Колись давно бабуся принесла з роботи новий рецепт з незвичною назвою - Естонський крингель. В них в пекарні часто ''крутились'' нові рецепти випічки і бабуся, не пропускаючи жодного з них, все старанно писала на листочку, а потім вдома давала дідусеві завдання - переписати все з точністю до грама в зошит з переписами. Почерк в дідуся був пречудовий, а от окуляри, мабуть пора було вже змінити, бо замість крингеля в бабусиному записнику пиріг назвався кренделем, так по сьогоднішній день там і записаний :-) І тільки потім, з появою інтернету в нашій хаті, я зрозуміла, що те, що пече бабуся, за формою ніякий не крингель, і тим більше не крендель, а радше одна з найсмачніших у світі плетенок. ''Kringle'' означає круглий, як кільце. Власне, оригінальна форма пирога нагадує круглу різдвяну гірлянду. А наш пиріг, мабуть розкрутився, поки рецепт доїхав з Естонії до Тернополя, але від того абсолютно не став менш смачним :-) Більше того скажу, це один з найсмачнішим пирогів з корицею, який я коли - небудь зустрічала, навіть смачніший за славнозвісні булочки - синнабони, в ньому ідеальне все: і тісто, і начинка. А ще обожнюю його з білою поливкою з цукрової пудри, то таке ніжне довершення смакового тріумфу. Завжди печу пиріг у формі для кекса, як бабуся. Чомусь, так він мені більше смакує і в розрізі виходить просто чудесним. А який аромат розноситься по усій оселі, коли він печеться... відразу настрій стає святковим, а на душі робиться дуже тепло і затишно :-)

Кефір і молоко нагрійте (не хвилюйтесь, якщо при нагріванні відділиться сирватка - так і має бути)

Перелийте теплі молоко з кефіром до води з дріжджами (я для замісу використовую хлібопічку, але можна спокійно і з таким же чудовим результатом замісити тісто руками)

Яйце легенько збийте виделкою і додайте його до молочно - кефірно - дріжджової суміші. Сюди ж додайте олію і цукор

Замісіть еластичне тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна) і дайте йому підрости вдвічі

Гострим ножем розріжте рулет повздовж на дві частини (не розрізайте до самого кінця - залиште 3-4см)

Закрутіть одну розрізану частину довкола іншої, щоб вийшла спіраль, кінець спіралі гарно застібніть

Перекладіть плетенку на пекарський папір, легенько примніть його з боків (щоб рулет став коротший і компактніший) і покладіть його у форму для кекса

Дайте ще 30хв підрости, а потім випікайте 40хв при 180С. Готову плетенку дістаньте з духовки, відразу накрийте кухонним рушничком і залиште так до повного вистигання. Для поливки перемішайте цукрову пудру з холодною вадою (тут я все роблю ''на око'' - насипаю 2 ст.л. пудри, а потім доливаю по чайній ложці води і перемішую, поки не вийде середньо - густа і ледь в'язка консистенція). Полийте пиріг помадкою і смакуйте з горнятком чаю :-)

Я страшенно люблю випічку на кефірі, і солодку, і солону. Вона завжди виходить по-особливому ніжна і пухка. А ще досить довго не черствіє. В моїй колекції назбиралось чимало кексів, пирогів, пиріжків і пасок з цим ''магічним'' інгредієнтом. Сьогодні ж розкажу вам про пісочне тісто на кефірі. Воно дуже універсальне, адже чудово підходить, як для пирогів з різноманітними солодкими начинками, так і для рогаликів чи печива. На противагу своєму ''класичному'' родичу, пісочне тісто на кефірі менш хрумке, зате набагато м'якше і ніжніше, пироги з вареннням найчастіше печу саме з ним :-)

Окремо перемішайте борошно з маслом (кімнатної температури), цукром, цедрою і сіллю

Додайте до борошна кефір з содою і яйце. Замісіть тісто, що тримається купки (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна). Залиште на 30хв в холодильнику

Для солодких пирогів тонко розкачайте тісто і викладіть його у форму з бортиками, наколіть всю поверхню тіста виделкою, поверх покладіть начинку (густе варення, сир, яблука чи будь - що інше на ваш смак) і випікайте 40-50хв при 180С. Для печива розкачайте тісто до 0,5см завтовшки, повирізайте печенька бажаної форми і випікайте їх 12-15хв при 180С (до рум'яного кольору). Смачного :-)

Якось моя свекруха привезла мені з Мальти довоєнну кулінарну книгу. Таку, знаєте, ну зовсім довоєнну :-))) з пожовклими сторінками, без обкладинки, з характерним запахом горища (де вона й пролежала багато років і взагалі якимось дивом вціліла). Як же я люблю такі речі! То як скарб, справжнісінький безцінний скарб, бо таких переписів, як в тому виданні тепер не знайти ніде. А ще на превелике моє щастя книга англійською мовою, тож можна не лише гортати сторінки і здогадуватись, що там написано, а й приготувати все, що душа забажає (ну, за наявністю інгредієнтів, звісно:-) Багатий алжирський сирник полонив мене відразу, він і справді дивовижно багатий: в ньому три слої (фініковий, сирний і шоколадний) так ідеально поєднуються, хоча вони зовсім різні як своєю консистенцією, так і смаком. До речі, фінікова начинка мені настільки смачна вже сама по собі, що я тепер її готую дітям замість нутелли. Торт для справжніх солодкоїжок, бо його смак досить визначений і ледь солодким його аж ніяк не назвеш. Хоча какао чудово балансує ''солодкість'' і додає особливого характеру. Ну і кориця з імбиром теж абсолютно не лишні, навпаки, без них пиріг був би не той :-) Залиште готовий сирник в холодильнику на ніч, на насупний день він буде ще смачнішим.

