Обожнюю різноманітні спеції і прянощі. Класичні італійські та європейські легко знайти в будь - якому супермаркеті, а от коли хочеться чогось екзотичного йду в свій улюблений індійський магазин. Його завжди усміхнений і веселий власник і мій хороший друг Бхаскар на здоровенній вітрині до самої стелі гордо пропонує відвідувачам магазину свою неймовірно багату колекцію пакетиків, коробочок і баночок з баченими і раніше небаченими спеціями. Мене туди щоразу, як магнітом притягує :-) Як тільки Бхаскар помічає зацікавленого в тому ароматному стелажі покупця, на його смуглявому обличчі тут же з'являється широчезна посмішка і він починає свою улюблену розповідь про спеції. До того ж розповідає він настільки захопливо, що слухач з перших слів мимовільно потрапляє в якийсь ''паралельний світ'', де кожне слово пахне як не багатою корицею, то свіжомеленим солодкувато-терпким коріандром, чи каррі, або ж кардамоном... От і я минулої суботи пішла до Бхаскара за меленою гвоздикою і, як по сценарію, він почав свою смачну розповідь про приправи: ''кориця, крім солодких страв, чудово поєднується в маринаді до курячого м'яса... ой, а отут глянь - це суміш мускатного горіха і зерен фенхеля, з нею в Індії готують ... куркума найсмачніша в поєднанні з...а чи ти знаєш в чому різниця між зеленим і чорним кардамоном...'' я намагалась добре вловити і запам'ятати кожне слово, щоб потім застосувати ті нові для мене відкриття в своїх кулінарних експериментах, голова поволі йшла обертом від ароматів і смачних оповідей, поки ту всю пряну казку не розвіяв, як ураган, розпачливий крик Бхаскара: ''Ой, в мене ж хліб перекисне!!!'' Виявляється, продавець жити не може без традиційного індійського хліба, сам щодня для нього місить тісто, а потім готує його собі на обід в комірчині свого магазину. Отак я в суботу не тільки гвоздику купила, а ще й навчилась індійський хліб Наан готувати. ''В Індії наан печуть в спеціальній печі, мій дід її сам в нас вдома змайстрував... а тут в Римі я такої розкоші не маю, то й довелось пристосуватись і готувати хліб на добре розігрітій пательні'' - повів розмову Бхасар. ''Але то нічого, мій смажений наан виходить майже ідентичний тому, що з печі, зараз намащу маслом і спробуєш'' :-) А та індійська паляничка виявилась такою смакотою! Добре, що в мене тоді закінчилась гвоздика, заодно і наан навчилась готувати :-)

Досипте борошно, сіль і замісіть тісто (за необхідності, додайте ще борошна, якщо тісто дуже липне до рук)

Пательню з товстим дном добре розігрійте, трішки змастіть її олією (змащувати потрібно лише один раз перед приготуванням першої палянички). Смажте палянички з обох сторін до готовності (час приготування - приблизно по 2 хвилини на кожну сторону)

Готову паляничку відразу змастіть з обох сторін маслом кімнатної температури (я просто беру шматочок масла і натираю ним паляницю)

Я вам зараз про таку смакоту розповім! Все геніально просто і дивовижно смачно. От уявіть собі: свіжа зелена петрушечка, ароматний часничок, ніжне кремове масло і все це на скибочці хліба з хрумкою скоринкою :-) Ну хіба таке може залишити когось байдужим? (Звичайно, якщо ви не любите часник, то зовсім інша історія і ви, повірте мені, багато втрачаєте не скуштувавши такої пікантної канапки...) Цю смакоту я відкрила для себе на Мальті, там в кожному магазині традиційно продають свіжоприготоване часникове масло. Нам настільки воно полюбилось, що вже багато років готую його вдома. Смачнезно, корисно і пікантно - спробуйте :-)

🠞 www.thesaporito.com 💗

• 200г масла
• 4-5 великих зубців часнику
• 10г свіжої або мороженої петрушки
• сіль

Петрушку дрібненько поріжте


Масло розтопіть на водній бані (дуже важливо не дати йому закипіти)


Додайте до масла подрібнену петрушку, часник (пропущений через прес) і сіль за смаком



Смакуйте зі скибочкою хліба і хорошим настроєм :-) Дякую, що завітали!

Якось вже за звичкою, дивлячись телевізор чи читаючи книгу, я люблю щось ''погризти'' :-) В пошуках поєдняння приємного з корисним і з'явились ці хлібці. Колись давно подруга привезла мені з Америки такий смачнючий хрумкий снек з сухофруктами і я довго намагалась відтворити щось подібне. Нарешті, після багатьох експериментів я знайшла свою ''формулу'' :-) Обожнюю ті хлібці не лише в ролі перекусу, а й на сніданок з домашнім йогуртом. В них стільки смакоти, що їх просто неможливо не полюбити: сухофрукти, насіння льону, кунжуту і соняшника, мед, горішки і ще багато-пребагато корисностей. Щоб хлібці довго залишались хрумкими, зберігайте їх в герметичному лоточку.

До інжиру покладіть журавлину, родзинки, подрібнені фініки та імбирні цукати

Викладіть тісто у змащені олією форми для кексів (заповнюйте форми на третину їх висоти)

Випікайте 50-60хв при 180С (готовність перевірте зубочисткою). Готові кекси повністю охолодіть (я залишаю кекси в морозилці на 2 години, так їх потім буде зручніше різати на тоненькі скибочки)

Підсушіть хлібці в духовці при 120С 40-50хв (я сушу 25хв, потім перевертаю скибочки на інший бік і ще досушую 20хв)

Смакуйте на здоров'я :-) Щоб хлібці не втратили хрумкість, зберігайте їх в герметичному лоточку

Друзі, усіх вітаю зі святом :-) Як же я люблю цей зимовий казково - чарівно-святковий період! І навіть повна відсутність снігу в Римі не зіпсує мені настрій. Багато з вас турбувались, куди я пропала зі своїми дописами і рецептами.... Я тут, на місці і не забуваю про вас :-) Просто Різдво у мене цього року надзвичайне - до нас приїхала моя мама, тож свято стало вдвічі, а то й вдесятеро святковіше! В такій рідній компанії ми відсвяткували католицьке Різдво, зустріли Новий рік, а тепер продовжуємо святкувати і за нашими традиціями. Так хочеться насолодитись кожною миттю з найдорожчими людьми, що й не усвідомлюєш, як швидко летять дні, а потім кілометри і кордони знову нас розділять на декілька місяців... Тож, прошу вибачення за те, що я зараз не часто ділюсь з вами своїми переписами. Зате сьогодні я до вас з таким смачний смаколиком! Ми ось уже третій день поспіль ним ласуємо перед телевізором. Гарячий шоколад в моїй сім'ї  завжди ''розлітається'' вмить, тому, щоб не терти щоразу шоколад, відмірювати і перемішувати інгредієнти, я готую здоровенну порцію своєї ''фірмової'' сухої заготівлі для домашнього шоколаду, пересипаю ту всю красу в здоровенну банку і маю чистий спокій :-) Коли душа забажає теплого шоколадного напою - досить перемішати 1 ст.л. такої суміші з 250мл молока, довести до кипіння і вуаля! А якщо звільнити політ фантазії, то суміш можна ще й збагатити різноманітними ароматизаторами - ваніллю, корицею, гвоздикою, тертою апельсиновою цедрою або щіпкою сухої меленої паприки (як робить мій чоловік). Усім бажаю хорошого настрою, тепла в домівках і на серці і смачних смаколиків у хорошій компанії :-)

Готову суміш пересипте в банку або інший контейнер і гарно закрийте кришкою (так її можна зберігати дуже довго)


Щоб приготувати гарячий шоколад перемішайте 1 ст.л. цієї суміші з 250мл молока, доведіть до кипіння (постійно помішуючи) і варіть до бажаної густоти. А потім все залежить від ваших смаків і вподобань - я люблю такий приємний гіркуватий шоколад, а от мій чоловік ще додає ложечку цукру в уже приготований :-)

А хочете я вам розкажу про салат, який готується практично з нічого, зате така смакота виходить! І до того ж він досить ситний (мої хлопці то оцінили, бо їх апетит прямо пропорційний похолоданню на вулиці) :-) В піст дуже часто його готую, та й не лише в піст. І сьогодні на вечерю до картоплі з оселедцем буде :-) Для пришвидшення процесу приготування часто використовую вже готову консервовану квасолю, тоді салат буде готовий за лічені хвилини. Смачного!

Для салату з грибами, квасолею і морквою потрібно:

Подрібніть цибулю і порей (його я нарізаю тоненькими півкільцями). Моркву натріть на грубцій терці

До квасолі додайте печериці і смажені цибулю з морквою. Посоліть і поперчіть, сюди ж покладіть коріандр, паприку і часник, пропущений через прес

Ці маленькі білі клубочки просто геніальні. Коли я вперше їх побачила, ніяк не могла відгадати, що то таке і з чим його їдять... А то, виявляється, така корисна річ, яка тепер завжди житиме в моїй морозилці. Я дуже часто готую різні підливки і соуси, і мої домашні вимагають, щоб ті соуси з підливами були густі, щоб потім їх можна було ''вимакати'' з тарілки шматочком хліба :-) Для того, щоб зробити страви густішими, я завжди додавала трішки борошна, розведеного водою, а потім ретельно перемішувала, щоб не було кумочків, та всеодно часто ті кумочки звідкись з'являлись і псували настрій... Тепер же, завдяки цим чудо-кулькам, я маю ''чистий спокій'' :-) Ті білі клубочки- то ніщо інше, як загущувач для підливок і соусів, який надзвичайно легко і швидко готується, потім досить його заморозити і будете завжди мати під рукою корисну річ, яка не лише зекономить час, а й перетворить ваші страви на справжні шедеври :-)

Поділіть його на 25 однакових частин (я ділю тісто на 5 частин, кожну скачую в ''ковбаску'', потім ріжу на 5 частин і з кожної частинки роблю кульку, розміром, як вишенька - найзручніше це робити вологими руками)

Покладіть кульки на піднос або тарілку і залиште в морозилці до повного замерзання (потім перекладіть кульки в лоточок або пластиковий пакетик і зберігайте в морозилці)

Коли підлива або соус майже готові, покладіть в них кульки (не розморожуючи, відразу з морозилки) і, час від часу помішуючи, дочекайтесь доки вони повністю розчиняться в підливці. Для себе я знайшла ''оптимальне співвідношення'' - завжди додаю 2 кульки до 500мл соусу

От і вся ''магія'' :-) Смачна підливка без жодного кумочка, хороший настрій і зекономлений час