Сьогодні погода просто казкова, тож поки сонечко тішить своїм теплом ми з дітьми намагаємось якомога більше часу проводити на вулиці. Беремо з собою самокати, м'яч і майже до смеркання гуляємо. А потім мої хлопці, ''нагулявши'' апетиту хочуть їсти вже і негайно :-) Особливо менший: відкриває холодильник і починає будь - що їстивне там шукати. Ну, ми - мами  ''народ'' винахідливий :-) В обід я, зазвичай, готую щось таке, щоб ввечері досить було лиш розігріти і відразу сідати за стіл. Найбільше для таких випадків люблю макаронні запіканки. В них окрім макаронів (які мої діти завжди з величезним бажанням їдять) можна ''заховати'' ще сир і різні овочі. Сьогодні на вечерю нас вже чекає смачнюча запіканка з макаронами, гарбузом і броколі в соусі Бешамель. Щоб додати ще визначенішого смаку цього разу я до запіканки поклала ще бекон, замість нього підійде і тушкований з цибулькою фарш, або подрібнена шинка. Хоча і без таких додатків страва дуже смачна.

Бекон наріжте невеликими кубиками або смужками і покладіть в пательню з невеликою кількістю олії

Додайте варену броколі, зубок часнику (пропущений через прес), сіль, перець. Перемішайте і готуйте ще 2 хв

Для соусу Бешамель покладіть разом в каструлю молоко, борошно, масло, сіль, перець і мускатний горіх (то моя ''лінива'' версія цього соусу, яка мене ніколи не підводить і значно економить час, при тому не втрачаючи ніяких смакових властивостей)

Перемішайте макарони з соусом Бешамель, тушкованими овочами і голландським сиром (грубо натертим або порізаним середніми кубиками). Викладіть усе в форму, змащену олією

Деяким жінкам чоловіки дарують квіти, іншим якісь коштовні прикраси, ще комусь цукерки чи квитки в театр, а мій Роберто найчастіше повертається додому з ящиком, повним овочів і фруктів :-) Ну то я, звісно, жартую. Мій чоловік дуже романтичний і подарунки всілякі часто робить, але як же я люблю, коли в дверях спочатку видно ящик з баклажанами, капустою, помідорами, яблуками, гранатами, лимонами і зеленню, а за ним усміхнене Робертове обличчя.  :) Справа в тому, що біля його роботи часто зупиняється місцевий фермер і продає свою домашню свіжу - пресвіжу городину, яйця, молоко і сири. Для мене ніякі коштовності не зрівняються з таким подарунком. Вчора в овочевому ящику серед гранатів, помідорів і болгарського перцю красувалась здоровенна цвітна капуста.  Ввечері вона перетворилась на смачнючий суп з квасолею і макаронами :-)

Додайте картоплю (порізану шматочками, як на суп), томатний соус, залийте усе водою (щоб покрила картоплю), доведіть до кипіння і варіть 10хв. Потім додайте цвітну капусту, долийте ще води і варіть ще приблизно 10хв (до готовності картоплі і цвітної капусти)

Залишилось додати квасолю і макарони. Доведіть до кипіння і готуйте ще хвилин 7-8 (до готовності макаронів, вермішель звариться значно швидше)

Я дуже люблю цвітну капусту, а от мої діти ніяк її по - справжньому не оцінять. Тому й доводиться вигадувати страви, в яких можна було б вдало замаскувати той корисний овоч. Останнім ''винаходом'' став суп - пюре. І результат мене надзвичайно потішив, бо і діти з радістю ним смакували, і чоловік добавки просив :-) В супу дуже приємна структура, а для ''хрумкості'' завжди кладу в тарілку ще домашні сухарики.

Готовий бекон заберіть з пательні, а потім в тій олії, що залишилась піля приготування бекону підсмажте подрібнену цибулю або цибулю-порей

До цибулі покладіть цвітну капусту (поділену на окремі невеличкі суцвіття), картоплю (порізану середніми кубиками) і моркву (маленькими кубиками)

Перелийте пюре в каструлю, додайте сіль, перець, часник (пропущений через прес) і тертий сир. Готуйте на середньому вогні (постійно помішуючи), доки сир розплавиться

Подавайте супчик з підсмаженим на початку беконом і сухариками (в мене, як завжди мої улюблені сухарики з гірчицею ). Смачного :-)

