові шоколадні краплі (дропси) - вони не настільки тануть і дуже приємно ''хрустять'' в готовому сирнику. Спробуйте :-)

Для тіста перемішайте борошно, какао, цукор, сіль і розпушувач

Залишилось додати яйця і замісити тісто, що тримається купки. Поділіть його на 2/3 (покладіть в холодильник на 30хв) і 1/3 (покладіть в морозилку на 30хв)

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеликими кубиками і покладіть в чашу блендера (або ж просто натріть його на грубій терці)

До сирно-гарбузяної маси додайте манну крупу, сметану, яйце, цукор, цедру, крохмаль, ванілін і шоколадні краплі

Тісто, що було в холодильнику розкачайте і викладіть в тортівницю з бортиком

Дайте готовому сирнику повністю вистигнути і поставте в холодильник принаймі на 2 години. Дякую, що завітали на нашу кухню, усім бажаю солодкого дня :-)

Не знаю, чи насправді ця страва має якесь відношення до американської кухні, але саме під назвою ''Курка по-американськи'' вона ''живе'' в моєму кулінарному записнику вже багато років:-) Мої хлопці її просто обожнюють! І то не дивно, литочки виходять такими приємно - хрумкими і ароматними, що їх важко не полюбити. А якщо запекти їх разом з картопелькою, то, як каже мій Алессіо: вийде взагалі ''люкс'' :-)

Приготуйте маринад: перемішайте разом лимонний сік, пропущені через прес зубці часнику, петрушку, пармезан, олію, щіпку солі і перцю

Натріть гарно з усіх сторін маринадом курячі литочки. Накрийте фольгою і залиште маринуватись цілу ніч в холодильнику

Сюди ж за бажанням покладіть картопельку і розмарин. Знову скропіть усе олією, посипте сіллю і перцем

Нашого друга Фабіо в компанії друзів усі називають "королем польпеттоне"! Польпеттоне (італійською) - то ніщо інше, як м'ясний хлібець з фаршу. Фабіо так вправно готує ту страву, так смачно її приправляє, а ще такі цікаві начинки закручує всередину, що саме його хлібці виходять особливими і він по праву заслужив свій "титул" :-) На вихідних нам пощастило обідати одним зі смаколиків нашого друга. Рецептом спішу поділитись і з вами, бо його дивовижно легко і швидко готувати, а успіх за столом гарантований :-)

Покладіть разом фарш, 2 яйця, сухарі, сіль, перець, паприку, тертий сир і 2 ст.л. подрібненої пертрушки. Гарно усе перемішайте, наче місите м'ясне тісто (якщо маса занадто рідка і не тримається кпки, досипте ще трішки сухарів)

Розкачайте масу з фаршу в тонкий пласт (розкачувати найзручніше між двома листами пекарського паперу)

Люблю іноді "бавитись" на кухні і готувати домашні варіанти того, що можна купити вже готовим в магазині. Саме домашнє виходить якимось особливим, сонячно - теплим  і з присмаком любові. Готову рікотту і сир "Прімо сале" тут, в Італії, можна без проблем купити в кожному супермаркеті, але іноді прилітає така незвичайна "фея домашнього сиру" і шепоче на вухо: "ну звари домашній сир :-) а потім додай до нього різні приправки - спеції-оливки - зелень і буде стільки радості за столом!" Позавчора саме така фея була на моїй кухні :-) В результаті три літри звичайного молока, сіль і лимони перетворились на 500 грам ніжної смакоти. Усім любителям кулінарних експериментів присвячується!