Десерти
Колись давно, ще до приїзду в Італію, я думала, що лазанья - то рибний пиріг, а "панакота" (я її тоді так неправильно називала :-)) для мене була взагалі чимось страшенно заморським і екзотичним. Тоді я й уявити не могла, що буду мати сусіда Франческо , який готує найсмачнішу в світі панна котту! Він мене й навчив секретам цього смачнючого італійського десерту. Ви коли - небудь їли хмаринку? Таку м'яку - прем'яку і дуже ніжну, повільно надламуючи ложечкою маленькі шматочки, які просто тануть в роті... Франческо завжди повторює, що панна котта - один з найлегших у приготуванні десертів, який водночас і найлегше зіпсувати: навіть один лишній грам желатину, недостатньо жирні вершки, або занадто довге перемішування вмить перетворять "ніжну хмаринку" на твердий і незрозумілий кумочок вершків з желатином... Сьогодні поділюсь своїм улюбленим варіантом панна котти, (любителі чаю з молоком мене зрозуміють) :-) Аромат бергамоту, приємні, ледь терпкуваті чайні нотки і ніжні вершки просто казково поєднуються... полийте готовий десерт топленим гірким шоколадом і райська насолода гарантована - слово великої солодкоїжки!
пʼятницю, 2 березня 2018 р.
Панна котта з бергамотовим чаєм (Panna cotta al tè)
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
Такі домашні трюфелі мої хлопці приготували цього року на День святого Валентина :-) Хоча, після того ми їх ще разів зо три робили, бо то така смакота, ща я готова її їсти щодня! Шоколадні трюфелі завжди були моїми цукерками номер 1, але домашній їх варіант виявився навіть смачнішим за магазинний. До того ж готовим цукеркам (вірніше, їх складу) не дуже довіряю і рідко даю їх дитині, зовсім інша історія з власно приготованими солодощами, та й готувати їх так легко, що й мій 6 - річний Алессіо без проблем впорався. Здивуйте своїх рідних, гостей і себе :-)
Для шоколадних трюфелів потрібно:
четвер, 22 лютого 2018 р.
Шоколадні трюфелі (Tartufi dolci)
Часто буває, що я понапікаю булочок чи хліба, а потім не встигаємо те все добро з'їсти і воно, нажаль, черствіє. Ну не викидати ж хліб на смітник. Деколи "трасформую" хліб у мелені сухарі, які потім служать чудовою паніровкою. А ще печу з черствого хліба смачнючий яблучний пиріг - запіканку. Ідею позичила в своєї сусідки. Правда вона таку запіканку готує з невикористаних панеттоне (але я - страшна любителька італійських пасок з'їдаю їх до останньої крихти), тому вирішила спробувати спекти запіканку з хлібом. Вийшов оригінальний смачнючий пиріг з пречудовим апельсиново - лимонно - ванільним ароматом, яблучною кислинкою, солодкими родзинковими нотками і ніжною консистенцією. Залиште запіканку на ніч в холодильнику, на наступний день вона стане ще смачнішою :-)
Для яблучно - хлібної запіканки потрібно:
пʼятницю, 26 січня 2018 р.
Солодкий яблучний пиріг з хліба (Pasticcio di pane e mele)
Тістечко "Картопля" - то така геніальна простота, яка полонила усіх солодкоїжок радянського і пост - радянського простору. У пекарнях воно рятувало залишки невикористаних бісквітів від викидання і перетворювало їх на справжній шедевр. Мушу сказати, у плані солодощів мені надзвичайно пощастило, бо маю бабусю, яка усе життя пропрацювала кондитером в одному з Тернопільських готелів (тому солодке в нашій хаті було завжди). Пам'ятаю, бабуся часто приймала участь в кондитерських конкурсах і привозила звідти всілякі новинки до того не бачені, пекла нам різні можливі й неможливі лігуміни, а я всеодно найбільше любила найпростішу (і для мене найсмачнішу) "Картоплю". Так той солодкий смак закарбувався в пам'яті, що ця любов, мабуть, назавжди :-) Готую цей десерт лише по бабусиному рецепту (а бабуся готувала по ГОСТу, як і усі інші солодощі в пекарні), тільки пропорції у мене в 10 разів менші: нас-солодкоїжок в домі троє, у бабусі ж порції були на цілий готель. Тістечка завжди вдаються, дуже легко і швидко готуються і ще швидше з'їдаються :-) Ніколи не додаю в начинку "Картопельки" какао, лише в посипку (просто, чомусь, запам'яталась бабусина фраза: "Де ти бачила картоплю, чорну всередині?"), то, звичайно, питання смаку і любителі шоколаду й какао можуть спокійнісінько додати його і в начинку. Смачного!
Щоб приготувати тістечка "Картопля" потрібно:
пʼятницю, 19 січня 2018 р.
Тістечко Картопля
То зараз я усе люблю і з задоволенням куштую щось нове, а в дитинстві мама ой як намучилась зі мною: я була страшенно вибагливою до їжі! Інколи, навіть мамине золоте терпіння закінчувалось і тоді вона говорила таку загадкову для мене фразу: "Тобі хіба лиш марципани подавай!" Я й уявлення не мала, що то таке "марципан", але те слово мені здавалось якимось казково - фантастичним і неодмінно смачнючим :-) Мама й сама не знала як і з чим їдять марципан, для нас він був синонімом до слова "лігумін"- щось дуже екзотичне і дуже смачне. І треба було мені чекати майже 20 років, щоб нарешті той загадковий наїдок побачити і спробувати! О, яка ж то була радість, коли одного разу мамина сестра привезла мені справжній марципан з Амстердаму! Та смакота вартувала стількох років очікування... Тепер усе набагато простіше - будь-яку забаганку можна купити в магазині або через інтернет, та все ж домашнє ні з чим не зрівняється. Завжди перед святами готую домашні марципани, потім печу з ними рідзвяні солодощі, а половину з'їдаємо і без випічки. А ще марципан можна заморозити і нічого йому не станеться:-)
Для марципана потрібно:
середу, 13 грудня 2017 р.
Марципан (Marzapane)
Заварні тістечка в мене асоціюються з моєю бабусею - все життя пропрацювавши кондитером вона й на пенсії не може "розлучитись" з духовкою і кремами. Завжди готує щось смачненьке для нас і для знайомих. А ще має декілька замовників, які "підсіли" на бабусині солодощі і частенько просять щось спекти, найчастіше замовляють саме заварні тістечка, як каже мій двоюрідний брат: заварні - то бабусина "фішка" :-) Ще з дитинства пам'ятаю картину: бабусин кухонний стіл весь заставлений тістечками, а на плиті смачно - пахнуча каструля з ванільним кремом, аромат якого забирав у полон не тільки кухню, а й всю бабусину двох-кімнатну квартиру... Професію кондитера бабуся вміло і з любов'ю поєднувала з щоденним сидінням з нами (внуками), поки наші батьки були на роботі. От так я, моя сестра й двоюрідні брати з дитинства "наочним" способом вчились азам кулінарії і випічки у нашої бабусі Марії. Рецепт заварних тістечок пам'ятаю настільки добре, що навіть вночі спросоння, мабуть, спекла б їх :-) Бабуся готує цей десерт з двома видами крему: масляним і заварним (моїм улюбленим). Спробуйте, таку смакоту повинен скуштувати кожен :-)
Для заварних тістечок потрібно:
середу, 22 листопада 2017 р.
Заварні тістечка (Bignè)
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Social Icons