Я вам зараз розповім про найсмачніші в світі печені овочі :-) І то без жодного перебільшення, вони направду надзвичайно смачні! Такі, знаєте, і хрумкі, і ніжні, і пікантні, і водночас дуже делікатні. І поєднання ''овочевого букету'' довершене і соус казковий і приготування дуже просте, та й вигляд готової страви ''тішить око'', тож можна з гордістю пригощати такими печеними овочами і гостей :-) Моїм хлопцям страва настільки сподобалась, що їй вдалось частково витіснити з нашого столу улюблену пікантну картоплю. До речі, такі овочі чудово смакують як в гарячому, так і в холодному вигляді. Ароматні трави можете обирати на власний смак і вподобання - від них страва стане ще апетитнішою :-)

Підготуйте брюссельську капусту: розріжте кожну капустину навпіл. Доведіть до кипіння 700мл води, долийте до неї сік половини лимона, додайте 0,5 ч.л. солі і брюссельську капусту. Дайте покипіти 5хв, а потім процідіть (завдяки такому ''фокусу'' капуста втратить значну частину притаманної їй гіркоти)

Картоплю (я її не чищу, лиш гарно мию і витираю серветкою) наріжте середніми шматочками і покладіть до моркви з капустою

Цибулю (для цього рецепту найкраще підійде саме солодка чкрвона цибуля - вона ідеальна в запіканні) наріжте середніми шматочками

Додайте цибую до решти овочів. Сюди ж досипте спеції (каррі, перець, сіль і паприку), додайте часник та олію. Гарно все перемішайте

Кучерява пікантна картопелька в нас вдома -  останній кулінарний ''хіт'' :-) Колись давно - предавно я купила собі овочерізку, таку, знаєте, у вигляді здоровенної стругачки для овочів. Не знаю як воно правильно називається, але те чудо лежало в мене в шухляді без діла вже декілька років. Купуючи ту ''стругачку'' я планувала навчитись вирізати квіти з моркви, огірка і ще хто-зна з чого... овочевого квітникаря з мене не вийшло :-) Зате моєму чоловікові прийшла на думку чудова ідея - приготувати за допомогою тої штукенції кучеряву спіральну картоплю! І то, я вам скажу, просто чудо :-) Заправку я додала свою улюблену. Ми вдома надзвичайно любимо пікантні страви, тож майже до всього додаю паприку, ну і цю страву без неї не уявляю. Хоча, якщо хочете більш делікатного смаку, можете зменшити кількість паприки, або взагалі її не додавати - буде теж смачно :-)

Якщо маєте отаке ''чудо''серед вашого кухонного приладдя, то будете мати ідеальну кучеряву запечену картопельку

Картоплю гарно помийте і витріть серветкою. Чистити її не потрібно. Просто пропустіть її через таку овочерізку, як на фото вище, а потім обережно викладіть картопляні спіральки на деко, застелене пекарським папером

Якщо ж не маєте ''спіралайзера'' (так ту штуку називає мій чоловік:-)) то зовсім не проблема, досить нарізати картоплю (теж нечищену) дуже тоненькими кільцями (я для цього використовую кухонний комбайн) - така картопелька не буде кучерявою, зате вийде не менш смачно

Тепер найважливіше - заправка :-) Саме вона надає такого насиченого, пікантного і неповторного смаку цій страві. Перемішайте олію з перцем, сіллю, паприкою, каррі і часником, пропущеним через прес

Якщо ж готуєте картоплю, нарізану тоненькими колечками, тоді перемішайте її з заправкою, а потім викладіть на деко, застелене пекарським папером (таким чином нарізана картопля не розвалиться при перемішуванні, тож тут можна ''діяти'' спокійно з перемішуванням :-)

Пиріг з гречкою і картоплею попав до нашої сім'ї разом з сусідкою Орисею. Тьотя Орися була ''дитиною асфальту'' - все життя прожила в місті, завзято гризла граніт науки (маючи обидвох батьків - вчителів то було цілком логічно) і кулінарією особливо не цікавилась. А потім доля вирішила внести свої романтичні корективи в одноманітне Орисине життя і послала їй на зустріч сільського парубка Вітю, який своєю простотою і щиросердечністю відразу полонив серце і душу дівчини. Батьки - вчителі не відразу сприйняли ентузіазм доньки, але краще приглянувшись до Віті ''розтанули'' і незабаром пара відгуляла гучне весілля :-) А потім виявилось, що Вітя дуже любить смачно поїсти, а Орися на біду зовсім не вміє готувати. План по вирішенню проблеми взяла на себе Вітина мама: на сімейній раді було вирішено відвезти Орисю на місяць в гості до свекрухи. Час був літній, тепла погода, свіже сільське повітря, домашні овочі і фрукти, щойно видоїне молоко з пінкою - хіба можна знайти краще місце для проведення кулінарних майстер класів! На щастя, Орисі дуже пощастило зі свекрухою, бо то була справді жінка з ангельським терпінням, великим серцем і надзвичайними кулінарними вміннями. ''Кулінарні курси від свекрухи'' почались з приготування базових страв: борщ, вареники, гречаники. Коли ж Орися набила руку, свекруха з блиском в очах промовила ''Сьогодні будемо пекти Вітину улюблену страву - Гречаний пиріг!'' Для Орисі то було диво - дивне, бо раніше такої страви вона ніколи не їла. ''Тільки не називай його Яворівським пирогом'', повела свій монолог свекруха, ''бо як почує мій чоловік, то буде весь день бурчати. Для нього то пиріг його мами, бо яворівський без моркви'', тож для збереження дідових нервів пиріг в родині споконвіку називали просто гречаним. ''Тісто має бути тоненьке, особливо зверху, а начинки треба класти багато, тут вся сіль в начинці'', продовжувався монолог експерта. Пиріг Орися навчилась готувати ідеально, потім тішила ним щонеділі Вітю, і нас пригощала. От тільки мені все ж подобається не лише начинка, а й тісто в цій випічці, тож для мого індивідуального смакового балансу, тісто не роблю прозоро - тонким, а навпаки залишаю його досить відчутним. Ну але то вже на особистий вибір :-) Начинку ж готую строго по Орисиному опису (виходячи з наявності в холодильнику додаю шкварки чи бекон, або шпондер, як його називає Орисина свекруха). Лиш один нюанс змінила на свій розсуд: не люблю цілу гречку в начинці, тож перемелюю її блендером, але то так - мої смакові вибрики. І ще каррі додаю для пікантності. Побачила б те Орисина свекруха, бідна б я була :-) А за рецепт пирога вже багато років їм дуже вдячна.

Приготуйте тісто: (я мішу в хлібопічці, але якщо місити руками, результат буде всеодно пречудовий). Перемішайте разом теплу воду, олію, цукор і сіль (якщо використовуєте свіжі дріжджі, тоді додайте їх сюди ж, а сіль покладіть в кінці до борошна)

Поки тісто підростає, приготуйте начинку: бекон наріжте невеличкими кубиками і підсмажте його в олії до напівготовності (для пісного варіанту пропустіть цей крок)

Гречку теж відваріть в підсоленій воді. Потім я її ще перемелюю блендером (якщо любите цілу гречку в начинці, тоді просто пропустіть цей крок)

Гарно перемішайте картопляне пюре, гречку і бекон з цибулею і морквою. Посоліть, поперчіть, додайте каррі, часник (пропущений через прес) і паприку

Тісто ще раз легенько обімніть і розкачайте до 1см завтовшки (розкачувати слід на дошці або пергаменті, щоб потім можна було його перевернути)

Відріжте лист пергаменту по розміру форми для пирога, накрийте ним пиріг і обережно переверніть догори дном. Таким чином пиріг опиниться на пергаменті ''швом'' донизу. Покладіть його разом з пергаментом у форму, а потім руками дуже обережно примніть поверхню пирога, щоб він зайняв усю форму. Верх пирога змастіть збитим яйцем і наколіть виделкою (для пісного варіанту пиріг змастіть теплою водою)

