Поділіться рецептом :-)
Фокачча-це паляниця, яка нагадує щось між хлібом і піцою. В Італії є багато видів фокаччі. Сьогодні пропоную вам рецепт фокаччі Барезе з помідорами, оливками і орегано. Це става-візитка міста Барі, звідки мій чоловік. Можете уявити, як часто ми її готуємо :-) Поки фокачча печеться, кухня наповнюється неймовірним ароматом орегано... В цієї фокаччі є один секрет-в склад тіста входить картопля, яка робить його хрумким ззовні і м'яким всередині.
Для фокаччі потрібно:
- 250г борошна (можливо треба буде трохи більше або менше, залежить від якості борошна)
- 100г картоплі (1 середня картоплина)
- 4г сухих дріжджів (або 15г свіжих)
- 1 ст. л. олії
- 0,5 ч. л. солі
- 150мл теплої води
- 2 середні помідори
- 100г зелених оливок
- сушений орегано
Дивіться також наш відео-рецепт приготування фокаччі:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓
Змішайте теплу воду, сіль і олію (якщо використовуєте свіжі дріжджі, то і їх додайте сюди)
Додайте картопляне пюре і гарно перемішайте
Додайте борошно і сухі дріжджі і замісіть тісто (тісто має буте м'яке і не липнути до рук)
Дайте йому підрости 1-2 години
Змастіть олією бляшку і викладіть на неї тісто, розпластайте його руками до висоти 3 см (не розкачуйте, фокачча має бути досить високою)
Поріжте помідори скибочками і викладіть їх зверху на тісто
І оливки
Посипте орегано
Збризніть зверху олією, нагрійте духовку до 200C і випікайте 30-40 хвилин до золотисто-коричневого кольору
Смачного!
В суботу ходили ми на перше причастя до донечки наших кумів. Після церкви святкування перейшло до затишного ресторану на березі озера. Скільки ж там було смакоти!!! Мені б вистачило одних закусок, а після них ще були 2 перші страви, 2 другі і десерти, десерти :-))))) Мабуть, почну з закусок - серед різних срав на столі красувалась ось така фокачча з цибулею і беконом. Мене в ній вразило тісто - надзвичайно ніжне і м'яке (потім я випитала секрет - воно було приготоване на картопляному пюре), а ще смачнюча начинка: злегка припечена цибулька, яка зовсім не мала сильного цибулевого запаху і смаку, а навпаки була дуже ніжною і делікатною, а всю цю смакову симфонію довершував аромат бекону. Уммммм... не дивно, що фокачча зникла зі стола майже миттєво! Рецепт я випитала там же в ресторані (як кажуть, не відходячи від каси). Радо поділюсь ним зі всіма :-)
В мого чоловіка іноді (та ні, таки досить часто) з'являються геніальні кулінарні ідеї. І, якщо вже якась думка прийде йому в голову, то діє на нього дуже нав'язливо і він не заспокоїться, поки не втілить свій смачний замисел у життя :-) Так було з цією фокаччею. Роберто вирішив до мінімуму звести кількість дріжджів і до максимуму збільшити час бродіння тіста, до того ж те бродіння мало відбуватись неодмінно в холодильнику. Два тижні одну з полиць нашого холодильника займала величезна 5 літрова каструля з тістом, яке ніяк не давало того бажаного омріяного результату :-) Я б вже давно покинула те діло, але нащастя Роберто більш настирливий і таки вивів свою ''секретну формулу'' :-) Ну не таку вже й секретну, бо я вам зараз все покроково опишу і розкажу, щоб і ви й ваші рідні могли посмакувати таким чудом з бульбашками. Саме ті бульбашки роблять середину фокаччі неперевершеною, такою повітряною і водночас сильною.
Щоб приготувати фокаччу довгого бродіння потрібно:
- 400г борошна (дуже важливо, щоб в борошна був високий вміст білків - принаймі 10,5 - 11) - у мене італійське борошно типу ''0'' (або ж можете взяти 200г борошна ''00'' і 200г борошна Манітоба чи 400г іншого борошна з вмістом білків не менше 10,5)
- 320г ледь теплої води (приблизно 30С)
- 3г сухих дріжджів
- 10г солі
Зачекайте 5хв, поки вони розчиняться
У велику глибоку посудину (в мене каструля на 5л) покладіть разом борошно і дріжджі з водою
Перемішайте все ложкою (не потрібно місити, лиш гарно перемішати)
В кінці додайте сіль і ще раз все перемішайте ложкою
Затягніть верх каструлі харчовою плівкою і залиште в холодильнику на найнижчій полиці на 24 - 48 годин (якщо температура у вашому холодильнику вища 4С, тоді достатньо 24години, якщо 4С або нижче, тоді потрібно 48годин)
В холодильнику дріжджі хоч і повільно, всеодно активізуються. Нам, власне, і не потрібне швидке бродіння. На поверхні тіста будуть бульбашки
Після 24 або 48 годин дістаньте тістечко з холодильника і легенько його обімніть руками, змащеними в олії (місити потрібно так: загортаючи краї тіста досередини, легенько піднімайте край тіста і ведіть його до середини каструлі (таким чином тісто набере ще більше повітря, а повітря - це бульбашки у майбутній фокаччі)- тісто досить липке, але в жодному разі не досипайте борошна). Потім залиште тісто на 2 години в теплому місці
Через 2 години знову легенько обімніть тісто руками і перекладіть його у форму, змащену олією. Поверхню тіста легенько скропіть олією і нехай постоїть ще 2 години в теплому місці
Тепер намочіть руки в олії і примніть легенько тісто (це мій улюблений момент - коли приминаєте тісто, на ньому з'являються бульбашки, великі і маленькі, як у казці :-) Сильно і довго м'яти не потрібно, лиш розприділіть тісто по усій формі. Скропіть верх ще раз трішки олією і посипте щіпкою солі
Духовку добре розігрійте до 250С. Випікайте фокаччу перші 8хв на найнижчій висоті духовки, а потім ще 8хв в середньому відділенні. Готову фокаччу дістаньте з духовки і відразу накрийте кухонним рушничком (залиште так на 5хв). Смачного :-)
Коли хтось мене питає, які є ще типові італійські страви окрім стереотипних макаронів і піци, я завжди кажу, що італійська кухня безмежна, вона настільки багата, що навіть проживши все життя в Італії, неможливо скуштувати навіть десяту частину з усіх тут присутніх страв. Тут кожен куточок і кожне навіть найменше містечко має свої страви - символи, рецепти яких передаються з покоління в покоління. І все без вийнятку смачнючо - неперевершене. Я ось вже понад 10 років не перестаю дивуватись і щоразу відкривати для себе щось нове :-) Минулого року завдяки нашим друзям з Венеції я ''познайомилась'' з венеціанською паскою (ну то я так назвала той солодкий здобний смаколик, насправді ж його назва - Фугасса Венета або ж солодка фокачча). За смаком і структурою ця випічка ну дуже схожа на всесвітньо відомий різдвяний панеттоне (я маю на увазі домашній панеттоне або з пекарні, а не той ''хімічний'' запакований в красиву коробку, що продають у всіх супермаркетах). Надзвичайно м'яку серединку доповнюють апельсинові цукати і мигдальні горішки, а аромат ванілі, лимонна і апельсинова цедра роблять смакову гамму просто неперевершеною! Під час замісу тісто буде досить рідке і липке, тому, якщо маєте планетарний міксер, то ви - найщасливіша господиня в світі :-) Якщо ж такого чуда техніки на вашій кухні немає, не біда - досить змастити руки олією перед тим, як місити тісто. Якщо мрієте спекти домашній панеттоне, але для класичної його версії з довгим підростанням і вистиганням (підвішеним вверх дном на спеціальних паличках) у вас немає часу і терпіння (як я вас розумію в цьому випадку :-) то венеціанська пасочка стане чудовою альтернативою. Перед випіканням таку випічку посипають перловим цукром, він там не лише для прикраси - завдяки такій посипці скоринка виходить надзвичайно апетитною :-)
Для венеціанської паски потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить 2 пасочки діаметром 16см):
- 900г борошна
- 190г цукру
- 5 яєць + 1 жовток для змащування пасок перед випіканням
- 250г молока
- терта цедра 1 апельсина і 1 лимона
- 170г масла
- 50г дріжджів
- 50г почищеного мигдалю
- щіпка солі
- ванілін
- 100г апельсинових цукатів
- 1 ст.л. лікеру Лімончелло (можна замінити ромом або коньяком)
- цукрова посипка (перловий цукор)
- паперові форми для пасок (ця випічка дуже м'яка, тому зі звичайної металевої форми її важко буде дістати, не поламавши)
Приготуйте опару: в теплому молоці розчиніть дріжджі, додайте 1 ч.л. цукру (взяту від загальної кількості) і 60г борошна (теж взяті від загальної кількості)
Накрийте рушничком і залиште на 20хв
До опари додайте 700г борошна, цукор, сіль, ванілін, цедру, яйця і лікер
Перемішайте усе ложкою (тісто буде липке)
Додайте топлене (не гаряче) масло і знову перемішайте
Мигдальні горішки подрібніть
Додайте до тіста цукати, подрібнений мигдаль і решту борошна (140г). Вимісіть (оскільки тісто досить рідке і липке, найзручніше це робити планетарним міксером або ж змоченими в олії руками)
Накрийте тісто рушничком або харчовою плівкою і залиште підрости вдвічі (приблино на 1,5 - 2 години)
Потім тісто трішки обімніть і перекладіть його ложкою в паперові форми (заповніть їх на третину висоти)
Дайте пасочкам піднятись майже до верху формочок (повинно залишитись 2-3см до верху)
Змістіть верх пасок збитим жовтком і посипте перловим цукром
Випікайте приблизно 1год при 180С (в режимі верх-низ без вентиляції)
Готовність пасочок перевірте дерев'яною паличкою
Потім готові пасочки дуже обережно (вони надзвичайно м'які) переверніть вверх дном і залиште так до повного вистигання
Смачних Вам свят і пухких пасочок!
Панцеротті - це апетитні італійські смажені пиріжки з дріжджового тіста. Начинки в них бувають різними: моцарелла і помідори, фарш, шинка і сир. Але, яка б не була начинка, ці пиріжки ну дуже-дуже смачні! Вони просто моментально розлітаються за столом :-) Сьогодні пропоную вам панцеротті з м'ясом. Після Фокачча барезе панцеротті - друга типова страва міста Барі, що на півдні Італії (рідне місто мого чоловіка:-)))))). Спробуйте цю смакоту і дякую, що завітали на нашу кухню!
Для панцеротті потрібно:
Підписатися на:
Коментарі (Atom)














































Social Icons