Поділіться рецептом :-)

КОРИСНІ СОЛОДОЩІ

Імбир мед і лимон

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Я так люблю різні гуморески і анекдоти! І постійно "мучу" ними свого чоловіка, який, нажаль, не весь український гумор розуміє (він то сміється, щоб мене не образити, але я його вже давно "розкусила":-) З дітьми ситуація більш втішна, видно український гумор передався їм з генами 😅 Деякі жарти настільки їм подобаються, що вони просять розповісти їх ще і ще, хоч самі їх напам'ять сто років знають, але регочуть завжди, як перший раз (ха ха, діти вони ж такі - щирі і відкриті). От вчора напевно 2385906747-ий раз розповідала їм про трьох подруг досить похилого віку: Зюзю, Ізю і Ціпочку. Хоч відмінною пам'яттю, як в молодості подруги похвалитись не можуть, але то їм ніяк не заважає ходити одна до одної в гості на чай. На цей раз Зюзя покликала подруг до себе, посидила їх на диван, а сама пішла на кухню (завчасно написавши на листочку собі нагадування: "зробити чай і пригостити подруг"), принесла чай в кімнату, подруги попили - погомоніли та й понесла Зюзя порожні горнята на кухню, аж тут на неї зі стіни дивиться записка "зробити чай і пригостити подруг. "Ой, добре що я написала собі нагадування", подумала Зюзя і зробила чай подругам, понесла його в кімнату, віднесла порожні горнята на кухню і побачила нагадування :-)))) Так пригостила Зюзя подруг чаєм аж 4 рази, поки не стемніло і Ціпочку почало хилити на сон. Подякували подруги Зюзі та й пішли додому. В під'їзді Ізя трохи невдоволено повела розмову про те, що Зюзя запросити їх то запросила, а от чаєм так і не пригостила. На що Ціпочка широко відкритими очима глянула на Ізю і здивовано промовила: "А ми що були в гостях в Зюзі"? Насміялись мої хлопці, а потім Алессіо зауважив, що якби Зюзя приготувала подругам наш улюблений чай з лимоном, імбиром і медом, то Ізя і Ціпочка точно про нього не забули б! Настільки смачну смакоту забути просто неможливо :-) В мене щороку зимою в холодильнику "живе" корисна баночка: такий своєрідний джем (не знаю як краще такий смаколик назвати). Додаю його в чай і він з ним робить диво! Додає не тільки цікавого вишуканого смаку, а й чудового аромату і кольору. А ще піднімає настрій, зміцнює імунітет і покращує травлення. От така чудодійна суміш :-) Смачних Вам чаювань, родинного затишку і веселого настрою!


Для "корисної баночки" потрібно:

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

  • 150г свіжого імбиру (вже почищеного)
  • 150г почищенних лимонів - слід зняти з лимонів білу шкірку, яка зіпсує смак гіркотою (я завжди знімаю цедру, дрібненько її тру, заморожую і використовую потім для випічки)
  • 150г меду

 

Можете, звісно, зменшити або збільшити кількість кожного інгредієнта. Лиш раджу дотримуватись співвідношення 1:1:1 :-)

 

Імбир почистіть і наріжте невеличкими шматочками



 Почищені лимони теж наріжте шматочками (не забудьте повиймати зернята)

 


 Покладіть мед,  імбир і лимони в чашу блендера



 Перемеліть все до однорідного стану


Вуаля! Корисна баночка готова, додавайте її до чаю, смакуйте на здоров'ячко і залишайтесь завжди на позитивній хвилі :-)

 

