Поділіться рецептом :-)

ФРАНЦУЗЬКІ СТРАВИ
домашня сметана 
Сьогоднішній рецепт, мабуть, більш потішить українців, які проживають за кордоном. Тільки не подумайте, що я зараз почну писати про якісь заморські екзотичні лігуміни, зовсім ні  -  я вам розкажу як легко приготувати домашню сметану :-) В Україні той загальноулюблений молочний продукт легко купити в будь-якому магазині, а от в інших країнах її часто і ''вдень з ліхтариком'' не знайти. В Римі мені деколи вдається надибати в супермаркеті польську або румунську сметану, а ще іноді на допомогу приходять (вірніше, приїжджають) наші шофери, які везуть сметану прямо з України (але треба встигнути раненько до них доїхати, бо той продукт на вагу золота і до обіду його точно розберуть :-) Тож, щоб не бігати в пошуках по різних магазинах і завжди смакувати смачнючою домашньою сметанкою, я готую її сама вдома. Правда, готую не звичним українським способом, а по-французьки :-) В результаті будуте мати французьку сметану (крем - фреш), яка смаком ідентична нашій (а може й трішки смачніша). Спосіб до смішного простий і легкий: все перемішати, поставити в холодильник і дочекатись ранку. А потім будете мати пресмачну смакоту :-)

Щоб приготувати крем-фреш потрібно:
  • 150мл свіжих вершків (в мене 35%) кімнатної температури
  • 150г густого несолодкого натурального йогурту кімнатної температури (найкраще використати грецький йогурт)  - чим густіший йогурт, тим густіша вийде сметана
  • 20г лимонного соку
  • щіпка солі (1грам) або щіпка цукру (якщо хочете приготувати несолоний крем-фреш для солодкої випічки і десертів) 
Перемішайте вершки з йогуртом


Додайте лимонний сік (він допоможе активізувати і пришвидшити дію молочних бактерій, що є в йогурті) і щіпку солі бо цукру (для солодкого варіанту). Легенько перемішайте усе за допомогою вінчика. Потім накрийте майбутню сметану харчовою плівкою і залиште в холодильнику на ніч


От і все - смачна сметанка готова :-) Смакуйте її з борщиком, з тертюшками, з картопелькою, як заправку до салату, смачний додаток до сирничків... а ще я люблю її їсти без нічого - просто ложкою з банки :-)

цукровий пиріг французький

Хто заходить на мою ''віртуальну'' кухню, знайомий з Зосею з Сироварів :-) Так так, я саме про ту Зосю, що прожила кільканадцять років у Франції і за той час назбирала цікаву і на той час дуже незвичну для жителів Сироварів колекцію кулінарних переписів :-) (Історію Зосі можна прочитати тут). Сьогодні ж мова піде про те, як перетворити звичайну дріжджову булку на справжній французький шедевр! Родина, в якій Зося працювала гувернанткою і куховарила, на сніданок традиційно пила горнятко кави з домашньою випічкою і серед дивовижного різноманіття французьких булочок, рогаликів та іншої смакоти, найчастіше просили Зосю спекти їм цукровий пиріг. Бабуся часто розповідає, як Зося з гордістю любила повторювати, що її господиня - мадам Естель сама навчила її готувати той пиріг зі смачнючою хрускою цукровою посипкою і невеличким секретом: ту всю насолоду потрібно було ще залити вершками і знову підпекти. Завдяки такому ''трюку'' всередині пирога утворювався ніжний крем - начинка. Скільки десятиліть минуло з того часу, а перепис і досі подорожує з одного записника в інший, дивуючи усіх своїм французьким смаком :-)

Для французького цукрового пирога потрібно:

(Тісто) - у мене форма діаметром  28см
  • 360г борошна (плюс ще 100г при потребі, якщо тісто буде дуже липке)
  • 2 яйця
  • 100мл теплого молока
  • 25г свіжих дріжджів
  • 2 щіпки солі
  • 35г цукру
  • 90г м'якого масла
  • ванілін
(Для цукрової скоринки):
  • 100г цукру
  • 50г холодного масла
 Для заливки:
  • 200 - 250мл вершків
В теплому молоці розчиніть дріжджі


Відразу додайте яйця (збивати не потріно) і цукор


Гарно перемішайте усе виделкою


Досипте просіяне борошно, сіль і ванілін


Покладіть сюди ж 90г м'якого масла


Замісіть м'яке тісто, що не липне до рук


Дайте йому підрости вдвічі в теплому місці


Потіс тісто трішки обімніть і викладіть його у форму або тортівницю (змащену маслом), гарно розпластавши тісто по розміру дна форми


Дайте тісту постояти в теплому місці 30хв


Падьцем (змоченим в олії) зробіть на поверхні тіста ямки (не проколюйте тісто аж до дна)


Приготуйте цукрову посипку: переміщайте швиденько холодне масло з цукром, щоб вийшли крихти


 Посипте пиріг цукрово-масляними крихтами


Випікайте при 180С приблизно 35-40хв до рум'яної скоринки


Дістаньте відразу пиріг з духовки і наколіть його по всій поверхні дерев'яною паличкою


Залийте пиріг вершками


І допечіть ще 15хв


Дайте цукровому пирогу вистигнути (щоб вершкова заливка трішки застигла) і смакуйте на здоров'я :-)

овочеве рагу

Як каже мій чоловік: "В людей Рататуй, як Рататуй - охайні овочеві колечка красиво викладені на тарілці, а в тебе Рататуй - квадратний", завжди мене смішить ота його фраза :-))))) От не можу знайти пояснення для того дивного явища, але мені, чомусь, Рататуй найкраще смакує саме в такій "квадратній" інтерпретації. Ніби й овочі ті ж, і спеції, а смак мені залежить від форми і нічого з тим не вдію. Повірте, смакота виходить неймовірна, а який аромат розноситься по квартирі, поки овочі готуються! В приготуванні цієї страви є лиш одне правило: дуже важливо дотримуватись порядку додавання овочів в пательню, щоб в кінці вони усі однаково протушкувались. Поки пора смачнючих баклажанів, цукіні і болгарського перцю не закінчилась, приготуйте цю смакоту, не пожалкуєте :-) 

Щоб приготувати Рататуй потрібно:
  • 200г баклажанів
  • 300г болгарського перцю (люблю для цієї страви перець різних кольорів, щоб не лише смак, а й вигляд приносив задоволення)
  • 200г моркви
  • 200г цукіні
  • 200г соковитих помідорів
  • 1 великий зубок часнику
  • 0,5 ч.л. цукру
  • олія
  • сіль і перець
Баклажани поріжте середніми кубиками (я їх не чищу), посоліть і залиште на 20 хвилин



У велику пательню налийте трішки олії, туди ж покладіть моркву (нарізану середніми кубиками) і готуйте на середньому вогні 5 хвилин


Болгарський перець теж наріжте середніми кубиками


Додайте перці до моркви і тушкуйте 5 хвилин


Сюди ж покладіть цукіні (кубиками) і знову готуйте 5 хвилин


Тепер дійшла черга баклажанів - промийте їх під протічною водою, гарно процідіть і покладіть в пательню до решти овочів. Тушкуйте знову 5 хвилин


В кінці додайте помідори кубиками, сіль, перець, цукор і тушкуйте до готовності всіх овочів (приблизно 10 хвилин). Потім додайте часник (пропущений через прес) і готуйте ще 1-2 хвилини


Смакота готова :-) Люблю Рататуй як в теплому, так і в холодному вигляді, зі скибочкою хліба, як гарнір до м'яса і риби, або і як самостійну страву. Спробуйте,не пожалкуєте :-)

без борошна

Серед односельчан доньку Андрія і Софії відрізняло все: починаючи з її імені - Адель, яке у воєнні роки поміж звичними Маріями, Ганнами і Катрусями звучало дуже загадково і екзотично, тому в селі дівчинку всі кликали Делькою або Аделькою (так було легше вимовити і запам'ятати).  А почалось усе ще в кінці 20 - х років, коли брат мого прадідуся Андрій одружився зі своєю коханою Зосею (так у нас в селі кликали всіх Софій), а вже за кілька місяців молоде подружжя вирушило разом з іншими групами Галичан на заробітки аж до Франції. Там вони працювали в одній заможній і дуже хорошій сім'ї: Андрій робив усю чоловічу роботу, бо руки в нього дійсно були золотими, Зося ж була гувернанткою, а по сумісництву ще й кухаркою, освоюючи ази і секрети французької кухні. Згодом в них народилась донечка, якій дали цікаве мелодійне французьке ім'я - Адель. Так подружжя прожило у Франції кільканадцять років, доки не почалась німецька окупація і більшість галицьких емігрантів вернулись назад додому. Та "французька атмосфера" так сильно ввійшла в життя Андрія і Зосі, що вони і в рідному селі Сировари продовжували жити "з французьким присмаком" - їхнє подвір'я, манера вдягатись і розмовляти, поведінка відрізнялись від інших, що викликало неабияку цікавість. До Зосі часто приходили жінки - сусідки, щоб послухати нечуваних раніше "іноземних" історій та навчитись вишивати французьким вузликом. Андрій розповідав цікавинки про французьке будівництво. Адель же приводила друзів на іноземні смаколики. Серед тих цікавих дегустаторів була й моя бабуся. Вона дуже часто згадує Зосин вишневий пиріг з пшона, який усі в селі називали дивним словом "кляфута" (то, мабуть, так на українсько - польський манер жителі Сироварів перекрутили французьку назву "clafoutis") :-) Господині села старанно переписували в Зосі іноземні рецепти, разом з деякими дивними на той час для них інгредієнтами - щіпкою сухого цинамону, тертою цитриною... Добре, що бабуся так гарно зберегла свої кулінарні переписи, що тепер завдяки тому дорогоцінному потертому часом зошиту можна мандрувати не тільки світом, а й перенестись у минуле... а від рецептів, помічених в записнику фразою "від цьоці Зосі" ще й досі віє якоюсь легкістю, приємною солодкістю і свіжістю, наче їх огортає хмаринка хороших французьких парфумів...

