Так тушкує капусту тітка мого чоловіка. Я взагалі великий любитель гарбузів і будь - яких страв з ними: і солоних, і солодких. Тому, ця смакота на моїй кухні ''прижилась'' відразу :-) Такий своєрідний відступ від звичної класики, який робить страву трішки ніжнішою, ще кориснішою і додає цікавої ''родзинки''. А моя улюблена приправа каррі тут дуже вдало ''вписалась'' і прикрасила смак своєю легкою пікантністю. Такий гарнір чудово поєднується з запеченими ковбасками, реберцями, хоча і як самостійна страва теж смакує прекрасно :-)

В невеликій кількості олії підсмажте подрібнену цибульку і грубо натерту моркву

Коли цибуля стане прозорою, додайте томатний концентрат, перемішайте і протушкуйте 2-3 хвилини

В казанок або іншу каструлю покладіть разом капусту і гарбуз. Тушкуйте на середньому вогні під кришкою (тушкуйте у ''власному соку'' без води і олії) 15 хвилин

Потім додайте до капусти з гарбузом готову засмажку, посоліть, поперчіть, додайте каррі і цукор. Перемішайте і тушкуйте під кришкою до готовності

Найбільше люблю таку капусту в дуеті з запеченими ковбасками. Але і пісний чи вегетаріанський варіант без ковбасок теж пресмачний :-) Дякую, що завітали!

Коли я була маленькою, в бабусі з дідусем було дві дачі (теоретично, одна була моєї мами, а інша - маминої сестри, але молодь була заклопотана на роботі і з нами-дітьми, тож порались на обидвох городах таки бабуся і дідусь). Ну і я, як хвостик за ними всюди їздила :-) Обидва городи були на одній вулиці, лиш один був в долинці (його ми називали ''нижня дача''), а інший - на горбочку (то для нас була ''верхня дача''). В долинці чудово росли різні фруктові дерева і кущі, а на горбочку, окрім картоплі-помідорів-огірків-квасолі і іншої дрібної городини дідусь обов'язково відводив чималий пляц для гарбузів. Справа в тому, що всі в нашій сім'ї обожнюють гарбузи. Скільки ж їх видів у нас достигало щороку! І здоровенні круглі (вони найчастіше йшли на кашу), і яскраво-помаранчеві довгі (їх солодка серединка ідеально підходила для солодкої випічки, варення і цукатів), і сірі в цяточки (то для супу) і навіть мармуровий гарбуз у нас ріс (не пам'ятаю, що ми з ним робили 😋). Кожного року збір ''гарбузяного'' урожаю в нас традиційно закінчувався моїм питанням: ''а сирник гарбузяний спечете?'' Вся сім'я вже знала ту фразу на пам'ять і, жартуючи, випереджували мене: ''о, тепер і сирник з гарбузом можна спекти'' :-) Як же я той сирник люблю! Якийсь він особливий, мабуть, окрім апельсинової цедри, ваніліну і шоколаду, приправлений ще й солодкими дитячими спогадами. А якщо без жартів, то сирник і направду смачнючий. В ньому дуже гармонійно усе скомбіновано: і поєднання кольорів, і структура тіста й начинки, і смакова гама. Я лиш трішки полегшила й усучаснила для себе процес його приготування: раніше ми завжди терли гарбуз на грубій терці, я ж тепер перемелюю усе блендером, апельсинову есенцію я замінила тертою апельсиновою цедрою (просто раніше, надцять років тому, апельсини не так легко було знайти, як зараз) і ще, замість подрібненого шоколаду додаю готові шоколадні краплі (дропси) - вони не настільки тануть і дуже приємно ''хрустять'' в готовому сирнику. Спробуйте :-)

Для тіста перемішайте борошно, какао, цукор, сіль і розпушувач

Залишилось додати яйця і замісити тісто, що тримається купки. Поділіть його на 2/3 (покладіть в холодильник на 30хв) і 1/3 (покладіть в морозилку на 30хв)

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеликими кубиками і покладіть в чашу блендера (або ж просто натріть його на грубій терці)

До сирно-гарбузяної маси додайте манну крупу, сметану, яйце, цукор, цедру, крохмаль, ванілін і шоколадні краплі

Тісто, що було в холодильнику розкачайте і викладіть в тортівницю з бортиком

Дайте готовому сирнику повністю вистигнути і поставте в холодильник принаймі на 2 години. Дякую, що завітали на нашу кухню, усім бажаю солодкого дня :-)

Ось таку гарбузяно - квасолево - вівсяну смакоту (насправді, там ще багато інших цікавих, але простих інгредієнтів) я дуже часто готую в ''гарбузяну'' пору. Найкраще мені цей супчик, а вірніше, ніжне крем - пюре смакує в прохолодну погоду, коли на вулиці дощ і вітер, а вдома так тепло і затишно :-) Квасоля і гарбуз, на мій подив, дуже гармонійно в ній поєднались, а вівсянка додає цікавої структури. До складу супу входить ще й гірчиця, яка робить його смак просто неперевершеним - виходить така своєрідна смакова симфонія, в якій кожен складник доповнює інший і немає абсолютно нічого зайвого :-)

Потім відваріть її до готовності (без солі! якщо додати сіль при варінні, шкірка квасолі буде твердою). Готову квасольку перемеліть блендером в пюре

В олії підсмажте до прозорості подрібнену цибульку і порей (нарізаний тонкими кружальцями)

Додайте до цибулі з пореєм оцет і готуйте на середньому вогні, доки він не випарується

Сюди ж покладіть гарбуз і картоплю (нарізані середніми кубиками), перемішайте і протушкуйте 5 хвилин

Залийте усе водою (щоб повністю покрила овочі), накрийте кришкою і варіть до готовності

Перемеліть варені овочі з цибулькою блендером (разом з водою, в якій вони варились)

Сюди ж додайте томатний концетрат (або томатний соус), сіль, перець, паприку і вівсянку. Якщо любите рідкі супи, долийте ще води. Варіть приблизно 5 хвилин від моменту закипання (час від часу помішуючи)

За 2 хвилинки до готовності додайте пропущений через прес зубок часнику, гірчицю і куркуму

Завжди подаю цей суп з гірчичними сухариками (рецепт тут) і насінням льону, поливши зверху невеликою кількістю оливкової олії. Смачного і дякую, що завітали :-)

Якщо з солоними гарбузяними стравами і різноманітними кексами у мене все "чікі-пікі" (так каже мій двоєрідний брат Олег :-), то з пісочним пирогом з гарбузяною начинкою справи трохи інші. Не хотілось звичайного пісочного тіста, начиненого гарбузяним пюре, а чогось особливого. Тому я так довго шукала саме той пиріг, який колись давно-давно бачила в американському фільмі: там бабуся з накрученим на бігуді волоссям, в рожево-білому фартушку готувала такий смаколик для своїх внуків, молола гарбуз, щось збивала, перемішувала, досипала спеції, а потім те все так апетитно виглядало, що хотілось залізти в екран і відкусити добрячий шматок тієї випічки. Я перепробувала безліч різноманітних гарбузяних начинок і нарешті знайшла ЇЇ! Цей пиріг справді неймовірний, він настільки ароматний, що навіть найбільший "гарбузонелюбитель" з задоволенням буде ним ласувати. Апельсин і букет спецій творять чудеса в поєднанні з гарбузом, а пісочне тісто з корицею робить його ще неповторнішим. Готовий пиріг слід залишити до повного вистигання і потім потримати ще з годинку в холодильнику, це дозволить усім ароматам ще краще "подружитись" :-)

Сюди ж покладіть яйце і замісіть тісто, що тримається купки. Залиште його в холодильнику, поки готується начинка

Приготуйте начинку: гарбуз наріжте невеличкими кубиками, покладіть їх на деко, застелене пекарським папером і запечіть в духовці до готовності (приблизно 20-30 хвилин при 200С)

До гарбузяного пюре додайте спеції, цукор, яйця, терту апельсинову цедру і вершки. Перемішайте усе вінчиком до однорідного стану

 Тісто дістаньте з холодильника, тоненько розкачайте і викладіть його в тортівницю з бортиком

Ходить гарбуз по городу, питається свого роду ... завжди любила і ту пісеньку, і гарбузи :-) Сьогодні на вечерю буду готувати свій улюблений гарбузяний крем - суп. То таке яскраве, тепле, ніжне, ароматне і смачнюче пюре, яке так і просить: " ну з'їжте мене". А якщо подати його зі свіжопідсмаженими пшеничними сухариками, то взагалі ціни вам не буде - рідні повилизують тарілки і ще попросять: знаю з власного досвіду :-)

Моїй свекрусі ще на її весілля подарували 12-томну енциклопедію італійської кулінарії. Так би ті дорогоцінні книжки і припадали пилом в неї на полиці, якби я їх випадково не побачила :-) А там стільки рецептів, про деякі з яких я навіть не чула раніше. В одному з томів і знайшовся рецепт цих солодких булочок з корицею. А так, як в мене вже давненько залежався гарбуз і треба було щось з ним робити, ця випічка була ідеальним варіантом. Ніколи не думала, що кориця і гарбуз так чудово поєднуються, тісто вийшло м'яке і ароматне, а колір - просто казковий. Не встигли булочки навіть до кінця вистигнути, як мої хлопці половину з'їли :-)