арахісове масло рецепт

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... Ні, я не швачка Павла Грабовського :-) То я так чищу арахіс! Багааааато арахісу, цілих 5 кг (на мене подіяв принцип "шо я буду мєлочитись") і я вирішила одним махом наробити багато арахісового масла для своїх запасів. Мій чоловік лиш ходить, косо на мене поглядає своїм "арахісовемаслоненавидячим" поглядом і, як тільки я відвернусь, краде в мене вже почищені горішки (їх, на відміну від масла він обожнює) А я відганяю його, як причепливу муху, бо в мене всі горішки чітко зважені для рецепту :-) Я страшенно люблю арахісове масло (знаю, що багато мене не зрозуміють і мають повне на те право), тартинки або навіть звичайний шматок хліба, намащений тією американською смакотою для мене перетворюється на вершину смакового задоволення. Я часто додаю те масло до печива, до бельгійських вафель "Снікерс" а ще відкрию вам страшну таємницю ... я завжди додаю декілька ложечок арахісового масла до вівсяної каші :-) Знаєте,  то таке чудо чудесне виходить! А ще в такому ласощі дуже багато користі (про калорії теж знаю :-) але ж ніхто його не наминає кілограмами, декілька ложечок в день можна зі спокійною дущею змолотити з задоволенням). Ніколи не купую готове арахісове масло, бо щоразу читаючи інгредієнти на баночках (до того ж різних виробників, відомих і не дуже) розчаровуюсь і ше раз переконуюсь, що ніяка фабрика ніколи не приготує таке смачне і натуральне арахісове масло, як власні руки :-) Інгредієнтів потрібно всього чотири, а ще блендер і зовсім мало часу. Готове домашнє арахісове масло зберігайте в холодильнику до 3 місяців (я завжди розкладаю його в багато маленьких баночок, щоб не "лазити" ложкою зайвий раз за тим смаколиком в одну велику банку, щоразу її відкривати і тим зменшувати термін придатності смаколика). Всім бажаю солодкого дня і гарного настрою!

Щоб приготувати домашнє арахісове масло потрібно: 

  • 350г вже почищеного арахісу (стільки вийде з 500г нечишеного)
  • 5-7 ст.л. арахісової олії 
  • щіпка солі
  • 2 ч.л. коричневого цукру або меду
(Можна замінити олію на соняшникову або кукурудзяну, але тоді смак і аромат масла будуть геть інші. Коричневий цукор можна замінити білим)

Арахіс почистіть, викладіть на деко і прогрійте в духовці 5хв при 200С (не перепечіть горішки, нам потрібно лиш, шоб вони розігрілись і з них почала виділятись олія)

Перекладіть арахіс (не потрібно чекати, доки він вистигне) в чашу блендера

Додайте сіль, цукор (або мед) і 5 ст.л. олії. Перемеліть все до майже однорідного стану

Далі все залежить від ваших вподобань, якщо хочете "хрумке" або "Crunchy" масло, тоді ваш смаколик готовий. Я ж люблю "Smooth" або "кремову" версію, до того ж не дуже густу, тому додаю ще 2 ст.л. олії і ще раз все перемелюю до однорідної консистенції без грудочок  

Готове арахісове масло перекладіть в баночки і залиште настоятись принаймі 2 години (тоді воно набуде ідеальної консистенції). Смачного :-)

сливова пастила

З пастилою в багатьох господинь вже склався свій ''кулінарний роман'' -  кожна має свої магічні пропорції і співвідношення інгредієнтів. Сьогодні відкрию вам мою секретну формулу :-) Я давно експериментую з цим смаколиком і врешті знайшла свій улюблений рецепт. Настільки улюблений, що готую 4 порції відразу, бо мої хлопці з'їдають  таку пастилу зі швидкісю світла. Найважче дочекатись, поки смаколик висохне... але воно того варте!  

Для пастили потрібно:
  • 500г вже почищених яблук
  • 450г вже почищених слив
  • 1 великий банан
  • цукор за смаком (я додаю 2/3 склянки)
  • 0,5 ч.л. кориці
Яблука наріжте невеличкими кубиками, викладіть їх на пергамент, змащений олією і запікайте 15-20хв при 180С (вони повинні стати м'якими)


Запечені яблука перемеліть блендером в пюре


До яблук додайте перемелені блендером сливи (без шкірки) і банан. Сюди ж досипте цукор (можна його і не додавати, то вже питання особистого смаку) і корицю, гарненько все перемішайте


