Віднедавна в мене з'явився ще один улюблений рецепт пряників :-) Я взагалі усі пряники люблю, але ці настільки смачні, що було б немилосердно з мого боку не поділитись рецептом з іншими. Вони мають ідеальну структуру - таку, знаєте, ''карамельну'' (якщо так можна назвати) - ледь хрумку, і ледь тягучу, чи, як каже моя дитина ''жувальну'' :-) Ну а смак таких пряників... він неймовірний, по-іншому й бути не може, якщо поєднати запашний мед, корицю і апельсинову цедру - вийде казкова композиція, така доречна до горнятка гарячого чаю. Смачного усім чаювання і нехай Святий Миколай принесе вам багато подарунків і хороший настрій :-)

Додайте до борошняної суміші топлене масло з цукром і медом. Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Загорніть його в харчову плівку і залиште в холодильнику мінімум на 2год (можна і на цілу ніч)

Викладіть кульки на деко, застелене пекарським папером і зверху легенько притисніть виделкою, щоб утворилась ''сіточка'' (при випіканні печиво трішки розтечеться, тому не забудьте викладати його на відстані одне від одного)

Нагрійте духовку до 180С і випікайте прянички впродовж 15хв (готове печиво буде м'яке, але після вистигання затвердне і буде мати ідеальну консистенцію, якщо ж перепекти його - ризикуєте отримати тверді пряники)

Солодкого зігріваючого і неймовірно ароматного пуншу вам у стрічку :-) До того ж він безалкогольний, тож смакувати ним можуть і діти, і ті, хто дотримується посту і не вживає алкоголю. Такий варіант різдвяного напою моя свекруха колись дуже давно ''привезла'' з Англії. Два її брати ще в кінці 60-х років переїхали з Мальти до Англії, там одружились і ''пустили коріння''. І за роки вже давно почуваються там, як вдома, але свята є свята і саме тоді найбільше хочеться бути поруч з усіма рідними. Тож щороку чоловікові дядьки з сім'ями або самі їхали (вірніше, летіли) на Мальту на Різдво, або ж запрошували до себе когось із родичів. Отак мої свекри, чоловік і двоє його братів цілих вісім раз святкували Різдво в Англії. Мій Роберто досі згадує справжній сніг (який є такою рідкістю в теплій Італії), здоровенні санки з кіньми, хори колядників, каток, а потім святкову вечерю в затишній кімнаті з каміном і цілу купу смакоти :-) Безалкогольний пунш був ''коронною стравою'' (ну, радше напоєм) тітки Віккі. Вона наливала його в таку спеціальну здоровенну скляну ємкість, занурювала в напій великий черпак і кожен наливав собі стільки напою, скільки душа забажає. Моя свекруха закохалась в такий пунш і відтоді щороку готує його на Різдво і не тільки. Для мене ж, то своєрідний еліксир тепла, щастя і затишку - така невидима апельсиново - лимонно - імбирно - гвоздично - кардамонна магія із пахучою паличкою кориці :-)

З лимона нам потрібна лише цедра - тоненько зріжте її ножем або овочечисткою (намагайтесь уникати білого гіркого шару) і покладіть її в каструлю

З апельсина, навпаки, потрібна м'якоть - почистіть апельсин від цедри і зніміть білий гіркий прошарок. М'якоть наріжте кубиками і покладіть в каструлю до лимонної цедри

Доведіть знову до кипіння і готуйте ще 2хв. Накрийте кришкою і дайте ще настоятись 2хв

Процідіть і смакота готова! За бажанням, досолодіть або додайте меду.  Накраще смакує, звісно, в гарячому вигляді - оселя відразу наповниться неймовірним ароматом і затишком, а настрій стане святковим :-) Ще такий напій можна додавати в якості сиропу до чаю - звична смакота заграє новими нотками. А зберігати пунш слід в холодильнику. Усім бажаю хорошого настрою і веселих свят :-)

