Поділіться рецептом :-)

булочки дріжджові

А у вас буває так, що серед літа раптом захотілось Великодньої паски? І то так сильно захотілось, що її ванільний аромат переслідує вас цілий день :-)))  У мене сьогодні один з таких випадків. Але ж паска на те вона й Великодня, щоб пекти і смакувати її саме в той святковий день, тому влітку я печу чарівні булочки моєї мами. Для мене то одні з найсмачніших солодких булочок в світі: такі м'які - м'які, немов ніжна ванільна перинка, а їх дивовижний смак і аромат дуже нагадують пасочку. Завжди додаю до тіста родзинки, хоча їх можна замінити й цукатами, або взагалі пекти булочки без будь - яких додавань, вони завжди чудово смакуватимуть і наповнять ваш дім таким приємним ароматом, що хороший настрій вам буде гарантовано на весь день :-)

Для ванільних булочок потрібно:
  • 500г борошна
  • 2 яйця (одне в тісто і одне для змащування булочок перед випіканням)
  • 2 ч.л. сухих дріжджів
  • 7 ст.л. цукру
  • 250мл молока
  • ванілін
  • 0,5 ч.л. солі
  • 60г масла
  • 80г родзинок (я їх попередньо не запарюю)
Перемішайте тепле молоко, 1 яйце (злегка збите виделкою),  сіль і цукор


Сюди ж додайте топлене масло, борошно, дріжджі і ванілін


Замісіть тісто, що не липне до рук (за необхідності, додайте ще трішки борошна) і дайте йому підрости вдвічі


Потім додайте до тіста родзинки і ще раз обімніть його


Відразу поділіть тісто на булочки (я роблю з цієї порції 12 штук) і викладіть їх на деко


Залиште булочки підрости на 30 хвилин,  а потім змастіть верх кожної з них збитим яйцем


Випікайте 25 - 30 хвилин при 180С


Смачного і дякую, що завітали :-)

спагетті рецепт

Вчора вечером дивились ми усією сім'єю передачу про різні цікавинки, от там і трапився один дуже "апетитно - пізнавальний" сюжет про макарони, а точніше, такий їх "довгий підвид", як спагетті. Я й не здогадувалась, що (грубо кажучи) до 1800 року не існувало сучасної виделки з 4 зубцями - то я про Італію, бо в інших країнах археологи понавідкопували багато стародавніх виделкоподібних пристроїв :-) Люди, зазвичай, споживали усі наїдки руками (з кухонних приборів були лиш ніж - найдавніший кухонний винахід і ложка), виделка ж, розглядалась, як протирелігійна річ (через свою форму) і навіть була заборонена церквою. Найвибагливіші "поїдачі" для зручності інколи замість виделки використовували кінчик ножа, на який наколювали шматки їжі. Потім з'явились виделки з двома і трьома зубцями. Що ж до звичної нам  "чотиризубої" виделки, її поява (якщо вірити переказам) пов'язана саме зі спагетті! Справа в тому, що король Неаполя Фердинанд ІІ надзвичайно любив спагетті, однак, та страва вважалась негідною знаті і на різноманітних офіційних трапезах її ніколи не подавали, оскільки, як відомо, в той час їли все здебільшого руками, спагетті були страшенно незручні для того діла. Існувала виделка з трьома зубцями, та, мабуть, зручніше вдягти штани через голову, ніж намотати спагетті на таку виделку :-) От король і дав завдання своєму повару Дженнаро Спадаччіні якось ту проблему вирішити - і вуаля! Так на світ з'явився геніальний винахід - виделка з чотирьма зубцями, яка ідеально підходить не лише для намотування на неї спагетті, а й для всіх інших смаколиків :-) Отак та історія нагнала на мене апетиту, що сьогодні в мене не було іншого вибору, як приготувати на обід щось зі спагетті! І не просто "щось", а одну з моїх улюблених страв - запіканку, яку італійці іноді ще називають тортом зі спагетті. Добре, що є чим ту смакоту - пресмакоту їсти :-)))) Усім бажаю смачного дня!

