Поділіться рецептом :-)

ДЛЯ СОЛОДКОЇЖОК
тісто на кефірі

Ну що нового ще можна сказати про ватрушки... тут, мабуть, будь - які слова будуть зайвими, бо ту смакоту якщо не усі, то більшість і так обожнюють з дитинства. Я не виключення :-) На вихідних у мене сталось цікаве співпадіння: зовсім не вірю у різні віщі сни, але цього разу якось усе дуже несподівано і навіть кумедно вийшло. Сплю я собі тихим мирним сном мами, яка перед ти весь день прибирала в хаті, водила дітей в басейн і на майданчик, готувала сніданок-обід-вечерю, а після того всього ще й на День народження до сусідів ходила... і сняться мені бабусині ватрушки, такі м'якенькі, рум'яні і ніжно - ванільні. Так і прокинулась зранку з думкою про ту смакоту. Потім подзвонила мені мама по скайпу і каже: "Цілу ніч мені ватрушки снились, то бабуся сьогодні напекла нам цілу бляшку, шкода, що ти так далеко"! Ну, подумала я, то знак, що треба і мені ватрушок напекти. На кухні ще досі витає неймовірний ванільний аромат, хоча ватрушки ми вже давно змолотили... На сьогодні мої хлопці замовили подвійну порцію тих м'яких сирних клубочків :-)

Для ватрушок потрібно (приблизно на 20 штук):
смузі з вівсянкою

А чи пили ви колись яблучний пиріг? Так-так, саме пили :-) Такий приємно солодкуватий з чарівним пряним ароматом кориці, гвоздики і мускатного горіха з пікантними імбирними нотками ... Цю корисну смакоту я вже три дні поспіль готую на сніданок. Для мене (величезної пошановувачки яблучних пирогів і десертів) цей смузі став просто чудесним відкриттям: ніби і улюблений пиріг яблучний смакуєш, і водночас почуваєшся так легко (бо калорій в нього значно менше, ніж у звичайного яблучного пирога), а готувати його взагалі не потрібно - за вас усе зробить блендер! Це чудовий спосіб нагодувати дітей (і дорослих) свіжими фруктами, горішками і корисною вівсянкою - така апетитна, ароматна і дуже корисна склянка, повна смачного щастя.  Потіште себе і своїх рідних :-)

Для смузі зі смаком яблучного пирога потрібно:
тарт з кремом

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Вже традиційно на свій День народження замість торта щороку печу кростату з фруктами і кремом. В Італії в цей період сезон моїх улюблених полуничок в самому розквіті, тому було б гріхом не приготувати десерт саме з ними :-) Хоча, цей тарт казково - смачний з будь - якими фруктами, навіть з консервованими, а з ягодами то взагалі виходить райський десерт! Злегка хрумке пісочне тісто, вкрите ніжною хмаринкою з заварного крему, в якій купаються шматочки яскравих фруктів ... виходить своєрідний тарт - картина :-) Оскільки, я обожнюю лимонний смак в десертах, до тіста і крему додаю терту лимонну цедру, від того смак кростати стає ще більш витонченим і багатим. Смакуйте життя яскраво!

Для пісочного пирога з кремом і фруктами потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗


Продовжуючи весільно - сирну симфонію полізла я знову за приємними спогадами до бабусиного весільного зошита. Так щось Королівський сирник (рецепт тут) навіяв мені танцювально - романтичного настрою, що душа знову забажала якогось сирного "солодоща", але не звичайного, я якогось такого - розтакого давно забутого і смачнючого з присмаком дитинства і радісними звуками весільних пісень... Бабусин записник для мене, як скриня зі скарбами: чим глибше залізеш - тим цінніші рецепти знайдеш :-) Коли ми їздили в село на весілля, бабусі відразу вділяли почесне місце в літній кухні разом з іншими господинями, ну і я (завжди будучи бабусиним "хвостиком") сиділа в тій же кухні і спостерігала за тою захоплюючою магією вправних жіночих рук, які місили тісто (без усіляких міксерів - блендерів - комбайнів), перемішували креми, розкачували коржі, крутили печиво через м'ясорубку, вирізали сухарики і розповідали усі новини не тільки села, а й ближніх містечок. Кожна поважаюча себе господиня на весілля мала роздобути новий рецепт сирника. Потім ті всі рецепти старанно записувались в потерті (і від того ще цінніші) зошити господинь, і біля назви рецепту слід було неодмінно вказати хто той рецепт приніс (так, мабуть, потім легше було згадати що то саме за пиріг). Смак карамельного сирника з чорносливом від тьоті Стасі пам'ятаю до сьогодні.Тьотя Стася була бабусиною подругою ще з дитинства, потім бабуся з дідусем одружились і переїхали до Тернополя, а подруга вийшла заміж у сусіднє село. Та вони незмінно зустрічались на кожному весіллі, празнику і не тільки :-) Поняття не маю, де бабусина подруга роздобувала рецепти, але саме вона приносила найсмачніші і на той час найсучасніші рецепти, то було її "ноу хау", але вона радо ділилась своїми кулінарними новинками з усіма. От на одне з весіль тьотя Стася і принесла перепис невиданої і ще ніким в нашому селі некуштованої дивини - карамельного сирника з чорносливом! На весіллі він створив справжній смаковий фурор і ще довго займав почесне місце в солодких меню усіх мені відомих господинь нашого села. А потім якось забувся (чи то нові рецепти затьмарили його новими смаками і поєднаннями, чи мода кулінарна змінилась...), добре, що збереглись бабусині переписи! Сьогодні в нас до чаю  це незвичайне чудо з карамельним смаком і цікавим виглядом, яке здається таким сучасним і новітнім, що й не скажеш, що насправді той рецепт в записнику "живе" вже добрих двадцять, а то й більше років...