Кожен ''поверх'' сушарки застеліть пергаментом і легенько змастіть його олією


Викладіть фруктове пюре (залишіть вільне місце по краях, іноді при нагріванні пюре може трішки розтектись)


Сушіть в сушарці при 65С (в мене пастила сохне приблизно 10 годин)


Якщо пастила не липне до рук - вона готова


Зніміть її з пергаменту (вона сама дуже легко відстає від паперу)


І скрутіть в рулетик


Поріжте на шматочки


Пересипте пастилу цукровою пудрою і складіть в банку або герметичний контейнер (я свою пастилу зберігаю на кухонній поличці в скляній банці)


Смачного :-)

крекер солодкий рецепт

Якось вже за звичкою, дивлячись телевізор чи читаючи книгу, я люблю щось ''погризти'' :-) В пошуках поєдняння приємного з корисним і з'явились ці хлібці. Колись давно подруга привезла мені з Америки такий смачнючий хрумкий снек з сухофруктами і я довго намагалась відтворити щось подібне. Нарешті, після багатьох експериментів я знайшла свою ''формулу'' :-) Обожнюю ті хлібці не лише в ролі перекусу, а й на сніданок з домашнім йогуртом. В них стільки смакоти, що їх просто неможливо не полюбити: сухофрукти, насіння льону, кунжуту і соняшника, мед, горішки і ще багато-пребагато корисностей. Щоб хлібці довго залишались хрумкими, зберігайте їх в герметичному лоточку.

Для хлібців з сухофруктами потрібно:
  • 100г сухого інжиру
  • 100г сушеної журавлини
  • 60г сушених фініків (або ж замість інжиру, фініків і журавлини можете використати інші сухофрукти на ваш вибір, їх загальна кількість має складати 260г)
  • 140г звичайного борошна
  • 140г цільнозернового борошна
  • 5г розпушувача
  • щіпка солі
  • 70г коричневого цукру (можна замінити звичайним білим)
  • 170г кефіру
  • 230г молока
  • 100г меду
  • 60г родзинок
  • 40г імбирних цукатів
  • 60г соняшникового насіння
  • 40г кунжутного насіння
  • 30г насіння льону
  • 110г горіхів
  • 1ч.л. кориці
Перемішайте два види борошна, розпушувач, сіль, корицю і цукор


В іншій ємкості з'єднайте кефір, молоко і мед


Перемішайте разом обидві суміші - тісто готове

 
Приготуйте суміш насіння: покладіть разом насіння соняшнику, льону і кунжуту


Приготуйте суміш сухофруктів: інжир поріжте середніми шматочками


До інжиру покладіть журавлину, родзинки, подрібнені фініки та імбирні цукати


Сюди ж досипте подрібнені горішки


Додайте до тіста суміш насіння і сухофруктів. Гарно перемішайте


Викладіть тісто у змащені олією форми для кексів (заповнюйте форми на третину їх висоти)


Випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою). Готові кекси повністю охолодіть (я залишаю кекси в морозилці на 2 години, так їх потім буде зручніше різати на тоненькі скибочки)


Гострим ножем поріжте готові охолоджені кекси на скибочки в 0,5см завтовшки


Викладіть скибочки на деко, застелене пекарським папером


Підсушіть хлібці в духовці при 120С 40-50хв (я сушу 25хв, потім перевертаю скибочки на інший бік і ще досушую 20хв)


Смакуйте на здоров'я :-) Щоб хлібці не втратили хрумкість, зберігайте їх в герметичному лоточку

без борошна

Серед односельчан доньку Андрія і Софії відрізняло все: починаючи з її імені - Адель, яке у воєнні роки поміж звичними Маріями, Ганнами і Катрусями звучало дуже загадково і екзотично, тому в селі дівчинку всі кликали Делькою або Аделькою (так було легше вимовити і запам'ятати).  А почалось усе ще в кінці 20 - х років, коли брат мого прадідуся Андрій одружився зі своєю коханою Зосею (так у нас в селі кликали всіх Софій), а вже за кілька місяців молоде подружжя вирушило разом з іншими групами Галичан на заробітки аж до Франції. Там вони працювали в одній заможній і дуже хорошій сім'ї: Андрій робив усю чоловічу роботу, бо руки в нього дійсно були золотими, Зося ж була гувернанткою, а по сумісництву ще й кухаркою, освоюючи ази і секрети французької кухні. Згодом в них народилась донечка, якій дали цікаве мелодійне французьке ім'я - Адель. Так подружжя прожило у Франції кільканадцять років, доки не почалась німецька окупація і більшість галицьких емігрантів вернулись назад додому. Та "французька атмосфера" так сильно ввійшла в життя Андрія і Зосі, що вони і в рідному селі Сировари продовжували жити "з французьким присмаком" - їхнє подвір'я, манера вдягатись і розмовляти, поведінка відрізнялись від інших, що викликало неабияку цікавість. До Зосі часто приходили жінки - сусідки, щоб послухати нечуваних раніше "іноземних" історій та навчитись вишивати французьким вузликом. Андрій розповідав цікавинки про французьке будівництво. Адель же приводила друзів на іноземні смаколики. Серед тих цікавих дегустаторів була й моя бабуся. Вона дуже часто згадує Зосин вишневий пиріг з пшона, який усі в селі називали дивним словом "кляфута" (то, мабуть, так на українсько - польський манер жителі Сироварів перекрутили французьку назву "clafoutis") :-) Господині села старанно переписували в Зосі іноземні рецепти, разом з деякими дивними на той час для них інгредієнтами - щіпкою сухого цинамону, тертою цитриною... Добре, що бабуся так гарно зберегла свої кулінарні переписи, що тепер завдяки тому дорогоцінному потертому часом зошиту можна мандрувати не тільки світом, а й перенестись у минуле... а від рецептів, помічених в записнику фразою "від цьоці Зосі" ще й досі віє якоюсь легкістю, приємною солодкістю і свіжістю, наче їх огортає хмаринка хороших французьких парфумів...

Для пшоняного пирога з вишнями потрібно:
  • 200г вишень (в мене консервовані)
  • 1 ст.л. крохмалю
  • 100г пшона
  • 450 - 500мл молока
  • 25г холодного масла
  • 2 яйця
  • 2 с.л. подрібнених горіхів
  • 2 ст.л. меду
  • 2,5 ст.л. (в тісто) + 1 ч.л. (до вишень) + 1 ,5 ч.л. (для посипки) цукру
  • 1 ст.л. борошна
  • терта цедра 1 лимона
  • ванілін
  • 0,5 ч.л. меленої кориці
Пшоно залийте холодною водою і залиште на 3-4 години (за цей час декілька разів поміняйте воду)


Потім гарно його промийте, процідіть і покладіть в глибоку каструлю разом з молоком


Сюди ж додайте мед, цедру і корицю. Доведіть до кипіння і варіть на малому вогні (час від часу помішуючи) до готовності (за необхідності долийте ще трішки молока, але не багато - каша має бути густою). Готову кашу накрийте кришкою і дайте настоятись 5 хвилин, потім залиште трішки вистигнути


Вишні гарно процідіть і перемішайте з 1 ст.л. крохмалю і 1 ч.л. цукру


Білки збийте разом з 2,5 ст.л. цукру


До пшона додайте вишні, жовтки (злегка збиті виделкою), мелені або порібнені горіхи, ванілін


Легенько домішайте до пшона збиті білки. Потім перекладіть тісто у змащену маслом і присипану борошном форму (а ще краще - тортівницю, з неї потім набагато легше дістати готовий пиріг)


Перетріть руками 25г масла (холодного) разом з 1,5 ч.л. цукру і борошном - посипте цими крихтами верх пирога


Нагрійте духовку до 180С і випікайте пшоняний пиріг впродовж 40 хвилин


Готовий пиріг остудіть і залиште в холодильнику на 1 годину - найкраще він смакує і тримає форму саме холодним. Дякую, що завітали :-)



Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.