Не знаю, що в цього пирога смачніше: ароматна начинка з приємною кислинкою, чи пікантне тісто. Власне, такий незвичайний смаковий дует і робить його дивовижним. За 10 років в Римі я нарешті вперше знайшла свою улюблену айву! Вірніше, то не я її знайшла, а мій чоловік - якось зовсім непомітно під вікнами його кабінету виріс здоровенний айвовий кущ, а цього року вперше так вкрився ароматними плодами, що під ними листя навіть не було видно. На роботі в Роберто нікого айва не цікавила, тому весь "врожай" дістався мені-щасливій :-) Більшу частину я засушила на зиму - з неї потім казковий чай виходить, ще ми варили смачнюче солодке айвове пюре, тушкували ті ароматні плоди з телятиною. Залишилось в мене врешті тільки 5 штучок, і тут, так вчасно в одній з кулінарних передач готували яблучний пиріг на пряному тісті. Я вирішила "підлаштувати" рецепт та ідею під мою айву :-) Вийшов настільки смачний пиріг, що від обіду до вечора залишились тільки крихти (які моя дитина теж доїла :-)) Поки не закінчився айвовий сезон, потіште себе і своїх рідних.

Зважте вже почищену айву і досипте до неї цукор - кількість цукру повинна бути 2/3 від ваги айви (у мене було 640 почищеної айви і 430г цукру)

Потім гарно процідіть (сироп, що залишився я не виливаю, досить розбавити його водою і будете мати надзвичайно ароматний компот)

Додайте яйце і замісіть тісто. Залиште його на 30 хвилин в холодильнику

Поверх викладіть варену айву

Щедро посипте цукром (моя айва була досить кисла, тому я висипала на неї десь півсклянки цукру). Якщо готуєте з яблучною начинкою - просто викладіть на тісто скибочки яблук і посипте їх цукром

Якщо з солоними гарбузяними стравами і різноманітними кексами у мене все "чікі-пікі" (так каже мій двоєрідний брат Олег :-), то з пісочним пирогом з гарбузяною начинкою справи трохи інші. Не хотілось звичайного пісочного тіста, начиненого гарбузяним пюре, а чогось особливого. Тому я так довго шукала саме той пиріг, який колись давно-давно бачила в американському фільмі: там бабуся з накрученим на бігуді волоссям, в рожево-білому фартушку готувала такий смаколик для своїх внуків, молола гарбуз, щось збивала, перемішувала, досипала спеції, а потім те все так апетитно виглядало, що хотілось залізти в екран і відкусити добрячий шматок тієї випічки. Я перепробувала безліч різноманітних гарбузяних начинок і нарешті знайшла ЇЇ! Цей пиріг справді неймовірний, він настільки ароматний, що навіть найбільший "гарбузонелюбитель" з задоволенням буде ним ласувати. Апельсин і букет спецій творять чудеса в поєднанні з гарбузом, а пісочне тісто з корицею робить його ще неповторнішим. Готовий пиріг слід залишити до повного вистигання і потім потримати ще з годинку в холодильнику, це дозволить усім ароматам ще краще "подружитись" :-)

Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Залиште його в холодильнику, поки готується начинка

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеличкими кубиками, покладіть їх на деко, застелене пекарським папером і запечіть в духовці до готовності (приблизно 20-30 хвилин при 200С)

До гарбузяного пюре додайте спеції, цукор, яйця, терту апельсинову цедру і вершки. Перемішайте усе вінчиком до однорідного стану

 Тісто дістаньте з холодильника, тоненько розкачайте і викладіть його в тортівницю з бортиком

