Коли я була маленькою, мама щороку возила мене на море, досі пам'ятаю пансіонат "Троянда", в який дідусь кожного літа діставав нам путівку. Ніколи не забуду, як ми наловили ціле відро криветок, а потім разом з сусідами по пансіонатній хатинці їх їли цілий вечір, а ще, окрім щорічного дитячого свята Нептуна, теплих лагідних хвиль і золотого піску, чомусь, в пам'яті закарбувалась пансіонатна їдальня :-) Я її обожнювала! Завжди сідала за стіл і чекала, що ж нам таке цікаве сьогодні принесуть на обід чи вечерю (о так, смачно поїсти я любила завжди :-))))) А ще, саме там, в пансіонатній їдальні я вперше спробувала ЇЇ - мою велику "виноградну" любов - Чурчхелу! Потім ми з мамою щодня ходили на місцевий базар, щоб купити ту солодку смакоту. Тут, в Італії, в мене ніяк "руки не доходили" приготувати ту "виноградну ковбаску", але цього року, після того як друзі подарували нам ящик домашнього винограду, я таки відважилась. Мій чоловік Роберто крутився біля мене на кухні і з цікавістю заглядав, що я там таке варю, колочу і підвішую на нитках сохнути, а потім не витримав,  скуштував трохи виноградної маси і з подивом прокоментував: "А нащо ти суголі на нитки намотуєш і підвішуєш"? Що таке суголі, як воно виглядає і з чим його їдять я до того моменту не уявляла. А виявляється, то італійський родич чурчхели! Отак я відкрила для себе нову "виноградну любов  по - італійськи" :-) Суголі - то такий надзвичайно ароматний і смачнючий виноградний пудинг, який традиційно готують в Італії у період збирання винограду (майже весь урожай іде на приготування вина, але частину винограду неодмінно залишають для суголі). Сам процес приготування надзвичайно простий, виноград підійде будь - якого сорту, але традиційно використовують синій - він надає десерту такого вражаючого кольору, що просто неможливо залишитись байдужим. Ну а смак і аромат... їх неможливо описати словами... усім "виноградолюбителям" присвячується :-)

Відділіть виноградинки від гілочок і покладіть їх в глибоку каструлю з антипригарним покриттям

Накрийте кришкою і "тушкуйте" на середньому вогні 5 - 7 хвилин. За цей час виноград пропариться, а його шкірка зм'якне

Якщо ви власниця/власник такої спеціальної штукенції для овочів і фруктів, як на фото, то вам безмежно пощастило :-) Якщо ж такого гаджету на вашій кухні немає, це зовсім не привід засмучуватись - на допомогу прийде звичайне кухонне сито. Гарно перетріть варений виноград (разом із соком, який він випустив) через сито

Відразу розлийте пудинг в порційні склянки, креманочки або форми. Дайте повністю вистигнути і залиште в холодильнику на 1 годину. Смачного :-)

Дуже люблю здобне тісто, обожнюю його місити, а ще більше потім їсти :-) Тому, завжди дію за правилом "смакоти забагато не буває" і мішу подвійну порцію тіста. От так у мене потім виходить пів стола солодких булочок, а на Великдень  з десяток власних пасок, ще й друзі своїми пригощають. Те, що не встигаємо з'їсти заморожую, а що  в морозилку не поміщається, перетворюється на смачнючий мальтійський шоколадний пудинг. Готувати його мене навчила моя свекруха: колись давно той десерт вважався "бідним", бо готувався лише з залишків черствого хліба, молока і яєць. Моя свекруха часто згадує, як її мама після кожного обіду збирала зі столу шматочки і крихти хліба, що залишився і готувала пудинг (часи були повоєнні, в сім'ї 10 дітей і прогодувати усіх треба було). Але з часом пудинг "збагатився" цукатами, родзинками, какао, цедрою і перетворився на шедевр. Без перебільшень скажу, що то один з найсмачніших десертів, які я коли - небудь куштувала. Щоліта, коли гостюємо в чоловікових родичів на Мальті, окрім їхніх смачнючих пончиків чи не кожен день купую в пекарні і шматочок свіжого мальтійського хлібного пудинга. Місцеві жителі дуже гордяться тим десертом і відносять його до своїх національних страв, підкреслюючи, що то не англійський пудинг, а мальтійський. Мальта була колонією Великобританії, тому й чимало страв на той крихітний острів прийшло саме з "туманного альбіону", але мальтійці до кожної страви додали щось своє, щось змінили і створили свої власні смаколики. Кожна місцева господиня має свій рецепт хлібного пудинга, як у нас у кожній хаті готують борщ по - іншому. Пропоную рецепт бабусі мого чоловіка, то така смакота, що хоч і готую здоровенне деко - десерт вмить зникає. За основу для пудинга можна використати звичайний хліб, але найсмачнішим він виходить саме зі здобою - булочками або пасками. Готовий пудинг слід обов'язково залишити на ніч в холодильнику, тоді він настоїться, набуде притаманної йому вологої консистенції і стане ще смачнішим :-)

Такі домашні трюфелі мої хлопці приготували цього року на День святого Валентина :-) Хоча, після того ми їх ще разів зо три робили, бо то така смакота, ща я готова її їсти щодня! Шоколадні трюфелі завжди були моїми цукерками номер 1, але домашній їх варіант виявився навіть смачнішим за магазинний. До того ж готовим цукеркам (вірніше, їх складу) не дуже довіряю і рідко даю їх дитині, зовсім інша історія з власно приготованими солодощами, та й готувати їх так легко, що й мій 6 - річний Алессіо без проблем впорався. Здивуйте своїх рідних, гостей і себе :-) 

Тістечко "Картопля" - то така геніальна простота, яка полонила усіх солодкоїжок радянського і пост - радянського простору. У пекарнях воно рятувало залишки невикористаних бісквітів від викидання і перетворювало їх на справжній шедевр. Мушу сказати, у плані солодощів мені надзвичайно пощастило, бо маю бабусю, яка усе життя пропрацювала кондитером в одному з Тернопільських готелів (тому солодке в нашій хаті було завжди). Пам'ятаю, бабуся часто приймала участь в кондитерських конкурсах і привозила звідти всілякі новинки до того не бачені, пекла нам різні можливі й неможливі лігуміни, а я всеодно найбільше любила найпростішу (і для мене найсмачнішу) "Картоплю". Так той солодкий смак закарбувався в пам'яті, що ця любов, мабуть, назавжди :-) Готую цей десерт лише по бабусиному рецепту (а бабуся готувала по ГОСТу, як і усі інші солодощі в пекарні), тільки пропорції у мене в 10 разів менші: нас-солодкоїжок в домі троє, у бабусі ж порції були на цілий готель. Тістечка завжди вдаються, дуже легко і швидко готуються і ще швидше з'їдаються :-) Ніколи не додаю в начинку "Картопельки" какао, лише в посипку (просто, чомусь, запам'яталась бабусина фраза: "Де ти бачила картоплю, чорну всередині?"), то, звичайно, питання смаку і любителі шоколаду й какао можуть спокійнісінько додати його і в начинку. Смачного!

Щоб приготувати тістечка "Картопля" потрібно: