Поділіться рецептом :-)
Люблю іноді "бавитись" на кухні і готувати домашні варіанти того, що можна купити вже готовим в магазині. Саме домашнє виходить якимось особливим, сонячно - теплим і з присмаком любові. Готову рікотту і сир "Прімо сале" тут, в Італії, можна без проблем купити в кожному супермаркеті, але іноді прилітає така незвичайна "фея домашнього сиру" і шепоче на вухо: "ну звари домашній сир :-) а потім додай до нього різні приправки - спеції-оливки - зелень і буде стільки радості за столом!" Позавчора саме така фея була на моїй кухні :-) В результаті три літри звичайного молока, сіль і лимони перетворились на 500 грам ніжної смакоти. Усім любителям кулінарних експериментів присвячується!
Для домашньої рікотти і прімо сале потрібно:
Нарешті настала моя улюблена пора :-))) Природа прокинулась, вбралась в яскраві зелено - квіткові кольори, небо перетворилось на неймовірний блакитний океан, повітря таке свіже і ароматне, що на душі відразу стало легко, сонячно і весело! А це значить, що на вечерю в нас вдома тепер часто одна з моїх улюблених італійський страв - панцанелла. Навіть не знаю, як краще описати цю смакоту... то такий легкий, кольоровий і смачнючий овочево - хлібний салат з тунцем (його ще можна замінити моцареллою), який просто ідеально пасує до сонячний днів. Досить спробувати його один раз і закохаєтесь на все життя... Для класичної панцанелли використовують черствий хліб, замочений у воді, я ж більш за все люблю панцанеллу моєї свекрухи - вона готує її зі свіжим хлібом, запеченим до легкої хрумкості в духовці, який потім натирається ароматним часничком - такий своєрідний "пікантно - ліричний відступ" від класики. Смачного :-))))
Для панцанелли потрібно:
Продовжуючи весільно - сирну симфонію полізла я знову за приємними спогадами до бабусиного весільного зошита. Так щось Королівський сирник (рецепт тут) навіяв мені танцювально - романтичного настрою, що душа знову забажала якогось сирного "солодоща", але не звичайного, я якогось такого - розтакого давно забутого і смачнючого з присмаком дитинства і радісними звуками весільних пісень... Бабусин записник для мене, як скриня зі скарбами: чим глибше залізеш - тим цінніші рецепти знайдеш :-) Коли ми їздили в село на весілля, бабусі відразу вділяли почесне місце в літній кухні разом з іншими господинями, ну і я (завжди будучи бабусиним "хвостиком") сиділа в тій же кухні і спостерігала за тою захоплюючою магією вправних жіночих рук, які місили тісто (без усіляких міксерів - блендерів - комбайнів), перемішували креми, розкачували коржі, крутили печиво через м'ясорубку, вирізали сухарики і розповідали усі новини не тільки села, а й ближніх містечок. Кожна поважаюча себе господиня на весілля мала роздобути новий рецепт сирника. Потім ті всі рецепти старанно записувались в потерті (і від того ще цінніші) зошити господинь, і біля назви рецепту слід було неодмінно вказати хто той рецепт приніс (так, мабуть, потім легше було згадати що то саме за пиріг). Смак карамельного сирника з чорносливом від тьоті Стасі пам'ятаю до сьогодні.Тьотя Стася була бабусиною подругою ще з дитинства, потім бабуся з дідусем одружились і переїхали до Тернополя, а подруга вийшла заміж у сусіднє село. Та вони незмінно зустрічались на кожному весіллі, празнику і не тільки :-) Поняття не маю, де бабусина подруга роздобувала рецепти, але саме вона приносила найсмачніші і на той час найсучасніші рецепти, то було її "ноу хау", але вона радо ділилась своїми кулінарними новинками з усіма. От на одне з весіль тьотя Стася і принесла перепис невиданої і ще ніким в нашому селі некуштованої дивини - карамельного сирника з чорносливом! На весіллі він створив справжній смаковий фурор і ще довго займав почесне місце в солодких меню усіх мені відомих господинь нашого села. А потім якось забувся (чи то нові рецепти затьмарили його новими смаками і поєднаннями, чи мода кулінарна змінилась...), добре, що збереглись бабусині переписи! Сьогодні в нас до чаю це незвичайне чудо з карамельним смаком і цікавим виглядом, яке здається таким сучасним і новітнім, що й не скажеш, що насправді той рецепт в записнику "живе" вже добрих двадцять, а то й більше років...
Для сирника з вареним згущеним молоком і чорносливом потрібно:
понеділок, 16 квітня 2018 р.