Для торта зі спагетті потрібно:
  • 3 зубці часнику
  • 4 ст.л. олії
  • 1 літр томатного соусу (мій рецепт тут) або ж використайте готовий
  • 2 щіпки сухого орегано
  • 2 щіпки сухого базиліку
  • сіль, перець
  • 200г спагетті
  • 250г рікотти (або домашнього сиру - перемеліть його блендером)
  • 250г моцарелли (можна замінити голландським сиром)
  • 50г тертого голландського сиру
  • 2 ст.л. тертого пармезану (можна і не додавати)
Дивіться також наш відео - рецепт приготування цієї страви:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓


 Часник почистіть, розріжте кожен зубок навпіл повздовж і підсмажте легенько з обох сторін в олії, потім заберіть його з пательні


В пательню з олією (в якій смажився часник) вилийте томатний соус, додайте  орегано, базилік, сіль і перець


Готуйте на середньому вогні 10 - 15 хвилин, до загустіння


Спагетті відваріть "аль денте" і перемішайте їх з соусом


Сюди ж додайте нарізану кубиками моцареллу (якщо замість неї використовуєте голландський сир, тоді натріть його на грубій терці), рікотту (або домашній сир), пармезан і гарно перемішайте


Перекладіть спагетті з соусом у змащену олією форму


Посипте тертим сиром


Запікайте 30 хвилин при 180С. Смачного :-)

без борошна

Серед односельчан доньку Андрія і Софії відрізняло все: починаючи з її імені - Адель, яке у воєнні роки поміж звичними Маріями, Ганнами і Катрусями звучало дуже загадково і екзотично, тому в селі дівчинку всі кликали Делькою або Аделькою (так було легше вимовити і запам'ятати).  А почалось усе ще в кінці 20 - х років, коли брат мого прадідуся Андрій одружився зі своєю коханою Зосею (так у нас в селі кликали всіх Софій), а вже за кілька місяців молоде подружжя вирушило разом з іншими групами Галичан на заробітки аж до Франції. Там вони працювали в одній заможній і дуже хорошій сім'ї: Андрій робив усю чоловічу роботу, бо руки в нього дійсно були золотими, Зося ж була гувернанткою, а по сумісництву ще й кухаркою, освоюючи ази і секрети французької кухні. Згодом в них народилась донечка, якій дали цікаве мелодійне французьке ім'я - Адель. Так подружжя прожило у Франції кільканадцять років, доки не почалась німецька окупація і більшість галицьких емігрантів вернулись назад додому. Та "французька атмосфера" так сильно ввійшла в життя Андрія і Зосі, що вони і в рідному селі Сировари продовжували жити "з французьким присмаком" - їхнє подвір'я, манера вдягатись і розмовляти, поведінка відрізнялись від інших, що викликало неабияку цікавість. До Зосі часто приходили жінки - сусідки, щоб послухати нечуваних раніше "іноземних" історій та навчитись вишивати французьким вузликом. Андрій розповідав цікавинки про французьке будівництво. Адель же приводила друзів на іноземні смаколики. Серед тих цікавих дегустаторів була й моя бабуся. Вона дуже часто згадує Зосин вишневий пиріг з пшона, який усі в селі називали дивним словом "кляфута" (то, мабуть, так на українсько - польський манер жителі Сироварів перекрутили французьку назву "clafoutis") :-) Господині села старанно переписували в Зосі іноземні рецепти, разом з деякими дивними на той час для них інгредієнтами - щіпкою сухого цинамону, тертою цитриною... Добре, що бабуся так гарно зберегла свої кулінарні переписи, що тепер завдяки тому дорогоцінному потертому часом зошиту можна мандрувати не тільки світом, а й перенестись у минуле... а від рецептів, помічених в записнику фразою "від цьоці Зосі" ще й досі віє якоюсь легкістю, приємною солодкістю і свіжістю, наче їх огортає хмаринка хороших французьких парфумів...

Для пшоняного пирога з вишнями потрібно:
  • 200г вишень (в мене консервовані)
  • 1 ст.л. крохмалю
  • 100г пшона
  • 450 - 500мл молока
  • 25г холодного масла
  • 2 яйця
  • 2 с.л. подрібнених горіхів
  • 2 ст.л. меду
  • 2,5 ст.л. (в тісто) + 1 ч.л. (до вишень) + 1 ,5 ч.л. (для посипки) цукру
  • 1 ст.л. борошна
  • терта цедра 1 лимона
  • ванілін
  • 0,5 ч.л. меленої кориці
Пшоно залийте холодною водою і залиште на 3-4 години (за цей час декілька разів поміняйте воду)


Потім гарно його промийте, процідіть і покладіть в глибоку каструлю разом з молоком


Сюди ж додайте мед, цедру і корицю. Доведіть до кипіння і варіть на малому вогні (час від часу помішуючи) до готовності (за необхідності долийте ще трішки молока, але не багато - каша має бути густою). Готову кашу накрийте кришкою і дайте настоятись 5 хвилин, потім залиште трішки вистигнути


Вишні гарно процідіть і перемішайте з 1 ст.л. крохмалю і 1 ч.л. цукру


Білки збийте разом з 2,5 ст.л. цукру


До пшона додайте вишні, жовтки (злегка збиті виделкою), мелені або порібнені горіхи, ванілін


Легенько домішайте до пшона збиті білки. Потім перекладіть тісто у змащену маслом і присипану борошном форму (а ще краще - тортівницю, з неї потім набагато легше дістати готовий пиріг)


Перетріть руками 25г масла (холодного) разом з 1,5 ч.л. цукру і борошном - посипте цими крихтами верх пирога


Нагрійте духовку до 180С і випікайте пшоняний пиріг впродовж 40 хвилин


Готовий пиріг остудіть і залиште в холодильнику на 1 годину - найкраще він смакує і тримає форму саме холодним. Дякую, що завітали :-)

домашній соус

Італійська кухня без томатного соусу - то, як небо без сонця! Без нього неможливо приготувати класичну лазанью, рагу до пасти, більшість видів піци та ще незліченну кількість смаколиків. Влітку щороку готую велику партію домашнього соусу, бо ж гріх не скористатись таким багатством достиглих, червоних, нагрітих теплим сонечком помідорів :-) Колись боялась братись за таке приготування, думаючи, що то дуже складна справа, яка вимагає "набитої руки" і "неписаного диплома з домашньої консервації". Насправді ж, нічого подібного! Готувати домашній томатний соус легше, ніж зварити суп :-) Спробуйте - взимку (і не тільки) цей червоний смаколик дуже вас потішить.

Для домашнього томатного соусу потрібно:
  • достиглі помідори (кількість значення не має - чим більше помідор, тим більше буде у вас соусу :-) у мене з 1кг виходить приблизно 400г соусу, але все залежить ще  від сорту)
  • сіль
  • цукор
Помідори помийте, кожну розріжте навпіл і відріжте зелений корінчик


Потім кожну половинку легенько стисніть пальцями, щоб з неї витекла зайва рідина і зернята


"Відтиснуті" половинки помідорок покладіть у глибоку каструлю (найкраще взяти каструлю з високим дном, яку зазвичай використовуєте для тушкування). Крім помідорів не потрібно більш нічого додавати


Готуйте на малому вогні (під кришкою), час від часу помішуючи, доки помідорки гарно розваряться - приблизно 15 - 20 хвилин


Тепер прийшов час "перекрутити" тушковані помідорки і забрати непотрібну шкірку та зернята. Якщо ви щаслива власниця чи власник такої нехитрої штукенції, як на фото нижче - готувати домашній томатний соус для вас буде надзвичайно легко і швидко. Якщо ж не маєте такого приладу, сміливо скористайтесь звичайним ситом - вийде не так швидко, але не менш цікаво і смачно :-)


