Не знаю, що в цього пирога смачніше: ароматна начинка з приємною кислинкою, чи пікантне тісто. Власне, такий незвичайний смаковий дует і робить його дивовижним. За 10 років в Римі я нарешті вперше знайшла свою улюблену айву! Вірніше, то не я її знайшла, а мій чоловік - якось зовсім непомітно під вікнами його кабінету виріс здоровенний айвовий кущ, а цього року вперше так вкрився ароматними плодами, що під ними листя навіть не було видно. На роботі в Роберто нікого айва не цікавила, тому весь "врожай" дістався мені-щасливій :-) Більшу частину я засушила на зиму - з неї потім казковий чай виходить, ще ми варили смачнюче солодке айвове пюре, тушкували ті ароматні плоди з телятиною. Залишилось в мене врешті тільки 5 штучок, і тут, так вчасно в одній з кулінарних передач готували яблучний пиріг на пряному тісті. Я вирішила "підлаштувати" рецепт та ідею під мою айву :-) Вийшов настільки смачний пиріг, що від обіду до вечора залишились тільки крихти (які моя дитина теж доїла :-)) Поки не закінчився айвовий сезон, потіште себе і своїх рідних.

Зважте вже почищену айву і досипте до неї цукор - кількість цукру повинна бути 2/3 від ваги айви (у мене було 640 почищеної айви і 430г цукру)

Потім гарно процідіть (сироп, що залишився я не виливаю, досить розбавити його водою і будете мати надзвичайно ароматний компот)

Додайте яйце і замісіть тісто. Залиште його на 30 хвилин в холодильнику

Поверх викладіть варену айву

Щедро посипте цукром (моя айва була досить кисла, тому я висипала на неї десь півсклянки цукру). Якщо готуєте з яблучною начинкою - просто викладіть на тісто скибочки яблук і посипте їх цукром

Якщо говорити про груші і їх смакове поєднання з іншими інгредієнтами, для мене, без сумнівів, ідеальним є моє улюблене "солодке тріо": груші - кориця - шоколад. Ці три "смакоти" просто чудово доповнюють одна одну, а якщо викласти їх в ролі начинки на пісочне тісто, вийде один з найсмачніших фруктових пирогів в моїй домашній кулінарній колекції :-) Ніжність груш, пікантність кориці і багатство шоколаду творять щось неймовірне... готовий пиріг слід залишити до повного вистигання, а потім поставити хоча б на годинку в холодильник - тоді усі смаки "подружаться" і смак стане ще вишуканішим :-)

Для тіста покладіть разом борошно, цукор, цедру, ванілін, щіпку солі і розпушувач. Перемішайте

Тісто з холодильника тоненько розкачайте і викладіть у форму з бортиками. Наколіть виделкою низ і краї тіста

Пісочне печиво подрібніть (найзручніше це зробити за допомогою кухонного комбайну або ж звичайної качалки для тіста - покладіть печиво в пакет і "пройдіться" по ньому качалкою)

Груші почистіть, наріжте невеличкими кубиками і викладіть їх поверх подрібненого печива

На груші викладіть шоколадні краплі або подрібнений гіркий шоколад

Дайте повністю вистигнути (найкраще пиріг смакує саме холодним з холодильника) і пригощайтесь. Дякую, що завітали :-)

Коли я була маленькою, мама щороку возила мене на море, досі пам'ятаю пансіонат "Троянда", в який дідусь кожного літа діставав нам путівку. Ніколи не забуду, як ми наловили ціле відро криветок, а потім разом з сусідами по пансіонатній хатинці їх їли цілий вечір, а ще, окрім щорічного дитячого свята Нептуна, теплих лагідних хвиль і золотого піску, чомусь, в пам'яті закарбувалась пансіонатна їдальня :-) Я її обожнювала! Завжди сідала за стіл і чекала, що ж нам таке цікаве сьогодні принесуть на обід чи вечерю (о так, смачно поїсти я любила завжди :-))))) А ще, саме там, в пансіонатній їдальні я вперше спробувала ЇЇ - мою велику "виноградну" любов - Чурчхелу! Потім ми з мамою щодня ходили на місцевий базар, щоб купити ту солодку смакоту. Тут, в Італії, в мене ніяк "руки не доходили" приготувати ту "виноградну ковбаску", але цього року, після того як друзі подарували нам ящик домашнього винограду, я таки відважилась. Мій чоловік Роберто крутився біля мене на кухні і з цікавістю заглядав, що я там таке варю, колочу і підвішую на нитках сохнути, а потім не витримав,  скуштував трохи виноградної маси і з подивом прокоментував: "А нащо ти суголі на нитки намотуєш і підвішуєш"? Що таке суголі, як воно виглядає і з чим його їдять я до того моменту не уявляла. А виявляється, то італійський родич чурчхели! Отак я відкрила для себе нову "виноградну любов  по - італійськи" :-) Суголі - то такий надзвичайно ароматний і смачнючий виноградний пудинг, який традиційно готують в Італії у період збирання винограду (майже весь урожай іде на приготування вина, але частину винограду неодмінно залишають для суголі). Сам процес приготування надзвичайно простий, виноград підійде будь - якого сорту, але традиційно використовують синій - він надає десерту такого вражаючого кольору, що просто неможливо залишитись байдужим. Ну а смак і аромат... їх неможливо описати словами... усім "виноградолюбителям" присвячується :-)

Відділіть виноградинки від гілочок і покладіть їх в глибоку каструлю з антипригарним покриттям

Накрийте кришкою і "тушкуйте" на середньому вогні 5 - 7 хвилин. За цей час виноград пропариться, а його шкірка зм'якне

Якщо ви власниця/власник такої спеціальної штукенції для овочів і фруктів, як на фото, то вам безмежно пощастило :-) Якщо ж такого гаджету на вашій кухні немає, це зовсім не привід засмучуватись - на допомогу прийде звичайне кухонне сито. Гарно перетріть варений виноград (разом із соком, який він випустив) через сито

Відразу розлийте пудинг в порційні склянки, креманочки або форми. Дайте повністю вистигнути і залиште в холодильнику на 1 годину. Смачного :-)

Для мене літо - не літо, якщо не напечу і не наїмся вдосталь бабусиного сливового пирога :-) Любов до тих солодких плодів в мене вже багато років... колись на дачі в бабусі з дідусем росла здоровенна слива, яка своїми широкими гілками створювала великий "шмат" тіні. То було моє улюблене місце - сидіти і гратись на ковдрі в тіні під сливкою. Іграшки у мене теж були всі з серії "100% біо": ляльки з кукурудзи (яким неодмінно треба було позаплітати коси), а потім ще зробити їм хатинку з листя, трави і гілочок і прикрасити її квітами (бідні дідусеві троянди, я завжди відривала їм "голови"). Час від часу з дерева падали достиглі сині сливи - моїм завданням було позбирати їх в плетений кошик, потім бабуся пекла з них неймовірну смакоту - мій улюблений сливовий пиріг :-) Стільки разів пекла його разом з бабусею, що рецепт пам'ятаю без перепису. Добре, що сливи такі інтернаціональні, і їх легко знайти в будь - якому куточку світу (чого, нажаль, не скажу про аличу, яку я за 10 років в Римі знайшла лише 1 раз випадково на базарі... як мені її тут бракує... але то вже зовсім інша історія), сьогодні у мене солодкий сливовий день з ароматом смачнючого бабусиного пирога :-)

 Для початку приготуйте посипку: покладіть разом усі вказані інгредієнти і перемішайте руками до утворення крихт. Потім покладіть в холодильник, поки готуєте тісто і начинку для пирога

Додайте сіль, ванілін, яйця, борошно, розпушувач і гарно усе перемішайте до однорідної суміші (тісто буде досить рідке і липкувате)

Форму для випікання змастіть маслом і присипте борошном. Викладіть у неї тісто, гарно розрівнявши його ложкою

На тісто викладіть четвертинки слив шкіркою донизу (завдяки цьому сік зі слив не потече на тісто і воно добре пропечеться)