Поділіться рецептом :-)

сир
спаржа рецепт

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Я настільки люблю спаржу, що могла б з величезним задоволенням їсти її на сніданок, обід і вечерю :-) А ще завжди надаю перевагу простим у приготуванні стравам із мінімальною кількістю інгредієнтів: щоб на першому місці був смак саме основного складника страви, а спосіб і час приготування не зруйнував корисність. Якщо маєте справу зі спаржею, такі аспекти вкрай важливі :-) Тож сьогодні рецепт з розряду ''простіше не буває'' і ''смачніше не існує'' :-))) Така спаржа чудово смакує і в гарячому, і в холодному вигляді.

Щоб приготувати запечену спаржу потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗
  • 500г спаржі
  • 2 ст.л. тертого пармезану (або іншого твердого сиру, можна замінити і голландським)
  • 2 ст.л. мелених хлібних сухарів
  • олія, сіль, перець
В спаржі видаліть тверді кінці (для цього перегніть кожну гілочку ближче до низу і вона сама переламається в потрібному місці - жорсткі нижні кінці не викидайте, їх можна використати для приготування бульйону, який чудово підійде для різотто - відваріть їх у воді 20хв, потім спаржу витягніть, а бульйон використовуйте для супів або різотто). Верхні частини стебелець спаржі викладіть на деко, застелене пекарським папером


Посипте спаржу тертим пармезаном (або іншим сиром)

І сухарями


Посоліть (зовсім трішечки, бо сир вже солоний), поперчіть і полийте невеликою кількістю олії


Запікайте 20-25хв при 190С (час приготування залежить від ваших особистих уподобань, якщо любите спаржу ''аль денте'' тоді 20хв достатньо, якщо ж хочете м'якшої консистенції, тоді готуйте трішки довше). Смачного :-)

рецепт сирника

Ця історія про те, як в Тамари вкрали сирник... цілісінький щойно спечений сирник... і прямо з підвіконня! Хоча ні, почну не з сирника, а зі слів Тамариної бабусі: '' Томочка, послухай мене, старшу жінку з життєвим досвідом. Нащо тобі та ''бухалтерія'', йди вчитись на повара. В повара завжди буде що поїсти і чим сім'ю нагодувати''. Тамара, чомусь, ще зі школи уявляла себе бухгалтером: такою серйозною жінкою в модних окулярах зі стопкою паперів, морем цифр і великою відповідальністю. Але бабуся не відступала, назбирала Тамарі велику колекцію кулінарних журналів і повільно, але впевнено звела внучку з ''бухгалтерської дороги'' в кулінарний бік - так Томочка стала дипломованим кухарем - кондитером і щасливо працювала в одному з місцевих ресторанів. Бабуся мала рацію: вдома в дівчини завжди було щось смачненьке, от тільки так хотілось нагодувати тими смаколиками не тільки бабусю, батьків і молодшого брата, а ще й для когось романтичну вечерю приготувати. Ні, з залицяльниками в Тамари ніколи проблем не було. Але всі їй були ''якісь не такі''. Ну от, наприклад, сісуд Микола з 4 поверху зовсім не мав смаку до одягу: ну як можна носити ту огидну світло зелену сорочку. А Тарас - офіціант з ресторану, де працювала Тамара: ніби й нормальний, симпатичний хлопець, але оте його кучеряве волосся... перебирала харчами Тамара. ''Ні, я буду чекати свого принца: красивого, високого, розумного і багатого!'' записала вона ті чотири ознаки майбутнього судженого на папірці, заховала його в шухляду і пішла місити тісто на сирник. То був новий кулінарний винахід Тамари - сирник з рисом, таке собі два в одному: запіканка і пиріг, ще й з цукатами, цедрою і корицею. Готовий сирник господиня поставила на кухонне підвіконня (жила Тамара на першому поверсі і кухонне підвіконня було її улюбленим місцем для ''вистигання'' готових страв). А через 10 хвилин сирник зник! Разом з новою тортівницею, яку Тамара з тижні чекала аж з далекого Китаю. ''Цирк на дроті'', подумала Тамара і в пошуках злодія висунула голову у вікно. Під під'їздом бігав Михайло Іванович (так звали собаку, яка вже надцять років жила біля Тамариного будинку), пес крутив язиком і вдоволено облизувався. ''Ну що, Михайло, на солодке тебе потягнуло? Вже котлети і ковбаса тобі не подобаються! То хоч тортівницю нову назад віддай'', вела розмову з псом Тамара. Михайло Іванович подивився на неї своїми сонними очима,  оглянувся назад, гавкнув і десь собі побіг. А зранку Тамара знайшла на підвіконні свою тортівницю! Чистісіньку, а всередині була шоколадка і записка: ''Вибач, що не встиг врятувати твій пиріг. То підлітки з сусіднього дому так невдало пожартували... Тортівницю доставляю назад цілою і непошкодженою. Шоколадка тобі для підняття настрою і ще запрошую завтра на горнятко кави. Чекатиму в 5 годині під під'їздом. Надіюсь, прийдеш. Іван''. За одну секунду Тамара перебрала в пам'яті всіх знайомих і незнайомих Іванів: ні, Іван дядька Павла ніколи б не пішов на такий героїчний вчинок з порятунком китайської тортівниці, Ванька - сторож з роботи живе в іншому кінці міста... Тамарина гордість казала їй навіть не думати йти на зустріч з невідомо ким, але жіноча цікавість змусила в 4 годині вже бути одягненою, підмальованою і краєчком ока (заховавшись за фіранкою) заглядати у вікно, щоб побачити того інтригуючого кавалера. Через деякий час з будинку навпроти вийшов молодий чоловік середнього зросту, з невеликою залисиною, букетом троянд і попрямував прямісінько до Тамариного під'їзду. ''Красивого, високого, розумного і багатого...'' крутився в голові дівчини список обов'язкових рис її майбутнього принца. ''Ну нічого, поп'ю кави, порозмовляємо та й все'', подумала Тамара і, як годиться поважаючій себе дівчині вийшла з дому на 15 хвилин пізніше домовленого часу. А потім була запашна кава, прогулянка вечірнім парком, надзвичайно приємна розмова з Іваном, який виявився сусідом з дому навпроти, вже-місяців-зо-три-закоханим-в-Тамару, лиш не знав як до неї підступити, а тут така можливість з порятунком тортівниці підвернулась! Після тої та багатьох інших романтичних прогулянок з Іваном Тамара зім'яла свій список з ''принцовими'' рисами в м'ячик і щасливо жбурнула його в смітник. Ну і що, що суджений виявився не високим, зовнішність його не відповідає стандартам глянцевих журналів та й фінанси ''не співають романсів'', зате він розумний, добрий, люблячий, а ще куди там принцам до нього з його знатним прізвищем: Король! Іван Король! З ним Тамара стала не принцесою, а справжнісінькою королевою :-) Ну а сирник з рисом посів почесне місце на кухні ''королівського'' подружжя - він став символом їхнього знайомства і кохання :-)

Для сирника з рисом потрібно:

(Тісто):
  • 250г борошна
  • 125г масла 
  • 70г цукру
  • 2 яйця
  • терта цедра 1 лимона
  • щіпка солі
  • 0,5 ч.л. розпушувача
(Начинка):
  • 200г рису (звичайного, не пропареного) 
  • 900мл молока
  • 40г цукру + ще 5 ст.л. цукру
  • 5г солі
  • 30г масла
  • терта цедра 1 лимона
  • 250г домашнього сиру (перемеліть його блендером) або рікотти
  • 200г цукатів (в мене апельсинові)
  • ванілін
  • 1 ч.л. кориці
  • 4 яйця
Для тіста покладіть разом борошно, розпушувач, цедру, цукор, сіль і масло 


Перетріть руками усе до утворення крихт


Додайте яйця


Замісіть тісто і залиште його в холодильнику, поки готуєте начинку


Для начинки у глибоку каструлю (з товстим дном) покладіть рис, 40г цукру, сіль і масло (можна готувати і в мультиварці - оберіть програму ''Каша'')

Залийте усе молоком


Варіть до готовності рису (не забувайте час від часу помішувати). Потім дайте рису трішки вистигнути


Додайте до готового рису терту лимонну цедру, сир або рікотту, цукати, яйця, ванілін, корицю і 5 ст.л. цукру. Гарно все перемішайте


Дістаньте тісто з холодильника, 2/3 від нього тоненько розкачайте і викладіть у форму з бортиками