Цей пиріг (вірніше, його рецепт) моя бабуся привезла з Києва. Все було ще в далеких 80-х роках, коли кондитери з усіх куточків України могли взяти участь в солодкому конкурсі - то був такий - собі радянський "мастер-шеф", тільки по телевізору його не показували і участь могли приймати лише "дипломовані" кондитери. Досі пам'ятаю, як тішилась бабуся, коли її разом з іншими дівчатами з кондитерського цеху запросили на те змагання :-) Ну, жінки є жінки (як казав мій дідусь Петро), окрім "технічних" приготувань до конкурсу (пошуку нових до того небачених рецептів, вправляння в оформленні, виліплюванні з мастики, замішуванні і збиванні) кожна з учасниць хотіла ще й виглядати найкраще. Моя бабуся тоді відважилась на відчайдушний для неї вчинок - придбала собі паруку! І, хоч Бог подарував їй надзвичайно красиві і густі каштанового відтінку коси, які так красиво в'ються і виблискують на сонці, мода взяла своє :-) Ще звечора бабуся приготувала усі необхідні для подорожі і конкурсу пакунки, а паруку (щоб не пом'ялась) залишила на столі. Потіг вирушав з Тернополя рано - вранці, тож мене малу не будили. І ото встаю я зранку і що бачу на столі... бабусину паруку! Саме ту, яку вона так довго відважувалась купити, так дбайливо загорнула в пакет, а потім успішно забула вдома :-) Я була зовсім маленькою і не зовсім зрозуміла призначення того "модного гаджета", скільки сміху було потім, коли я на всю хату кричала: "Мама, бабуся голову забула!!!" Конкурс виграв кондитерський цех з Харкова, а бабуся зі своїми дівчатами - кондитерами зайняли поважне третє місце. Скільки ж нових солодких рецептів тоді з'явилось в її зошиті! І все таке - розтаке, смачнюче і дуже для тих часів незвичайне. Манний сирник (про який сьогодні і йде мова) був представлений дівчатами з Чернівців, він ще тоді в 80-х став моїм фаворитом. Я тут, в Римі печу його з рікоттою, бабуся ж незмінно використовує оригінальний рецепт з домашнім сиром, обидва варіанти смачні до нестями :-) Дуже люблю пироги з кремовою начинкою, а оте поєдняння з гірким шоколадом, який прикрашає верх смаколика, прото божественне...  

Дивіться також наш відео-рецепт приготування цього пирога:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓

Для, тіста покладіть разом борошно,сіль, цукор і масло. Перемішайте руками до утворення крихт

Долийте холодну воду і замісіть тісто, що тримається купки. Поставте його в холодильник на 30 хвилин

Досипте в нього манну крупу і цукор. Варіть на середньому вогні (постійно помішуючи до загустіння - суміш повинна відставати від стінок каструлі). Потім дайте каші трохи охолонути

Нагрійте духовку до 180С і випікайте сирник впродовж 1 години (в режимі верх і низ) і ще 20 хвилин (тільки низ)

Дайте сирнику повністю вистигнути і залиште ще в холодильнику принаймі на годинку. Смачного :-)

Якщо говорити про груші і їх смакове поєднання з іншими інгредієнтами, для мене, без сумнівів, ідеальним є моє улюблене "солодке тріо": груші - кориця - шоколад. Ці три "смакоти" просто чудово доповнюють одна одну, а якщо викласти їх в ролі начинки на пісочне тісто, вийде один з найсмачніших фруктових пирогів в моїй домашній кулінарній колекції :-) Ніжність груш, пікантність кориці і багатство шоколаду творять щось неймовірне... готовий пиріг слід залишити до повного вистигання, а потім поставити хоча б на годинку в холодильник - тоді усі смаки "подружаться" і смак стане ще вишуканішим :-)

Для тіста покладіть разом борошно, цукор, цедру, ванілін, щіпку солі і розпушувач. Перемішайте

Тісто з холодильника тоненько розкачайте і викладіть у форму з бортиками. Наколіть виделкою низ і краї тіста

Пісочне печиво подрібніть (найзручніше це зробити за допомогою кухонного комбайну або ж звичайної качалки для тіста - покладіть печиво в пакет і "пройдіться" по ньому качалкою)

Груші почистіть, наріжте невеличкими кубиками і викладіть їх поверх подрібненого печива

На груші викладіть шоколадні краплі або подрібнений гіркий шоколад

Дайте повністю вистигнути (найкраще пиріг смакує саме холодним з холодильника) і пригощайтесь. Дякую, що завітали :-)