В нашій італійсько-українській сім'ї подарунки дітям, окрім святого Миколая,  приносить ще й італійський Баббо Натале. Зазвичай, місцеві дітки залишають для Баббо Натале під ялинкою, або під каміном солодке печенько і склянку молока (ну, і ще морквинку для оленів). І, мабуть, тільки в нас вдома Баббо Натале, окрім звичного молока і солодкого печенька, може поласувати ще й сосискою в тісті :-) Справа в тому, що мій Алессіо настільки обожнює цю страву, що просто не міг не поділитись нею зі своїм улюбленим Баббо Натале! Сьогодні влаштую своїм хлопцям свято - спечу їм їхні улюблені сосиски в тісті. Приєднуйтесь :-)

На 24 сосиски в тісті потрібно:

Дивіться також на відео-рецепт приготування сосисок в тісті:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓

Замісіть тісто (якщо воно дуже липне до рук і не тримається купки, додайте ще трішки борошна, але не дуже багато, щоб тісто не вийшло ''забитим''). Дайте йому підрости 3 години в теплому місці

Викладіть сосиски в тісті на деко, застелене пекарським папером і дайте їм ще 30 хв підрости

Випікайте 20-30 хв при 180С (потім дістаньте з духовки і відразу накрийте кухонним рушничком). Смачного :-)

Так мені захотілось бородинського хліба... ну дуже сильно захотілось... і де його знайти в Римі... особливо серед тижня (бо на вихідних інколи ту пряну смакоту можна купити в наших шоферів і то, якщо встигнути, бо бажаючих дуже багато). Добре, що бабуся колись давно навчила мене пекти домашній, як ми його називали "майже бородинський" хліб. За смаком він дещо відрізняється (зовсім трішки) від свого оригінального "родича", але виходить таким же ароматним і смачним. Бабуся завжди тримала на кухні запаси солоду (як тільки запаси починали меншати, ми з дідусем відразу йшли на базар їх поповнювати). Я ніяк не могла зрозуміти, чому солод має саме таку назву, бо ж на смак він майже не солодкий, а навпаки, гіркуватий :-) Але саме та "субстанція" в поєднанні з букетом спецій і робить бородинський хліб таким незвичайним. Обожнюю його з маслом або вершковим сиром, такий контраст пряного і ніжного смаків, як на мене, просто ідеальний. Дідусь ту всю картину доповнював ще шматочком сала, я ж (нехай вибачать мені всі щирі салопошановувачі) ніколи сала не любила... мій чоловік часто з того приводу жартує: він - єдиний на планеті італієць, який зовсім не любить каву, а я - єдина "салонелюбива" українка... А аромат домашнього бородинського хліба ... тут слова зайві! Усім бажаю пряно - солодкого настрою і тепла в душі :-)

Перемішайте теплий чай, мед і додайте дріжджі

Дайте ще постояти 1 годину в теплому місці (за бажанням можна посипати зернятами коріандру)

Випікайте хлібчик впродовж 40 - 50хв при 200С. Готовий дістаньте з духовки і відразу накрийте кухонним рушничком

 

Колись давно, років 100 тому :-) ми з чоловіком випадково потрапили на міжнародний фестиваль вуличної їжі. Я завжди з превеликим задоволенням (ну і, звичайно, в межах розумного) "поїдаю" різні місцеві канапки - булочки - фаршировані хліби - котлетки - пиріжки, які своїм ароматом наповнюють вулицю, де їх продають і збирають чималу чергу бажаючих поласувати тою смакотою. А тут нам випала така дивовижна нагода спробувати не лише італійську вуличну їжу, а "вуличні шедеври" з різних куточків світу! Сьогодні розкажу про смачнючі пиріжки, які на тому фестивалі готував турецький кухар: на очах в цікавої публіки він завзято місив тісто, закручував його в своєрідні човники (на зразок хачапурі), на здоровенній пательні тушкував м'ясну начинку, щедро приправивши її спеціями і зеленню, потім начиняв нею ті човники, посипав тертим сиром, складав на величезне деко і запікав у печі... аромат тієї начинки досі пам'ятаю :-) А його пиріжки (які він гордо називав Турецькою піцою) смакували просто казково! Настільки казково, що я простояла три заходи приготування пиріжків, щоб запам'ятати що і скільки він додавав, як місив тісто і готував начинку і як ту піцу закручував :-) В інтернеті й книжках дуже багато рецептів турецької піци, але я шукала саме той, з фестивалю, у тих пиріжків тісто було якесь особливе - таке ніжне і високе. Методом "проб і помилок" я нарешті вивела свою формулу :-) Усім любителям пиріжків, піци і смачної начинки присвячується!

