Поділіться рецептом :-)

без борошна

Серед односельчан доньку Андрія і Софії відрізняло все: починаючи з її імені - Адель, яке у воєнні роки поміж звичними Маріями, Ганнами і Катрусями звучало дуже загадково і екзотично, тому в селі дівчинку всі кликали Делькою або Аделькою (так було легше вимовити і запам'ятати).  А почалось усе ще в кінці 20 - х років, коли брат мого прадідуся Андрій одружився зі своєю коханою Зосею (так у нас в селі кликали всіх Софій), а вже за кілька місяців молоде подружжя вирушило разом з іншими групами Галичан на заробітки аж до Франції. Там вони працювали в одній заможній і дуже хорошій сім'ї: Андрій робив усю чоловічу роботу, бо руки в нього дійсно були золотими, Зося ж була гувернанткою, а по сумісництву ще й кухаркою, освоюючи ази і секрети французької кухні. Згодом в них народилась донечка, якій дали цікаве мелодійне французьке ім'я - Адель. Так подружжя прожило у Франції кільканадцять років, доки не почалась німецька окупація і більшість галицьких емігрантів вернулись назад додому. Та "французька атмосфера" так сильно ввійшла в життя Андрія і Зосі, що вони і в рідному селі Сировари продовжували жити "з французьким присмаком" - їхнє подвір'я, манера вдягатись і розмовляти, поведінка відрізнялись від інших, що викликало неабияку цікавість. До Зосі часто приходили жінки - сусідки, щоб послухати нечуваних раніше "іноземних" історій та навчитись вишивати французьким вузликом. Андрій розповідав цікавинки про французьке будівництво. Адель же приводила друзів на іноземні смаколики. Серед тих цікавих дегустаторів була й моя бабуся. Вона дуже часто згадує Зосин вишневий пиріг з пшона, який усі в селі називали дивним словом "кляфута" (то, мабуть, так на українсько - польський манер жителі Сироварів перекрутили французьку назву "clafoutis") :-) Господині села старанно переписували в Зосі іноземні рецепти, разом з деякими дивними на той час для них інгредієнтами - щіпкою сухого цинамону, тертою цитриною... Добре, що бабуся так гарно зберегла свої кулінарні переписи, що тепер завдяки тому дорогоцінному потертому часом зошиту можна мандрувати не тільки світом, а й перенестись у минуле... а від рецептів, помічених в записнику фразою "від цьоці Зосі" ще й досі віє якоюсь легкістю, приємною солодкістю і свіжістю, наче їх огортає хмаринка хороших французьких парфумів...

Для пшоняного пирога з вишнями потрібно:
  • 200г вишень (в мене консервовані)
  • 1 ст.л. крохмалю
  • 100г пшона
  • 450 - 500мл молока
  • 25г холодного масла
  • 2 яйця
  • 2 с.л. подрібнених горіхів
  • 2 ст.л. меду
  • 2,5 ст.л. (в тісто) + 1 ч.л. (до вишень) + 1 ,5 ч.л. (для посипки) цукру
  • 1 ст.л. борошна
  • терта цедра 1 лимона
  • ванілін
  • 0,5 ч.л. меленої кориці
Пшоно залийте холодною водою і залиште на 3-4 години (за цей час декілька разів поміняйте воду)


Потім гарно його промийте, процідіть і покладіть в глибоку каструлю разом з молоком


Сюди ж додайте мед, цедру і корицю. Доведіть до кипіння і варіть на малому вогні (час від часу помішуючи) до готовності (за необхідності долийте ще трішки молока, але не багато - каша має бути густою). Готову кашу накрийте кришкою і дайте настоятись 5 хвилин, потім залиште трішки вистигнути


Вишні гарно процідіть і перемішайте з 1 ст.л. крохмалю і 1 ч.л. цукру


Білки збийте разом з 2,5 ст.л. цукру


До пшона додайте вишні, жовтки (злегка збиті виделкою), мелені або порібнені горіхи, ванілін


Легенько домішайте до пшона збиті білки. Потім перекладіть тісто у змащену маслом і присипану борошном форму (а ще краще - тортівницю, з неї потім набагато легше дістати готовий пиріг)


Перетріть руками 25г масла (холодного) разом з 1,5 ч.л. цукру і борошном - посипте цими крихтами верх пирога


Нагрійте духовку до 180С і випікайте пшоняний пиріг впродовж 40 хвилин


Готовий пиріг остудіть і залиште в холодильнику на 1 годину - найкраще він смакує і тримає форму саме холодним. Дякую, що завітали :-)

домашній соус

Італійська кухня без томатного соусу - то, як небо без сонця! Без нього неможливо приготувати класичну лазанью, рагу до пасти, більшість видів піци та ще незліченну кількість смаколиків. Влітку щороку готую велику партію домашнього соусу, бо ж гріх не скористатись таким багатством достиглих, червоних, нагрітих теплим сонечком помідорів :-) Колись боялась братись за таке приготування, думаючи, що то дуже складна справа, яка вимагає "набитої руки" і "неписаного диплома з домашньої консервації". Насправді ж, нічого подібного! Готувати домашній томатний соус легше, ніж зварити суп :-) Спробуйте - взимку (і не тільки) цей червоний смаколик дуже вас потішить.

Для домашнього томатного соусу потрібно:
  • достиглі помідори (кількість значення не має - чим більше помідор, тим більше буде у вас соусу :-) у мене з 1кг виходить приблизно 400г соусу, але все залежить ще  від сорту)
  • сіль
  • цукор
Помідори помийте, кожну розріжте навпіл і відріжте зелений корінчик


Потім кожну половинку легенько стисніть пальцями, щоб з неї витекла зайва рідина і зернята


"Відтиснуті" половинки помідорок покладіть у глибоку каструлю (найкраще взяти каструлю з високим дном, яку зазвичай використовуєте для тушкування). Крім помідорів не потрібно більш нічого додавати


Готуйте на малому вогні (під кришкою), час від часу помішуючи, доки помідорки гарно розваряться - приблизно 15 - 20 хвилин


Тепер прийшов час "перекрутити" тушковані помідорки і забрати непотрібну шкірку та зернята. Якщо ви щаслива власниця чи власник такої нехитрої штукенції, як на фото нижче - готувати домашній томатний соус для вас буде надзвичайно легко і швидко. Якщо ж не маєте такого приладу, сміливо скористайтесь звичайним ситом - вийде не так швидко, але не менш цікаво і смачно :-)


Перетріть тушковані помідорки через сито


Перелийте отриманий соус в пательню, або каструлю. Додайте солі і цукру за смаком та готуйте на маленькому вогні до бажаної густоти


Смакота готова! Я, зазвичай, готовий соус заморожую або закриваю в банки: розливаю готовий гарячий соус в стерилізовані банки, не доливаючи на 2 см від кришки, відразу накриваю кришками, потім ще стерилізую його разом з банками 30 хвилин у великій каструлі з водою (час відраховую від моменту закипання) - на дно каструлі обов'язково покладіть кухонний рушничок, потім складаю банки догори дном і залишаю так до повного вистигання.

салат італійський

Нут я відкрила для себе в Італії і то, нажаль, не було "кохання з першого погляду". От не знала що з ним робити і в які страви його "прилаштувати", тому варила з ним лиш суп. Добре, що невдовзі чоловікова тітка просвітила мене і відкрила мені дивовижно смачний світ "нутоваріння" :-) Цей салат тітки Джакоміни - один з фаворитів моєї сім'ї. Він водночас і легкий, і ситний. А ще дуже корисний і такий яскравий, що розвеселить навіть у похмурий день. Buon appetito!

Для салату з нутом і тунцем потрібно:
  • 150 - 200г нуту (відвареного і охолодженого, або ж можна використати вже готовий консервований, його слід лиш гарно процідити)
  • 3 середні помідорки
  • 1 морквина
  • листя салату на ваш смак
  • 80 - 100г консервованого тунця
  • 3 ст.л.олії (+ олія, в якій консервований тунець)
  • щіпка каррі
  • сіль, перець
  • сік половини лимона
  • щіпка цукру
В салатницю або глибоку тарілку викладіть листя салату і нут


Сюди ж покладіть дрібно натерту сиру моркву (найкраще підійде терка для моркви по - корейськи)


Додайте консервований тунець (олію з нього не виливайте, вона знадобиться для заправки)


Помідори наріжте середніми шматочками і покладіть до решти інгредієнтів


Для заправки перемішайте разом олію, сіль, перець, каррі, лимонний сік і цукор. Полийте салат і легенько перемішайте. Смачного :-)

напій рецепт

Як каже мій Алессіо "пожаркіло" і на кожному телеканалі рекламують освіжаючі напої. Найбільше ентузіазму в моєї дитини викликає холодний чай. От щоразу як ідем до магазину, тягне мене за руку до відділу з тими чаями. І як пояснити дитині, що той напій (я маю на увазі його фабричну версію) не те, що не освіжає, а навпаки ще більше викликає спрагу - в ньому, напевне, цукру більше ніж води, а про інші інгредієнти я можу тільки здогадуватись (там лише справжні хіміки розберуться з усіма абревіатурами на етикетці). Але ми знайшли для себе вихід - після багатьох спроб "вивели" свій рецепт домашнього холодного чаю :-) Як кажуть, і мама спокійна, і дитина задоволена. Напій за смаком нічим не поступається магазинному, навіть ще смачніший, тай готувати його - одне задоволення. А якщо в склянку додати ще кубик льоду, то ніяка спека вам не буде страшна :-)

Для холодного чаю потрібно:
  • 2,5 ст.л. листкового чаю (або 3 пакетики)
  • 1 лимон
  • 1 велике яблуко
  • 1-2 гілочки м'яти
  • 1 літр води (окропу)
  • 2 ст.л. цукру
Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Покладіть його у глибоку каструлю


Сюди ж додайте пакетики чаю, цукор, м'яту і лимонну цедру (її не потрібно терти, досить просто зрізати, не захоплюючи білий прошарок, який має гіркуватий смак)


Залийте все окропом і залиште настоятись на 15 хвилин


Потім гарно процідіть, додайте сік 1 лимона і за бажанням ще трішки цукру


Залиште чай в холодильнику хоча б на 30 хвилин. Смачного :-)


Приходить, якось, мій чоловік з роботи й каже: "Ти знаєш, в нас на роботі на обід замість звичайного білого хліба почали давати такі смачні булочки з цільнозернового борошна! Я приніс одну тобі попробувати :-)" Скажу чесно, я ніколи не відносила себе до групи "прихильників цільнозернового хліба", люблю таке борошно в печиві, а от в хлібі, чомусь, не особливо воно мене приваблює. Та ці булочки, на диво, стали для мене відкриттям: вони просто неперевершені в поєднанні з вершковим сиром (я вже багато років готую свою домашню "Філадельфію") і скибочкою ковбаски або шинки. Виходить досить ситний і не менш апетитний сніданок або перекус. Спробуйте :-)

Для булочок з цільнозернового борошна потрібно:
  • 270мл води
  • 2ст.л. олії
  • 1,5ч.л. солі
  • 2ч.л. цукру
  • 180г звичайного білого борошна
  • 270г цільнозернового борошна
  • 1 ч.л. сухих дріжджів
Перемішайте теплу воду, олію, сіль і цукор (я замішую тісто в хлібопічці, але можна спокійно замісити й руками - вийде не менш смачно)


Досипте обидва види борошна і в самому кінці додайте сухі дріжджі


Замісіть еластичне тісто і дайте йому підрости 2 годинки в теплому місці


Потім поділіть тісто на булочки бажаного розміру, викладіть їх на деко. На кожній булочці зробіть надріз у формі хрестика


Нагрійте духовку до 180С і випікайте булочки 20-30 хвилин. Смачного і дякую, що завітали!



Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.