Ця історія про те, як в Тамари вкрали сирник... цілісінький щойно спечений сирник... і прямо з підвіконня! Хоча ні, почну не з сирника, а зі слів Тамариної бабусі: '' Томочка, послухай мене, старшу жінку з життєвим досвідом. Нащо тобі та ''бухалтерія'', йди вчитись на повара. В повара завжди буде що поїсти і чим сім'ю нагодувати''. Тамара, чомусь, ще зі школи уявляла себе бухгалтером: такою серйозною жінкою в модних окулярах зі стопкою паперів, морем цифр і великою відповідальністю. Але бабуся не відступала, назбирала Тамарі велику колекцію кулінарних журналів і повільно, але впевнено звела внучку з ''бухгалтерської дороги'' в кулінарний бік - так Томочка стала дипломованим кухарем - кондитером і щасливо працювала в одному з місцевих ресторанів. Бабуся мала рацію: вдома в дівчини завжди було щось смачненьке, от тільки так хотілось нагодувати тими смаколиками не тільки бабусю, батьків і молодшого брата, а ще й для когось романтичну вечерю приготувати. Ні, з залицяльниками в Тамари ніколи проблем не було. Але всі їй були ''якісь не такі''. Ну от, наприклад, сісуд Микола з 4 поверху зовсім не мав смаку до одягу: ну як можна носити ту огидну світло зелену сорочку. А Тарас - офіціант з ресторану, де працювала Тамара: ніби й нормальний, симпатичний хлопець, але оте його кучеряве волосся... перебирала харчами Тамара. ''Ні, я буду чекати свого принца: красивого, високого, розумного і багатого!'' записала вона ті чотири ознаки майбутнього судженого на папірці, заховала його в шухляду і пішла місити тісто на сирник. То був новий кулінарний винахід Тамари - сирник з рисом, таке собі два в одному: запіканка і пиріг, ще й з цукатами, цедрою і корицею. Готовий сирник господиня поставила на кухонне підвіконня (жила Тамара на першому поверсі і кухонне підвіконня було її улюбленим місцем для ''вистигання'' готових страв). А через 10 хвилин сирник зник! Разом з новою тортівницею, яку Тамара з тижні чекала аж з далекого Китаю. ''Цирк на дроті'', подумала Тамара і в пошуках злодія висунула голову у вікно. Під під'їздом бігав Михайло Іванович (так звали собаку, яка вже надцять років жила біля Тамариного будинку), пес крутив язиком і вдоволено облизувався. ''Ну що, Михайло, на солодке тебе потягнуло? Вже котлети і ковбаса тобі не подобаються! То хоч тортівницю нову назад віддай'', вела розмову з псом Тамара. Михайло Іванович подивився на неї своїми сонними очима,  оглянувся назад, гавкнув і десь собі побіг. А зранку Тамара знайшла на підвіконні свою тортівницю! Чистісіньку, а всередині була шоколадка і записка: ''Вибач, що не встиг врятувати твій пиріг. То підлітки з сусіднього дому так невдало пожартували... Тортівницю доставляю назад цілою і непошкодженою. Шоколадка тобі для підняття настрою і ще запрошую завтра на горнятко кави. Чекатиму в 5 годині під під'їздом. Надіюсь, прийдеш. Іван''. За одну секунду Тамара перебрала в пам'яті всіх знайомих і незнайомих Іванів: ні, Іван дядька Павла ніколи б не пішов на такий героїчний вчинок з порятунком китайської тортівниці, Ванька - сторож з роботи живе в іншому кінці міста... Тамарина гордість казала їй навіть не думати йти на зустріч з невідомо ким, але жіноча цікавість змусила в 4 годині вже бути одягненою, підмальованою і краєчком ока (заховавшись за фіранкою) заглядати у вікно, щоб побачити того інтригуючого кавалера. Через деякий час з будинку навпроти вийшов молодий чоловік середнього зросту, з невеликою залисиною, букетом троянд і попрямував прямісінько до Тамариного під'їзду. ''Красивого, високого, розумного і багатого...'' крутився в голові дівчини список обов'язкових рис її майбутнього принца. ''Ну нічого, поп'ю кави, порозмовляємо та й все'', подумала Тамара і, як годиться поважаючій себе дівчині вийшла з дому на 15 хвилин пізніше домовленого часу. А потім була запашна кава, прогулянка вечірнім парком, надзвичайно приємна розмова з Іваном, який виявився сусідом з дому навпроти, вже-місяців-зо-три-закоханим-в-Тамару, лиш не знав як до неї підступити, а тут така можливість з порятунком тортівниці підвернулась! Після тої та багатьох інших романтичних прогулянок з Іваном Тамара зім'яла свій список з ''принцовими'' рисами в м'ячик і щасливо жбурнула його в смітник. Ну і що, що суджений виявився не високим, зовнішність його не відповідає стандартам глянцевих журналів та й фінанси ''не співають романсів'', зате він розумний, добрий, люблячий, а ще куди там принцам до нього з його знатним прізвищем: Король! Іван Король! З ним Тамара стала не принцесою, а справжнісінькою королевою :-) Ну а сирник з рисом посів почесне місце на кухні ''королівського'' подружжя - він став символом їхнього знайомства і кохання :-)