Для пиріжків з фаршем потрібно:

(Тісто):

Для тіста покладіть разом яйця (злегка збиті виделкою), олію, йогурт і теплу воду

Досипте борошно (500г, якщо тісто буде дуже липнути до рук, додайте ще 100г) і сіль. Замісіть еластичне тісто, зробіть на ньому надріз у формі хрестика

Поки тістечко підростає, приготуйте начинку: подрібніть цибулю і підсмажте її до прозорості в олії

Відрузу ж додайте паприку, гірчицю, петрушку, часник (пропущений через прес), томатну пасту, сіль і перець. Накрийте кришкою (якщо необхідно, долийте 0,5 склянки води) і тушкуйте до готовності

Посипте тертим сиром, а краї кожного пиріжка змастіть яйцем, що залишилось

Приходить, якось, мій чоловік з роботи й каже: "Ти знаєш, в нас на роботі на обід замість звичайного білого хліба почали давати такі смачні булочки з цільнозернового борошна! Я приніс одну тобі попробувати :-)" Скажу чесно, я ніколи не відносила себе до групи "прихильників цільнозернового хліба", люблю таке борошно в печиві, а от в хлібі, чомусь, не особливо воно мене приваблює. Та ці булочки, на диво, стали для мене відкриттям: вони просто неперевершені в поєднанні з вершковим сиром (я вже багато років готую свою домашню "Філадельфію") і скибочкою ковбаски або шинки. Виходить досить ситний і не менш апетитний сніданок або перекус. Спробуйте :-)

Перемішайте теплу воду, олію, сіль і цукор (я замішую тісто в хлібопічці, але можна спокійно замісити й руками - вийде не менш смачно)

Замісіть еластичне тісто і дайте йому підрости 2 годинки в теплому місці

Потім поділіть тісто на булочки бажаного розміру, викладіть їх на деко. На кожній булочці зробіть надріз у формі хрестика

Нагрійте духовку до 180С і випікайте булочки 20-30 хвилин. Смачного і дякую, що завітали!

А почалось усе з того, що на День народження чоловік подарував мені камінь :-) Ні, не такий, що десь на дорозі валяється, і навіть не дорогоцінний, а спеціальний пекарський камінь для хліба і піци. І скажу вам, то така чудесна штукенція - хліб, спечений на камені у звичайнісінькій духовці, нічим не поступається тому, який щойно дістали з печі на дровах. І то без жартів :-) Але, камінь каменем, а я щось задалеко відійшла від теми... отож, гортаючи інструкцію від мого нового кухонного кам'яного гаджета, я помітила рецепт, який вже давно "крутився" в моїй голові - славнозвісна Ельзаська піца (або Фламмкухен). Моя німецька подруга Грета безліч разів пригощала мене своїм домашнім Фламмкухеном, а у мене ніяк "руки не доходили" його приготувати. Справжнє тісто для такого пирога замішують на двох видах борошна, я ж з метою економії часу і продуктів, готую його на своєму улюбленому тісті для піци. А от начинку готую, не відступаючи від повчань Грети :-) Спробуйте, виходить дуже цікавий, ситний і незвичний за смаком пиріг - піца, який нікого не залишить байдужим.

Для Ельзаської піци потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить дві великі піци):

Бекон наріжте тонкими подовгастими шматочками і трішки підсмажте в невеликій кількості олії

Нагрійте духовку до 220С і випікайте Фламмкухен впродовж 15 - 20 хвилин до рум'яного кольору і хрумкості. Смачного :-)