Вдома цей паштет ми з чоловіком називаємо ''нашим весільним'' :-) Справа в тому, що одружились ми 16 травня (...надцять років тому), якраз ''в розгарі'' був сезон моєї улюбленої редиски і я б собі ніколи не пробачила, якби на нашому весільному столі не було страви з нею :-) З усіх ''редискових'' страв і наїдків я просто обожнюю салат з сиром, редискою, зеленою цибулькою і сметаною. Настільки його люблю, що готова їсти щодня зранку, в обід, ввечері і на десерт! Але мама і шеф-кухар сказали, що при всій повазі до мого салату, страва то не весільна і не святкова, але я була дівчина вперта, тож щоб і мене задовільнити, і ''в бруд лицем не впасти'' ми прийшли до компромісу, до того ж досить оригінального: серед безлічі закусок на нашому весільному столі красувались грінки з паштетом з редиски :-) Ой, ту смакоту досі пам'ятаю, як наш перший весільний танець! За основу для паштету шеф-кухар взяла мій улюблений салат, лиш трішки його збагатила і ''ублагороднила'' - вийшла така неймовірно ніжна і сучасна закуска, яка чи не першою зникла зі столу. Тепер такий паштет готую навіть частіше за свій улюблений салат :-)

Покладіть її в чашу блендера разом з  голландським сиром (теж нарізаним середніми кубиками)

Посоліть, поперчіть, додайте гірчицю і подрібнену зелену цибульку. Якщо паштет вийшов загустий, додайте ще сметани. Свіжа весняна смакота готова :-) Дуже люблю цей паштет в дуеті з хрумкими грінками 😉

Ото минулого тижня приходить мій чоловік з роботи і каже: ''Сьогодні в їдальні на десерт такий смачний кекс був! З ананасами! Але не звичайний такий, як всі кекси, а вологий, ні таки мокрий! Консервовані ананаси я по дорозі додому купив, креативну ідею тобі подав, а ти тепер якось знайди рецепт, бо ну дуже смачний той кекс був'' :-) Отак! Все одночасно просто і непросто, бо де знайти саме той рецепт, тим більше, якщо кекса я особисто не пробувала :-) Ага, в нас вдома буває і так, тож доводиться шукати, випробовувати і експериментувати. Зате потім і чоловік щасливий і я попри нього, бо й сама надзвичайно люблю нові страви, а особливо солодку випічку. Результат втішив мого Роберто з 3 разу, тож вдалий рецепт я собі занотувала і з вами поділюсь, бо кекс направду дуже смачний :-)

Сюди ж досипте борошно, ванілін, терту цедру і розпушувач

Випікайте 40-50хв при 180С. Готовність перевірте зубочисткою. Потім дайте кексу вистигнути у формі, коли він охолоне - переверніть його вверх дном і залиште так на 30хв (завдяки цьому сироп, що в тісті рівномірно розподілиться по всій висоті). Посипте цукровою пудрою і смакуйте :-)

А давайте я вам розповім про поцілуйчики :-) Хі хі, то не романтика на мене найшла, то просто я згадала про одне з найсмачніших печеньок, які пече моя бабуся і воно має саме таку милу назву - ''Поцілуйчики''! В Італії теж таке печуть, але тут воно переважно круглої форми і більшого розміру, ще й назву має геть менш романтичну - ''Occhi di bue'' (в перекладі - ''Волові очі''), хоча на смак теж чудове - пречудове. ''Арифметика'' цієї випічки дуже проста - два печенька (одне з дірочкою посередині) склеюються між собою густим повидлом, зверху все посипається цукровою пудрою і смачнючий солодкий поцілуйчик готовий :-) Змінюючи варення, щоразу будете мати печиво з новим смаком. Моє улюблене - персикове і полуничне, хоча ще й абрикосове люблю, і з яблучним повидлом, а недавно знайшла в магазині апельсиново-імбирний джем, він надав ''Поцілуйчикам'' дуже цікавого і несподіваного смаку. А мій чоловік завжди просить його порцію печива перемастити нутеллою. Екпериментуйте, готуйте з натхненням і солодких вам ''поцілуйчиків'' :-)  

Додайте масло (нарізане невеличкими кубиками) і перетріть руками усе до утворення крихт

Додайте яйця і терту лимонну цедру. Замісіть тісто, що тримається купки і залиште його в холодильнику на 30 хвилин

Випікайте 15-20 хв при 180С (як тільки краєчки печива підрум'яняться - воно готове, дуже важливо його не перепекти, щоб не вийшло засухе)

Потім намастіть печенька без дірочки посередині густим варенням і накрийте зверху печеньком з дірочкою, посипте цукровою пудрою і смакуйте :-) Якщо залишити перемащене печиво на 1 годину настоятись воно стане м'якшим і ще смачнішим. Дякую, що завітали!

 

Сьогоднішній рецепт, мабуть, більш потішить українців, які проживають за кордоном. Тільки не подумайте, що я зараз почну писати про якісь заморські екзотичні лігуміни, зовсім ні  -  я вам розкажу як легко приготувати домашню сметану :-) В Україні той загальноулюблений молочний продукт легко купити в будь-якому магазині, а от в інших країнах її часто і ''вдень з ліхтариком'' не знайти. В Римі мені деколи вдається надибати в супермаркеті польську або румунську сметану, а ще іноді на допомогу приходять (вірніше, приїжджають) наші шофери, які везуть сметану прямо з України (але треба встигнути раненько до них доїхати, бо той продукт на вагу золота і до обіду його точно розберуть :-) Тож, щоб не бігати в пошуках по різних магазинах і завжди смакувати смачнючою домашньою сметанкою, я готую її сама вдома. Правда, готую не звичним українським способом, а по-французьки :-) В результаті будуте мати французьку сметану (крем - фреш), яка смаком ідентична нашій (а може й трішки смачніша). Спосіб до смішного простий і легкий: все перемішати, поставити в холодильник і дочекатись ранку. А потім будете мати пресмачну смакоту :-)

Додайте лимонний сік (він допоможе активізувати і пришвидшити дію молочних бактерій, що є в йогурті) і щіпку солі бо цукру (для солодкого варіанту). Легенько перемішайте усе за допомогою вінчика. Потім накрийте майбутню сметану харчовою плівкою і залиште в холодильнику на ніч

От і все - смачна сметанка готова :-) Смакуйте її з борщиком, з тертюшками, з картопелькою, як заправку до салату, смачний додаток до сирничків... а ще я люблю її їсти без нічого - просто ложкою з банки :-)

Сьогодні розкажу вам історію про друге життя нез'їджених пасок або іншої здоби :-) От у мене щороку одне і те ж - на Великдень назбирується велика колекція різноманітних пасок (своїх і дарованих, а ще ціла полиця італійських великодніх коломб), які просто неможливо з'їсти усі і відразу.  Після свят частина пасочок, разом з ковбасами, великоднім зайчиком та ще деякими смаколиками ''поселяються'' в морозилку і чекають свого щасливого моменту (після розморожування пасочки розігріваю в духовці і вони знову, як щойно спечені), ще частина перетворюється на мій улюблений мальтійський пудинг. А цього року моя колекція ''що зробити з зачерствілими пасками і здобою'' поповнилась ще одним рецептом - тепер я з них печу смачнючий кекс! Таке своєрідне перевтілення, коли зачерствіла пасочка перетворюється на ароматний, м'який і цікавий десерт. До кексу можна додати цедру, горішки, шоколадні краплі або цукати (мої паски, зазвичай вже з родзинками і цукатами, тому я їх не додаю). Веселих вам свят, смачних пасочок, радості в оселях і миру в душі :-)

Перемішайте борошно з розпушувачем і подрібненою паскою (сюди ж додайте за бажанням цукати, цедру, горіхи, шоколадні краплі чи інші додатки)

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою), дайте кексу повністю вистигнути і смакуйте :-)

Я тут недавно такий смачнезний паштет для себе відкрила! Привабив він мене тим, що основним інгредієнтом є куряче філе (саме у випадку з цим м'ясом в мене завжди обмежена фантазія :-) А тут і філе, і мої улюблені грецькі горішки, і смажена цибулька - одним словом: смакота 😍 Підійде і для буденного столу і в якості закуски для гостей (в компанії з хрумкими грінками, наприклад). На моїй кухні рецепт ''прижився'' відразу і, мабуть, назавжди :-)

Додайте спеції (мускатний горіх, паприку, сіль і перець), перемішайте. Якщо паштет вийшов занадто густий чи сухий, додайте 1-2 ст.л. олії. Дайте страві настоятись в холодильнику впродовж 1 години. Смачного :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Для мене борщ без пампушок, то як весна без пташиного співу :-) А якщо пампушки домашні, та ще й щедро политі часниковою поливкою з петрушечкою чи кропом, то шедевр на вашому столі і посмішки на обличчях тих, хто за столом гарантовані. Рецептів пампушок є пребагато, і в книгах, і в інтернеті і в кожної гоподині, мабуть, є свій особливий. Для мене ж немає вдалішого і смачнішого за бабусин. Пампушки, хоч і повністю пісні (не потрібно ні молока, ні яєць), та тісто виходить надзвичайно ніжне і м'яке - прем'яке, довго не черствіє і просто чудово смакує. Ну а часникова поливка (без неї пампушки - не пампушки) ідеально доповнює страву смаком і божественним ароматом :-) Усім бажаю смачного настрою!