Поділіться рецептом :-)

НА ДРІЖДЖАХ
здоба без яєць

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Недавно відкрила для себе цікаве явище: виявляється, банани творять чудеса зі здобною випічкою!  Можливо, для когось то зовсім і не новина, я ж раніше ніколи не стикалась з банановою здобою і гадки не мала, що ті жовті солодкі фрукти не лише замінюють яйця, а й роблять хліб і булочки надзвичайно м'якими. А ще додають такого цікавого смаку і кольору, що їх дуже важко не полюбити :-) Смакує такий банановий хлібчик зі всім - маслом, джемом, вершковим сиром та й сам без нічого теж смакота ще та. Я печу відразу подвійну порцію, а потім половину готових булочок заморожую - при потребі дістаю з морозилки, розігріваю в духовці (перед тим трішки розморозивши) і вуаля - маєте начу щойно спечену свіже бананову здобу :-)

Для бананового хліба потрібно:
Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Інгредієнти в рецепті вимірюються скланками, в склянці 240мл
  • 1 склянка бананового пюре 
  • 1 ч.л. меленої сухої куркуми
  • 4 - 5 склянок борошна (можливо, знадобиться й більше, все залежить від якості борошна)
  • 25г топленого масла
  • щіпка солі
  • ванілін
  • 0,5 склянки молока
  • 0,5 склянки води
  • 15г свіжих дрідждів
  • 4 ст.л. цукру
Приготуйте бананове пюре: для цього дуже достиглі банани  перемеліть блендером


Нагрійте разом молоко і воду, потім розчиніть в них дріжджі


Додайте цукор, топлене (трішки охолоджене) масло, куркуму, ванілін,бананове пюре і сіль 


Сюди ж досипте борошно (на початку покладіть 4 склянки, а потім, якщо тісто буде дуже липке, додайте ще, доки воно не відставатиме добре від рук). Я для економії часу мішу тісто в хлібопічці, але й при замісі руками результат вийде чудовим


Замісіть тістечко і дайте йому постояти в теплому місці 2 години


Потім тісто поділіть на хлібці або булочки, покладіть їх у форми або просто на деко, застелене пекарським папером і дайте ще підрости 15 - 20 хвилин


Потім, за бажанням, можна змастити верх хліба чи булочок збитим жовтком (від цього вони будуть красиво - рум'яними)


Нагрійте духовку до 180С і випікайте хлібчик впродовж 25 - 30 хвилин (для маленьких булочок вистачить і 20 хвилин). Смачного :-)

тісто на кефірі

Ну що нового ще можна сказати про ватрушки... тут, мабуть, будь - які слова будуть зайвими, бо ту смакоту якщо не усі, то більшість і так обожнюють з дитинства. Я не виключення :-) На вихідних у мене сталось цікаве співпадіння: зовсім не вірю у різні віщі сни, але цього разу якось усе дуже несподівано і навіть кумедно вийшло. Сплю я собі тихим мирним сном мами, яка перед ти весь день прибирала в хаті, водила дітей в басейн і на майданчик, готувала сніданок-обід-вечерю, а після того всього ще й на День народження до сусідів ходила... і сняться мені бабусині ватрушки, такі м'якенькі, рум'яні і ніжно - ванільні. Так і прокинулась зранку з думкою про ту смакоту. Потім подзвонила мені мама по скайпу і каже: "Цілу ніч мені ватрушки снились, то бабуся сьогодні напекла нам цілу бляшку, шкода, що ти так далеко"! Ну, подумала я, то знак, що треба і мені ватрушок напекти. На кухні ще досі витає неймовірний ванільний аромат, хоча ватрушки ми вже давно змолотили... На сьогодні мої хлопці замовили подвійну порцію тих м'яких сирних клубочків :-)

Для ватрушок потрібно (приблизно на 20 штук):
бублики дріжджові

Бублики в мене асоціюються з ... доларами! "І чого б то" - подумаєте ви, і правильно зробите :-) Бо й справді, яке відношення можуть мати ті м'які, ніжні, солодкуваті колечка до іноземної валюти... Зараз усе поясню :-) Усе почалось на початку 90 - х років, коли я ще була зовсім маленькою і багато чого не розуміла. Часи, як відомо, були не з найлегших і наші люди викручувались, як могли. З національною валютою взагалі було "гибле діло", а от збереження в доларах - то була зовсім інша справа! Найвигідніше і найлегше долари було купити в підпільних валютчиків, які наче таємні агенти продавали їх "з машини", постійно змінюючи місце, та найчастіше той продаж відбувався в центрі міста і збирав чималу купку людей. Методом "сарафанного радіо" люди передавали один одному інормацію про місцезнаходження валютчика і усі збігались, щоб зайняти чергу і встигнути. У нас був, мабуть, один з найкращих розвідників - наша родичка тьотя Тоня, жила вона в самому центрі і завжди була в курсі усіх подій міста, включаючи "точки" продажу доларів :-) вона нам і дзвонила,  як тільки мала якусь інформацію, тоді мама брала мене за руку і ми тролейбусом їхали на виконання таємної місії - купівлі іноземної валюти. Скільки мені не пояснювали, я ніяк не могла втямити, як то можна за одні гроші купити інші і взагалі, для чого то потрібно :-) Та й не особливо намагалась те все зрозуміти, мені малій тоді було важливо, щоб по дорозі до нашої валютної місії мама купила мені бублик з маком. То був якийсь неписаний своєрідний ритуал :-) Чомусь,  саме в тій ситуації бублики мені смакували по-особливому. Хоча, ту випічку я завжди обожнювала і зараз дуже люблю. Вчора так захотілось наших бубликів (тих з дитинства, злегка солодких, м'яких, як пушинка, посипаних маковими зернятами з приємним ванільним ароматом)... в Україні тепер таких не знайти, а що вже казати про Італію - тут навіть не знають про їх існування (хіба бейгелі можна знайти, але вони і далеко від наших бубликів не стояли). Як завжди, вирішення проблеми знайшлось в бабусиному записнику, бабуся так і написала назву рецепта "Бублики з маком Іринчині", бо рецептів було багато, а мій улюблений один :-) Вчора завдяки бубликам я повернулась в дитинство...

Для бубликів з маком потрібно:
паска з морквою

Хоч я й живу в Римі вже більше 10 років, вже давно звикла до тутешнього життя, їжі і звичаїв, моя душа, мабуть, завжди залишиться українською. Особливо сильно моя "українськість" проявляється на свята, коли душа прагне наших традицій (без них якось навіть свята не відчуваються),  а мій український шлунок (хай як то нероматично звучить) вимагає наших рідних наїдків, до яких звикла з дитинства. Тому,  на Великдень щороку печу наші паски, запікаю м'ясо по - маминому, готую бурячок з хроном і ще багато української смакоти. Потім кличемо до нас в гості чоловікову тітку, яку я вже давно "підсадила" на деякі страви з нашої кухні :-) А минулого року на Великдень тітка Джакоміна зробила мені чудовий сюрприз: в її будинку живе наша жінка, пані Люба зі Львова. Оскільки тітка - людина надзвичайно дружелюбна і балакуча, вона відразу з пані Любою потоваришувала, почала їй розказувати про мене і все, що вона знає про наші традиції. От минулого року тітка прийшла до нас на Великодній обід і принесла подарунок - домашню паску від пані Люби :-) Як то було приємно! Частинка чогось рідного в далекій від дому землі, а ще то була одна з найсмачніших пасок, які мені доводилось куштувати, така м'яка, як хмаринка. Тітка ще нас тоді так розсмішила: паска була чудесного яскраво - жовтого кольору, от я й почала в голос думати над тим секретним жовтим інгредієнтом, а тітка й каже: "Точно, мені Люба ще казала, що то паска з чимось... чи то з ананасом, чи з гарбузом..." Як потім виявилось, пасочка була морквяна:-) Рецепт дуже простий і не потребує 120 яєць, а всього два, та це не робить її менш смачною. Цього року буду пекти 2 види пасок: бабусину на жовтках і морквяну від пані Люби. Пасок на Великдень забагато ж не буває, особливо, якщо то така смакота:-))))

Для морквяної паски потрібно:
рецепт дріжджовий рулет


Завжди беру в бібліотеці кулінарні книги, особливо люблю видання про випічку. Там стільки цікавого можна знайти! От я, наприклад, раніше й не здогадувалась, що угорці печуть один з найсмачніших макових завиванців. Такої ароматної начинки я ще не куштувала, ну і дріжджове тісто у ньому теж особливе: таке м'якеньке - м'якеньке і в унісон начинці надзвичайно ароматне. Апельсинова цедра, цукати і кориця роблять цю випічку дивовижною. Правда, в Угорщині маковий завиванець є різдвяним десертом. Але ніхто ж не забороняє пекти його й цілий рік (подумала я) і спекла ту смакоту. Якщо любите, щоб в завиванці було більше маку, ніж тіста, тоді готуйте подвійну порцію начинки. (Я подвійну порцію начинки не робила, бо мої домашні люблять крім начинки в завиванцях і тісто :-)) Усім бажаю смачного дня!

Для завиванця з маком і цукатами потрібно:
різдвяний калач рецепт

За декілька днів Різдво :-) Мені пощастило святкувати його щороку двічі: спочатку святкуємо католицьке з усіма італійськими традиціями, а потім наше: зі Святою вечерею, 12-ма пісними стравами і різноманітними непісними смаколиками на наступний день. Обов'язково печу калачик, бо без нього не уявляю собі Різдво. Бабуся завжди пекла той солодкий хлібчик у формі коси, щедро посипала маком, ставила біля нього свічечку і не дозволяла чіпати, доки не настане Різдво (калач печеться на молоці і яйцях, тому під час Святої вечері його не їли). Бабуся розповідала, що в дитинстві вона завжди перед Різдвом носила калач, кутю і свячену воду своїм хрещеним батькам. Шкода, що тепер такі хороші традиції втрачаються. От і я, маючи найкращу в світі хрещену маму, ніколи не носила їй калач на Різдво... виправлюсь - як тільки приїду до Тернополя на Різдво, напечу калачів і обов'язково віднесу :-) А поки тут в Римі понесемо нашим італійським кумам українські різдвяні калачики - вони ж ніколи ще такої смакоти не їли! Усім бажаю веселих свят, затишку в домі і миру в душі.

Для різдвяного калача потрібно:


Ми в Instagram

© Італійські голубці. Design by FCD.