Суп з пшона і сочевиці з куркумою (Zuppa di lenticchie e miglio con curcuma)
Сочевицю я для себе відкрила в Італії. Раніше, чомусь, навіть не знала що то таке і з чим його їдять. А шкода, бо то така смакота! Дуже люблю страви з неї, на кухні в мене назбиралась вже ціла колекція різноманітних видів і кольорів тих дрібненьких зерняток родини бобових. Найчастіше готую з них густі перші страви, які не лише неповторно смачні, але й надзвичайно корисні. Один з таких супів був у нас вчора на обід. Мій чоловік цей суп називає "вітамінною бомбою", оскільки в ньому поєднується багатство сочевиці, пшона, овочів і куркуми, яскравий теплий колір просто зачаровує, а приємний ледь відчутний аромат часничку так і манить до себе... Смачного :-)
Для супу з пшоном і сочевицею потрібно:
Бублики в мене асоціюються з ... доларами! "І чого б то" - подумаєте ви, і правильно зробите :-) Бо й справді, яке відношення можуть мати ті м'які, ніжні, солодкуваті колечка до іноземної валюти... Зараз усе поясню :-) Усе почалось на початку 90 - х років, коли я ще була зовсім маленькою і багато чого не розуміла. Часи, як відомо, були не з найлегших і наші люди викручувались, як могли. З національною валютою взагалі було "гибле діло", а от збереження в доларах - то була зовсім інша справа! Найвигідніше і найлегше долари було купити в підпільних валютчиків, які наче таємні агенти продавали їх "з машини", постійно змінюючи місце, та найчастіше той продаж відбувався в центрі міста і збирав чималу купку людей. Методом "сарафанного радіо" люди передавали один одному інормацію про місцезнаходження валютчика і усі збігались, щоб зайняти чергу і встигнути. У нас був, мабуть, один з найкращих розвідників - наша родичка тьотя Тоня, жила вона в самому центрі і завжди була в курсі усіх подій міста, включаючи "точки" продажу доларів :-) вона нам і дзвонила, як тільки мала якусь інформацію, тоді мама брала мене за руку і ми тролейбусом їхали на виконання таємної місії - купівлі іноземної валюти. Скільки мені не пояснювали, я ніяк не могла втямити, як то можна за одні гроші купити інші і взагалі, для чого то потрібно :-) Та й не особливо намагалась те все зрозуміти, мені малій тоді було важливо, щоб по дорозі до нашої валютної місії мама купила мені бублик з маком. То був якийсь неписаний своєрідний ритуал :-) Чомусь, саме в тій ситуації бублики мені смакували по-особливому. Хоча, ту випічку я завжди обожнювала і зараз дуже люблю. Вчора так захотілось наших бубликів (тих з дитинства, злегка солодких, м'яких, як пушинка, посипаних маковими зернятами з приємним ванільним ароматом)... в Україні тепер таких не знайти, а що вже казати про Італію - тут навіть не знають про їх існування (хіба бейгелі можна знайти, але вони і далеко від наших бубликів не стояли). Як завжди, вирішення проблеми знайшлось в бабусиному записнику, бабуся так і написала назву рецепта "Бублики з маком Іринчині", бо рецептів було багато, а мій улюблений один :-) Вчора завдяки бубликам я повернулась в дитинство...
Для бубликів з маком потрібно:
середа, 4 квітня 2018 р.
Яскравий салат з оливками і гірчицею (Insalata con olive e senape)
Безмежно люблю легкі овочеві салати і їм їх чи не щодня. Поєднання простих інгредієнтів в дуеті з легкою заправкою творить смакові чудеса, а якщо додати гірчичної пікантності і сирної ніжності, то взагалі будете мати кулінарний шедевр :-) В нашій сім'ї салати готує переважно мій чоловік. Обожнюю його кулінарне кредо: "less is more" або як кажуть у нас "чим менше, тим краще", такі страви завжди швидкі в приготуванні, легкі і супер корисні. А свіжа овочева яскравість стане окрасою будь - якого столу, як щоденного, так і святкового. Усім бажаю свіжого весняного настрою :-)
Для салату з оливками потрібно:
Обожнюю "дрібні" закуски, отак сидиш собі за столом, розмовляєш з друзями і лускаєш ті мініатюрні смаколики :-) Одна з моїх улюблених закусок такого типу - оливки, запечені в сирному тісті. Тут все так чудово поєдналось: пікантний з кислинкою смак оливок, хрумке сирне тісто і зручний мініатюрний формат, що краще і не придумати. З'їв одну, а рука вже тягнеться за іншою! Всього декілька інгредієнтів і будете мати безліч смакового задоволення :-)
Щоб приготувати оливки в сирному тісті потрібно:
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons