Є в мого чоловіка одне захоплення, яке щонеділі ''приковує'' його до екрана телевізора - футбол.  Футболіст мій Роберто радше пасивний, і така ж ''диванна'' любов до спорту в нашого сусіда. Тож вони вдвох щотижня, хай би там що не робилось: грім, блискавка, сніг серед літа чи приліт НЛО, Роберто з сусідом займають свої місця на дивані і разом вболівають за улюблену команду. Якби ж то просто вболівали, їхні голосні коментарі, мабуть, весь будинок чує :-) Хоча тут, в Італії, ніхто не дивується тим ''футбольним викрикуванням'', бо чи не в кожній сім'ї неодмінно живе футбольний фанат. То раніше, коли я тільки сюди приїхала і чула час від часу викрикування за стіною (а мови ще добре не розуміла і не знала, що саме там кричать), думала, що то сусіди так сильно між собою сваряться :-) Чому я почала мову про футбол? Зараз поясню :-) Справа в тому, що сьогодні я поділюсь з вами рецептом своїх улюблених пікантних сирних паличок - гріссіні. А для мене та солона хрумка закуска і перегляд футбольного матчу - то вже як одне ціле :-) Роберто з сусідом (мабуть, для заспокоєння нервів) переглядаючи футбол вже традиційно ''запасаються'' моїми сирними паличками і пивом (пиво, до речі наш сусід сам готує!) До футболу, скажу чесно, я байдужа, зате домашні гріссіні обожнюю :-)

Додайте до борошняно - масляних крихт тертий сир і половину яйця (збийте його легенько виделкою і половину додайте в тісто - приблизно 25г, а решту залиште для змащування печива перед випіканням). Замісіть тісто і поставте його на 30хв в холодильник

В нас вдома телевізор часто ввімкнутий ''для фону'' - ми собі робимо якісь свої справи, а телевізор так, для компанії і звукового супроводу :-) От і в суботу ввечері я собі спокійно прасувала, а тут мій чоловік як закричить: ''Ірі (то так він мене завжди називає), біжи скоро сюди! Тут в передачі готують фрикадельки  моєї бабусі!'' Ну я відразу прибігла на той ''голодний'' крик і ми обоє ''прилипли'' до екрана телевізора, дивлячись на симпатичного італійського повара з чорними вусами і вправними руками :-) Готуючи, він так смачно приповідав, що я, здається, навіть аромат тих фрикадельок через екран відчувала! ''Бабуся ще цибулю додавала і трішки води'' - коментував мій Роберто, ''а я б ще туди зубок часнику поклав'' - то вже, мабуть, мій український вплив на чоловікові смаки (бо італійці сирий вичавлений часник до страв майже ніколи не додають - лиш обсмажують зубки в олії, а потім їх викидають). В неділю в мене не було вибору, як приготувати на обід фрикадельки з телевізора з чоловіковими ''модифікаціями''. Ооо... то було щось з чимось :-) Котлетки вийшли такими ніжними і соковитими, з цікавим ледь відчутним, але таким приємним винним присмаком, а на дні пательні в якості бонусу будете мати ще й дуже апетитний соус. Під час приготування алкоголь з вина випаровується, тому готувати таким смаколиком можна всю сім'ю. Buon appetito!

Покладіть разом фарш, сухарі, тертий сир, яйця, часник (пропущений через прес), сіль і перець

Усе гарно перемішайте (якщо ''тісто з фаршу'' дуже липне до рук - додайте ще трішки сухарів)

Кожну котлетку обваляйте в борошні з обох сторін і злегка підсмажте з обох сторін в олії (не потрібно сильно обсмажувати, досить лиш підрум'янити трішки обидві сторони котлеток)

Готуйте на середньому вогні спочатку 5 хвилин під кришкою, а потім ще 5 хвилин без кришки (щоб алкоголь з вина випарувався)

Друзі, усіх вітаю зі святом :-) Як же я люблю цей зимовий казково - чарівно-святковий період! І навіть повна відсутність снігу в Римі не зіпсує мені настрій. Багато з вас турбувались, куди я пропала зі своїми дописами і рецептами.... Я тут, на місці і не забуваю про вас :-) Просто Різдво у мене цього року надзвичайне - до нас приїхала моя мама, тож свято стало вдвічі, а то й вдесятеро святковіше! В такій рідній компанії ми відсвяткували католицьке Різдво, зустріли Новий рік, а тепер продовжуємо святкувати і за нашими традиціями. Так хочеться насолодитись кожною миттю з найдорожчими людьми, що й не усвідомлюєш, як швидко летять дні, а потім кілометри і кордони знову нас розділять на декілька місяців... Тож, прошу вибачення за те, що я зараз не часто ділюсь з вами своїми переписами. Зате сьогодні я до вас з таким смачний смаколиком! Ми ось уже третій день поспіль ним ласуємо перед телевізором. Гарячий шоколад в моїй сім'ї  завжди ''розлітається'' вмить, тому, щоб не терти щоразу шоколад, відмірювати і перемішувати інгредієнти, я готую здоровенну порцію своєї ''фірмової'' сухої заготівлі для домашнього шоколаду, пересипаю ту всю красу в здоровенну банку і маю чистий спокій :-) Коли душа забажає теплого шоколадного напою - досить перемішати 1 ст.л. такої суміші з 250мл молока, довести до кипіння і вуаля! А якщо звільнити політ фантазії, то суміш можна ще й збагатити різноманітними ароматизаторами - ваніллю, корицею, гвоздикою, тертою апельсиновою цедрою або щіпкою сухої меленої паприки (як робить мій чоловік). Усім бажаю хорошого настрою, тепла в домівках і на серці і смачних смаколиків у хорошій компанії :-)

Готову суміш пересипте в банку або інший контейнер і гарно закрийте кришкою (так її можна зберігати дуже довго)


Щоб приготувати гарячий шоколад перемішайте 1 ст.л. цієї суміші з 250мл молока, доведіть до кипіння (постійно помішуючи) і варіть до бажаної густоти. А потім все залежить від ваших смаків і вподобань - я люблю такий приємний гіркуватий шоколад, а от мій чоловік ще додає ложечку цукру в уже приготований :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Ще один солодкий атрибут Різдва у моїй сім'ї :-) Без цього медівника, його чудового аромату і ніжно-пряного смаку не уявляю зимові свята. Завжди печу його, як і бабуся, за день-два до Різдва, щоб дати йому трішки часу настоятись. Не шкодуйте спецій для цієї випічки, вони тут дуже доречні. Медівник чудово смакує і сам, але я ще з дитинства маю свою звичку ''медівникопоїдання'' - розрізаю скибочку навпіл і намастивши маслом повільно смакую :-)))))) Нехай на свята у ваших серцях і оселях панують добро, мир і щастя, а посмішки рідних зігрівають душу. Щасливого Різдва!

Для різдвяного медівника потрібно:

В Італії немає такої традиції, як у нас в Україні, готувати 12 страв для Святої вечері. Тут усе дуже різниться не лише від регіону до регіону, а навіть від однієї сім'ї до іншої. Однак, є одна спільна традиція - 24 грудня на Святу вечерю місцеві жителі переважно готують рибні страви. Його величність м'ясо залишають на 25 грудня, тобто, для розкішного Різдвяного обіду. Хоча, й Святу вечерю бідною тут зовсім не назвеш - різноманіття страв з морепродуктів, різні гарніри і закуски, ну а на десерт всесвітньо відомі панеттоне і пандоро (хоча у кожного регіону є і своя типова різдвяна випічка). Різдво в Італії (як, зрештою, і в інших країнах) пахне не лише мандаринами, а й корицею, імбиром, медом, мускатним горіхом і іншими ''святковими'' прянощами, які створюють чудову компанію цукатам, сухофруктам і горішкам. Мабуть, книги не вистачить, щоб описати усю багатющу і таку смачну різдвяну італійську кухню! Солоні страви і закуски готуватиму за день до Різдва, а в ''солодкому плані'' до свят я готова :-) Штолленів напекла, панеттоне і пандоро вже декілька днів красуються під ялинкою, прянички теж щасливо лежать в коробочці, чекаючи свят, бабусин різдвяний медівник і різдвяний кекс пектиму післязавтра, а сьогодні черга пандольче дженовезе :-) Це традиційний різдвяний солодкий хліб, який випікають до Різдва в Генуї та усьому регіоні Лігурії. Вперше я спробувала ту смакоту в гостях в наших друзів, які живуть в Римі, але ''перевезли'' сюди з собою традиції своєї рідної Генуї. Хліб настільки ароматний і смачний, що може з гордістю зрівнятись зі славнозвісним панеттоне (його часто  так і називають - Панеттоне з Генуї). В цієї випічки дуже особлива структура тіста, воно виходить по-особливому пружне, а спеції, цукати і горішки роблять той смаколик просто неперевершеним. Готовий хліб зберігається довго, не черствіючи. А смакує ще краще за декілька днів після випікання :-)

Для пандольче дженовезе потрібно:

Замісіть тісто (якщо воно дуже липне до рук, досипте ще трішки борошна). Дайте йому підрости 2 години в теплому місці

Тісто, що підросло, трішки його обімніть, додайте корицю, родзинки, горіхи і цукати. Досипте аніс і знову усе замісіть

Зробіть з тіста круглу хлібину, перекладіть її в тортівницю або форму, застелену пекарським папером і дайте знову хлібчику підрости 2 години

Випікайте приблизно 1 годину при 180С. Дайте повністю вистигнути. Найкраще така випічка смакує на наступний, або ж і на третій день після приготування (тоді всі інгредієнти настояться і повністю віддадуть свій багатий смак і аромат) Веселих свят!

В нашій сім'ї жодне свято не обходиться без сирника. Сьогодні переглядала ще раз своє різдвяне меню і до солодкої випічки дописала ще маковий сирник. Чомусь, згадались старі серіали, які в роки мого дитинства магнітом притягували до екранів телевізора чималу кількість глядачів різного віку, соціального статусу і статі. І настільки ті ''мильні опери'' привертали до себе увагу, що їх назви, разом з екзотичними іменами персонажів мимоволі входили в повсякденне життя наших людей. Саме так сталось і з маковим сирником, який вже надцять років ''живе'' в бабусиному весільному зошиті під незвичайною назвою - ''Донна Бейжа''. Логіка тут, звичайно, на допомогу не прийде, бо ту смачнючу випічку абсолютно нічогісінько не пов'язує з бразилійською куртизанкою, та, мабуть, господиням так гарно звучали заморські слова, що в сирника не було іншого вибору, як назватись саме так :-) Сам же пиріг надзвичайно ніжний і смачний, то взагалі один з моїх улюблених сирників, хоч мак у випічці я не особливо люблю, та тут він навіть дуже доречний.  Ну а яблука та лимонна ледь відчутна кислинка, то наче ніжний прозорий шлейф красивої донни Бейжі...

Приготуйте тісто: збийте яйце з цукром  (сильно збивати не потрібно, лиш до однорідності)

Сюди ж додайте корицю, борошно і розпушувач. Замісіть тісто і покладіть його на 30хв в холодильник

Мак залийте окропом, накрийте кришкою і залиште так на 30хв, потім гарно процідіть

Покладіть разом сир (або рікотту), мак, яйця, цукор, крохмаль і ванілін

Поверх начинки викладіть яблука, нарізані тоненькими скибочками і скропіть їх лимонним соком

Випікайте 1 годину при 180С. Дайте готовому пирогу повністю вистигнути і потім залиште його в холодильнику мінімум на 2 години. Смачного :-)