До горохового супу (я про сухий горох :-)) в мене завжди було якесь подвійне ставлення: я любила той, що готувала мама вдома і ненавиділа той, яким нас дітей, чомусь, так часто годували в дитячому садку. Мамин суп смачно пахнув, а той в садку якось незрозуміло і сумно  ''плавав'' у здоровенному баняку, який тьотя-повар приносила в нашу групу і черпаком ''хлюпала'' в тарілки. Ще досі пам'ятаю той запах, який наче просив ''не їж мене, будь - ласка'' :-) А може то лиш я така вредна була 😇 Взагалі, сухий горох я завжди любила більше в пиріжках. Аж тут Джузеппе - друг мого чоловіка поїхав з південного міста Барі на рік вчителювати на ''дуже північний північ'' Італії в Больцано. Різницю між півднем і північчю Італії можна відчути не лише в кліматі, менталітеті, а й в гастрономічному плані. От Джузеппе мене тішив щодня новими фото якихось цікавих страв, які він для себе відкрив на півночі. І, хай як то кумедно звучить, саме завдяки тим фото я переглянула і змінила свої погляди й упередження щодо горохового супу :-) Виявляється він може бути настільки смачним, що міг би повноправно виграти конкурс на найсмачнішу першу страву! На півночі Італії (майже під кордоном) готують чимало німецьких страв, от і німецький гороховий суп зі шпецле теж там ''прижився''. Шпецле - то такі маленькі (як крапельки) галушечки, або, як ми вдома їх називаємо - кльоцки, які готують не лише для супів, а й як самостійну страву з різними смачними підливками. Саме шпецле, разом із ''незвичним поєднанням звичних інгредієнтів'' перетворили гороховий суп на справжню райську насолоду. Трішки цибульки, морквина, томатний соус, щіпка натхнення, ложка хорошого настрою і будете мати смакоту!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 150г сухого гороху
• 100г бекону
• 2 середні картоплини
• 1 велика цибулька
• 1 велика морква
• 1 ст.л. томатного концентрату
• сіль, перець, паприка
• 1 зубок часнику

Для шпецле:

• 150г борошна
• щіпка солі
• 1 яйце
• 0,5 склянки молока (в склянці 250мл)
• щіпка сухої меленої паприки (за бажанням) 

Горох залийте водою і відваріть до готовності (воду після варіння не виливайте)


Картлоплю наріжте невеликими шматочками (як зазвичай ріжете на суп)




В олії підсмажте порізану кубиками цибулю і моркву, натерту на грубій терці


Коли цибуля стане прозорою, додайте томатний концентрат і протушкуйте 3-4 хвилинки








Окремо збийте яйце з молоком






Як тільки шпецле спливуть на поверхню - вони готові

Вчора до нас "привалило" щастя - у вигляді чотирьох ящиків з різноманітними свіжими овочами :-) То так наша італійська кума (в якої тут є свій невеличкий город) нас потішила. Чого в тих овочевих пакунках тільки не було: там і баклажани, і цукіні, і болгарський перець різних кольорів, і помідори бачених і небачених мною раніше форм і ще багато - пребагато всілякої корисної смакоти. Два баклажани і півкілограма помідорів ми відразу й "уприходували" на вечерю для приготування моєї улюбленої пасти з овочами і куркумою. У цій страві нейтральні нотки пасти просто неперевершено поєднуються з ніжним баклажаново - томатним смаком, свіжістю базиліку, пікантністю часничку і яскравим літнім кольором куркуми - абсолютно нічого зайвого :-) 

Баклажани поріжте середніми кубиками (я їх не чищу), посипте сіллю і залиште на 20 хвилин, потім промийте під холодною водою і гарно процідіть - завдяки солі не лише забереться гіркота, притаманна баклажанам, а й при обсмажуванні овочі вбиратимуть набагато менше жиру

Покладіть баклажани в пательню з невеликою кількістю олії і смажте 2-3 хвилинки. Потім долийте половину склянки води і тушкуйте під кришкою (час від часу помішуючи) 10 хвилин

Коли баклажани стануть м'якими, зніміть кришку, додайте до них 1 зубок часнику (пропущений через прес) і готуйте ще декілька хвилин до випарування зайвої води

В іншу пательню покладіть помідори (у мене черрі порізані на четвертинки), долийте трішки олії, додайте 1 зубок часнику (пропущений через прес), цукор, сіль, перець

Сюди ж покладіть подрібнене листя базиліку або петрушки, легенько перемішайте і смакуйте на здоров'я :-) Завжди раді бачити вас на нашій віртуальній кухні!

Вчора вечером дивились ми усією сім'єю передачу про різні цікавинки, от там і трапився один дуже "апетитно - пізнавальний" сюжет про макарони, а точніше, такий їх "довгий підвид", як спагетті. Я й не здогадувалась, що (грубо кажучи) до 1800 року не існувало сучасної виделки з 4 зубцями - то я про Італію, бо в інших країнах археологи понавідкопували багато стародавніх виделкоподібних пристроїв :-) Люди, зазвичай, споживали усі наїдки руками (з кухонних приборів були лиш ніж - найдавніший кухонний винахід і ложка), виделка ж, розглядалась, як протирелігійна річ (через свою форму) і навіть була заборонена церквою. Найвибагливіші "поїдачі" для зручності інколи замість виделки використовували кінчик ножа, на який наколювали шматки їжі. Потім з'явились виделки з двома і трьома зубцями. Що ж до звичної нам  "чотиризубої" виделки, її поява (якщо вірити переказам) пов'язана саме зі спагетті! Справа в тому, що король Неаполя Фердинанд ІІ надзвичайно любив спагетті, однак, та страва вважалась негідною знаті і на різноманітних офіційних трапезах її ніколи не подавали, оскільки, як відомо, в той час їли все здебільшого руками, спагетті були страшенно незручні для того діла. Існувала виделка з трьома зубцями, та, мабуть, зручніше вдягти штани через голову, ніж намотати спагетті на таку виделку :-) От король і дав завдання своєму повару Дженнаро Спадаччіні якось ту проблему вирішити - і вуаля! Так на світ з'явився геніальний винахід - виделка з чотирьма зубцями, яка ідеально підходить не лише для намотування на неї спагетті, а й для всіх інших смаколиків :-) Отак та історія нагнала на мене апетиту, що сьогодні в мене не було іншого вибору, як приготувати на обід щось зі спагетті! І не просто "щось", а одну з моїх улюблених страв - запіканку, яку італійці іноді ще називають тортом зі спагетті. Добре, що є чим ту смакоту - пресмакоту їсти :-)))) Усім бажаю смачного дня!

Для торта зі спагетті потрібно:

 Часник почистіть, розріжте кожен зубок навпіл повздовж і підсмажте легенько з обох сторін в олії, потім заберіть його з пательні

В пательню з олією (в якій смажився часник) вилийте томатний соус, додайте  орегано, базилік, сіль і перець

Сюди ж додайте нарізану кубиками моцареллу (якщо замість неї використовуєте голландський сир, тоді натріть його на грубій терці), рікотту (або домашній сир), пармезан і гарно перемішайте

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Одна з моїх улюблених страв - італійський холодний салат з макаронами. Влітку готую його по декілька разів на тиждень, чергуючи варіанти з моцареллою і тунцем. Колись давно, ще до переїзду в Італію, я б скептично "покрутила носом", якби хтось мені запропонував їсти холодні макарони і відразу уявила б собі тарілку з безколірними сумними розвареними холодними макаронами, які злиплись між собою і зовсім не викликають бажання їх скуштувати. Але яке ж то було хибне уявлення! Насправді, італійський макаронний салат (або паста фредда) - справжній шедевр кулінарії. Головне тут не переварити макарони, а овочі, базилік і оливки зроблять цю страву настільки яскравою, що ваш настрій відразу стане сонячним і по-літньому легким :-) Buon appetito!

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

• 100-150г помідорів
• 300г макаронів (підійдуть будь - які на ваш вибів, крім довгих форматів на зразок спагетті і тальятелле)
• 100г консервованого тунця
• 10 листочків свіжого базиліку
• 50-100г оливок
• 100г консервованої кукурудзи

До помідорів додайте консервований тунець (разом з олією)


Листя базиліку порвіть руками і покладіть в салатницю


Кожну оливку поріжте на колечка

В нашій сім'ї якось самі по собі зародились різні кулінарні традиції: в суботу вечером ми разом печемо домашню піцу, в неділю на обід запікаю чоловікову улюблену лазанью, а ще дуже часто готуємо домашню пасту - саме про неї сьогодні й піде мова.  Власне, почалось усе з подарунка моєї свекрухи: геніального кулінарного пристрою - машинки для розкачування і нарізання макаронів :-) Колись давно, тільки приїхавши до Італії, я не розуміла палкої любові італійців до пасти і ніяк не могла звикнути їсти її чи не щодня :-) Тепер же й сама проникнулась "макаронною пристрастю" і з величезним задоволенням обідаю макаронами з різними соусами майже через день :-) Найсмачніші, звісно, домашні макарони, приготовані власними руками з хорошим настроєм, а далі в вашому розпорядженні безмежний арсенал різоманітних соусів, начинок і способів приготування... Buon appetito!

Мій чоловік ще з дитинства звик їсти лазанью в неділю на обід, а у мене та ж історія з нашими українськими варениками :-), тому, щоб всі залишились задоволені ми почергово через тиждень ці страви готуємо. Колись, тільки приїхавши до Італії, я думала, що лазанья обов'язково повинна бути з томатним соусом. Але то, як виявилось, лише один з варіантів цієї всесвітньо відомої страви. Не заперечуватиму, що класична лазанья смакота ще та, але є у неї менш відома "біла" родичка, яка також заслуговує на увагу. Томатний соус вже сам по собі багатий смаком і в поєднанні з іншими інгредієнтами, зазвичай, саме він грає головну роль у смаковій гамі. У білої лазаньї ж начинка виходить значно ніжніша. А ще такий варіант ощасливить нелюбителів помідорів і соусів з ними :-)