Знаєте, рецепти бувають різні, вдалі і невдалі, іноді результат пречудовий, але приготування настільки трудоємке, що пропадає всяке бажання ще раз готувати ту страву. А є рецепти ідеальні (ну, принаймі в моєму розумінні): для них потрібно всього декілька складників, мало часу і результат завжди вражає. Саме останню категорію я найбільше люблю, старанно бережу в своєму записнику і найчастіше готую. Сьогодні розповім вам про моє ідеальне печиво. Якщо описати одним словом, то воно неперевершене. Неперевершене у всьому: готувати його - одне задоволення, список необхідних інгредієнтів нараховує лиш 5 позицій, смак готового печива незрівнянний, консистенція ідеальна! А ще рецепти дуже ''пристосувабельний'' (так каже моя дитина :-) Додайте ванілін - будете мати ванільну випічку, хочете шоколадного печива? Легко! Просто додайте до вказаної порції 20г какао і заберіть таку ж кількість борошна. Досипте в тісто шоколадних крапель - і десерт заграє цікавим новим смаком. Печиво буде пречудовим і з родзинками, і з лимонною чи апельсиновою цедрою, з корицею, маком, зернятами анісу і взагалі будь - яким солодким чи пряним додатком. Головне лиш не забути про два ''не'': не розкачувати тісто занадто тонко і не перепекти печиво :-) Смачного!

Перемішайте усе руками до утворення крихт (для полегшення і пришвидшення процесу можна скористатись кухонним комбайном)

Додайте яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Покладіть його в холодильник на 30хв

Потім розкачайте тісто до 0,5 - 0,7см завтовшки (колись я думала, чим тонше розкачаю печиво, тим краще, і печиво в мене виходило сухе і тверде, виявилось то була моя велика помилка - товщина тіста повинна буде не менше, ніж пів сантиметра) і повирізайте печенька бажаної форми

Спочатку нагрійте духовку до 180С і тільки потім покладіть в неї деко з печивом. Випікайте 15-20хв (як тільки краї печива підрум'яняться - воно готове, не чекайте, що уся поверхня сухариків стане світло-коричневою, а печиво затвердне, навпаки, гаряче готове печиво буде середньо - м'яке, зате після вистигання воно набуде ідеальної консистенції і ''твердості'')

Таку закуску ми колись купили в магазині. Я сташенно люблю відділ з різноманітними соусами, маринованими овочами і закрутками. А ще більше такі ''лігуміни'' любить мій чоловік. Тож в пакеті з покупками щоразу традиційно мусить лежати і якась баночка зі смаколиками. Так на нашу кухню потрапила маринована морква. Власне, в тій страві мене дуже приємно вразив соус, такий цікаво - пікантний з присмаком мого улюбленого коріандру. Він взагалі, як на мене, універсальний і чудово підійде не лише до моркви, а я до баклажанів, болгарського перцю і цукіні (приготованих на грилі). Рецепт я ''сформулювала'' шляхом спроб і помилок, опираючись на етикетку, що була на баночці з морквою :-) Тепер маю свою ''успішну формулу'' маринованої моркви. Вона надзвичайно швидко готується і завжди буде доречною, як на святковому, так і на буденному столі.

Для соусу перемішайте оцет, олію, сіль, перець, коріандр, паприку (якщо використовуєте свіжу, наріжте її маленькими шматочками), цукор, розмарин і подрібнений базилік або петрушку

Перекладіть готову моркву до пательні, залийте її соусом і підігрійте (постійно помішуючи) впродовж 1-2хв. Дайте моркві повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику настоятись хоча б з 1 годинку. Смачного :-)

В 90 роки мама з бабусею ''чаклували'' на кухні з того, що було і всупереч дефіциту продуктів творили справжні смачні чудеса. Овочами й фруктами нас забезпечувала дача, на якій росло все можливе і навіть більше :-) Здавалось, усі овочі світу були зібрані на тому клаптику землі. Ні, не всі, там не було брюссельської капусти... Вперше ті мініатюрні капустинки я побачила в американському кулінарному журналі (бабусина сусідка тьотя Слава якось на цілісінький рік несподівано для всіх поїхала до своєї родички в далеку і невідому мені тоді Америку, а потім понавозила всім заокеанських подарунків - моїм подарунком були апельсинові карамельки, каталог з одягом, рожевий шарф і кулінарний журнал (не знаю, чим керувалась тьотя Слава у виборі подарунків для мене, але я була ''на сьомому небі'' і страшенно тішилась всім, навіть журналом з рецептами, хоча мені було всього 10 років і на кухню я заходила виключно, щоб поїсти)). Ті дрібнички мені здавались чимось космічним, навіть запах в них був інший - американський :-) Після того, як усі карамельки щасливо з'їлись, фантики були охайно складені в коробочку (то був мій американський скарб на пам'ять:-), шарф я носила мало не щодня, а журнал і каталог гортала і по декілька разів на день. Ми з сестрою ще грались в магазин: кожній давалась однакова сума уявних грошей і по каталогу можна було на них придбати, що хочеш - і одяг, і казкові іграшки, і техніку - все уявне, звісно, зате як ми раділи :-) А кулінарний журнал був для мене ''віртуальним'' американським рестораном: я годинами захоплено розглядала яскраві фото з елегантно оформленою випічкою, здоровенною запеченою індичкою, канапками, булочками, запіканками. А ще, саме в тому журналі я вперше побачила брюссельську капусту. Ми з бабусею ще тоді дивувались, чого американці тільки не придумали - вирощують таку мініатюрну капусту! Завдяки маминому знанню англійської мови ми не лише розглядали фото, а й розуміли, що в рецептах написано. Інгредієнти до більшості страв були недоступними тодішньому пересічному українцю, тож я все мріяла... мріяла, що одного дня поїду в Америку і скуштую ті страви. І торти, і здоровенних омарів, і обов'язково куплю ту мініатюрну капусту! На щастя, за декілька років потреба летіти за океан зникла, а в моєму рідному Тернополі з'явилась більшість інгредієнтів з журналу. Брюссельську капусту ми почали вирощувати і на нашій дачі. А рецепт її приготування з американського журналу і досі один з моїх улюблених :-)

Щоб приготувати брюссельську капусту в медово-гірчичному соусі потрібно:

• 500г брюссельської капусти
• 1 ст.л. гірчиці (вже готової)
• 2 ч.л. меду
• 1 ст.л. винного або яблучного оцту
• 6 ст.л. олії
• сіль, перець
• суха мелена паприка

Є один секрет, який допомагає позбутись гіркого присмаку, притаманного цьому виду капусти: просто розріжте кожну мініатюрну капустинку навпіл, до 1 літра води додайте сік 1 лимона і доведіть до кипіння, сюди ж покладіть половинки брюссельської капусти і варіть 5-7 хвилин (час відраховуйте від моменту закипання води разом з капустою). Потім відцідіть воду

В пательню налийте 3 ст.л. олії, туди ж покладіть відварену капусту, посоліть, поперчіть і підсмажте 3-4 хвилини

Додайте соус, мелену паприку і, постійно помішуючи, готуйте на середньому вогні до загустіння соусу

Колись давно читала жарт, що жінка може з нічого зробити три речі: зачіску, суперечку і салат. Виявляється, ще й соус можна з нічого зробити. До речі, на диво смачний.  Ну, майже з нічого: потрібно лиш трішки цибульки, моркви, декілька скибочок хліба, спеції і зовсім мало часу. Ось і вся магія! Моїм хлопцям така підливка найкраще смакує з запеченими ковбасками і котлетами, я ж люблю його з хрумкою картоплею - фрі :-) А ваші гості ніколи не здогадаються, з чого ви приготували такий смаколик!

Запечені скибочки хліба наріжте невеликими кубиками і покладіть їх в пательню з засмажкою

Залийте усе водою (вона повинна покрити хліб на 2/3) або бульйоном і готуйте впродовж 10 хвилин, чам від часу помішуючи

Додайте в пательню часник (пропущений через прес), перекладіть усе в чашу блендера і перемеліть до однорідного стану. Перелийте соус назад до пательні, посоліть, поперчіть і,якщо він вийшов занадто густий, долийте ще води або бульйону. Доведіть ще раз до кипіння

Смакуйте хлібний соус з кавбасками, з картопелькою, запеченим м'яском і взагалі з будь - чим, що підкаже ваша фантазія :-)