Якщо з солоними гарбузяними стравами і різноманітними кексами у мене все "чікі-пікі" (так каже мій двоєрідний брат Олег :-), то з пісочним пирогом з гарбузяною начинкою справи трохи інші. Не хотілось звичайного пісочного тіста, начиненого гарбузяним пюре, а чогось особливого. Тому я так довго шукала саме той пиріг, який колись давно-давно бачила в американському фільмі: там бабуся з накрученим на бігуді волоссям, в рожево-білому фартушку готувала такий смаколик для своїх внуків, молола гарбуз, щось збивала, перемішувала, досипала спеції, а потім те все так апетитно виглядало, що хотілось залізти в екран і відкусити добрячий шматок тієї випічки. Я перепробувала безліч різноманітних гарбузяних начинок і нарешті знайшла ЇЇ! Цей пиріг справді неймовірний, він настільки ароматний, що навіть найбільший "гарбузонелюбитель" з задоволенням буде ним ласувати. Апельсин і букет спецій творять чудеса в поєднанні з гарбузом, а пісочне тісто з корицею робить його ще неповторнішим. Готовий пиріг слід залишити до повного вистигання і потім потримати ще з годинку в холодильнику, це дозволить усім ароматам ще краще "подружитись" :-)

Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Залиште його в холодильнику, поки готується начинка

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеличкими кубиками, покладіть їх на деко, застелене пекарським папером і запечіть в духовці до готовності (приблизно 20-30 хвилин при 200С)

До гарбузяного пюре додайте спеції, цукор, яйця, терту апельсинову цедру і вершки. Перемішайте усе вінчиком до однорідного стану

 Тісто дістаньте з холодильника, тоненько розкачайте і викладіть його в тортівницю з бортиком

З усієї "котлетно-фрикадельно-відбивної" родини, я завжди найбільше любила мамині товченики. Не знаю звідки та назва, бо товкти там нічого не потрібно, тай товчениками, зазвичай, називають трохи іншу страву, але саме так ми роками іменуємо ті м'ясні палянички вдома. То щось на зразок відбивних котлет з фаршу. Але вони набагато ніжніші, соковитіші і, як на мене, смачніші :-) Найкращу компанію товченикам складе запечена картопелька і овочевий салат, хоча моя дитина з превеликою радістю наминає їх просто з хлібом, і в школу просить зробити канапку з товчеником. Просто, швидко і надзвичайно смачно, спробуйте :-)

Борошно насипте в тарілку або на дощечку, покладіть на нього кульку фаршу і розпластайте її руками (потім переверніть і примніть з другого боку теж, щоб фарш був покритий борошном з обох боків)

В пательні розігрійте олію. Яйце збийте виделкою, надберіть 2-3 ст.л. збитого яйця в блюдце або невелику тарілочку, покладіть на нього товченик і відразу дайте йому "зісковзнути" в пательню з олією

Сьогодні поділюсь стравою, яку мої хлопці (чоловік і старший синочок) просто обожнюють. Ми часто готуємо страви з кус кусу, особливо на вечерю, коли, як каже мій Роберто, хочеться і смачно поїсти і не почувати себе потім, як надувна кулька з надто повним шлунком :-) В такому випадку кус кус просто ідеальний. Дуже люблю його в "овочевій компанії", а тунець додає ситності і визначеності смаку. Колись давно спробувала таке поєднання в гостях і відтоді воно мене полонило :-) Страва смакує чудесно як в холодному вигляді (що найкраще підходить для різноманітних пікніків та спекотніх днів), так і в теплому. Спробуйте, не пожалкуєте.

Перець помийте, гарно витріть і загорніть його в фольгу. Запечіть в духовці при 180С впродовж 1 години, потім залиште загорнутим в фользі майже до повного вистигання

В каструлю налийте 2 склянки води, сюди ж додайте 2 щіпки солі і 1 ст.л. олії. Доведіть до кипіння

Як тільки вода закипить, зніміть каструлю з вогню, досипте до неї кус кус, перемішайте і накрийте кришкою. Дайте постояти 5 хвилин

Перець витягніть з фольги, заберіть зернята і зніміть шкірку (з запеченого перцю вона дуже легко знімається), потім перемеліть перець блендером в пюре