Для сирника з вареним згущеним молоком і чорносливом потрібно:
бублики дріжджові

Бублики в мене асоціюються з ... доларами! "І чого б то" - подумаєте ви, і правильно зробите :-) Бо й справді, яке відношення можуть мати ті м'які, ніжні, солодкуваті колечка до іноземної валюти... Зараз усе поясню :-) Усе почалось на початку 90 - х років, коли я ще була зовсім маленькою і багато чого не розуміла. Часи, як відомо, були не з найлегших і наші люди викручувались, як могли. З національною валютою взагалі було "гибле діло", а от збереження в доларах - то була зовсім інша справа! Найвигідніше і найлегше долари було купити в підпільних валютчиків, які наче таємні агенти продавали їх "з машини", постійно змінюючи місце, та найчастіше той продаж відбувався в центрі міста і збирав чималу купку людей. Методом "сарафанного радіо" люди передавали один одному інормацію про місцезнаходження валютчика і усі збігались, щоб зайняти чергу і встигнути. У нас був, мабуть, один з найкращих розвідників - наша родичка тьотя Тоня, жила вона в самому центрі і завжди була в курсі усіх подій міста, включаючи "точки" продажу доларів :-) вона нам і дзвонила,  як тільки мала якусь інформацію, тоді мама брала мене за руку і ми тролейбусом їхали на виконання таємної місії - купівлі іноземної валюти. Скільки мені не пояснювали, я ніяк не могла втямити, як то можна за одні гроші купити інші і взагалі, для чого то потрібно :-) Та й не особливо намагалась те все зрозуміти, мені малій тоді було важливо, щоб по дорозі до нашої валютної місії мама купила мені бублик з маком. То був якийсь неписаний своєрідний ритуал :-) Чомусь,  саме в тій ситуації бублики мені смакували по-особливому. Хоча, ту випічку я завжди обожнювала і зараз дуже люблю. Вчора так захотілось наших бубликів (тих з дитинства, злегка солодких, м'яких, як пушинка, посипаних маковими зернятами з приємним ванільним ароматом)... в Україні тепер таких не знайти, а що вже казати про Італію - тут навіть не знають про їх існування (хіба бейгелі можна знайти, але вони і далеко від наших бубликів не стояли). Як завжди, вирішення проблеми знайшлось в бабусиному записнику, бабуся так і написала назву рецепта "Бублики з маком Іринчині", бо рецептів було багато, а мій улюблений один :-) Вчора завдяки бубликам я повернулась в дитинство...

Для бубликів з маком потрібно:
кавовий сирник

Мабуть, мій чоловік - єдиний на планеті італієць, який не любить каву. Терпіти не може ні її смаку, ні аромату. Але якимось чудом просто обожнює два кавові десерти - тірамісу і сирник "Капучіно". Про тірамісу розповідати не буду, бо той ніжний десерт вже давно перетнув італійські кордони і набув всесвітньої слави. А от кавовий сирник для мене особисто став цікавим відкриттям тут, в Італії. Вперше його побачила на весіллі в наших італійських друзів, а потім ще й чоловікова тітка прийшла до нас в гості з тією ароматною смакотою. Для мене було, якось незвично бачити "темний" сирник: я більше звикла до того, що сирники всередині білі :-) В цього десерту не лише незвичний вигляд, а й дуже цікавий багатий смак. Поповніть свою "сирникову" колекцію ще одним смаколиком :-) 

Для сирника з капучіно потрібно:


Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.