А почалось усе з того, що на День народження чоловік подарував мені камінь :-) Ні, не такий, що десь на дорозі валяється, і навіть не дорогоцінний, а спеціальний пекарський камінь для хліба і піци. І скажу вам, то така чудесна штукенція - хліб, спечений на камені у звичайнісінькій духовці, нічим не поступається тому, який щойно дістали з печі на дровах. І то без жартів :-) Але, камінь каменем, а я щось задалеко відійшла від теми... отож, гортаючи інструкцію від мого нового кухонного кам'яного гаджета, я помітила рецепт, який вже давно "крутився" в моїй голові - славнозвісна Ельзаська піца (або Фламмкухен). Моя німецька подруга Грета безліч разів пригощала мене своїм домашнім Фламмкухеном, а у мене ніяк "руки не доходили" його приготувати. Справжнє тісто для такого пирога замішують на двох видах борошна, я ж з метою економії часу і продуктів, готую його на своєму улюбленому тісті для піци. А от начинку готую, не відступаючи від повчань Грети :-) Спробуйте, виходить дуже цікавий, ситний і незвичний за смаком пиріг - піца, який нікого не залишить байдужим.

Для Ельзаської піци потрібно (з вказаних інгредієнтів виходить дві великі піци):

Бекон наріжте тонкими подовгастими шматочками і трішки підсмажте в невеликій кількості олії

Нагрійте духовку до 220С і випікайте Фламмкухен впродовж 15 - 20 хвилин до рум'яного кольору і хрумкості. Смачного :-)

Недавно відкрила для себе цікаве явище: виявляється, банани творять чудеса зі здобною випічкою!  Можливо, для когось то зовсім і не новина, я ж раніше ніколи не стикалась з банановою здобою і гадки не мала, що ті жовті солодкі фрукти не лише замінюють яйця, а й роблять хліб і булочки надзвичайно м'якими. А ще додають такого цікавого смаку і кольору, що їх дуже важко не полюбити :-) Смакує такий банановий хлібчик зі всім - маслом, джемом, вершковим сиром та й сам без нічого теж смакота ще та. Я печу відразу подвійну порцію, а потім половину готових булочок заморожую - при потребі дістаю з морозилки, розігріваю в духовці (перед тим трішки розморозивши) і вуаля - маєте начу щойно спечену свіже бананову здобу :-)

Читайте цей рецепт також на нашому новому сайті 🠞 www.thesaporito.com 💗

Інгредієнти в рецепті вимірюються скланками, в склянці 240мл

• 1 склянка бананового пюре 
• 1 ч.л. меленої сухої куркуми
• 4 - 5 склянок борошна (можливо, знадобиться й більше, все залежить від якості борошна)
• 25г топленого масла
• щіпка солі
• ванілін
• 0,5 склянки молока
• 0,5 склянки води
• 15г свіжих дрідждів
• 4 ст.л. цукру

Замісіть тістечко і дайте йому постояти в теплому місці 2 години

Сьогодні рецепт з розряду "простіше не буває", але найчастіше саме в простоті і проявляється геніальність більшості речей, ну і їжі то теж стосується :-) Дуже часто готую овочеві супи - пюре і подаю їх з пікантними гірчичними сухариками. Таке доповнення збагатить смак навіть найпростішого супу. А ще для мого чоловіка то найкращий снек до пива, а дитині - більш здорова заміна смаженим чіпсам. Усім любителям пікантних хрумких страв присвячується :-)

Цю закручену завиванцем зелену смакоту з гострими часниковими нотками я відкрила для себе на весіллі подруги. То було дуже давно, багато чого вже й забулось (навіть не пригадую в що я була вдягнена :-)))), а от ця страва так сильно закарбувалась в пам'яті, що я змушена була її відтворити вдома, бо той завиванець просто "стояв" у мене перед очима і не давав спокою. Весілля було літом і на гаряче подавали легенький питний борщик, а компанію борщу складав цей апетитний рулетик. То така собі оригінальна і нова альтернатива звичним пампушкам з часничком і петрушкою. На смак він мені ще нагадав американський часниковий хліб, який я просто обожнюю, правда, структура і інгредієнти все ж ближчі до наших українських пампушок. Той "весільний" завиванець у ролі начинки мав петрушку,  я ж готувала і з петрушкою, і з базиліком,і з черемшою (тільки тоді треба менше часнику додавати, бо та травичка вже сама по собі досить "часникова") і навіть з вареним шпинатом, виходить щоразу смачно і по - новому :-)

Для часникового хліба потрібно:

Вже давно кажуть, що клімат по всій планеті міняється. От і теплий сонячний Рим вчора прокинувся під білим сніговим покривалом! До вечора майже усе розтануло, зате такий мороз вдарив, що сьогодні наше балконне вікно вирішило примерзнути і не відкриватись... Зате в хаті тепло і затишно, а ще до чаю маю домашній цільнозерновий хлібчик з чорносливом і пікантними імбирними цукатами :-) Рецепт такої смакоти мені дав мій друг - єгиптянин (він - власник фруктового магазину у нас під домом і я вже давно купую в нього фрукти й овочі, а ще сухофрукти і цукати), такий хліб пече його дружина і він часто ним обідає в своєму магазині, одного разу пригостив і мене, а потім я випросила й рецепт. То така незвичайна смакота, яка підійде і до солоних страв (до тушкованого м'яса, наприклад), і як десерт (люблю намастити скибочку того єгипетського хліба маслом, а ще краще домашнім маминим сливовим варенням) і їсти з горнятком гарячого чаю. Імбирні цукати додають дуже цікавих пікантних ноток і так чудово зігрівають в холодну погоду. Спробуйте і нехай у ваших оселях завжди буде тепло, затишно і радісно :-)

Навіть не знаю, що я люблю в цьому хлібі більше: його дивовижний аромат, неповторний смак, ніжну м'яку текстуру чи його красивий вигляд - просто в ньому усе так гармонійно поєдналось, а інгредієнти ідеально доповнюють і збагачують один одного. Він наче увібрав в себе частинку Італії, з її соковитими, нагрітими щедрим сонцем і обвіяними легким середземноморським вітром помідорами,  пахучими оливками, пікантною паприкою і ароматною цибулею (а її тут є понід 20 різних видів, і то лише на півдні країни!). А ще цей хліб несе в собі історію багатьох десятиліть... тітка мого чоловіка (яка розміняла вже восьмий десяток) любить розповідати, як колись її бабуся пекла цей хлібчик, а вона, маленькою, їй допомагала. Власне, тітка й навчила мене пекти цю смакоту:-) Обожнюю рецепти, які передаються з покоління в покоління, бо в них є своя, нічим не зламана багата душа...

За декілька днів Різдво :-) Мені пощастило святкувати його щороку двічі: спочатку святкуємо католицьке з усіма італійськими традиціями, а потім наше: зі Святою вечерею, 12-ма пісними стравами і різноманітними непісними смаколиками на наступний день. Обов'язково печу калачик, бо без нього не уявляю собі Різдво. Бабуся завжди пекла той солодкий хлібчик у формі коси, щедро посипала маком, ставила біля нього свічечку і не дозволяла чіпати, доки не настане Різдво (калач печеться на молоці і яйцях, тому під час Святої вечері його не їли). Бабуся розповідала, що в дитинстві вона завжди перед Різдвом носила калач, кутю і свячену воду своїм хрещеним батькам. Шкода, що тепер такі хороші традиції втрачаються. От і я, маючи найкращу в світі хрещену маму, ніколи не носила їй калач на Різдво... виправлюсь - як тільки приїду до Тернополя на Різдво, напечу калачів і обов'язково віднесу :-) А поки тут в Римі понесемо нашим італійським кумам українські різдвяні калачики - вони ж ніколи ще такої смакоти не їли! Усім бажаю веселих свят, затишку в домі і миру в душі.

Скільки б не було видів хліба в магазині, до домашнього їм ой яй далеко. Тому, майже завжди печу хліб вдома :-) Рецепт мені дістався ще від моєї прабабусі Софії. Вона, правда, не пекла одну-дві невеличкі хлібини, як то роблю я, а відразу чотири здоровенні прямокутні бляшки, щоб потім нагодувати усіх домашніх, сусідів і ще нам "до міста" передати. В того хліба був неповторний аромат...уммм...а в поєднанні з домашнім маслом виходив такий шедевр, що найдорожчі ресторани далеко сховаються! В прабабусі для хліба був п'єц - розкіш, яку я у своїй римській квартирі дозволити не можу, тому й пристосувала рецепт до звичайної духовки. І хоч мій любий чоловік подарував мені хлібопічку і планетарний міксер, все ж тісто на хліб замішую завжди руками - чомусь, саме тоді він виходить по-особливому смачний :-)

Для домашнього хліба потрібно (зі вказаних інгредієнтів вийде велика хлібина):

Мати вдома місячне немовлятко - величезна радість! Так і хочеться постійно його тримати на руках і милуватись таким маленьким чудом. Але апетит в моїх хлопців (чоловіка і старшого синочка) ніхто не відміняв :-) Готувати щось вишукане і "часозаймаюче" для мене тепер справжня розкіш, тому усі швидкі рецепти зараз в мене на вагу золота :-) Вчора мій першокласник Алессіо після школи ходив на танці, а потім суперголодний повернувся додому і почав просити піцу. І не будь - яку куплену, а домашню. Добре, що в мене на такий випадок є один "чарівний" рецепт піци без дріжджів, яку досить замісити і можна відразу пекти, не чекаючи годинами, поки тісто підросте. Тісто виходить тоненьке і дуже смачне, схвалено нашим татом - італійцем (який зазвичай признає лише класичну дріжджову піцу). На замішування потрібно не більше 5 хвилин. Спробуйте :-)

Якщо ж ваша душа бажає класичної дріжджової піци рецепт тут

Такі солоні хлібці щоранку печуть в пекарні нашого супермаркету. В мене вже склалась така-собі "неписана" традиція: відводжу дитину в садок, а сама йду в супермаркет за свіжим хлібом і булочками :-) Який же божествений аромат доноситься з пекарні... словами не описати! Взагалі, італійці надзвичайно вправні у всіх галузях кулінарії: від закусок до десертів (не даремно італійська кухня вже давно завоювала незмірну кількість поціновувачів по усьому світу). Ну і хліб вони теж печуть надзвичайний. Сьогодні поділюсь рецептом одних з моїх найулюбленіших солоних хлібців. Випікати їх дуже легко, а поєднання ніжного тіста з пікантною кислинкою зелених оливок взагалі геніальне! Дуже часто готую ці булочки для пікніків. Спробуйте :-)

Як же я люблю літо і період пікніків на природі - тепло, сонечко, хороша компанія, гриль... хіба потрібно більше для чудового відпочинку :-) Сьогодні поділюсь "фірмовим" рецептом нашого друга Армандо (він в нашій компанії "король їжі на природі"). Ці грінки з трьома різними кремами - намазками першими "розлітаються" зі столу. Приготуйте креми заздалегідь вдома, а потім уже на пікніку підсмажте на грилі скибочки хліба і і смакуйте :-) Хоча, для цієї смакоти зовсім і не обов'зково їхати кудись до лісу, чи до річки: їх можна спокійнісінько приготувати вдома і без грилю, у звичайній духовці - вийде така ж смакота! 

В суботу ходили ми на перше причастя до донечки наших кумів. Після церкви святкування перейшло до затишного ресторану на березі озера. Скільки ж там було смакоти!!! Мені б вистачило одних закусок, а після них ще були 2 перші страви, 2 другі і десерти, десерти :-))))) Мабуть, почну з закусок - серед різних срав на столі красувалась ось така фокачча з цибулею і беконом. Мене в ній вразило тісто - надзвичайно ніжне і м'яке (потім я випитала секрет - воно було приготоване на картопляному пюре), а ще смачнюча начинка: злегка припечена цибулька, яка зовсім не мала сильного цибулевого запаху і смаку, а навпаки була дуже ніжною і делікатною, а всю цю смакову симфонію довершував аромат бекону. Уммммм... не дивно, що фокачча зникла зі стола майже миттєво! Рецепт я випитала там же в ресторані (як кажуть, не відходячи від каси). Радо поділюсь ним зі всіма :-)

Іноді по-доброму заздрю людям, які вміють відмовити собі в їжі і сидять на дієті. Бо в моєму випадку то просто неможливо. Можу відмовитись від всього, тільки не від смаколиків! Ну дуже люблю смачно поїсти і, нащастя, Бог послав мені ідеального чоловіка, який мою пристрасть до їжі розділяє зі мною на 200% :-)  А, взагалі, моя дієта - їсти все, але потрохи і лише домашнього приготування. А ще багато рухатись, пити багато води, позитивно дивитись на речі і жити весело, тоді й кілограмів зайвих не буде. Особливо люблю поласувати пиріжками - тими, що завжди пече моя бабуся Марія. Для мене то, як райська насолода! Тісто виходить настільке пухке і ніжне, що його можна і не жувати :-) Бабуся має в своєму арсеналі безліч цікавих і смачнючих начинок, але моя улюблена - зелена цибулька, кріп, варене яйце і трішки рису. Бабусині пиріжки довго не черствіють, а зберігати їх найкраще в холодильнику в целофановому пакеті. Мій чоловік же готові пиріжки заморожує в морозилці, а потім розігріває в духовці і має на сніданок свіжу теплу випічку :-)

Мої хлопці (як і я :-))))) дуже люблять гамбургери. Але, маючи мене - страшного противника різних фастфудів і готових котлет, вони вже звикли, що гамбургери, картоплю фрі, мілкшейки і наггетси ми готуємо завжди самі вдома. Слава Богу, мої ''гурмани'' ще ні разу не заперечували, а навпаки з задоволенням наминають всі мої  домашні булки з котлетами. Я ж від того тільки рада, бо знаю як і з чого те все приготоване. Єдине, як кажуть мої хлопці, не вистачає нам корови на балконі - тоді б і мілкшейки були зі справжнього домашнього молока :-)))))) Сьогодні з радістю поділюсь своїм улюбленим рецептом булочок для гамбургерів. Готувати їх одне задоволення, а виходять булочки дуже м'які і апетитні. Потіште себе і своїх рідних :-) До речі, булочки можна заморозити, а потім розморозити і розігріти - вони стануть, як щойноспечені.

Щоб спекти домашні булочки для гамбургерів потрібно:

Є в нашій сім'ї одна смачна традиція - кожного суботнього вечора ми всі разом печемо домашню піцу :-) Я мішу тісто, чоловік його розкачує, а дитина викладає начинку. Звичайно готову щойно спечену піцу можна купити на кожному кроці (особливу тут в Італії), але, повірте мені, власноруч приготована смакує по - особливому. До того ж готувати її так легко. Ми перепробували багато рецептів тіста для піци і врешті - решт обрали для себе наш улюблений (дав нам його піцайоло Піно - друг дитинства мого чоловіка). Тож, насипайте борошно, беріть в руки качалку і потіште своїх рідних смачною піцою :-)

Для клачичного італійського тіста для піци потрібно:

Дивіться також наш відео-рецепт тіста для піци:
Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓
 

Замісіть м'яке тісто, що не липне до рук (при потребі додайте ще трішки борошна), зверху на тісті наджіжте хрестик (Піно каже, що це допомагає тісту ''дихати''), накрийте рушничком і залиште на 2 години в теплому місці підростати

Потім тісто поділіть на 4 однакові частини, кожну частину тонко розкачайте, викладіть улюблену начинку, випечіть в добре розігрітій духовці (при 220С) приблизно 15 хвилин, потім покладіть шматочки сиру і покладіть ще на 3 хвилини в духовку. Якщо ж маєте спеціальний камінь для випікання піци, то вашій випічці взагалі ціни не буде! Смачного і buon appetito :-))))))

Ці палянички дуже часто ''гостюють'' на нашій кухні. Вони не тільки надзвичайно смачні, а ще й готуються за лічені хвилини з простих інгредієнтів. Замісили, насмажили і маєте швидку і оригінальну альтернативу хлібу або піці. А ще їх зручно брати з собою в дорогу, як перекус. Смачного!

Дивіться також наш відео - рецепт приготування сирних паляничок

 Підписуйтесь на наш канал (тут), щоб не пропустити жодного рецепта :-) Дякую 💓 

Готове тісто поділіть на невеликі кульки (розміром, як персики), кожну кульку розкачайте

Обсмажте палянички в гарячій олії з двох сторін до золотавого кольору і смакуйте!

Я просто обожнюю пекти хліб, тому і збираю цікаві його рецепти. Недавно в гостях нас пригощали горіховим хлібом - дуже оригінально, незвичайно і смачно, особливо з печінковим паштетом. Рецепт відразу попросила, хліб спекла, результатом радо поділюсь зі всіма любителями домашнього запашного хліба :-)

Для горіхового хліба потрібно:

Любите піцу? Тільки уявіть собі м'яке повітряне тісто, ароматний томатний соус, ніжний сир... хто ж від такого відмовиться :-) Тоді вам неодмінно треба спробувати піцу в піці! Повірте мені, це подвійна насолода - італійці цю страву називають ''піца бомба''. Здивуйте своїх рідних і гостей!

Люблю я передачі про подорожі, а особливо, якщо ще й розказують про місцеву кухню! Недавно, завдяки одній з таких передач я, сидячи на дивані, побувала в Чехії і дізналась про кнедлики - чеську національну страву :-) Місцевий дядечко так смачно про них розказував, а потім ще й вчив, як їх готувати! Ну а я рецепт записала, кнедлики зразу приготувала і вийшла справді смакота. Вони просто тануть в роті! Спробуйте і, як кажуть чехи - Dobrou chuť! (Смачного)  :-) 

Перепічка - це такі м'якенькі, злегка солонуваті смажені хлібчики. І асоціюються вони в мене неодмінно з моєю бабусею :-) Коли ми (внуки) були малими, бабуся смажила для нас цю смакоту і ми наминали її з домашнім молоком. Бабуся і зараз нас любить ''побалувати'', а ми того тільки й чекаємо! А ще, перепічка чудово підходить як основа для канапок - розріжте її вздовж навпіл, намажте маслом, змішаним з домашнім сиром, зверху шматочок ковбаси і помідор - і шедевр готовий! Смачного :-)