Цей пиріг (вірніше, його рецепт) моя бабуся привезла з Києва. Все було ще в далеких 80-х роках, коли кондитери з усіх куточків України могли взяти участь в солодкому конкурсі - то був такий - собі радянський "мастер-шеф", тільки по телевізору його не показували і участь могли приймати лише "дипломовані" кондитери. Досі пам'ятаю, як тішилась бабуся, коли її разом з іншими дівчатами з кондитерського цеху запросили на те змагання :-) Ну, жінки є жінки (як казав мій дідусь Петро), окрім "технічних" приготувань до конкурсу (пошуку нових до того небачених рецептів, вправляння в оформленні, виліплюванні з мастики, замішуванні і збиванні) кожна з учасниць хотіла ще й виглядати найкраще. Моя бабуся тоді відважилась на відчайдушний для неї вчинок - придбала собі паруку! І, хоч Бог подарував їй надзвичайно красиві і густі каштанового відтінку коси, які так красиво в'ються і виблискують на сонці, мода взяла своє :-) Ще звечора бабуся приготувала усі необхідні для подорожі і конкурсу пакунки, а паруку (щоб не пом'ялась) залишила на столі. Потіг вирушав з Тернополя рано - вранці, тож мене малу не будили. І ото встаю я зранку і що бачу на столі... бабусину паруку! Саме ту, яку вона так довго відважувалась купити, так дбайливо загорнула в пакет, а потім успішно забула вдома :-) Я була зовсім маленькою і не зовсім зрозуміла призначення того "модного гаджета", скільки сміху було потім, коли я на всю хату кричала: "Мама, бабуся голову забула!!!" Конкурс виграв кондитерський цех з Харкова, а бабуся зі своїми дівчатами - кондитерами зайняли поважне третє місце. Скільки ж нових солодких рецептів тоді з'явилось в її зошиті! І все таке - розтаке, смачнюче і дуже для тих часів незвичайне. Манний сирник (про який сьогодні і йде мова) був представлений дівчатами з Чернівців, він ще тоді в 80-х став моїм фаворитом. Я тут, в Римі печу його з рікоттою, бабуся ж незмінно використовує оригінальний рецепт з домашнім сиром, обидва варіанти смачні до нестями :-) Дуже люблю пироги з кремовою начинкою, а оте поєдняння з гірким шоколадом, який прикрашає верх смаколика, прото божественне...  

Дивіться також наш відео-рецепт приготування цього пирога:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓

Для, тіста покладіть разом борошно,сіль, цукор і масло. Перемішайте руками до утворення крихт

Долийте холодну воду і замісіть тісто, що тримається купки. Поставте його в холодильник на 30 хвилин

Досипте в нього манну крупу і цукор. Варіть на середньому вогні (постійно помішуючи до загустіння - суміш повинна відставати від стінок каструлі). Потім дайте каші трохи охолонути

Нагрійте духовку до 180С і випікайте сирник впродовж 1 години (в режимі верх і низ) і ще 20 хвилин (тільки низ)

Дайте сирнику повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику принаймі на годинку. Смачного :-)

Так мені захотілось бородинського хліба... ну дуже сильно захотілось... і де його знайти в Римі... особливо серед тижня (бо на вихідних інколи ту пряну смакоту можна купити в наших шоферів і то, якщо встигнути, бо бажаючих дуже багато). Добре, що бабуся колись давно навчила мене пекти домашній, як ми його називали "майже бородинський" хліб. За смаком він дещо відрізняється (зовсім трішки) від свого оригінального "родича", але виходить таким же ароматним і смачним. Бабуся завжди тримала на кухні запаси солоду (як тільки запаси починали меншати, ми з дідусем відразу йшли на базар їх поповнювати). Я ніяк не могла зрозуміти, чому солод має саме таку назву, бо ж на смак він майже не солодкий, а навпаки, гіркуватий :-) Але саме та "субстанція" в поєднанні з букетом спецій і робить бородинський хліб таким незвичайним. Обожнюю його з маслом або вершковим сиром, такий контраст пряного і ніжного смаків, як на мене, просто ідеальний. Дідусь ту всю картину доповнював ще шматочком сала, я ж (нехай вибачать мені всі щирі салопошановувачі) ніколи сала не любила... мій чоловік часто з того приводу жартує: він - єдиний на планеті італієць, який зовсім не любить каву, а я - єдина "салонелюбива" українка... А аромат домашнього бородинського хліба ... тут слова зайві! Усім бажаю пряно - солодкого настрою і тепла в душі :-)

Перемішайте теплий чай, мед і додайте дріжджі

Дайте ще постояти 1 годину в теплому місці (за бажанням можна посипати зернятами коріандру)

Випікайте хлібчик впродовж 40 - 50хв при 200С. Готовий дістаньте з духовки і відразу накрийте кухонним рушничком