Перетріть тушковані помідорки через сито


Перелийте отриманий соус в пательню, або каструлю. Додайте солі і цукру за смаком та готуйте на маленькому вогні до бажаної густоти


Смакота готова! Я, зазвичай, готовий соус заморожую або закриваю в банки: розливаю готовий гарячий соус в стерилізовані банки, не доливаючи на 2 см від кришки, відразу накриваю кришками, потім ще стерилізую його разом з банками 30 хвилин у великій каструлі з водою (час відраховую від моменту закипання) - на дно каструлі обов'язково покладіть кухонний рушничок, потім складаю банки догори дном і залишаю так до повного вистигання.

салат італійський

Нут я відкрила для себе в Італії і то, нажаль, не було "кохання з першого погляду". От не знала що з ним робити і в які страви його "прилаштувати", тому варила з ним лиш суп. Добре, що невдовзі чоловікова тітка просвітила мене і відкрила мені дивовижно смачний світ "нутоваріння" :-) Цей салат тітки Джакоміни - один з фаворитів моєї сім'ї. Він водночас і легкий, і ситний. А ще дуже корисний і такий яскравий, що розвеселить навіть у похмурий день. Buon appetito!

Для салату з нутом і тунцем потрібно:
  • 150 - 200г нуту (відвареного і охолодженого, або ж можна використати вже готовий консервований, його слід лиш гарно процідити)
  • 3 середні помідорки
  • 1 морквина
  • листя салату на ваш смак
  • 80 - 100г консервованого тунця
  • 3 ст.л.олії (+ олія, в якій консервований тунець)
  • щіпка каррі
  • сіль, перець
  • сік половини лимона
  • щіпка цукру
В салатницю або глибоку тарілку викладіть листя салату і нут


Сюди ж покладіть дрібно натерту сиру моркву (найкраще підійде терка для моркви по - корейськи)


Додайте консервований тунець (олію з нього не виливайте, вона знадобиться для заправки)


Помідори наріжте середніми шматочками і покладіть до решти інгредієнтів


Для заправки перемішайте разом олію, сіль, перець, каррі, лимонний сік і цукор. Полийте салат і легенько перемішайте. Смачного :-)

напій рецепт

Як каже мій Алессіо "пожаркіло" і на кожному телеканалі рекламують освіжаючі напої. Найбільше ентузіазму в моєї дитини викликає холодний чай. От щоразу як ідем до магазину, тягне мене за руку до відділу з тими чаями. І як пояснити дитині, що той напій (я маю на увазі його фабричну версію) не те, що не освіжає, а навпаки ще більше викликає спрагу - в ньому, напевне, цукру більше ніж води, а про інші інгредієнти я можу тільки здогадуватись (там лише справжні хіміки розберуться з усіма абревіатурами на етикетці). Але ми знайшли для себе вихід - після багатьох спроб "вивели" свій рецепт домашнього холодного чаю :-) Як кажуть, і мама спокійна, і дитина задоволена. Напій за смаком нічим не поступається магазинному, навіть ще смачніший, тай готувати його - одне задоволення. А якщо в склянку додати ще кубик льоду, то ніяка спека вам не буде страшна :-)

Для холодного чаю потрібно:
  • 2,5 ст.л. листкового чаю (або 3 пакетики)
  • 1 лимон
  • 1 велике яблуко
  • 1-2 гілочки м'яти
  • 1 літр води (окропу)
  • 2 ст.л. цукру
Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Покладіть його у глибоку каструлю


Сюди ж додайте пакетики чаю, цукор, м'яту і лимонну цедру (її не потрібно терти, досить просто зрізати, не захоплюючи білий прошарок, який має гіркуватий смак)


Залийте все окропом і залиште настоятись на 15 хвилин


Потім гарно процідіть, додайте сік 1 лимона і за бажанням ще трішки цукру


Залиште чай в холодильнику хоча б на 30 хвилин. Смачного :-)



Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.