Не дивно, що цю випічку назвали ангельською - вона дійсно божественна! В пирога така неповторна цікава структура, я б сказала пориста (хто любить пористий шоколад, той мене зрозуміє :-), а ще він такий легкий-легкий, як хмаринка. Якщо маєте невикористані білки після якоїсь випічки, без сумніву раджу спробувати цей пиріг. В оригіналі в якості розпушувача використовується винний камінь, я ж його замінила звичайним розпушувачем (особливої різниці ні в смаку, ні в структурі я не відчула). Дуже важливо не перебити білки, щоб кекс не втратив свою ніжність, а потім дати йому вистигнути вверх дном (тоді він не осяде). Апельсинова заливка просто чудово поєднується з насиченим шоколадним смаком і робить десерт ще неповторнішим. СМАКОТАААААААА :-)

В глибоку миску просійте разом борошно, какао і розпушувач. Сюди ж додайте сіль з ваніліном і гарно перемішайте

Білки разом з цукром і лимонним соком збийте до ''середніх'' піків - дуже важливо не перебити засильно (піки не повинні бути твердими, як для бізе, вони мають лиш добре тримати форму)

До суміші какао і борошна додайте збиті білки і дуже обережно (рухами знизу вверх) перемішайте до однорідності

Перекладіть тісто в глибоку тортівницю (в мене 23см в діаметрі) або круглу форму для кекса (ту, що з дірочкою посередині). Дуже важливо - форму для випікання не потрібно нічим змащувати!

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність обов'язково перевірте зубочисткою, особливо серединку бісквіта - вона пропікається найдовше), в формі для кекса з діркою посередині він пропечеться швидше

Готовий кекс дістаньте з духовки і дате йому вистигнути вверх дном (я ставлю тортівницю на дві склянки )

Приготуйте глазур: збийте вінчиком апельсиновий сік (в мене попався червоний апельсин) з цукровою пудрою

Полийте кекс заливкою і посипте (за бажанням, звісно :-) шоколадними краплями або тертим гірким шоколадом

Я була дуже активною дитиною (бідна моя мама - тепер, маючи таких же двох малих ''енерджайзерів'' я її прекрасно розумію), кредо ''рух - то життя'' описує моє дитинство щонайкраще. Ще й друзів таких самих завжди собі знаходила і ми разом з ними грали в нашу улюблену гру ''Козаки-розбійники'', лазили по турніках, скакали через резинку, катались на качелях, навіть одного разу по-секрету від батьків хотіли поїхати на тролейбусі до Америки 😆 а ще кликали усі хором під балконом маму (і, звичайно, всі наші мами виходили на балкони, щоб зрозуміти чию саме ми мали на увазі)... Часто мої безтурботні пригоди закінчувались розбитим коліном :-) Жили ми на 5 поверсі, тож поки я по сходах ''добиралась'' до дому, мій відчайдушний плач чув увесь під'їзд. Поки мама мастила моє ''поранення'' зеленкою, бабуся мала на поготові свою чарівну фразу, яка дивним чином щоразу зупиняла мій плач: '' зараз підемо пекти ''Ніжну панночку'', хочеш?'' Ооо! Ще б я не хотіла, то ж дотепер один з моїх найулюбленіших десертів! Саме десертів, бо то наче і пиріг чи, радше, кекс (якщо говорити про спосіб його приготування), але й не завсім, бо смаком і консистенцією більше нагадує торт. Є два варіанти цього ''солодоща'' - з кокосовою стружкою і з маковими зернятами. Люблю безмежно обидва і печу їх по черзі. Ніжне тісто заливається лимонним сиропом, а верх довершує ніжним крем. СМАКОТАААААА :-)

Сюди ж досипте борошно, манку, ванілін, розпушувач і кокосову стружку (або макові зернята).  Гарно перемішайте до однорідної суміші

Поки пиріг печеться, зваріть сироп: перемішайте воду, цукор і лимонний сік, доведіть до кипіння і дайте поваритись 4-5 хвилин

Готовий пиріг дістаньте з тортівниці (гарячим) і переверніть його вверх дном, наколіть дно дерев'яною шпажкою або виделкою і залийте його сиропом (я поливаю за допомогою чайної ложки). Дайте пирогу повністю вистигнути

Для крему збийте вершки (або сметану) з цукром. Викладіть крем поверх пирога

Посипте кокосовою стружкою і поставте пиріг в холодильник хоча б на 2-3 годинки

Цей пиріг (вірніше, його рецепт) моя бабуся привезла з Києва. Все було ще в далеких 80-х роках, коли кондитери з усіх куточків України могли взяти участь в солодкому конкурсі - то був такий - собі радянський "мастер-шеф", тільки по телевізору його не показували і участь могли приймати лише "дипломовані" кондитери. Досі пам'ятаю, як тішилась бабуся, коли її разом з іншими дівчатами з кондитерського цеху запросили на те змагання :-) Ну, жінки є жінки (як казав мій дідусь Петро), окрім "технічних" приготувань до конкурсу (пошуку нових до того небачених рецептів, вправляння в оформленні, виліплюванні з мастики, замішуванні і збиванні) кожна з учасниць хотіла ще й виглядати найкраще. Моя бабуся тоді відважилась на відчайдушний для неї вчинок - придбала собі паруку! І, хоч Бог подарував їй надзвичайно красиві і густі каштанового відтінку коси, які так красиво в'ються і виблискують на сонці, мода взяла своє :-) Ще звечора бабуся приготувала усі необхідні для подорожі і конкурсу пакунки, а паруку (щоб не пом'ялась) залишила на столі. Потіг вирушав з Тернополя рано - вранці, тож мене малу не будили. І ото встаю я зранку і що бачу на столі... бабусину паруку! Саме ту, яку вона так довго відважувалась купити, так дбайливо загорнула в пакет, а потім успішно забула вдома :-) Я була зовсім маленькою і не зовсім зрозуміла призначення того "модного гаджета", скільки сміху було потім, коли я на всю хату кричала: "Мама, бабуся голову забула!!!" Конкурс виграв кондитерський цех з Харкова, а бабуся зі своїми дівчатами - кондитерами зайняли поважне третє місце. Скільки ж нових солодких рецептів тоді з'явилось в її зошиті! І все таке - розтаке, смачнюче і дуже для тих часів незвичайне. Манний сирник (про який сьогодні і йде мова) був представлений дівчатами з Чернівців, він ще тоді в 80-х став моїм фаворитом. Я тут, в Римі печу його з рікоттою, бабуся ж незмінно використовує оригінальний рецепт з домашнім сиром, обидва варіанти смачні до нестями :-) Дуже люблю пироги з кремовою начинкою, а оте поєдняння з гірким шоколадом, який прикрашає верх смаколика, прото божественне...  

Дивіться також наш відео-рецепт приготування цього пирога:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓

Для, тіста покладіть разом борошно,сіль, цукор і масло. Перемішайте руками до утворення крихт

Долийте холодну воду і замісіть тісто, що тримається купки. Поставте його в холодильник на 30 хвилин

Досипте в нього манну крупу і цукор. Варіть на середньому вогні (постійно помішуючи до загустіння - суміш повинна відставати від стінок каструлі). Потім дайте каші трохи охолонути

Нагрійте духовку до 180С і випікайте сирник впродовж 1 години (в режимі верх і низ) і ще 20 хвилин (тільки низ)

Дайте сирнику повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику принаймі на годинку. Смачного :-)

Вже традиційно на свій День народження замість торта щороку печу кростату з фруктами і кремом. В Італії в цей період сезон моїх улюблених полуничок в самому розквіті, тому було б гріхом не приготувати десерт саме з ними :-) Хоча, цей тарт казково - смачний з будь - якими фруктами, навіть з консервованими, а з ягодами то взагалі виходить райський десерт! Злегка хрумке пісочне тісто, вкрите ніжною хмаринкою з заварного крему, в якій купаються шматочки яскравих фруктів ... виходить своєрідний тарт - картина :-) Оскільки, я обожнюю лимонний смак в десертах, до тіста і крему додаю терту лимонну цедру, від того смак кростати стає ще більш витонченим і багатим. Смакуйте життя яскраво!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Цей яблучний пиріг найлегший і найшвидший в приготуванні з усіх мені відомих. І, мабуть, один з найсмачніших. Оскільки, готується він на готовому листковому тісті, то й замішувати нічого не потрібно, а для крему - заливки досить лиш гарно перемішати усі інгредієнти. Верх пирога заливається прозорим желе, що робить цей десерт ще вишуканішим і смачнішим! Як кажуть, усе геніальне - просто :-) Цю смакоту можна подавати і як торт, адже в ньому є все: і крем, і фрукти, особливо влітку, коли хочеться, щоб десерт був легкий, але й з кремом :-) Смачного!

Вчора мої хлопці посадили мене перед телевізором, а самі закрились на кухні і наказали мені ні в якому разі туди не заходити - там вони готували мені сюрприз до Дня матері :-) По аромату ваніліну і лимона, що заповнили всю квартиру я здогадалась, що сюрприз буде солодким, і моя душа солодкоїжки "танцювала" від щастя! (А нудна практична сторона мого характеру вже подумки відмивала всю кухню після приготування "сюрпризу": мої хлопці люблять готувати, але частенько забувають після себе потім прибрати). Та, коли мої джентельмени принесли мені свій шедевр - подарунок, (та ще й кухню всю відмили), я втратила дар мови! Навіть уявити не могла, що вони приготують таку СМАААААААКОТУ. Та ще й пофотографували весь процес для блогу! Ну, просто не можу не похвалитись і не поділитись рецептом - до вашої уваги "Зелений торт зі шматочками шоколаду" від моїх Роберто і Алессіо :-)