Для тіста покладіть разом борошно, холодне масло, цукор і перетріть усе руками до утворення крихт

Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Покладіть його в холодильник, поки готуєте начинку

Додайте до них воду, корицю, імбир, ванілін, цукор і какао

Для сирної начинки покладіть разом сир або рікотту, яйце, цукор, цедру або есенцію і крохмаль

Приготуйте шоколадний штрейзель: перемішайте борошно, цукор і какао

Додайте холодне масло (порізане невеликими кубиками) і перемішайте руками до утворення крихт

Випікайте 50-60хв при 180С (тісто має набути світло коричневого відтінку) і залиште вистигнути в духовці з ледь відкритими дверцятами. Готовий пиріг обов'язково залиште в холодильнику мінімум на 4 голини настоятись :-) Смачного!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Тьотя Надя (мама моєї подруги Тані) готує найсмачніші в світі хічіни. Часто насмажить вона цілу гору тих ароматних паляничок, а потім кличе нас всіх на обід. І щоразу, смакуючи хічінами ми згадуємо Федю :- ) То був палкий і дуже настирливий залицяльник тьоті Наді... колись, багато років тому, коли вона була безтурботною студенткою медучилища, мала густу довгу русяву косу і біле літнє плісіроване плаття з червоними маками. Те плаття, наче магнітом притягувало студента хімічного факультету Федю. Федя був єдиним сином досить заможних батьків, високим, худорлявим хлопцем з великими окулярами, ледь помітними вусами і здоровенною професорською сумкою, в якій носив усі свої конспекти. Щоранку доля вела Федю і тьотю Надю на одну і ту ж зупинку тролейбуса, щоб їхати гризти граніт науки кожен у свій навчальний заклад. І щоразу тьотя Надя відчувала на собі погляд Фединих очей через товсті окулярні скельця. З часом між молодими людьми зав'язалась розмова, а ще пізніше Федя відважився запросити тьотю Надю на морозиво :-) Домовились зустрітись біля фонтану в парку. Тьотя Надя, вдягаючись на побачення уявляла собі Федю з букетом червоних троянд, ну якщо не троянд, то хоча б гвоздик, або ромашок на крайній випадок, але аж ніяк не з торбинкою з пиріжками! Саме так, біля фонтану стояв Федя в темно зелених штанах, такого ж кольору сорочці з торбинкою гарячих пиріжків, один з яких він вже встиг надкусити і задоволено жував за обидві щоки. ''Мама насмажила хічінів, вони всередині з сиром і часником'', розвіяв усю романтику першого побачення Федя. ''На, тримай, це тобі'' і простягнув паруючу від розігрітих пиріжків торбинку тьоті Наді. Палянички були пресмачними, і турботу Феді тьотя Надя теж оцінила, але романтика і перше захоплення Федею вилетіло з її голови назавжди і полетіло кудись вверх, як невагома хмаринка, що розчинилась в блакитному весняному небі. Розмова під час прогулянки теж не в'язалась, до того ж Федя виявився страшенним занудою, прискіпливим до кожного слова. Проходячи парковою алеєю, тьотя Надя з ввічливості вдавала, що їй смішні дивні Федині жарти, отримала безкоштовну лекцію про хімічні реакції і сполуки, дізналась, що вона неправильно вимовляє звук ''ч'', а ще шість разів прослухала рецепт пиріжків, чи то паляничок, які Федя приніс їй в торбинці: ''То не пиріжки, Надя, і не палянички. То хічіни, ХІ-ЧІ-НИИИИ. В тому вся різниця, розумієш? Тримай рівно плечі, дівчина не повинна сутулитись, отже мама спочатку перемішує кефір з содою, потім... А ще начинки різні бувають, можна з кропом, можна без нього... '' після шостого разу золоте ангельське терпіння Наді увірвалось :-) На тому історія з Федею закінчилась, хоча він ще довго не міг зрозуміти, чому Надя не хоче більше з ним зустрітись і винив у всьому мамині хічіни :-) Насправді, ж ті палянички були чи не єдиним приємним моментом кумедно - печального побачення, а ще, завдяки 6-разовому Фединому повторенню рецепту тьотя Надя його запам'ятала на все життя:-) І мене навчила їх готувати, і всіх сусідів - знайомих ними пригощає. А Федя став професором - викладачем хімії, потім його запросили працювати в один з університетів Америки. Але, чомусь, навіть там за океаном він поки так і не знайшов свою ''половинку''... хто-зна чому :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

(Тісто):

• 250мл кефіру
• 3 склянки борошна (можливо, знадобиться трішки більше)
• 1 ч.л. соди
• щіпка солі

(Начинка):

• 250г картопляного пюре
• 100г сиру фета або бринзи
• сіль, перець
• 1 зубок часнику (пропущений через прес)
• подрібнений кріп (мої хлопці кріп не люблять, тому я його в начинку не додаю) 

+ приблизно 50г масла для змащування готових паляничок

Приготуйте тісто: перемішайте кефір з содою








На середину викладіть декілька ложок начинки


Застібніть тісто, як торбинку


І ще раз легенько пройдіться по ''торбинці'' з начинкою качалкою


Смажте хічіни в пательні в невеликій кількості олії з обох боків до рум'яного кольору