Вчора мої хлопці посадили мене перед телевізором, а самі закрились на кухні і наказали мені ні в якому разі туди не заходити - там вони готували мені сюрприз до Дня матері :-) По аромату ваніліну і лимона, що заповнили всю квартиру я здогадалась, що сюрприз буде солодким, і моя душа солодкоїжки "танцювала" від щастя! (А нудна практична сторона мого характеру вже подумки відмивала всю кухню після приготування "сюрпризу": мої хлопці люблять готувати, але частенько забувають після себе потім прибрати). Та, коли мої джентельмени принесли мені свій шедевр - подарунок, (та ще й кухню всю відмили), я втратила дар мови! Навіть уявити не могла, що вони приготують таку СМАААААААКОТУ. Та ще й пофотографували весь процес для блогу! Ну, просто не можу не похвалитись і не поділитись рецептом - до вашої уваги "Зелений торт зі шматочками шоколаду" від моїх Роберто і Алессіо :-)
Я до минулого понеділка вважала вафельницю (ту, на якій готують вафельні трубочки) геніальним радянським винаходом, поки не побачила її на кухні в моєї знайомої італійки Луізи! Виявляється, і в Італії (а саме в області Абруццо) готують дуже смачні вафлі. Луіза пообіцяла мені, що пошукає рецепт в своєму записнику. Ну, подумала я, пообіцяла та й забуде і доведеться мені самій шукати, як то ті італійські коржики готувати. Але вечером Луіза принесла мені ''наглядний приклад'' - вона спеціально для мене напекла смачнючих лимонних вафель! (Ну і рецепт на клаптику паперу написала :-) Яка ж то смакота ... лимонний смак в поєднанні з ванільним ароматом ... Ми так всю порцію відразу і з'їли. Після того я спробувала приготувати такі ж вафлі з апельсиновою цедрою та мигдальною есенцією - теж вийшло дуже смачно. Мабуть, треба частіше ходити на кухню до знайомих, може ще щось нове для себе відкрию, а потім і з вами поділюсь :-)
В суботу ходили ми на перше причастя до донечки наших кумів. Після церкви святкування перейшло до затишного ресторану на березі озера. Скільки ж там було смакоти!!! Мені б вистачило одних закусок, а після них ще були 2 перші страви, 2 другі і десерти, десерти :-))))) Мабуть, почну з закусок - серед різних срав на столі красувалась ось така фокачча з цибулею і беконом. Мене в ній вразило тісто - надзвичайно ніжне і м'яке (потім я випитала секрет - воно було приготоване на картопляному пюре), а ще смачнюча начинка: злегка припечена цибулька, яка зовсім не мала сильного цибулевого запаху і смаку, а навпаки була дуже ніжною і делікатною, а всю цю смакову симфонію довершував аромат бекону. Уммммм... не дивно, що фокачча зникла зі стола майже миттєво! Рецепт я випитала там же в ресторані (як кажуть, не відходячи від каси). Радо поділюсь ним зі всіма :-)
Моя свекруха народилась на Мальті. На тому крихітному, але такому прекрасному острові досі живуть її сестри з дітьми, внуками і правнуками. Ми ж кожного літа їздимо до них в гості. І, окрім унікальних історичних пам'яток (на які Мальта просто багатюща) і райської природи, щоразу відкриваємо для себе нові місцеві смаколики. Деякі тамтешні страви нам настільки полюбились, що мальтійські тітки мого чоловіка вже традиційно готують їх для нас, коли ми в них гостюємо. Без мальтійських пампухів з полуничним повидлом не обходиться жоден сніданок! Ті м'які солодкі клубочки настільки смачні, що важко зупинитись і не з'їсти всі відразу. Готувати мальтійські пончики мене навчила племінниця моєї свекрухи Четтіна. Тепер ми частенько і вдома тішимо себе тими смаколиками. І, хоча, світ здається таким великим і різнобарвним, насправді щось схоже є в кожній культурі і країні: мальтійські пампухи дуже нагадують мені бабусині, і через те, я люблю їх ще більше!
Для мальтійських пончиків з варенням потрібно:
В бабусиному записнику є багато рецептів різних пирогів і завиванців. Просто наша сім'я солодкоїжок дуже любить дріжджову випічку, а бабуся Марія завжди готова нас побалувати чимось новим, пухкеньким та ще й з начинкою :-) Завиванець з маком і родзинками пречудово смакує зі склянкою молока або горнятком ароматного чаю. А назву "Четвірочка" ми колись давно вигадали самі - пиріг складається з 4-ох завиванців, які потім формують один високий солодкий хлібець. Випічка виходить настільки ароматною і ніжною, що рука так і тягнеться за наступним шматочком! А його цікавий вигляд завжди милує око :-) До речі, готовий завиванець я нарізаю на порційні шматочки і заморожую, а потім досить розігріти в духовці і будете мати свіжу випічку до сніданку.
понеділок, 24 квітня 2017 р.
Курячі фрикадельки, запечені з гарбузом (Polpette di pollo con zucca)
Таки корисно інколи проводити ревізію в холодидьнику - стільки цікавого можна знайти :-) От я, наприклад, зовсім забула, що в мене в морозилці вже давненько залежався морожений гарбуз. А ще курячий фарш, який я для чогось купила, а потім ніяк не могла придумати, що б то з нього такого цікавого ''зліпити''. Ідея знайшлась в книзі з нашої місцевої бібліотеки (крім художньої літератури і дитячих книжок, я завжди люблю прихопити ще щось з розділу кулінарії). Цього разу на одній з бібліотечних полиць я побачила не просто книжку, а чудо - ВЕЛИКУ ЕНЦИКЛОПЕДІЮ ФРИКАДЕЛЬОК!!! Скільки ж там смакоти і оригінальності - фрикадельки з м'яса, овочеві, рибні, з круп і навіть солодкі! Обов'язково все приготую, продегустую і поділюсь рецептами :-) Вчора спробували перший рецепт - курячі фрикадельки, запечені в духовці з гарбузом, які ми ''за обидві щоки'' змолотили за лічені хвилини. Всім пошановувачам фрикадельок сердечно рекомендую :-)
Для курячих фрикадельок, запечених з гарбузом потрібно:
Мали ми на свята багатенько гостей, та ще й таких, що приїхали до нас зі своїми пляцками! Такої смакоти нам понавозили, що неможливо про все відразу написати. Тому, почну з сирника, який мене просто полонив :-) Хто читає мій блог, знає про мою особливу любов до сирників. Здавалось, вже стільки різних перепробувала, а от моркв'яного ще не їла! І ніколи б не подумала, що морква і сир так смачно поєднуються і надають надзвичайно яскравого кольору. До речі, якби не сказали, що всередині є морква, ніколи в житті б не здогадалась. Смачно, корисно, яскраво та ще й дуже легко готувати. Чудово смакує з кавою, чаєм, або й без них!
Страви з майонезом моя сім'я не їсть майже ніколи. Якось вже давно звикли до салатів, заправлених олією. Але для маминого весняного салату завжди робимо виняток - мій чоловік його просто обожнює! Якось гостювали ми в моїх рідних в Тернополі на Великдень і на столі була ця страва: Роберто не тільки доїв усю тарілку, а й попросив маму приготувати салат наступного дня знову :-) Відтоді вже традиційно щороку готуємо його на Великдень. Салатик дуже легкий в приготуванні, по-весняному свіжий і яскравий, хоча і досить калорійний. Ну, раз на рік на свято можна собі і дозволити (так виправдовується мій чоловік і у випадку з цим салатом таки має рацію:-)). Радо поділюсь рецептом зі всіма любителями смачненького :-)
Щороку на Великдень намагаюсь приготувати щось нове, але є й такі страви, які вже давно стали традиційними для моєї сім'ї і без них, якось, навіть свято не свято - всеодно, що великодній кошик без крашанок :-) А, оскільки, ми поєднуємо українські традиції з італійськими, то і страви на Великдень у нас міжнародні :-) Тому, в чистий четвер я завжди з самого ранку замішую тісто на українську паску і печу традиційний італійський сирник (пастьєру). Чоловік же начиняє домашню ковбаску і готує свій "коронний" шоколадний лікер :-) Субота ж - день випікання касатьєлло (традиційного неаполітанського фаршированого хліба), італійської Коломби і бабусиного зайчика. Все це відбувається в проміжках між приготуванням салатів, закусок, канапок, малюванням крашанок, складанням кошика, прибиранням та іншими радісними передсвятковими клопотами :-) Сьогодні поділюсь рецептом бабусиного зайчика. Ще з дитинства обожнюю цю страву і можу їсти її кілограмами - як в холодному вигляді, так і в гарячому :-) Після весілля підсадила на цей "гастрономічний наркотик" і свого італійського чоловіка разом з його родичами! Просто повз таку ароматну смакоту неможливо пройти байдужим. Зайчик смачний в будь-яку пору року, але по-особливому, чомусь, смакує і пахне саме на Великдень :-) Спробуйте і всім веселих свят!
Щоб приготувати бабусин зайчик з фаршу потрібно:
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons