''Ой чорна я си, чорна...'' чогось завжди коли готую страви з чорним рисом в голові крутяться рядки з тієї пісні :-) Сама я зовсім не чорна, навпаки, та й замість Іванка доля послала мені чорнявого Роберто! А от страви з чорним рисом обожнюю. Взагалі, люблю усі сорти і кольори рису і вдома маю цілу їх колекцію. З білого рису готую різотто, додаю його в супи, пропарений рис ідеальний для легких літніх салатів, червоний смачний з овочами, а от чорний рис найкраще поєднується з рибою і морепродуктами. Найбільше мені і моїм хлопцям смакує салат з того чорного ''злака'', хоча він настільки багатий і комплексний, що по праву може називатись і повноцінною другою стравою, дуже корисною, причому :-)

Для салату з чорного рису потрібно:

Кожен зубець часнику розріжте навпіл повздовж і трішки підсмажте в олії (покладіть часник на пательню розрізом вниз)

Додайте креветки (не потрібно їх попередньо розморожувати) і готуйте разом з часником 5хв, поки вони пустять ''сік''

Рис відваріть до готовності (час приготування залежить від сорту і, зазвичай, вказаний на упаковці), готовий рис процідіть і промийте під холодною водою (щоб відразу його охолодити і зупинити процес приготування)

До ристу додайте креветки (часник, який був у пательні разом з ними нам не потрібен, він уже віддав свій аромат креветкам)

Тепер додамо салату яскравості у вигляді кукурудзи :-) Насправді, кукурудза тут не лише для яскравості, а й для смакового контрасту. Сюди ж покладіть копчений лосось (наріжте його невеликими шматочками)

Тушкуйте до м'якості (час від часу помішуючи). Не виливайте олію, що залишилась після приготування цукіні - додайте її теж до салату, вона надзвичайно ароматна і багата смаком

 Яблуко почистіть і поріжте невеликими кубиками. Полийте його відразу лимонним соком

Додайте цукіні і яблуко до рису, сюди ж покладіть чорні оливки (я кожну оливку розрізаю навпіл), посоліть і поперчіть за смаком, додайте ще 2 ст.л. олії і легенько перемішайте. Смакота готова :-)

Прослужила мені моя хлібопічка віддано і безвідмовно понад 10 років, а потім вирішила, що з неї досить, взяла і зламалась :-( Але на прощання замісила мені тісто для найсмачнішої в світі здобної булочки - Пан бріош. Місити таке тісто, звісно, з таким же чудовим результатом можна і традиційно - руками (що я тепер і роблю, хоча хлібопічка суттєво економила час :-) За роки я перемісила, напекла і з'їла чимало різної здоби, але жодна з булок, булочок і солодких хлібин не зрівняється з Пан бріош. Ні смаком, ні м'якістю, ні проматом... (Не ображайтесь, бабусині булочки, я вас теж безмежно люблю, але інколи хочеться якогось надзвичайного заморського вашого родича). Бріош ''народився'' у Франції, та й досі вже багацько років там успішно мешкає, якось вирішив він відвідати сонячну Італію, і там його дуже полюбили і додали до його назви італійського ''присмаку''  - так бріош став Пан бріошем (''пан'' від слова ''pane'' - хліб, така собі італійська солодка здобна булка на французький манер). Яка ж та випічка смачна з горнятком чаю чи кави! А ще з тоненьким слоєм густого варення, або з масельком, або й без нічого :-) Усім бажаю хорошого і смачного дня або, як би сказала французька булочка:  Je souhaite à tous une bonne journée

Можна місити в хлібопічці, планетарному міксері або ж традиційно - руками: результат в будь - якому випадку вас не розчарує.  Перемішайте тепле молоко, сіль, ванілін і цукор

Замісіть еластичне тісто (за необхідності додайте ще трішки борошна і дайте йому підрости вдвічі в теплому місці). Потім обімніть його, поділіть на 4 однакові частини, з кожної зробіть кульку і викладіть їх у форму так, щоб вони щільно торкались одна одної, легенько притиснувши їх зверху - щоб вони стали видовженими (з такого тіста можна пекти і звичайні булочки, калач, або просто хлібину)

Змастіть верх булочки молоком і випікайте 25-30хв при 180С. Готові булочки дістаньте з духовки і залиште вистигнути під рушничком. Смачного :-)

Недавно я впіймала себе на думці, що вже багато років (а може й завжди) сприймаю людей і взагалі навколишній світ через їжу... 😁 Ага, в кожного є свої дивні риси і я тут зовсім не виняток :-) Поясню краще: уявіть собі, що ви заходите в оселю, де усе повітря пронизане ванільним ароматом, а з кухні доносяться вправні стукання ложок, виделок і інших кухонних ''причандальок'', на плиті в банячку щасливо гріється борщ, на пательні шкварчать котлетки, а в духовці підростають солодкі булочки... Така сім'я просто не може, не має права бути нещасливою! Так: в моєму сприйнятті щасливі люди завжди пахнуть ваніліном, або корицею, або лимонною цедрою, а ще часто додаються аромати свіжих спецій, меду і навіть рішучий запах пікантного часничку - то теж ознака щастя. Тільки в люблячої і сповненої позитиву господині вареники виходять не просто грудочками борошна з начинкою, а справжнім витвором мистецтва (хай у них не буде ідеальна форма, чи вони будуть різного розміру - зате в них є найголовніше - вкладена душа і вони неодмінно піднімуть настрій усім, хто їх щасливо поїдатиме). Щаслива, незаклопотана людина ніколи не снідатиме однією кавою, до кави неодмінно має бути ароматна булочка чи печенько, а особливо позитивні люди ще й канапкою на сніданок посмакують :-) Ось так, така проста арифметика в моїй голові і в навколишньому баченні :-) І така теорія мене ще ніколи не підводила. От, наприклад, в тітки мого чоловіка завжди виходять найніжніші в світі ньокки (чи ліниві вареники, як я їх називаю), вони такі, знаєте, м'які-прем'які, наче невагомі хмаринки з досить багатим ''рішучим'' смаком - саме такою є і тітка Джакоміна (на вигляд дуже тендітна ніжна жінка, зате з надзвичайно сильним і завжди оптимістично налаштованим характером) :-) Скільки лінивих вареників я перепробувала за багато років в Італії, а тітчині мені найкращі. Коли їх готуватимете, не забудьте додати хороший настрій, дрібку оптимізму і любов до ближнього - то є три дуже важливі інгредієнти для вдалого результату :-) Смачного!

Покладіть разом усі вказані інгредієнти і замісіть з них тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна)

Поріжте ''ковбаски'' на шматочки, приблизно 1 - 1,5 см завтовшки (взагалі, тут питання смаку - якщо любите великі ньокки, спокійно нарізайте їх такого розміру, якого бажає ваша душа гурмана)

За допомогою виделки зробіть на кожному лінивому вареничку повздовжні заглибинки: просто ''прокатайте'' ньокки по зубцях виделки. Такі зазубринки потрібні не для естетичного вигляду, а для того, щоб соус краще огорнув готові ньокки

Відваріть в киплячій підсоленій воді до готовності (для цього достатньо 1хв після того, як ньокки спливуть на поверхню води). А потім смакуйте їх з вашим улюбленим соусом, зі сметанкою чи маслом :-)

Хто б там що не казав, а я впевнена - кожна поважаюча себе булочка нізащо в світі не відмовиться від компанії смачного масла, а якщо то ще й не просто масло, а такий чарівний крем з медом і корицею, то усі булочки і скибочки хліба в чергу стануть, лиш би з ним подружитись :-) Знаєте, то як шлейф дорогих парфумів, які відразу перетворюють жінку в розкішну пані. До речі, таке масло чудово підходить і в ролі крему для капкейків - будете мати справжній американський десерт! Головне тут не зіпсувати все неякісним ''матеріалом'': обирайте лиш хороше масло, ніяких спредів, а тим більше маргарину. Мед теж дуже впливає на смак: найбільше люблю мед з акації, він такий в міру ніжний і не перебиває собою інші смаки. В рецепті вказана сіль, не нехтуйте нею - та дрібочка не змінить кардинально смак, але доведе його до потрібної ''вершини''. Ласуйте на здоров'я :-)

Покладіть усі інгредієнти в чашу блендера (за відсутності блендера чи міксера можна без проблем приготувати таке масло і за допомогою ручного перемішування - доведеться трішки додати зусиль, але результат вас не розчарує)

Збийте усе до однорідності блендером або просто перемішайте ложкою. Смакота готова :-) Термін зберігання ідентичний терміну придатності масла, яке ви використали