Серед кулінарних спогадів мого дитинства зручно примостився десерт з тертої моркви (мама терла моркву, поливала її медом, збагачувала щіпкою кориці і жменькою родзинок. А потім приходив дідусь і казав: ''Ну як можна їсти той десерт без сметани! І до повної картини додавав ще ложечку сметанки :-) Яка ж то була смакота! Балкон бабусі з дідусем на п'ятому поверсі був ще незасклений і то було моє улюблене місце-ресторан. Бо вигляд з балкону був просто казковий: з нього було видно і тернопільське озеро, по якому повільно плив катер, і височезні дерева з парку, і 12 школу з її яблучно - горіховим садком, і моїх друзів, які грались в дворі і сусідку тьоту Люду, яка розвішувала щойно випраний одяг на своєму балконі і розповідала нам тисячу цікавих історій. А потім, якось, бабуся вирішила ''підняти'' мій морквяно-сметанний десерт на вищий рівень і перетворила його в смачнючий пиріг :-) Бабуся все життя пропрацювала кондитером і ''перетворення всього в пироги'' стало вже її  професійним ''пунктиком'' :-) Мушу зізнатись то їй чудово вдається, а пиріг дуже полюбився всій нашій сім'ї і от вже скільки років його печемо і їмо з задоволенням :-)

Приготуйте начинку: грубо натерту моркву покладіть в пательню разом з 2 ст.л.цукру і лимонним соком. Сюди ж долийте 0,5 склянки води

Коли морква вистигне, додайте до неї родзинки, подрібнені горіхи, ванілін, корицю і терту лимонну цедру

Випікайте пиріг 40-50хв при 180С. Потім обов'язково дайте йому повністю вистигнути. Смачного :-)

Колись давно, років 100 тому :-) ми з чоловіком випадково потрапили на міжнародний фестиваль вуличної їжі. Я завжди з превеликим задоволенням (ну і, звичайно, в межах розумного) "поїдаю" різні місцеві канапки - булочки - фаршировані хліби - котлетки - пиріжки, які своїм ароматом наповнюють вулицю, де їх продають і збирають чималу чергу бажаючих поласувати тою смакотою. А тут нам випала така дивовижна нагода спробувати не лише італійську вуличну їжу, а "вуличні шедеври" з різних куточків світу! Сьогодні розкажу про смачнючі пиріжки, які на тому фестивалі готував турецький кухар: на очах в цікавої публіки він завзято місив тісто, закручував його в своєрідні човники (на зразок хачапурі), на здоровенній пательні тушкував м'ясну начинку, щедро приправивши її спеціями і зеленню, потім начиняв нею ті човники, посипав тертим сиром, складав на величезне деко і запікав у печі... аромат тієї начинки досі пам'ятаю :-) А його пиріжки (які він гордо називав Турецькою піцою) смакували просто казково! Настільки казково, що я простояла три заходи приготування пиріжків, щоб запам'ятати що і скільки він додавав, як місив тісто і готував начинку і як ту піцу закручував :-) В інтернеті й книжках дуже багато рецептів турецької піци, але я шукала саме той, з фестивалю, у тих пиріжків тісто було якесь особливе - таке ніжне і високе. Методом "проб і помилок" я нарешті вивела свою формулу :-) Усім любителям пиріжків, піци і смачної начинки присвячується!

Для пиріжків з фаршем потрібно:

(Тісто):

Для тіста покладіть разом яйця (злегка збиті виделкою), олію, йогурт і теплу воду

Досипте борошно (500г, якщо тісто буде дуже липнути до рук, додайте ще 100г) і сіль. Замісіть еластичне тісто, зробіть на ньому надріз у формі хрестика

Поки тістечко підростає, приготуйте начинку: подрібніть цибулю і підсмажте її до прозорості в олії

Відрузу ж додайте паприку, гірчицю, петрушку, часник (пропущений через прес), томатну пасту, сіль і перець. Накрийте кришкою (якщо необхідно, долийте 0,5 склянки води) і тушкуйте до готовності

Посипте тертим сиром, а краї кожного пиріжка змастіть яйцем, що залишилось

Я стільки років варила свою "яблучну мармуляду", як каже моя бабуся, і вважала її верхом "яблучної" досконалості, аж тут треба було мені покликати на чай мою подругу - американку Кортні... то я, звичайно, жартую... насправді обожнюю гостей, і чай безмежно люблю, особливо в хорошій компанії. Кортні славиться своїм талантом піднімати навіть найсумніший настрій, а скільки цікавих історій вона привозить зі своїх нескінченних подорожей! А ще, завдяки їй я відкриваю для себе американський кулінарний світ :-) Не той, з запахом смаженої картоплі, гамбургерів і іншого фаст фуду, який в більшості людей постає в уяві, а справжній незіпсований світ смакоти, в якому страви настільки багаті і різноманітні, що відразу хочеться усе спробувати! Цього разу Кортні прийшла до мене з власноруч приготованим яблучним джемом. Намастили ми його на хліб і лише надкусивши, я зрозуміла, що моя "мармуляда", мабуть, "піде на пенсію", бо такого ароматного, багатого смаком яблучного варення до того я ще не куштувала. Виявляється, бабуся моєї подруги вже роками готує такий джем і назва у нього така ж незвичайна, як і його смак - "Яблучний пиріг". І справді, проста скибочка хліба з тим джемом перетворюється на справжнісінький пиріг з яблуками. А ще, дуже зручно мати таку готову начинку для солодких пирогів, вона чудово поєднується з листковим, пісочним і дріжджовим тістом (тільки цукру в тісто краще майже не додавати, бо варення вже саме по собі досить солодке). В джем додається не вода, а зелений чай, смак його в готовому джемі майже не відчувається, але якщо замінити його простою водою, загальна смакова картина повидла вийде вже не та. Щодо сорту яблук, підійдуть будь - які, але надавайте перевагу кислим яблукам. Спробуйте, і нехай ця ароматна смакота зробить ваше життя солодшим :-)

Перекладіть їх у глибоку каструлю і залийте лимонним соком

Варіть на середньому вогні (час від часу помішуючи) 40 - 50 хвилин. За цей час варення загусне і вбере у себе неймовірний аромат спецій

Витягніть паличку кориці і зірочку анісу. Готове варення відразу розкладіть у стерилізовані банки, накрийте їх кришками (не закручуючи), помістіть у велику глибоку каструлю (на дно покладіть кухонний рушничок), залийте водою по "плечики" банок, доведіть до кипіння і пастеризуйте 20 хвилин. Потім відразу гарно закрутіть кришки, переверніть банки догори дном, накрийте кухонним рушничком і залиште на ніч. Взимку (і не тільки) ця смакота вас дуже потішить :-) Дякую, що завітали!