Для пшоняного пирога з вишнями потрібно:
  • 200г вишень (в мене консервовані)
  • 1 ст.л. крохмалю
  • 100г пшона
  • 450 - 500мл молока
  • 25г холодного масла
  • 2 яйця
  • 2 с.л. подрібнених горіхів
  • 2 ст.л. меду
  • 2,5 ст.л. (в тісто) + 1 ч.л. (до вишень) + 1 ,5 ч.л. (для посипки) цукру
  • 1 ст.л. борошна
  • терта цедра 1 лимона
  • ванілін
  • 0,5 ч.л. меленої кориці
Пшоно залийте холодною водою і залиште на 3-4 години (за цей час декілька разів поміняйте воду)


Потім гарно його промийте, процідіть і покладіть в глибоку каструлю разом з молоком


Сюди ж додайте мед, цедру і корицю. Доведіть до кипіння і варіть на малому вогні (час від часу помішуючи) до готовності (за необхідності долийте ще трішки молока, але не багато - каша має бути густою). Готову кашу накрийте кришкою і дайте настоятись 5 хвилин, потім залиште трішки вистигнути


Вишні гарно процідіть і перемішайте з 1 ст.л. крохмалю і 1 ч.л. цукру


Білки збийте разом з 2,5 ст.л. цукру


До пшона додайте вишні, жовтки (злегка збиті виделкою), мелені або порібнені горіхи, ванілін


Легенько домішайте до пшона збиті білки. Потім перекладіть тісто у змащену маслом і присипану борошном форму (а ще краще - тортівницю, з неї потім набагато легше дістати готовий пиріг)


Перетріть руками 25г масла (холодного) разом з 1,5 ч.л. цукру і борошном - посипте цими крихтами верх пирога


Нагрійте духовку до 180С і випікайте пшоняний пиріг впродовж 40 хвилин


Готовий пиріг остудіть і залиште в холодильнику на 1 годину - найкраще він смакує і тримає форму саме холодним. Дякую, що завітали :-)

ельзаська піца

А почалось усе з того, що на День народження чоловік подарував мені камінь :-) Ні, не такий, що десь на дорозі валяється, і навіть не дорогоцінний, а спеціальний пекарський камінь для хліба і піци. І скажу вам, то така чудесна штукенція - хліб, спечений на камені у звичайнісінькій духовці, нічим не поступається тому, який щойно дістали з печі на дровах. І то без жартів :-) Але, камінь каменем, а я щось задалеко відійшла від теми... отож, гортаючи інструкцію від мого нового кухонного кам'яного гаджета, я помітила рецепт, який вже давно "крутився" в моїй голові - славнозвісна Ельзаська піца (або Фламмкухен). Моя німецька подруга Грета безліч разів пригощала мене своїм домашнім Фламмкухеном, а у мене ніяк "руки не доходили" його приготувати. Справжнє тісто для такого пирога замішують на двох видах борошна, я ж з метою економії часу і продуктів, готую його на своєму улюбленому тісті для піци. А от начинку готую, не відступаючи від повчань Грети :-) Спробуйте, виходить дуже цікавий, ситний і незвичний за смаком пиріг - піца, який нікого не залишить байдужим.

Для Ельзаської піци потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить дві великі піци):
  • тісто для піци (рецепт тут)
  • 600-700мл густої сметани
  • 1 велика біла цибулина
  • 200-300г бекону 
  • сіль, перець, олія
Бекон наріжте тонкими подовгастими шматочками і трішки підсмажте в невеликій кількості олії


Цибулю наріжте тоненькими півкільцями


Тісто тоненько розкачайте і викладіть на деко


Намастіть його сметаною


Поверх сметани викладіть цибулю


На цибулю - підсмажений бекон


Нагрійте духовку до 220С і випікайте Фламмкухен впродовж 15 - 20 хвилин до рум'яного кольору і хрумкості. Смачного :-)



Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.