Знаєте, дуже часто прості і далеко не витончені страви смакують набагато краще ніж деякі модні пафосно і без душі викладені на тарілку ресторанні наїдки. В цьому я вже багато раз переконалась тут в Італії, тому якщо в мене є вибір: піти в ресторан чи в тратторію, я без сумнівів оберу останню. Тратторія - то такий ''домашній'' заклад, де ви навряд чи побачите дорогі сервізи, кухонні прибори, викладені по усіх правилах етикету і білосніжно - накрохмалені скатертини з ручною вишивкою на кутиках. Натомість вам запропонують сісти за звичайний стіл (іноді, взагалі без скатертини), і посуд буде не з останньої колекції Victoria's Secret, зате саме там ви скуштуєте найсмачнішу їжу! А якщо готує її ще й якась італійська бабуся, яка свої рецепти тримає у великому секреті, але всю свою любов вкладає у їх приготування, то повірте мені - смакота неземна забезпечена :-) Мій чоловік дуже любить ''досліджувати'' різні маленькі італійські містечка, тож ми часто на вихідних їдемо в якийсь невідомий широкому світу і не ''забитий'' на кожному кроці туристами куточок, щоб просто погуляти його вуличками, побачити щось нове і цікаве ну і, звичайно, щось місцеве скуштувати. Сьогодні розкажу вам про пасту зі смачнючим вершковим соусом з цукіні. Саме в одній з тратторій ми її й відкрили для себе. Страва надзвичайно проста (як в плані інгредієнтів, так і в приготуванні), але настільки смачна, що просто неможливо її не полюбити :-)

В пателюню покладіть терту на середній терці моркву, подрібнену цибулю і бекон (нарізаний маленькими кубиками або тонкими смужками). Готуйте до прозорості цибулі

Додайте в пательню цукіні (порізані маленькими кубиками), половину склянки води і тушкуйте 5хв (час від часу помішуючи)

Томатний концентрат розведіть в половині склянки води і додайте до цукіні. Сюди ж досипте сіль, перець і суху мелену паприку. Тушкуйте до готовності цукіні

Залишилось долати вершки і часник (пропущений через прес). Гарно все перемішайте, доведіть до кипіння і готуйте ще 2-3хв

Щоразу, коли готую суп в мене перед очима пропливає епізод з відомої реклами: яскравий бульйонний кубик ідеальної форми ''пірнає'' в каструлю з овочами а вмить перетворює те сумне вариво в надзвичайно смачний шедевр! А потім вся сім'я (і в першу чергу вибагливі до їжі діти) не можуть насмакуватись тим чудо-супом. Воно то так, страва з магазинним приправами і справді набуває дуже виразного смаку, який усім подобається. Але чи варто труїти себе і найрідніших людей в такий замаскований спосіб... тим більше, якщо так легко можна приготувати свої домашні, корисні і повністю безпечні приправи вдома :-) Влітку я поповнила свої запаси сухої приправи (рецепт тут), а вчора була черга заморожених бульйонних кубиків. Готувати їх так легко і навіть цікаво, а способи використання таких чудо - кубиків взагалі необмежені - вони збагатять будь - який суп, другі страви, соуси. М'ясо потрібно залити овочевим бульйоном? Ставте кип'ятити воду, додайте до неї кубик (відразу з морозилки), зачекайте, доки він розмерзнеться в гарячій воді, перемішайте і вуаля! В кубики не додаю зовсім солі з двох причин:

1) сіль не дасть їм повнісю замерзнути (я не хімік і в різних хімічних процесах не розбираюсь зовсім, але то моє спостереження з власного досвіду)

2) люблю солити і приправляти страви безпосередньо під час приготування

Смачних вам супчиків, других страв і кулінарного натхнення :-)

Всі овочі подрібніть(селеру, моркву, цибулю, цукіні, перець і картоплю наріжте маленькими кубиками, а цибулю - порей - тоненькими півкільцями)

Додайте до овочів олію, 1 склянку води і готуйте під кришкою 30хв (при потребі, долийте ще половину склянки води)

Овочеве пюре перекладіть знову до пательні і готуйте ще 5хв (щоб випарувалась зайва рідина)

Перекладіть овочеву суміш у форму для кубиків з льоду і залиште в морозилці до повного замерзання