На тісто викладіть начинку


Тісто, що залишилось натріть на грубій терці і ''посипте'' ним верх пирога


Випікайте 50-60хв при 180С. Смачного :-)

сирні пальчики рецепт

Недавно я впіймала себе на думці, що вже багато років (а може й завжди) сприймаю людей і взагалі навколишній світ через їжу... 😁 Ага, в кожного є свої дивні риси і я тут зовсім не виняток :-) Поясню краще: уявіть собі, що ви заходите в оселю, де усе повітря пронизане ванільним ароматом, а з кухні доносяться вправні стукання ложок, виделок і інших кухонних ''причандальок'', на плиті в банячку щасливо гріється борщ, на пательні шкварчать котлетки, а в духовці підростають солодкі булочки... Така сім'я просто не може, не має права бути нещасливою! Так: в моєму сприйнятті щасливі люди завжди пахнуть ваніліном, або корицею, або лимонною цедрою, а ще часто додаються аромати свіжих спецій, меду і навіть рішучий запах пікантного часничку - то теж ознака щастя. Тільки в люблячої і сповненої позитиву господині вареники виходять не просто грудочками борошна з начинкою, а справжнім витвором мистецтва (хай у них не буде ідеальна форма, чи вони будуть різного розміру - зате в них є найголовніше - вкладена душа і вони неодмінно піднімуть настрій усім, хто їх щасливо поїдатиме). Щаслива, незаклопотана людина ніколи не снідатиме однією кавою, до кави неодмінно має бути ароматна булочка чи печенько, а особливо позитивні люди ще й канапкою на сніданок посмакують :-) Ось так, така проста арифметика в моїй голові і в навколишньому баченні :-) І така теорія мене ще ніколи не підводила. От, наприклад, в тітки мого чоловіка завжди виходять найніжніші в світі ньокки (чи ліниві вареники, як я їх називаю), вони такі, знаєте, м'які-прем'які, наче невагомі хмаринки з досить багатим ''рішучим'' смаком - саме такою є і тітка Джакоміна (на вигляд дуже тендітна ніжна жінка, зате з надзвичайно сильним і завжди оптимістично налаштованим характером) :-) Скільки лінивих вареників я перепробувала за багато років в Італії, а тітчині мені найкращі. Коли їх готуватимете, не забудьте додати хороший настрій, дрібку оптимізму і любов до ближнього - то є три дуже важливі інгредієнти для вдалого результату :-) Смачного!

Для того, щоб приготувати ньокки з рікоттою потрібно:
  • 250г рікотти (або домашнього сиру, його слід гарно перемолоти блендером чи на м'ясорубці)
  • 1 яйце
  • 200г борошна
  • 20г пармезану (або дрібно натертого голландського сиру)
  • щіпка солі
Покладіть разом усі вказані інгредієнти і замісіть з них тісто (якщо воно надто липке, додайте ще трішки борошна)


Поділіть тісто на декілька частин, кожну частину скрутіть в ''ковбаску''


Поріжте ''ковбаски'' на шматочки, приблизно 1 - 1,5 см завтовшки (взагалі, тут питання смаку - якщо любите великі ньокки, спокійно нарізайте їх такого розміру, якого бажає ваша душа гурмана)


За допомогою виделки зробіть на кожному лінивому вареничку повздовжні заглибинки: просто ''прокатайте'' ньокки по зубцях виделки. Такі зазубринки потрібні не для естетичного вигляду, а для того, щоб соус краще огорнув готові ньокки


Залиште на 30хв підсохнути


Відваріть в киплячій підсоленій воді до готовності (для цього достатньо 1хв після того, як ньокки спливуть на поверхню води). А потім смакуйте їх з вашим улюбленим соусом, зі сметанкою чи маслом :-)

з творогом

Маю я одну дуже велику любоффффф! Ні, то я не про коханого чоловіка зараз, а про гастрономічну любов :-) Та пристрасть в мене ще з дитинства і от вже скільки років не проходить. А ще вона дуже легко передається повітряно - ''крихітним'' шляхом: досить на мить вдихнути чарівний ванільно - яблучний аромат, а потім скуштувати лиш крихточку яблучного конвертика і все, ви пропали в полоні смакоти:-) В нашій сім'ї по конвертиках з яблуками спеціалізується мамина сестра Ліля (так так, та сама Ліля, що пече найсмачнішу в світі сирну запіканку). Саме Лілін рецепт мені найвдаліший (еге ж, конвертики бувають різні і рецепти їх теж: десь забагато цукру, десь в тісті надто відчувається смак соди, а в цьому переписі абсолютно нічого зайвого і нічогісінько не бракує :-) Лиш раджу пекти подвійну порцію, бо тістечка вмить розлітаються.

Для сирних конвертиків з яблуками потрібно:
  • 200г домашнього сиру (хоча за його відсутності тут в Римі я часто замість домашнього сиру використовую рікотту або Кварк)
  • 180г масла (кімнатної температури)
  • 1 ч.л. соди 
  • 1 ст.л. оцту
  • 300г борошна (можливо, знадобиться трішки більше)
  • 1 ст.л. цукру
  • ванілін
Для начинки:
  • 2 середні яблука
  • 1 ст.л. цукру
  • 1 ст.л. кориці
Покладіть разом усі інгредієнти для тіста (сир, м'яке масло, соду, погашену оцтом, борошно, цукор і ванініл)



Замісіть тісто (якщо воно надто липке, досипте ще борошна). Покладіть його до холодильника на 30хв


Готове тісто розкачайте (не тонко - приблизно 0,5см завтовшки) і поріжте його на однакові квадратики


Для начинки яблука почистіть і наріжте середніми кубиками. Перемішайте їх з цукром і корицею


На середину кожного квадратика покладіть 2-3 шматочки яблука


Застібінть разом усі чотири кінці тіста, щоб вийшов конвертик


Викладіть тістечка на деко


Випікайте 20-25хв (до рум'яного кольору) при 180С


Готові конвертики відразу щедро посипте цукровою пудрою і смакуйте :-)

палянички смажені з начинкою

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Тьотя Надя (мама моєї подруги Тані) готує найсмачніші в світі хічіни. Часто насмажить вона цілу гору тих ароматних паляничок, а потім кличе нас всіх на обід. І щоразу, смакуючи хічінами ми згадуємо Федю :- ) То був палкий і дуже настирливий залицяльник тьоті Наді... колись, багато років тому, коли вона була безтурботною студенткою медучилища, мала густу довгу русяву косу і біле літнє плісіроване плаття з червоними маками. Те плаття, наче магнітом притягувало студента хімічного факультету Федю. Федя був єдиним сином досить заможних батьків, високим, худорлявим хлопцем з великими окулярами, ледь помітними вусами і здоровенною професорською сумкою, в якій носив усі свої конспекти. Щоранку доля вела Федю і тьотю Надю на одну і ту ж зупинку тролейбуса, щоб їхати гризти граніт науки кожен у свій навчальний заклад. І щоразу тьотя Надя відчувала на собі погляд Фединих очей через товсті окулярні скельця. З часом між молодими людьми зав'язалась розмова, а ще пізніше Федя відважився запросити тьотю Надю на морозиво :-) Домовились зустрітись біля фонтану в парку. Тьотя Надя, вдягаючись на побачення уявляла собі Федю з букетом червоних троянд, ну якщо не троянд, то хоча б гвоздик, або ромашок на крайній випадок, але аж ніяк не з торбинкою з пиріжками! Саме так, біля фонтану стояв Федя в темно зелених штанах, такого ж кольору сорочці з торбинкою гарячих пиріжків, один з яких він вже встиг надкусити і задоволено жував за обидві щоки. ''Мама насмажила хічінів, вони всередині з сиром і часником'', розвіяв усю романтику першого побачення Федя. ''На, тримай, це тобі'' і простягнув паруючу від розігрітих пиріжків торбинку тьоті Наді. Палянички були пресмачними, і турботу Феді тьотя Надя теж оцінила, але романтика і перше захоплення Федею вилетіло з її голови назавжди і полетіло кудись вверх, як невагома хмаринка, що розчинилась в блакитному весняному небі. Розмова під час прогулянки теж не в'язалась, до того ж Федя виявився страшенним занудою, прискіпливим до кожного слова. Проходячи парковою алеєю, тьотя Надя з ввічливості вдавала, що їй смішні дивні Федині жарти, отримала безкоштовну лекцію про хімічні реакції і сполуки, дізналась, що вона неправильно вимовляє звук ''ч'', а ще шість разів прослухала рецепт пиріжків, чи то паляничок, які Федя приніс їй в торбинці: ''То не пиріжки, Надя, і не палянички. То хічіни, ХІ-ЧІ-НИИИИ. В тому вся різниця, розумієш? Тримай рівно плечі, дівчина не повинна сутулитись, отже мама спочатку перемішує кефір з содою, потім... А ще начинки різні бувають, можна з кропом, можна без нього... '' після шостого разу золоте ангельське терпіння Наді увірвалось :-) На тому історія з Федею закінчилась, хоча він ще довго не міг зрозуміти, чому Надя не хоче більше з ним зустрітись і винив у всьому мамині хічіни :-) Насправді, ж ті палянички були чи не єдиним приємним моментом кумедно - печального побачення, а ще, завдяки 6-разовому Фединому повторенню рецепту тьотя Надя його запам'ятала на все життя:-) І мене навчила їх готувати, і всіх сусідів - знайомих ними пригощає. А Федя став професором - викладачем хімії, потім його запросили працювати в один з університетів Америки. Але, чомусь, навіть там за океаном він поки так і не знайшов свою ''половинку''... хто-зна чому :-)

Для хічінів потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

(Тісто):
  • 250мл кефіру
  • 3 склянки борошна (можливо, знадобиться трішки більше)
  • 1 ч.л. соди
  • щіпка солі
(Начинка):
  • 250г картопляного пюре
  • 100г сиру фета або бринзи
  • сіль, перець
  • 1 зубок часнику (пропущений через прес)
  • подрібнений кріп (мої хлопці кріп не люблять, тому я його в начинку не додаю) 
+ приблизно 50г масла для змащування готових паляничок

Приготуйте тісто: перемішайте кефір з содою


Досипте сіль з борошном і замісіть (якщо тісто дуже липне до рук, додайте ще борошна)


Для начинки перемішайте картопляне пюре з сиром, сіллю, перцем, часником і подрібненим кропом (ех, ніяк не можу привити своїм хлопцям любов до кропу...)


Тісто поділіть на однакові кульки розміром, як персики. Кожну кульку тонко розкачайте


На середину викладіть декілька ложок начинки


Застібніть тісто, як торбинку


І ще раз легенько пройдіться по ''торбинці'' з начинкою качалкою


Смажте хічіни в пательні в невеликій кількості олії з обох боків до рум'яного кольору


Готові палянички відразу змастіть маслом і викладіть одна на одну, так вони краще пропитаються. Смачного :-)

рецепти з цвітною капустою

Я дуже люблю цвітну капусту, а от мої діти ніяк її по - справжньому не оцінять. Тому й доводиться вигадувати страви, в яких можна було б вдало замаскувати той корисний овоч. Останнім ''винаходом'' став суп - пюре. І результат мене надзвичайно потішив, бо і діти з радістю ним смакували, і чоловік добавки просив :-) В супу дуже приємна структура, а для ''хрумкості'' завжди кладу в тарілку ще домашні сухарики.

Для крем - супу з цвітної капусти потрібно:
  • 600г цвітної капусти (вже поділеної на суцвіття)
  • 300г картоплі
  • 1 велика морквина
  • половинка стебельця цибулі - порей або 1 велика звичайна цибулина
  • 100г бекону (порізаного маленькими кубиками)
  • сіль, перець
  • 1 зубок часнику
  • 100г тертого голландського сиру
В невеликій кількості олії підсмажте бекон


Готовий бекон заберіть з пательні, а потім в тій олії, що залишилась піля приготування бекону підсмажте подрібнену цибулю або цибулю-порей


До цибулі покладіть цвітну капусту (поділену на окремі невеличкі суцвіття), картоплю (порізану середніми кубиками) і моркву (маленькими кубиками)


Залийте усе водою або бульйоном і варіть до готовності овочів


Перемеліть усе блендером до однорідного пюре


Перелийте пюре в каструлю, додайте сіль, перець, часник (пропущений через прес) і тертий сир. Готуйте на середньому вогні (постійно помішуючи), доки сир розплавиться


Подавайте супчик з підсмаженим на початку беконом і сухариками (в мене, як завжди мої улюблені сухарики з гірчицею ). Смачного :-)



Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.