Поділіться рецептом :-)
"Вони такі теплі, ніжні, невагомі, хай не завжди щирі але щоразу приємні... Зараз я вам розповім про них - таку своєрідну веселку, яка об'єднує людей і зігріває їх своїм теплом. Вони - це обійми :-) Обійми, які настільки збільшують рівень щастя, що здатні продовжити життя! Вони заспокоюють, відганяють всі страхи й занепокоєння. А ще обійми абсолютно безкоштовні, підійдуть усім, незалежно від того який розмір одягу ви носите і завжди підлягають обміну :-)" так чудово почав розповідь про маленьку зіроньку наш друг Флавіо, який організував для дітей клуб казки і незмінно раз на місяць ми всі збираємось і поринаємо в світ добра, пригод і фантазії :-) Скільки цікавого і нового з тих історій можна дізнатись! От ви, наприклад, знали, що не лише діти (і деякі дорослі, враховуючи мене), а й зорі бояться темряви? Так, так... деякі сміливо освічуують все довкола своїм теплом, а інші ховаються в кутику і їх світло ледь - ледь мерехтить, а до Землі його навіть не видно... Ех, все так складно і водночас дуже просто - бо найсильніша зброя проти страху то обійми! І діє вона без виклюяень на всіх: на людей, на тваринок і навіть на зорі. Обійми відженуть сум, невпевненість, самотність і неодмінно подарують віру в себе. Так та історія сподобалась моїм дітям, що вдома було вирішено спекти печиво у формі зірочок. Ті, яким страшно в темряві обіймають мигдальний горішок і від того сяють яскравіше :-) Ну і якщо вже печиво казкове, то й тісто для нього має неодмінно бути найкраще: лимонно - апельсинове з ароматом кориці! Смачних Вам чаювань, ніколи не втрачайте віру в казку і обіймайтесь завжди і всюди, навіть, якщо Ви повітряна кулька і хочете обійняти кактус, повірте, воно того варте :-)
Для печива потрібно:
- 250г борошна
- 125г масла
- 100г цукру
- 1 яйце
- 0,5 ч.л. розпушувача
- ванілін
- щіпка солі
- 1/4 ч.л. кориці
- терта цедра 1 лимона
- терта цедра 1 апельсина
- 1 ч.л. куркуми
Покладіть разом борошно, цукор, масло (кімнатної температури, нарізане кубиками), цедру лимона і апельсина, ванілін, сіль, корицю і розпушувач
Перемішайте все руками до утворення крихт
Додайте яйце і куркуму (я робила подвійну порцію тіста, тому на фото 2 яйця :-)
Замісіть тісто, зробіть з нього кульку і покладіть в холодильник на 30хв
Потім розкачайте тісто до 0,5 - 0,8см завтовшки і повирізайте печенька бажаної форми
Для зірочок з горішком зробіть очі за допомогою шоколадних крапель, покладіть мигладьний горішок і загніть на нього один з кутів зірочки
Викладіть печиво на деко, застелене пекарським папером
Нагрійте духовку до 180С і випікайте печиво 12-15хв (має підрум'янитись лише низ). Смачного :-)
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
Я так люблю різні гуморески і анекдоти! І постійно "мучу" ними свого чоловіка, який, нажаль, не весь український гумор розуміє (він то сміється, щоб мене не образити, але я його вже давно "розкусила":-) З дітьми ситуація більш втішна, видно український гумор передався їм з генами 😅 Деякі жарти настільки їм подобаються, що вони просять розповісти їх ще і ще, хоч самі їх напам'ять сто років знають, але регочуть завжди, як перший раз (ха ха, діти вони ж такі - щирі і відкриті). От вчора напевно 2385906747-ий раз розповідала їм про трьох подруг досить похилого віку: Зюзю, Ізю і Ціпочку. Хоч відмінною пам'яттю, як в молодості подруги похвалитись не можуть, але то їм ніяк не заважає ходити одна до одної в гості на чай. На цей раз Зюзя покликала подруг до себе, посидила їх на диван, а сама пішла на кухню (завчасно написавши на листочку собі нагадування: "зробити чай і пригостити подруг"), принесла чай в кімнату, подруги попили - погомоніли та й понесла Зюзя порожні горнята на кухню, аж тут на неї зі стіни дивиться записка "зробити чай і пригостити подруг. "Ой, добре що я написала собі нагадування", подумала Зюзя і зробила чай подругам, понесла його в кімнату, віднесла порожні горнята на кухню і побачила нагадування :-)))) Так пригостила Зюзя подруг чаєм аж 4 рази, поки не стемніло і Ціпочку почало хилити на сон. Подякували подруги Зюзі та й пішли додому. В під'їзді Ізя трохи невдоволено повела розмову про те, що Зюзя запросити їх то запросила, а от чаєм так і не пригостила. На що Ціпочка широко відкритими очима глянула на Ізю і здивовано промовила: "А ми що були в гостях в Зюзі"? Насміялись мої хлопці, а потім Алессіо зауважив, що якби Зюзя приготувала подругам наш улюблений чай з лимоном, імбиром і медом, то Ізя і Ціпочка точно про нього не забули б! Настільки смачну смакоту забути просто неможливо :-) В мене щороку зимою в холодильнику "живе" корисна баночка: такий своєрідний джем (не знаю як краще такий смаколик назвати). Додаю його в чай і він з ним робить диво! Додає не тільки цікавого вишуканого смаку, а й чудового аромату і кольору. А ще піднімає настрій, зміцнює імунітет і покращує травлення. От така чудодійна суміш :-) Смачних Вам чаювань, родинного затишку і веселого настрою!
Для "корисної баночки" потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
- 150г свіжого імбиру (вже почищеного)
- 150г почищенних лимонів - слід зняти з лимонів білу шкірку, яка зіпсує смак гіркотою (я завжди знімаю цедру, дрібненько її тру, заморожую і використовую потім для випічки)
- 150г меду
Можете, звісно, зменшити або збільшити кількість кожного інгредієнта. Лиш раджу дотримуватись співвідношення 1:1:1 :-)
Імбир почистіть і наріжте невеличкими шматочками
Почищені лимони теж наріжте шматочками (не забудьте повиймати зернята)
Покладіть мед, імбир і лимони в чашу блендера
Перемеліть все до однорідного стану
Вуаля! Корисна баночка готова, додавайте її до чаю, смакуйте на здоров'ячко і залишайтесь завжди на позитивній хвилі :-)
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
Котлети - то така "мусусова" страва, яка неодмінно займає поважне місце в кулінарному арсеналі кожної господині. І рецепт в кожній хаті, звісно, свій. Хтось любить засмажені аж до коричневої скоринки, хтось тушкує котлетки в соусі або сметані, дехто готує їх виключно в пароварці (в мене ще зі шкільних часів парові котлети викликають жах і поки не знайду "свій" рецепт, який затьмарить шкільні парові котлети, не ризикую їх готувати :-) Для себе я знайшла золоту серединку в котлетоприготуванні - ось вже багато років я запікаю їх в духовці. І знаєте, ні смаком, ані хрумкою скоринкою вони абсолютно не поступаються смаженим. Такі ж соковиті, рум'яні і ароматні :-) Головне тут поєднання інгредієнтів і ретельне вимішування (якщо маєте планетарний міксер - вам надзвичайно пощастило, хоча й без нього можна чудово вимісити руками). Улюблений рецепт моєї сім'ї - це така магічна суміш багатьом відомих шкільних котлет з дитинства (мммм... ту смажену версію я завжди обожнювала, зі скибочкою чорного хліба і квашеним огірком виходилр райське поєднання) і деяких моїх особистих модифікацій :-)
Для котлет потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
- 1кг фаршу (500г свинини і 500г яловичини)
- 200г панірувальних сухарів
- 280г води кімнатної температури
- 1 середня цибулина
- сіль (приблизно 1 ч.л.)
- перець
- 2 яйця
- 10 ст.л. молока
Панірувальні сухарі залийте водою, швиденько перемішайте і залиште їх, поки не вберуть воду
Покладіть разом сухарі з водою, фарш, сиру мелену цибульку, сіль і перець
Сюди ж додайте яйця і молоко
- 250г борошна
- 150г масла
- 75г цукрової пудри
- 25г картопляного крохмалю
- 1 яйце
- ванілін
Social Icons