Готові бульйонні кубики витягніть з форми і зберігайте в морозилці в лоточку або пластиковому пакеті до 6 місяців. Коли готуєте суп, м'ясні і рибні другі страви, овочеві рагу або ваші улюблені соуси - просто покладіть за 5хв до готовності страви один-два бульйонні кубики (відразу з морозилки), будете мати ще смачнішу смакоту :-)

Не знаю хто і коли вигадав рецепт цього пирога, але в записнику тітки мого чоловіка він ''живе'' вже досить давно - ще з початку 60-х років. Тітка Джакоміна в той час була новоспеченою дружиною і мамою, але незважаючи на свій молодий вік досить вправною господинею. Її чоловік, дядько Енріко, надзвичайно пишався кулінарним талантом своєї дружини і при кожній можливості запрошував когось до них в гості. Працював тіткин чоловік в метрополітені Риму і дослужився до державної квартири, ще й не абиякої, а великої і просторої в самому центрі італійської столиці! Радості подружжя не було меж, тож тільки вони закінчили ремонти в своєму гніздечку, на ''сімейному консиліумі'' було одноголосно вирішено запросити в неділю на вечерю дядькового начальника. Тітка довго складала меню, писала його й переписувала, а потім прийшов дядько Енріко і каже: ''Мій начальник обожнює м'ясо індика, тож на друге мусимо приготувати щось з індичатини. Я сам куплю свіже м'ясо, а ти візьми все решта''. На тому  й погодились. Тітка купила овочі, фрукти, сири, шинки і ковбаси, охайно все порозкладала по поличках, щоб наступного дня зранку відразу взятись за приготування. Цілий день прибирала квартиру, щоб все було охайно і бездоганно. Бракувало лише свіжого індичого м'яса, яке дядько Енріко мав принести додому в суботу ввечері після роботи. Що він і зробив :-) От тільки тітка Джакоміна навіть в страшному сні уявити не могла, що її чоловік принесе додому настільки свіже м'ясо! У вигляді живого - живісінького здоровенного індика!!! ''Я зараз сам все зроблю'', запевнив дядько Енріко (він жодного разу сам не ''працював'' з живим індиком, зате багато раз бачив як то робив його дідусь). І тут почалось :-)))) Мабуть, навіть сцени з деяких фільмів жахів не зрівняються з тим, що відбувалось на кухні тітки Джакоміни... Індик (вірніше, його тіло без голови) літав по всій кухні, залишаючи на стінах і стелі яскраві червоні плями . Та шокуюча картина тривала хвилину чи дві, але тітці з дядьком вони здались вічністю. І тільки тоді, коли ''вершник без голови'' обезсилено впав на стіл, застелений білосніжною скатертиною, тітка зрозуміла всю шокуючу реальність ситуації... Від новенького ремонту і білих стін на кухні не залишилось нічого і тепер вона нагадувала сцену з кримінального фільму :-) А від зустрічі з начальником тітку з дядьком відділяла лише ніч і половина наступного дня, які вони провели, роблячи косметичний ремонт кухні нашвидкуруч. Після безсонної ночі готувати вишукане меню, яке тітка спланувала для гостя ніхто вже не мав сили, тож довелось вигадувати щось швидке, нескладне, але й таке, щоб ''в болото лицем не впасти''. Замість запеченого індика на друге тітка стушили смачнюче м'ясо, а серед безлічі закусок на столі красувався пиріг з печеними овочами. Обід з начальником пройшов чудово, ніхто й не здогадався про нічні пригоди на кухні :-)  Гість з дружиною з задоволенням поїдали смакоту на столі, і найбільше до душі їм припав саме пиріг з овочами. Так вони його хвалили, що потім тітка ще багато разів передавала чоловіком той свіжоспечений пиріг для начальника. А м'ясо індика сім'я тітки відтоді ось уже скільки років не їсть :-)

Додайте сіль, борошно і замісіть тісто, що тримається купки. Покладіть його в холодильник, поки готуєте начинку

Цукіні, баклажани і цибулю наріжте тонкими кільцями. Перець - кубиками, а помідори четвертинками або половинками. Викладіть овочі на деко застелене пекарським папером (змастіть його олією)

Дістаньте тісто з холодильника, розкачате його і викладіть у форму з бортиками. Наколіть поверхню тіста виделкою

Дістаньте форму з духовки і відразу викладіть на тісто (що вже підпеклось) овочі і трішки посоліть

Випікайте 20-25хв при 180С. Такий пиріг смакує чудово як гарячим, так і холодним. А на наступний день його смак стає ще насиченішим