Випікайте приблизно 40-50хв (до рум'яного кольору) при 180С. Готовий пиріг відразу дістаньте з духовки. Не хвилюйтесь, якщо його поверхня трішки ''надується'' - для цього є один нехитромудрий фокус :-)

Як тільки витягнете пиріг з духовки, відразу накрийте його кухонним рушничком, а поверх нього покладіть прес (в мене в ролі пресу - кухонна дошка і 4 книжки) :-) Залиште так майже до повного вистигання - верх пирога зм'якне, вирівняється і гарно пристане до начинки

Любити капусту Кале мене навчив мій чоловік. Коли я ще жила в Україні, цей овоч в нас вдома, чомусь був більш декоративною рослиною, а от в їжу ми його майже не вживали, ну хіба деколи додавали в супи. А виявляється з Кале (або ж Cavolo nero - ''чорної капусти'', як її називають в Італії чи кучерявої капусти, як її називає моя мама) можна стільки корисної смакоти наготувати! І крем - суп, і пиріг, навіть бургери! А ще по - особливому люблю тушковану Кале з беконом, горішками і журавлиною. В цій страві дуже вдало поєднуються багатий і визначений смак кале, пікантність бекону, кисло - солодкі нотки в'яленої журавлини і ніжний ледь вловимий, але зовсім не лишній смак горішків. Готується всі в одній пательні, інгредієнти по черзі віддають свій смак страві і збагачують загальну картину :-)

Бекон наріжте кубиками. Покладіть його до пательні разом з цибулею - порей (нарізаною півкільцями), долийте декілька ложок олії і готуйте до напівготовності бекону

Капусту Кале наріжте смужками 1-2 см завтовшки і покладіть її до пательні з беконом і цибулею

Долийте 0,5 склянки води, посоліть, поперчіть, додайте суху мелену паприку, накрийте кришкою і тушкуйте до м'якості капусти

Додайте журавлину, подрібнені горішки, сік лимона, часник (пропущений через прес), перемішайте і протушкуйте ще 3-4хв. Зніміть з вогню і дайте настоятись під кришкою 5хв

В 90 роки мама з бабусею ''чаклували'' на кухні з того, що було і всупереч дефіциту продуктів творили справжні смачні чудеса. Овочами й фруктами нас забезпечувала дача, на якій росло все можливе і навіть більше :-) Здавалось, усі овочі світу були зібрані на тому клаптику землі. Ні, не всі, там не було брюссельської капусти... Вперше ті мініатюрні капустинки я побачила в американському кулінарному журналі (бабусина сусідка тьотя Слава якось на цілісінький рік несподівано для всіх поїхала до своєї родички в далеку і невідому мені тоді Америку, а потім понавозила всім заокеанських подарунків - моїм подарунком були апельсинові карамельки, каталог з одягом, рожевий шарф і кулінарний журнал (не знаю, чим керувалась тьотя Слава у виборі подарунків для мене, але я була ''на сьомому небі'' і страшенно тішилась всім, навіть журналом з рецептами, хоча мені було всього 10 років і на кухню я заходила виключно, щоб поїсти)). Ті дрібнички мені здавались чимось космічним, навіть запах в них був інший - американський :-) Після того, як усі карамельки щасливо з'їлись, фантики були охайно складені в коробочку (то був мій американський скарб на пам'ять:-), шарф я носила мало не щодня, а журнал і каталог гортала і по декілька разів на день. Ми з сестрою ще грались в магазин: кожній давалась однакова сума уявних грошей і по каталогу можна було на них придбати, що хочеш - і одяг, і казкові іграшки, і техніку - все уявне, звісно, зате як ми раділи :-) А кулінарний журнал був для мене ''віртуальним'' американським рестораном: я годинами захоплено розглядала яскраві фото з елегантно оформленою випічкою, здоровенною запеченою індичкою, канапками, булочками, запіканками. А ще, саме в тому журналі я вперше побачила брюссельську капусту. Ми з бабусею ще тоді дивувались, чого американці тільки не придумали - вирощують таку мініатюрну капусту! Завдяки маминому знанню англійської мови ми не лише розглядали фото, а й розуміли, що в рецептах написано. Інгредієнти до більшості страв були недоступними тодішньому пересічному українцю, тож я все мріяла... мріяла, що одного дня поїду в Америку і скуштую ті страви. І торти, і здоровенних омарів, і обов'язково куплю ту мініатюрну капусту! На щастя, за декілька років потреба летіти за океан зникла, а в моєму рідному Тернополі з'явилась більшість інгредієнтів з журналу. Брюссельську капусту ми почали вирощувати і на нашій дачі. А рецепт її приготування з американського журналу і досі один з моїх улюблених :-)

Щоб приготувати брюссельську капусту в медово-гірчичному соусі потрібно:

• 500г брюссельської капусти
• 1 ст.л. гірчиці (вже готової)
• 2 ч.л. меду
• 1 ст.л. винного або яблучного оцту
• 6 ст.л. олії
• сіль, перець
• суха мелена паприка

Є один секрет, який допомагає позбутись гіркого присмаку, притаманного цьому виду капусти: просто розріжте кожну мініатюрну капустинку навпіл, до 1 літра води додайте сік 1 лимона і доведіть до кипіння, сюди ж покладіть половинки брюссельської капусти і варіть 5-7 хвилин (час відраховуйте від моменту закипання води разом з капустою). Потім відцідіть воду

В пательню налийте 3 ст.л. олії, туди ж покладіть відварену капусту, посоліть, поперчіть і підсмажте 3-4 хвилини

Додайте соус, мелену паприку і, постійно помішуючи, готуйте на середньому вогні до загустіння соусу

Мода буває різна, і гастрономічна теж :-) Ну, принаймі, на нашій кухні. От, наприклад, колись мама з бабусею чи не на кожне свято смажили вафельні рулетики з картопляною начинкою і сосискою всередині, робили канапки з масою з домашнього сиру і часничку з крапелькою бурякового соку (який яскравий колір виходив!), готували фаршировану картоплю і ще багато інших смаколиків, які потім, нажаль, витіснились більш сучасними ''новинками'' і якось невиправдано відійшли на задній план... От вчора ми сиділи з чоловіковою тіткою, пили чай, їли торт і, чомусь, згадалось мені тушковане м'ясо з чорносливом. Сто років його не їла і не готувала, а смак досі чітко пам'ятаю. І найшла на мене така гастрономічна ностальгія:-) Яка поволі перейшла в цікаве здивування: виявляється, таку страву знають і в Італії під назвою ''М'ясо по-каліфорнійськи''! Не знаю, чи готують його саме так, і чи взагалі готують в сонячній Каліфорнії, але зі слів чоловікової тітки, в Італії то досить сучасна страва, а ще італійці додали до неї своїх ''ноток'' (а вірніше, мигдальних горішків) і вина (як же без нього в середземноморській кухні). І ви знаєте, ті два інгредієнти зробили і так смачне м'ясо з чорносливом ще цікавішим і виразнішим. Відтепер готуватиму його в такому новому варіанті :-)

Кожен шматочок м'яса обваляйте в борошні і покладіть до цибулі. Обсмажте (час від часу перевертаючи) до побіління м'яса

Долийте воду або бульйон (щоб лиш покрити м'ясо), посоліть, поперчіть (я ще кидаю 2 домашні бульйонні кубики - рецепт тут), накрийте кришкою і тушкуйте до готовності м'яса

Додайте чорнослив і мигдаль до готового м'яса. Сюди ж досипте суху мелену паприку, додайте ще солі за потреби, зубок часнику (пропущений через прес). Якщо бажаєте густішої підливки, тоді додайте ще 1 ст.л. борошна, розведену в 2/3 склянки води (я, зазвичай, додаю свої улюблені кульки - загущувачі) і протушкуйте ще 5хв