Поділіться рецептом :-)

печериці по грецьки
 

А хочете я вам про щось цікаве з печерицями розкажу? :-) Може для когось то й зовсім не нова страва, для мене ж таке поєдняння стало несподіваним відкриттям. В Італії ту смакоту називають печерицями по-грецьки (хтозна чи в Греції і справді так готують гриби, мені ще не пощастило там побувати і скуштувати місцевих смакот:-) Але печериці з оливками то я вам скажу щось неземне! Такою стравою можна і святковий стіл спокійно прикрасити, і на щодень теж чудово вона підійде. В жодному разі не забирайте з рецепта вино, воно в смаковому оркестрі цього смаколика відіграє роль диригента - без нього ніяк :-) Смачного!

Для печериць по-грецьки потрібно:

  • 500г печериць
  • 10-12 помідорок черрі
  • 0,5 склянки білого вина
  • 20 чорних оливок
  • олія, сіль, перець, паприка
  • 1 ч.л. сухого орегано
  • 1 зубок часнику

 Помідорки розріжте навпіл і покладіть їх до пательні з олією


Готуйте на середньому вогні доки помідорки зм'якнуть і почнуть морщитись (хвилин 5-10), потім залийте їх вином і готуйте ще 5хв



До помідорок покладіть печериці (нарізані тонкими скибочками), посоліть, поперчіть і додайте дрібку паприки. Тушкуйте під кришкою 10-15хв (за необхідності долийте трішки води)



В кінці додайте оливки, орегано,часник (пропущений через прес) і тушкуйте ще 2-3 хв. Смачного :-)

 

лимонне печиво зірочки
 

"Вони такі теплі, ніжні, невагомі, хай не завжди щирі але щоразу приємні... Зараз я вам розповім про них - таку своєрідну веселку, яка об'єднує людей і зігріває їх своїм теплом. Вони - це обійми :-) Обійми, які настільки збільшують рівень щастя, що здатні продовжити життя! Вони заспокоюють, відганяють всі страхи й занепокоєння. А ще обійми абсолютно безкоштовні, підійдуть усім, незалежно від того який розмір одягу ви носите і завжди підлягають обміну :-)" так чудово почав розповідь про маленьку зіроньку наш друг Флавіо, який організував для дітей клуб казки і незмінно раз на місяць ми всі збираємось і поринаємо в світ добра, пригод і фантазії :-) Скільки цікавого і нового з тих історій можна дізнатись! От ви, наприклад, знали, що не лише діти (і деякі дорослі, враховуючи мене), а й зорі бояться темряви? Так, так... деякі сміливо освічуують все довкола своїм теплом, а інші ховаються в кутику і їх світло ледь - ледь мерехтить, а до Землі його навіть не видно... Ех, все так складно і водночас дуже просто - бо найсильніша зброя проти страху то обійми! І діє вона без виклюяень на всіх: на людей, на тваринок і навіть на зорі. Обійми відженуть сум, невпевненість, самотність і неодмінно подарують віру в себе. Так та історія сподобалась моїм дітям, що вдома було вирішено спекти печиво у формі зірочок. Ті, яким страшно в темряві обіймають мигдальний горішок і від того сяють яскравіше :-) Ну і якщо вже печиво казкове, то й тісто для нього має неодмінно бути найкраще: лимонно - апельсинове з ароматом кориці! Смачних Вам чаювань, ніколи не втрачайте віру в казку і обіймайтесь завжди і всюди, навіть, якщо Ви повітряна кулька і хочете обійняти кактус, повірте, воно того варте :-)

Для печива потрібно:

  • 250г борошна
  • 125г масла
  • 100г цукру
  • 1 яйце
  • 0,5 ч.л. розпушувача
  • ванілін
  • щіпка солі
  • 1/4 ч.л. кориці
  • терта цедра 1 лимона
  • терта цедра 1 апельсина
  • 1 ч.л. куркуми

Покладіть разом борошно, цукор, масло (кімнатної температури, нарізане кубиками), цедру лимона і апельсина, ванілін, сіль,  корицю і розпушувач

Перемішайте все руками до утворення крихт

Додайте яйце і куркуму (я робила подвійну порцію тіста, тому на фото 2 яйця :-)

Замісіть тісто, зробіть з нього кульку і покладіть в холодильник на 30хв

Потім розкачайте тісто до 0,5 - 0,8см завтовшки і повирізайте печенька бажаної форми

Для зірочок з горішком зробіть очі за допомогою шоколадних крапель, покладіть мигладьний горішок і загніть на нього один з кутів зірочки

Викладіть печиво на деко, застелене пекарським папером

Нагрійте духовку до 180С і випікайте печиво 12-15хв (має підрум'янитись лише низ). Смачного :-)

Імбир мед і лимон

Я так люблю різні гуморески і анекдоти! І постійно "мучу" ними свого чоловіка, який, нажаль, не весь український гумор розуміє (він то сміється, щоб мене не образити, але я його вже давно "розкусила":-) З дітьми ситуація більш втішна, видно український гумор передався їм з генами 😅 Деякі жарти настільки їм подобаються, що вони просять розповісти їх ще і ще, хоч самі їх напам'ять сто років знають, але регочуть завжди, як перший раз (ха ха, діти вони ж такі - щирі і відкриті). От вчора напевно 2385906747-ий раз розповідала їм про трьох подруг досить похилого віку: Зюзю, Ізю і Ціпочку. Хоч відмінною пам'яттю, як в молодості подруги похвалитись не можуть, але то їм ніяк не заважає ходити одна до одної в гості на чай. На цей раз Зюзя покликала подруг до себе, посидила їх на диван, а сама пішла на кухню (завчасно написавши на листочку собі нагадування: "зробити чай і пригостити подруг"), принесла чай в кімнату, подруги попили - погомоніли та й понесла Зюзя порожні горнята на кухню, аж тут на неї зі стіни дивиться записка "зробити чай і пригостити подруг. "Ой, добре що я написала собі нагадування", подумала Зюзя і зробила чай подругам, понесла його в кімнату, віднесла порожні горнята на кухню і побачила нагадування :-)))) Так пригостила Зюзя подруг чаєм аж 4 рази, поки не стемніло і Ціпочку почало хилити на сон. Подякували подруги Зюзі та й пішли додому. В під'їзді Ізя трохи невдоволено повела розмову про те, що Зюзя запросити їх то запросила, а от чаєм так і не пригостила. На що Ціпочка широко відкритими очима глянула на Ізю і здивовано промовила: "А ми що були в гостях в Зюзі"? Насміялись мої хлопці, а потім Алессіо зауважив, що якби Зюзя приготувала подругам наш улюблений чай з лимоном, імбиром і медом, то Ізя і Ціпочка точно про нього не забули б! Настільки смачну смакоту забути просто неможливо :-) В мене щороку зимою в холодильнику "живе" корисна баночка: такий своєрідний джем (не знаю як краще такий смаколик назвати). Додаю його в чай і він з ним робить диво! Додає не тільки цікавого вишуканого смаку, а й чудового аромату і кольору. А ще піднімає настрій, зміцнює імунітет і покращує травлення. От така чудодійна суміш :-) Смачних Вам чаювань, родинного затишку і веселого настрою!


Для "корисної баночки" потрібно:

  • 150г свіжого імбиру (вже почищеного)
  • 150г почищенних лимонів - слід зняти з лимонів білу шкірку, яка зіпсує смак гіркотою (я завжди знімаю цедру, дрібненько її тру, заморожую і використовую потім для випічки)
  • 150г меду

 

Можете, звісно, зменшити або збільшити кількість кожного інгредієнта. Лиш раджу дотримуватись співвідношення 1:1:1 :-)

 

Імбир почистіть і наріжте невеличкими шматочками



 Почищені лимони теж наріжте шматочками (не забудьте повиймати зернята)

 


 Покладіть мед,  імбир і лимони в чашу блендера



 Перемеліть все до однорідного стану


Вуаля! Корисна баночка готова, додавайте її до чаю, смакуйте на здоров'ячко і залишайтесь завжди на позитивній хвилі :-)

 

шкільні котлети

Котлети - то така "мусусова" страва, яка неодмінно займає поважне місце в кулінарному арсеналі кожної господині. І рецепт в кожній хаті, звісно, свій. Хтось любить засмажені аж до коричневої скоринки, хтось тушкує котлетки в соусі або сметані, дехто готує їх виключно в пароварці (в мене ще зі шкільних часів парові котлети викликають жах і поки не знайду "свій" рецепт, який затьмарить шкільні парові котлети, не ризикую їх готувати :-) Для себе я знайшла золоту серединку в котлетоприготуванні - ось вже багато років я запікаю їх в духовці. І знаєте, ні смаком, ані хрумкою скоринкою вони абсолютно не поступаються смаженим. Такі ж соковиті, рум'яні і ароматні :-) Головне тут поєднання інгредієнтів і ретельне вимішування (якщо маєте планетарний міксер - вам надзвичайно пощастило, хоча й без нього можна чудово вимісити руками). Улюблений рецепт моєї сім'ї - це така магічна суміш багатьом відомих шкільних котлет з дитинства (мммм... ту смажену версію я завжди обожнювала, зі скибочкою чорного хліба і квашеним огірком виходилр райське поєднання) і деяких моїх особистих модифікацій :-)

Для котлет потрібно:

  • 1кг фаршу (500г свинини і 500г яловичини)
  • 200г панірувальних сухарів
  • 280г води кімнатної температури
  • 1 середня цибулина
  • сіль (приблизно 1 ч.л.)
  • перець
  • 2 яйця
  • 10 ст.л. молока

Панірувальні сухарі залийте водою, швиденько перемішайте  і залиште їх, поки не вберуть воду


 Покладіть разом сухарі з водою, фарш, сиру мелену цибульку, сіль і перець


 Сюди ж додайте яйця і молоко


Гарно все перемішайте (руками хвилин з 10), якщо маєте планетарний міксер - тоді місіть 5хв з насадкою "гак" для дріжджового тіста


Деко застеліть пекарським папером і легенько змастіть його олією. Мокрими руками сформуйте котлетки однакової величини і викладіть їх на деко

Запікайте 45хв при 200С (через 25хв від початку готування переверніть котлетки на інший бік і допечіть ще 20хв до готовності). Якщо котлетки дуже підрум'янились, але ще сирі, накрийте їх фольгою і готуйте далі. Смачних Вам котлеток і хорошого дня :-)

шприц прес печиво рецепт

Знаєте, я собі купила вже другий пістолет! Боронь Боже, не подумайте чогось неладного :-) Я про пістолет для печива, ну або шприц прес, як його ще називають. Купила ще один, щоб мати ще більше різних насадок. От кожен раз, як печу з дітьми печиво "з пістолета" (а така подія в нас раз - два на тиждень точно відбувається), то завжди кажу, що лиш справжній геній міг винайти таке корисно - геніальне кухонне "причандалля"! Тісто якимось дивним дивом через ті насадки набирає неперевершених форм і перетворюється на витвір мистецтва, і то без перебільшень. Готове таке печиво в жодному магазині не знайдете (за формою легко, а от за смаком то хіба лиш елітні пекарні таку смакоту продають). Але навіщо ходити і десь шукати, якщо можна створити диво своїми руками :-) То ж надзвичайно легко, а якщо покличете на допомогу ще й маленькі рученятка ваших діток, то зможете легко претендувати на преше місце в "печивопекарському" конкурсі. Можете змінювати смак печива замінивши ванілін на лимонну цедру, або ж надібрати 20г борошна і замінити їх такою ж кількістю какао. Останній раз я до тіста додала ще 1 ч.л. суміші для пряників, така ароматна смакота вийшла! 

Лиш візьміть до уваги: печиво слід видавлювати прямо на деко, ніякого паперу і силіконових ковриків! Замісили тісто, начинили ним шприц, натиснули на нього два рази і маєте повне деко солодкого щастя :-)
 
Ось фото моєї "кондитерської зброї" :-) 
 

Для печива потрібно:
  • 250г борошна
  • 150г масла
  • 75г цукрової пудри
  • 25г картопляного крохмалю
  • 1 яйце
  • ванілін
Перемішайте вінчиком або виделкою яйце з пудрою (не потрібно сильно збивати, лиш перемішати до однорідності)


Додайте масло кімнатної температури і ванілін
Збийте усе міксером або просто гарно перемішайте ложкою (не лякайтесь грудочок і неоднорідності, під час замішування вони зникнуть)
Залишилось досипати борошно з крохмалем. Замісіть однорідне тісто (рецепт зручний тим, що тісто не потрібно залишати постояти в холодильнику, його слід використовувати відразу)
Відразу "начиніть" тістом шприц прес і витискайте печенька на деко (деко потрібно легенько змастити маслом а можна і взагалі на сухе деко витискати, в жодному разі не застеляйте його пекарським папером чи силіконовим ковриком, витискайте печиво прямо на деко, я завжди роблю два натиски на шприц, щоб печенька були середньої величини)
Випікайте 15-20хв при 180С (духовку попередньо гарно нагрійте). Готове печиво має ледь підрум'янитись лиш по краєчках
Смачного і дякую, що завітали на нашу віртуальну кухню :-)

Поділіться рецептом :-)



Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.