Для тіста покладіть разом борошно, розпушувач, цедру, цукор, сіль і масло 

Для начинки у глибоку каструлю (з товстим дном) покладіть рис, 40г цукру, сіль і масло (можна готувати і в мультиварці - оберіть програму ''Каша'')

Варіть до готовності рису (не забувайте час від часу помішувати). Потім дайте рису трішки вистигнути

Додайте до готового рису терту лимонну цедру, сир або рікотту, цукати, яйця, ванілін, корицю і 5 ст.л. цукру. Гарно все перемішайте

Дістаньте тісто з холодильника, 2/3 від нього тоненько розкачайте і викладіть у форму з бортиками

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Таке різотто готує брат мого чоловіка. Раніше я скептично ставилась до лимонів у солоних стравах, чомусь, більше асоціювала їх з солодкою випічкою.  Аж тут, так несподівано для себе, відкрила таке чудо, як різотто з лимоном.  Воно настідьки цікаве смаком! Креветки і лимонна кислинка просто ідеально в ньому поєднуються. А куркума (я її обожнюю і додаю всюди, куди можна :-)) додає йому не лише корисності, а й чудесного яскравого кольору. Готувати таку страву - одне задоволення, а смакувати... ну тут слова зайві :-)

Щороку з нетерпінням чекаю, коли нарешті настане гарбузяна пора. Просто дуже люблю те осіннє чудо яскравого помаранчевого кольору, що так прекрасно підходить як для солоних страв, так і для десертів. В моєї мами цього року гарбузики вродили так, що дай Боже! Двох здоровенних красенів вона передала й нам до Риму. Поки один чекає своєї черги, з іншого я приготувала смачнюче гарбузяне різотто. Страва хоч і не вишукана і досить проста, та настільки смачна, що готувати краще відразу велику порцію, бо (принаймі у нас) розлітається моментально :-) Усім любителям гарбузів присвячується!

Для різотто з гарбуза потрібно:

За роки назбиралась в мене немала кулінарна бібліотека, от і вирішила я її нарешті трохи впорядкувати (бо переважно через лінь або брак часу все складала стопкою, а потім неможливо було щось знайти). Так і віднайшлись мої американські журнали з рецептами, про які я зовсім забула. На обкладинці одного з них "красувалась" смакота з екзотичною назвою Джамбалая (Jambalaya) - того ж дня ми її приготували на обід :-) Страва дуже смачна, ситна і оригінальна - як кажуть, все в одному, бо тут і рис, і квасоля, і овочі, і м'ясо! Тай готується все на одній пательні, тому не треба буде потім відмивати половину кухні :-) Є багато варіантів приготування цієї американської смакоти, в моєму кулінарному журналі був рецепт техаської джамбалаї, на наступний раз обов'язково приготую й інші і поділюсь рецептами. Смачного!

Щоб приготувати американську ямбалаю потрібно:

Сьогодні поділюсь з вами чудом :-) Зранку ходили ми на День народження до одного з друзів моєї дитини. Поки діти розважались і стрибали на батутах, я розмовляла зі своєю китайською подругою Шін, розговорились ми про їжу і дітей, про те, як деколи їх важко нагодувати. І тут Шін згадала про свою подругу Ye Qinli (Cherry), яка щоранку готує для своєї малечі справжнє чудо, а потім все це фотографує. Коли я побачила її фруктові і овочеві картини на фото то просто втратила дар мови. Не могла не поділитись ними з вами! Словами цю казку не описати... Ось такі смачні сніданки Cherry готує для своєї малечі :-) 

 Тут і герої мультфільму Зоотрополіс

Різотто з синьою капустою не тільки оригінальне, а ще й смачне і дуже корисне. Синя капуста надає йому незвичайного кольору і смаку. Страва готується легко і швидко. Якщо не додавати тертий сир, то цей рецепт чудово підходить і для посту. Спробуйте :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Рисова запіканка (Timballo di riso) - одна з класичних італійських страв. Існує багато її варіантів, але найпопулярнішою є запіканка з рису, фаршу, голландського сиру і томатного соусу. Така страва надзвичайно багата на смак, ситна і оригінальна. Спробуйте - не пошкодуєте! Buon appetito :-) 

Різотто не таке важке в приготуванні, як може здатись на перший погляд. Для його приготування потрібно лише трохи часу і терпіння, але результат того вартий! Приготуйте класичне італійське різотто з грибами і порадуйте себе і своїх рідних :-)