В 90 роки мама з бабусею ''чаклували'' на кухні з того, що було і всупереч дефіциту продуктів творили справжні смачні чудеса. Овочами й фруктами нас забезпечувала дача, на якій росло все можливе і навіть більше :-) Здавалось, усі овочі світу були зібрані на тому клаптику землі. Ні, не всі, там не було брюссельської капусти... Вперше ті мініатюрні капустинки я побачила в американському кулінарному журналі (бабусина сусідка тьотя Слава якось на цілісінький рік несподівано для всіх поїхала до своєї родички в далеку і невідому мені тоді Америку, а потім понавозила всім заокеанських подарунків - моїм подарунком були апельсинові карамельки, каталог з одягом, рожевий шарф і кулінарний журнал (не знаю, чим керувалась тьотя Слава у виборі подарунків для мене, але я була ''на сьомому небі'' і страшенно тішилась всім, навіть журналом з рецептами, хоча мені було всього 10 років і на кухню я заходила виключно, щоб поїсти)). Ті дрібнички мені здавались чимось космічним, навіть запах в них був інший - американський :-) Після того, як усі карамельки щасливо з'їлись, фантики були охайно складені в коробочку (то був мій американський скарб на пам'ять:-), шарф я носила мало не щодня, а журнал і каталог гортала і по декілька разів на день. Ми з сестрою ще грались в магазин: кожній давалась однакова сума уявних грошей і по каталогу можна було на них придбати, що хочеш - і одяг, і казкові іграшки, і техніку - все уявне, звісно, зате як ми раділи :-) А кулінарний журнал був для мене ''віртуальним'' американським рестораном: я годинами захоплено розглядала яскраві фото з елегантно оформленою випічкою, здоровенною запеченою індичкою, канапками, булочками, запіканками. А ще, саме в тому журналі я вперше побачила брюссельську капусту. Ми з бабусею ще тоді дивувались, чого американці тільки не придумали - вирощують таку мініатюрну капусту! Завдяки маминому знанню англійської мови ми не лише розглядали фото, а й розуміли, що в рецептах написано. Інгредієнти до більшості страв були недоступними тодішньому пересічному українцю, тож я все мріяла... мріяла, що одного дня поїду в Америку і скуштую ті страви. І торти, і здоровенних омарів, і обов'язково куплю ту мініатюрну капусту! На щастя, за декілька років потреба летіти за океан зникла, а в моєму рідному Тернополі з'явилась більшість інгредієнтів з журналу. Брюссельську капусту ми почали вирощувати і на нашій дачі. А рецепт її приготування з американського журналу і досі один з моїх улюблених :-)

Щоб приготувати брюссельську капусту в медово-гірчичному соусі потрібно:

• 500г брюссельської капусти
• 1 ст.л. гірчиці (вже готової)
• 2 ч.л. меду
• 1 ст.л. винного або яблучного оцту
• 6 ст.л. олії
• сіль, перець
• суха мелена паприка

Є один секрет, який допомагає позбутись гіркого присмаку, притаманного цьому виду капусти: просто розріжте кожну мініатюрну капустинку навпіл, до 1 літра води додайте сік 1 лимона і доведіть до кипіння, сюди ж покладіть половинки брюссельської капусти і варіть 5-7 хвилин (час відраховуйте від моменту закипання води разом з капустою). Потім відцідіть воду

В пательню налийте 3 ст.л. олії, туди ж покладіть відварену капусту, посоліть, поперчіть і підсмажте 3-4 хвилини

Додайте соус, мелену паприку і, постійно помішуючи, готуйте на середньому вогні до загустіння соусу

Деяким жінкам чоловіки дарують квіти, іншим якісь коштовні прикраси, ще комусь цукерки чи квитки в театр, а мій Роберто найчастіше повертається додому з ящиком, повним овочів і фруктів :-) Ну то я, звісно, жартую. Мій чоловік дуже романтичний і подарунки всілякі часто робить, але як же я люблю, коли в дверях спочатку видно ящик з баклажанами, капустою, помідорами, яблуками, гранатами, лимонами і зеленню, а за ним усміхнене Робертове обличчя.  :) Справа в тому, що біля його роботи часто зупиняється місцевий фермер і продає свою домашню свіжу - пресвіжу городину, яйця, молоко і сири. Для мене ніякі коштовності не зрівняються з таким подарунком. Вчора в овочевому ящику серед гранатів, помідорів і болгарського перцю красувалась здоровенна цвітна капуста.  Ввечері вона перетворилась на смачнючий суп з квасолею і макаронами :-)

Додайте картоплю (порізану шматочками, як на суп), томатний соус, залийте усе водою (щоб покрила картоплю), доведіть до кипіння і варіть 10хв. Потім додайте цвітну капусту, долийте ще води і варіть ще приблизно 10хв (до готовності картоплі і цвітної капусти)

Залишилось додати квасолю і макарони. Доведіть до кипіння і готуйте ще хвилин 7-8 (до готовності макаронів, вермішель звариться значно швидше)

В цієї страви немає якоїсь романтичної чи кумедної передісторії, навпаки - все просто і до сорому банально: рецепт я знайшла на упаковці з пастою. І чи то яскраве фото, чи трішки несподіване поєднання інгредієнтів, але дуже захотілось таку смакоту приготувати. Тим більше, коли пора грибів і гріх не насолодитись ними досхочу. А креветки додають дуже цікавих смакових ноток, без них страва була б зовсім не та. Ну і ще помідорки, петрушка, паприка і часничок, вони теж не менш важливі :-)

Для макаронів з грибами і креветками потрібно: 

Гриби покладіть в глибоку пательню з 2 ст.л. олії, долийте 0,5 склянки води і готуйте під кришкою до готовності (приблизно 20хв). Морожені гриби я попередньо не розморожую, відразу кладу їх до пательні

Додайте креветки (якщо використовуєте морожені, то попередньо відваріть їх в солоній воді), а якщо використовуєте вже готові в солоній заливці - їх потрібно лише процідити). Досипте сіль, перець і паприку. Покладіть подрібнену петрушку і часник (пропущений через прес) і протушкуйте ще 5хв

Макарони відваріть в підсоленій воді і перемішайте їх з грибним соусом. Buon appetito :-)

Найчастіше ми ймо свіжу рибу, але ''на всякий пожарний'' завжди в морозилці маю філе мороженої риби. Особливо його люблять мої діти. Люблять в будь - якому виді приготування: обсмажене в клярі, запечене з картоплею, а ще тушковане з квасолею. Про останню страву сьогодні й розповім :-) В мене останнім часом, як каже мій чоловік, нова тенденція на кухні - ''one pot meals'' (то страви, які готуються в одній каструлі, чи казанку чи ще якійсь кухонній ємкості, в мультиварці, наприклад), інгредієнти додаються в каструлю по черзі і по мірі їх приготування. От така проста арифметика: не потрібно витягати сотні сковорідок і глечиків, а потім усе те відмивати. Головне - пательня чи каструля, в якій готуєте, має мати товсте дно, щоб страва добре і рівномірно приготувалась і не підгоріла. Що ж до поєдняння риби з квасолею, спочатку воно мені здавалось трохи дивним і незвичним, насправді ж такий дует виявився дуже вдалим :-) 

Страву можна готувати в каструлі, в глибокій пательні або в мультиварці (спочатку в режимі ''Обсмажування'', а потім в режимі ''Мультиповар'' при 100С)

Коли цибуля стане прозорою, додайте болгарський перець (порізаний невеликими кубиками), 1/4 склянки води і тушкуйте під кришкою 10хв

Залийте усе томатним соусом і готуйте під кришкою 20-30хв (до готовності риби, час приготування залежить від товщини філе)

Залишилось додати квасолю, часник (пропущений через прес) і розмарин. Легенько перемішайте і готуйте під кришкою 5хв, за потреби додайте ще солі. Готову страву залиште під кришкою на 5хв настоятись

Колись давно читала жарт, що жінка може з нічого зробити три речі: зачіску, суперечку і салат. Виявляється, ще й соус можна з нічого зробити. До речі, на диво смачний.  Ну, майже з нічого: потрібно лиш трішки цибульки, моркви, декілька скибочок хліба, спеції і зовсім мало часу. Ось і вся магія! Моїм хлопцям така підливка найкраще смакує з запеченими ковбасками і котлетами, я ж люблю його з хрумкою картоплею - фрі :-) А ваші гості ніколи не здогадаються, з чого ви приготували такий смаколик!

Запечені скибочки хліба наріжте невеликими кубиками і покладіть їх в пательню з засмажкою

Залийте усе водою (вона повинна покрити хліб на 2/3) або бульйоном і готуйте впродовж 10 хвилин, чам від часу помішуючи

Додайте в пательню часник (пропущений через прес), перекладіть усе в чашу блендера і перемеліть до однорідного стану. Перелийте соус назад до пательні, посоліть, поперчіть і,якщо він вийшов занадто густий, долийте ще води або бульйону. Доведіть ще раз до кипіння

Смакуйте хлібний соус з кавбасками, з картопелькою, запеченим м'яском і взагалі з будь - чим, що підкаже ваша фантазія :-)

Я звикла редиску їсти сирою: саму, в салатах, на канапках. Тому було трохи дивно, коли моя сусідка-італійка почала розповідати мені про печену редиску. Але ж було так цікаво спробувати! По опису страва здавалась такою апетитною, а соус з моєю улюбленою французькою гірчицею і медом остаточно переконав мене приготувати ту ''новинку'' :-) І мушу визнати, то таки дуже смачно! Вийшло таке цікаве поєднання смаків з різними відтінками: трішки пряними, ледь солодкуватими, пікантними і дуже ніжними.

Приготуйте соус: перемішайте олію з медом, бальзамічним оцтом і гірчицею. Додайте сіль, перець, паприку і насіння льону